![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Бізнес-етика в міжнародних відносинах та особливості етичної бізнес-діяльності в Україні |
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ РЕФЕРАТ з дисципліни «Міжнародний менеджмент» На тему: « Бізнес-етика в міжнародних відносинах та особливості етичної бізнес-діяльності в Україні» Виконала студентка V курсу групи УПм-03-1з Кучер Оксана Юріївна (підпис) Оцінка Керівник Шмельова С.А. (підпис) 2007 р. ПЛАН Вступ 1. Визначення етики та етикету в міжнародному менеджменті. 2. Основні етичні концепції в міжнародному менеджменті 3. Фактори, що визначають етичний вибір 4. Особливості ділового етикету у різних країнах 5. Юридична та соціальної відповідальності в менеджменті 6. Управління етикою і соціальною відповідальністю компанії 7. Ділова етика в українському бізнес-суспільстві 8. ТНК і міжнародний бізнес в Україні Висновки Література ВСТУП Історично особлива увага етичній поведінці в бізнесі почала приділятися ще в 60-ті роки у зв'язку із соціальними потрясіннями (поширенням корупції серед як урядової бюрократії, так і відповідальних осіб різних корпорацій), загостренням проблем екології (забрудненням навколишнього середовища, ядерними і токсичними відходами), протестами проти ВПК (у зв'язку з війною у В'єтнамі)). Певну роль в становленні етики бізнесу як наукової дисципліни зіграв знаменитий &quo ;Уотергейт&quo ;, до якого були залучені найвидатніші представники адміністрації президента Р.Ніксона. Однак донедавна був досить широко поширений скептицизм щодо самої можливості існування етики в бізнесі. Багато людей розглядають саме поняття “етика бізнесу” як протиріччя в термінах, вважаючи, що фірми неморальні за своєю природою внаслідок того, що вони націлені перш за все на отримання прибутку і тому ігнорують будь-які наслідки своєї діяльності. Ця думка простежується в роботах класиків економічної теорії. Так, Мілтон Фрідман, посилаючись на Адама Сміта, додержувався позиції, згідно з якою існує одна і тільки одна соціальна відповідальність бізнесу – підвищувати свій прибуток настільки, наскільки дозволяють правила гри. А Шарль Бодлер взагалі вважав комерцію сатанинською справою, найпідлішою, найнижчою формою егоїзму. Проте думка про первісно закладену аморальність етики бізнесу є, за відомим дослідником в цій області Р. Т. Де Джорджіям, міфом. На користь своєї точки зору він наводить такі аргументи. По-перше, якщо бізнес вважають аморальним і ніхто не вимагає від нього поведінки, заснованої на моральних принципах, то не було б ніякого переполоху в засобах масової інформації, бурхливої реакції громадськості на розкриття підкупу, факта про виробництво небезпечних для споживача виробів і т.ін. По-друге, рух “зелених” і консьюмеристів не мали б сенсу і бізнес не став би на них реагувати. Зв'язок бізнесу і моральності навіть ще глибший. Бізнес, як і більшість інших видів суспільної діяльності, з самого початку передбачає моральну основу і був би без неї неможливий (підприємці очікують від робітників чесності; сторони, що укладають контракт, розраховують на його виконання тощо). У зв’язку з цим, важливе місце в менеджменті посідає і відповідальність. Довгий час в Україні вважалось, що ділова етика – просто дорога іграшка.
