![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання |
РЕФЕРАТ на тему: ЕКОНОМІЧНА КРИЗА. ДЕРЖАВА. СУСПІЛЬСТВО. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ ЗМІСТ Вступ 1. Історія економічних криз 2. Економічні цикли 3. Причини економічних криз 4. Приклад Славутича Висновок Література Вступ Як би довго аналітики не шукали основну причину економічної і фінансової кризи, очевидно одне – крах світової економіки відбувається в результаті її недосконалості. Природно, що причина фінансової кризи це не який-небудь косметичний дефект, причина кризи повинна бути достатньо вагомої, це серйозна вада робить всю економічну систему недосконалій, схильній кризам. При чому, корінь цієї недосконалості криється в самому відношенні до фінансів, жаданням отримання суперприбутку, доходу від &quo ;надрентабельних проектів&quo ;. В результаті такого дисбалансу економіка початку тріщати по швах ще з 2007 року. Поступово спостерігалося падіння довір'я до цінних паперів, довгострокових проектів, – фінансова система початку буксувати і збоїти, породжувати ланцюгову реакцію недовір'я. Таким чином, основна причина фінансової кризи - вона ж рушійний механізм ринкових відносин, максимізація прибутку за всяку ціну. Спостережуваний період зростання економіки на рубежі тисячоліть своїм підйомом зобов'язаний банківській системі, що працює &quo ;на чесному слові&quo ; в буквальному розумінні. Причому цей принцип сталі практикувати не тільки в США, але у всьому світі. Роблячи світовій економіці таку могутню ін'єкцію, фінансисти запустили негативну, але модну тенденцію життя у борг. Сама ідея кредитування не є катастрофічною, якщо не приймає загальний, глобальний, можна сказати пірамідальний характер. Проте неконтрольована видача кредитів практично всім охочим не могла не обернутися для фінансової системи фіаско. Причина кризи не в самих кредитах як таких, але у відношенні до них. Гасло &quo ;Бери зараз – плати потім&quo ; схоже, виявився правдою, при чому розплачуватися доведеться всьому людству, і, швидше за все не один рік. Було дуже актуальне б гасло &quo ;Береш ти, а розплатяться всі&quo ; або &quo ;А ти узяв кредит?!&quo ;. Надаючи кредити будь-якому позичальнику, практично не враховуючи його платоспроможність, банки перевищували всі допустимі ризики, втрачаючи при цьому можливість управління і контролю за кредиторами. Причини кризи у всіх країн одні і ті ж. Переймаючи заокеанський досвід, багато фінансових установ Європи і Азії також опинилися в подібній ситуації, тим самим, додаючи фінансовій кризі глобальний характер. Це ще раз доводить порочність всієї світової економічної системи, її беззахисність і уразливість. Каталізатором фінансової кризи стало неконтрольоване зростання грошової маси. Емісійні засоби, поглинаючись галузями промисловості і споживацьким сектором, привели до підвищення попиту на продукцію, і, як наслідок до підвищення цін. Іпотечна криза в США – це лише наслідки дисбалансу, викликаного загальним кредитуванням, ідею якого охоче підхопили і інші країни. Сьогоднішня ситуація на фінансових ринках чітко визначає неможливість існування світової фінансової системи в колишньому її вигляді. Таким чином причини фінансової кризи обумовлені найсучаснішою економічною моделлю, тобто стимулювання економіки здійснюється через кредит, через позиковий відсоток.
Щоб виплатити кредит, людині, підприємству або державі потрібно щороку працювати краще ніж в попередній, щоб покрити позикові витрати. Зрозуміло, що нарощувати ВВП до безкінечності неможливо, коли-небудь зростання зупиниться, що автоматично означає невиплату кредитів і фінансову кризу. Тобто причини фінансової кризи і причини економічного зростання мають один і той же корінь - позиковий капітал, монетарна модель економіки. Хочте усунути причини кризи - міняйте модель. Історія економічних криз Невеликий екскурс в економічну історію кількох останніх століть допоможе нам збагнути економічну основу економічних криз, а також підкаже, як протистояти цьому явищу і долати його, забезпечуючи стрімке, динамічне економічне зростання. США, маючи 5 % населення світу у своєму складі, 6% земної поверхні, виробляють 25% світової промислової продукції, сільських товарів та послуг. Після II Світової війни національний продукт збільшився в три рази. Багато країн зараз мають власні «силіконові долини», але першою і найбільшою зоною комп’ютерних досліджень та виробництва залишається «Силіконова долина» поблизу Сан-Франциско, де розташовано 4000 фірм, що працюють у галузі високих технологій. Саме з країни з такими показниками і починається чергова, вже можна констатувати, найпотужніша економічна криза кінця XX – початку XXI століття. З 1825 року економічна система капіталізму пережила 21 економічний цикл і кризу. Економічний цикл – це рух виробництва від початку попереднього до початку наступного спаду. Економічні цикли Аналіз світової економіки за 200 років дає підстави науковцям виявити найбільш важливі економічні цикли: - короткострокові (цикли Дж. Кітчина), тривалість яких 3 – 5 років, причини – активізація на фінансових ринках; - середньострокові (цикли Джаглера і Кузнеця), тривалість яких коливається в межах 10 – 20 років. Їх пов’язують із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевими переливами капіталу; - довгострокові, або довгохвильові (цикли Кондратьєва), їх тривалість 50 років. Відбуваються радикальні зміни в технологічній базі як національної, так і світової економіки. У макроекономічній науці, на жаль, не існує теорії щодо причин циклічних коливань. Якщо прийняти економічну кризу 1932 – 1933 років за найбільшу, то це дає підстави говорити про перевищення рівня наслідків сучасною економічною кризою, глобалізованою і транснаціональною 1996 – 2005 ? років. Прогноз завершення цієї кризи може бути невтішним, якщо почати досліджувати її природу і характер. В її основі є: необхідність перебудови суспільних відносин глобального світового рівня; необхідність заборони війн, революцій, будь-якого насильства для вирішення суспільних проблем; можливість появи нових потужних центрів впливу: Китай, Індія, Росія (переконаний, у найближчий час цей список можна буде продовжувати), при цьому посилення старих центрів: США, Японія, Німеччина; посилення боротьби за ринки енергоресурсів і ринки збуту товарів та впливу на них; глобалізація світу; боротьба світової спільноти за виживання світу. Тривалість найдовшого циклу в кризі 1929 – 1933 років склала 37 місяців при спаді промислового виробництва 46%.
1996 рік розпочав новий цикл. Без сумніву, найглибшою була економічна криза 1929 – 1933 років . Вона супроводжувалася масовими банкрутствами підприємств, шаленим зростанням безробіття, втратою дрібними акціонерами своїх акцій (внаслідок їх повного знецінення). Вперше в історії капіталізму Президент США Франклін Рузвельт усвідомив, що без широкомасштабного втручання держави в економіку, вона не зможе вийти з кризи! Ми є свідками, як багаточисленна кількість експертів, державних діячів різного рівня звертаються до історичного досвіду США вирішення проблем, пов’язаних з страшним безробіттям, низькими доходами, практично виживанням десятків і сотень тисяч громадян великої Америки в роки кризи. Тоді Президентом США були задіяні усі можливі ресурси щодо будівництва житла, доріг, інших об’єктів соціальної та промислової інфраструктури, розширення громадських робіт в різних сферах. Таким чином, пожвавився внутрішній ринок споживання, кругообіг грошової маси і капіталу в цілому. В Україні це береться за панацею, без розуміння всіх умов дозвільної системи, яка створена в Україні і не витримує ніякої критики, з рівнем корупції, яка досягла неможливого, навіть в теорії, піка. Кому ще не відомо, що в Україні на сьогодні неможливо без хабарів побудувати навіть клуню? А теоретичне обґрунтування неспроможності ринкової системи подолати економічну кризу й необхідності державного регулювання економіки зробив англійський економіст Джон Мейнард Кейнс. Причини економічних криз Виникає головне запитання: в чому причини виникнення економічних криз? Давид Рікардо причиною криз вважав несправедливість у розподілі багатства. Сімон Сісмонді (Швейцарія) пояснював кризи недоспоживанням народних мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням. Карл Маркс стверджував, що кризи – це суперечність між виробництвом і споживанням (або анархія виробництва) . Український економіст Михайло Туган-Барановський причину виникнення криз вбачав у диспропорції між рухом заощаджень та інвестицій у галузях, що виробляють засоби виробництва. Він вважав, що потрібне раціональне регулювання інвестицій. Д. Кейнс пояснював кризи дією закону психології, згідно з яким люди, «схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не такою мірою, якою зростає дохід» . Сучасні економісти наводять ще багато причин, які знаходяться у сфері господарської діяльності. Але, без сумніву, економічні кризи – це надзвичайно складні суспільні, економічні, соціальні та психологічні явища, які мають складні комплексні взаємовпливові причини та завдяки яким потерпає все суспільство, потерпають усі пересічні громадяни без винятку (визначення авторське). Сучасна економічна криза, на погляд автора, носить глобальний характер. В рамках кризи будуть, без сумніву, змінюватись технології, без сумніву, наступає ера геоінформаційних систем і технологій, світогляд націй, свідомість людей, змінюватись сама філософія життя, з’явиться відчуття освідомлення величі природи і необхідності співпраці з нею людського суспільства на принципі взаємоповаги. Однозначно й те, що проблеми економічної кризи вирішуються за рахунок суспільства (за винятком кількох десятків чи навіть сотень великих власників, багатих людей).