Проте досвід розвинених країн свідчить: на певному етапі доводиться розробляти правила поведінки, яких мають дотримуватись всі учасники ринку, через те, що отримати прибуток, не дотримуючись етичих засад можливо, проте одноразово. Саме так з’являлись етичні кодекси бізнес-професіоналів, а етична поведінка на ринку стала високопродуктивним управлінським інструментом. Визначення етики та етикету менеджменту. Етика — це набір моральних принципів і цінностей, які керують поведінкою людини чи групи людей і визначають позитивні і негативні оцінки їхніх думок і дій. Це як би внутрішній кодекс законів, що визначає, як можна поводитися, а як не можна, які рішення можна приймати, а які ні, де проходить границя між добром і злом. Етика менеджменту зв'язана з внутрішніми цінностями, а вони у свою чергу є частиною корпоративної культури і впливають на прийняті рішення, визначають їхню соціальну допустимість у рамках зовнішнього середовища . . Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень. Важливо розрізняти етику всередині організації та етику взаємовідносин організації з навколишнім середовищем. Що стосується організаційної етики та зовнішньої етики взаємовідносин організації з навколишнім середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провідні міжнародні компанії у своїй діяльності, за оцінками Гарвардської школи бізнесу. Етика відносин зі споживачами: - безпечність товарів (послуг, робіт); - надання інформації про товари і технологію їх виготовлення; - право вибору покупцем товарів (послуг, робіт); - урахування вимог споживачів; - спонсорування освітніх програм безпечного використання продукції; - поліпшення пакування і маркування; - підвищення споживчої цінності продуктів; - зменшення забрудненості продуктів. Етика відносин зі співробітниками: - відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості; - особливий статус працівників із обмеженою дієздатністю; - охорона здоров’я і техніка безпеки; - навчання і розвиток персоналу; - обговорення кар’єри; - “Дитячий день” для працюючих батьків; - програми оздоровлення і стрес-менеджменту. Етика довкілля: - контроль забруднення; - захист середовища; - збереження природних ресурсів; - утилізація (переробка) відходів. Екологічна етика: - уникнення несприятливого впливу фірми на природне середовище; - дотримання екологічних стандартів; - участь у поліпшенні екології. Етика відносин із партнерами: - дотримання зобов’язань; - недопущення маніпулювання інвестиціями; - урахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку. Етика взаємовідносин із конкурентами: - запобігання таємних угод на ринках; - використання соціально прийнятних пріоритетів і критеріїв для оцінки конкурентних стратегій; - вихід із сумнівних ринків під час виникнення значних етичних проблем. Етика відносин із суспільством: - збереження і розширення зайнятості; - соціальна відповідальність; - урахування місцевих традицій, звичаїв; - дарування коштів, продуктів, послуг, робочого часу працівникам; - спонсорування проектів соціального добробуту; - підтримування освіти і мистецтва; - підтримування громадських рекреаційних програм; - участь у громадських роботах, проектах.
Етика відносин з державою: - дотримання законодавства; - добросовісна звітність; - виконання державних замовлень у зазначені строки; -уникнення хабарництва у взаємовідносинах із державними службовцями. Міжнародна етика: - вироблення етичних стандартів, прийнятих у всьому світі; - урахування національної культури; - залучення місцевого персоналу; - підтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фірм з міжнародними конкурентами стратегіями; - дотримання відповідальності між країнами в умовах вимушеного закриття підприємств. Причини неетичної поведінки: - недостатність законодавчої та нормативно-правової бази; - значний обсяг “тіньової” економіки; - конкурентна боротьба, що відсуває на дальній план етичні міркування; - зростаюче прагнення звітувати про рівень прибутковості за дедалі коротші періоди, тобто у кожному квартальному звіті; - відсутність належного стимулювання етичної поведінки керівників; - загальне зниження ролі етики в суспільстві; - певний тиск на рядових працівників з боку організації з метою пошуку компромісів між їхніми цінностями вищого керівництва; - низькі моральні якості членів суспільства. Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних правил і традицій, що склалися у даному суспільстві. Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку у відповідності з діючим законодавством, встановленими правилами і традиціями. Репутація фірми утворюється із простої суми прикладів гідної поведінки співробітників, яка демонструється: по відношенню до майна фірми; у ситуаціях, коли стикаються різні інтереси; - при встановленні зовнішніх ділових зв’язків; - при роботі з державними установами; - у взаємовідносинах із клієнтами і конкурентами; - у делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таємниці приклад порушення колегами внутрішньофірмових правил та норм. Інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях: - етичні стандарти (кодекси), які описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівники компанії; - комітети з етики, які роблять повсякденну оцінку практики з позиції етичних вимог. Деякі компанії замість таких комітетів, до складу яких включаються авторитетні працівники, запроваджують посади адвоката з етики; - соціальні ревізії, які проводяться для аналізу й оцінки звітів і програм соціальної відповідальності компанії; - навчання етичній поведінці керівників і рядових працівників. Етика є моральною категорією, що охоплює різноманітні форми діяльності фірми, і не може бути викладена за допомогою певного переліку правил поведінки і спілкування. Етика свою закінчену форму набуває у вигляді ділового етикету, який в цілому можна охарактеризувати як основу кодексу поведінки, прийнятого у бізнес-середовищі. Етикет - слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві. Міжнародний бізнес-етикет - поняття досить містке і не обмежується питаннями ділової субординації і переговорним процесом.
По тяжких боях за волю свого народу, в яких брав участь як старшина УГА, небіжчик опинився на Чехо-Словаччині, де попри фахові студії, що їх покінчив у такий короткий час, як лише дозволяли університетські приписи, віддався праці в студентських, громадських і політичних організаціях. „Зокрема замітна його роля в діяльності „Центрального Союзу Українського Студентства” (ЦЕСУС), де початкове він вів реферат міжнародніх зв'язків; як представник українського студентства, брав участь у різних міжнародніх студентських з'їздах, на яких вміло та гідно заступав не лише інтереси українського студентства, а й цілого українського народу, з притаманною йому завзятістю, відвагою і відвертістю, висуваючи українську справу та обвинувачуючи наших національних ворогів. Також активно проявлявся він в „Українській Академічній Громаді” в Празі, в „Студентському Віснику” як його співробітник тощо. За сумлінну працю студентство наділило його найвищим довір'ям, обравши його головою „ЦЕСУС”-у. „Багато часу й праці присвятив небіжчик об'єднанню української еміґрації в Чехо-Словаччині, яка, пересварена, ніяк не могла вміститися під одним дахом; та переконавшися в неможливості досягнути бажаного об'єднання, Разом з іншими закладає „Українську Громаду в ЧСР”, а далі працює над створенням „Союзу українських організацій” „Але найбільші його заслуги в справі розвитку націоналістичного руху. І так, у „Групі Української Національної Молоді”, якої був головою, він працював над поширенням ідей українського націоналізму, бувши одночасно співредактором „Національної Думки” та дбаючи про організаційне закріплення і поширення націоналістичного руху
1. Етика міжнародних ділових зустрічей
3. Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців
4. Спільні підприємства та особливості їх розвитку в Україні
5. Особливості міжнародних стандартів щодо прав та свобод людини і громадянина
11. Міжнародна економічна система та її головні елементи
13. Перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності – міркування для вашого бізнесу
14. Національне та міжнародне право
15. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види
16. Міжнародне право феодальної та рабовласницької доби
17. Франція в системі міжнародних відносин часів Людовіка ХI
18. Особливості сегментації міжнародних цільових ринків
20. Європейське зростання та міжнародні торгівельні потоки країн ЄС
21. Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США
25. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
26. Міжнародні фінансові організації та їх роль
27. Національне та міжнародне нормативно-правове забезпечення міжнародних угод
28. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів у сфері міжнародних відносин
29. Роль та значення окремих країн і регіонів у міжнародній економіці
30. Теорія неореалізму у міжнародних відносинах
31. Україна в сучасній системі міжнародних відносин
32. Україна як суб’єкт міжнародних відносин
34. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу: комерційна ера, ера експансій, ера концесій
35. Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень
36. Грошовий ринок та Міжнародний валютний фонд
37. Місцеві бюджети, міжбюджетні відносини та доходи і видатки місцевих бюджетів
41. Класіфікація майна у міжнародному приватному праві
42. Міжнародний лізинг в системі світогосподарських зв
43. Міжнародний ринок туристичних послуг України
44. Аграрні відносини та їх розвиток за сучасних умов
45. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
46. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
47. Національний банк України та особливості його функціонування
50. Аналіз ефективності і активності фінансових операцій ВАТ "Міжнародний комерційний банк"
51. Види комерційних банків, крітерії їх класифікації та особливості побудови і функціонування
53. Психрофільні мікроорганізми та їх використання
57. Банківське право України: Нормативно-правове регулювання та особливості
58. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку
60. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
61. Міжнародно-правовий режим Антарктики
62. Поняття та особливості бюджетного контролю
63. Право на самовизначення як один з головних принципів міжнародного права
64. Предмет і методи міжнародного приватного права
65. Принципи міжнародного екологічного права
66. Структура та особливості діяльності Адміністративного суду
67. Фінансово-правова норма, її зміст та особливості
68. Вирішення суперечок у міжнародному праві
69. Питальні речення та особливості їх створення
73. Маркетингова інформація та її особливості як об’єкта автоматизованої обробки
74. Міжнародна діяльність автомобільного концерну BMW
76. Стратегія виходу на міжнародний ринок
79. Взаємодія національних правових систем як принцип міжнародного приватного права
80. Встановлення дипломатичних відносин та організація дипломатичних представництв
81. Застосування міжнародних сил ООН у припиненні конфліктів
82. Інститут розв’язання міжнародних спорів
83. Міжнародна валютна ліквідність
84. Міжнародна економічна інтеграція
85. Міжнародна міграція робочої сили
89. Міжнародне становище країн Африки у 80-90-і роки ХХ столітті
90. Міжнародний досвід і співробітництво в сфері боротьби з відмиванням грошей і фінансування тероризму
91. Міжнародний кредит у світовій економіці
92. Міжнародний паблік рілейшнз
93. Міжнародний розподіл праці Ізраїлю
94. Міжнародний тероризм як найнебезпечна загроза сучасній світобудові
95. міжнародний фінансово-інвестиційний менеджмент
96. Міжнародні карні трибунали
99. Перспективи надання Україні міжнародної технічної допомоги