Бо економчна полтика, а з нею й зверхницька роль держави можуть давати корисн наслдки лише тод, коли саму державуй владу персонфкуютьне класов й узурпаторськ клки (як це бачимо в умовах кап]талстично демократ комунстично диктатури),а цле нацональне суспльство, зорганзоване в формах, що беру]чи його занеподльну днсть водночас рахуються з його органчним, функцональним розподлом на окрем частини(соцальн групи). Цею формою суспльно органзац для нацократ державний синдикалзм. В свой, практичнй сут синдикалзм це насамперед (умовлене розвитком господарсько спецалзац обднання людей, зайнятих виробництвом у певнй господарськй галуз, для охорони хнх професйних нтересв. Вияви професйно органзац бачимо вже в середньовчних корпорацях, що в свй час вдграли велику економчну роль в феодальному суспльств. Капталзм нов де економчного лбералзму спричинилися до занику корпорацй; вузько-становий, моно]полстичний характер старого корпоративного устроювже не мг узгднитися з вимогою вльно гри капталстичних сил
1. Економічна криза в Україні 1990-1999 рр.: причини, наслідки та шляхи подолання
2. Використання ділової гри на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів та врожайності с/г культур"
3. Економічна сутність ПДВ, його роль та значення
5. Криза легітимності влади та шляхи її подолання.
9. Громадянське суспільство та держава
10. Правова держава та громадянське суспільство
11. Міжнародна економічна система та її головні елементи
12. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
13. Нестор Махно про державу, народ і суспільство
14. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
15. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
16. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
17. Економічна сутність статистики зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів
18. Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України
19. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
20. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
21. Демографічна криза. Теорії індустріального суспільства
25. Економічна система. Способи і типи суспільного виробництва
26. Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
27. Соціально-економічна сутність приватизації та її роль у трансформації відносин власності
28. Теорії суспільного вибору та неокласичний напрям в економіці
29. Економічна теорія предмет і методи вивчення
30. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
31. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
32. Проблеми та перспективи малого бізнесу
34. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
35. Економічна ефективність виробництва
36. Економічна ефективність виробництва соняшника
37. Економічна ефективність рослинництва
41. Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
42. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України
44. Громадянське суспільство в Україні
45. Економічна думка Древнього Сходу
46. Нова економічна політика: суть, значення, уроки
47. Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її вирішення
48. Економічний інтерес та шляхи його реалізації в рекламній діяльності
49. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
51. Економічна характеристика країн Третього світу. Нові тенденції розвитку
52. Коммунітарна регіональна економічна політика в Європейському Союзі
53. Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі
58. Глобалізація й поняття "суспільство" у новітніх соціологічних дискусіях
60. Соціологія - наука про суспільство
61. Суспільство як цілісна соціальна система
62. Економічна ефективність туризму
63. Суспільство як предмет філософського знання
64. Економічна природа дефіциту бюджету
66. Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні
67. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи
68. Екологічна криза сучасності
69. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
74. Економічна діагностика діяльності Дослідно-експериментального заводу УкрНДІВЕ
75. Економічна думка Росії 17-18 ст. Економічні погляди І.Т. Посошкова
76. Економічна ефективність капіталовкладень
77. Економічна ефективність ринкових структур
79. Економічна модель підприємства
80. Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація
81. Економічна стратегія розвитку соціально-економічних систем України
82. Економічна сутність монополізму
83. Економічна теорія фізіократів
84. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
85. Основні види інвестицій та шляхи їх залучення в економіку України
89. Регулювання валютного курсу в період фінансово-економічної кризи
91. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
92. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
93. Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення
94. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
95. Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
97. Собівартість продукції та шляхи її зменшення
98. Криміналістична характеристика крадіжок вантажів на залізничному транспорті та шляхи їх попередження