![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Продуктивність праці на ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" |
Зміст Вступ Розділ 1. Економічна сутність і методи вимірювання продуктивності праці 1.1. Сутність продуктивності праці 1.2. Значення продуктивності Розділ 2. Сучасний стан організації та продуктивності праці на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» м. Ужгорода, Закарпатської області. 2.1. Показники і методи вимірювання продуктивності праці. 2.3 Склад і структура трудових ресурсів господарства, організація праці та досягнутий рівень її продуктивності на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика». Розділ 3. Шляхи удосконалення організації та підвищення ефективності використання трудових ресурсів на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» 3.1. Виявлення шляхів і резервів підвищення продуктивності праці на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» 3.2. Посилення ролі системи матеріального стимулювання мотивації праці на підприємстві. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ (баланс, графік, звіт про фінансові результати за 2006-2007 рр.) ВСТУП Основною проблемою економічної теорії і господарської практики є аналіз співвідношення результатів і витрат, що в загальному розумінні називається ефективністю. Витрати визначаються обсягом використаних економічних ресурсів. Як відомо, економічні ресурси поділяють на три груп: 1) робоча сила (трудовий потенціал, людський капітал); 2) компоненти природних ресурсів (земля та сировина); 3) компоненти засобів виробництва (фізичний капітал). Результати характеризуються обсягами та вартістю виробленої та реалізованої продукції, показниками конкурентоспроможності, розмірами прибутку. Якщо у розрахунку ефективності результати визначаються обсягом продукції, то одержаний показник називається продуктивністю. Розвиток економіки, підвищення національного добробуту залежить від подальшого підвищення продуктивності. Національний дохід або валовий національний продукт, у разі підвищення продуктивності збільшується швидше, ніж показники витрат. Зниження ж продуктивності призводить до інфляції, пасивного торговельного балансу, повільних темпів зростання або спаду виробництва і до безробіття. Така ситуація нині характерна для України! Рівень продуктивності праці у народному господарстві та промисловості країни досить низький. Останнім часом спостерігається тенденція до його зниження, і згідно з розрахунками він становить у промисловості приблизно 10% від рівня продуктивності праці в США. Кожне підприємство характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати або знижуватися під дією різноманітних чинників. Підвищення продуктивності праці є безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва. За відомим визначенням К. Маркса, зростання продуктивності праці полягає в тому, що частка затрат живої праці в продуктах зменшується, а частка затрат минулої праці (втіленої в засобах виробництва) — збільшується, але так, що загальна сума праці в кожній одиниці продукту зменшується. На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва. Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її продуктивного використання та тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик.
Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу і чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і відповідно продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавче встановлену тривалість робочого дня і робочого тижня. Якщо протягом законодавче встановленої тривалості робочого часу останній цілком витрачається на продуктивну працю, то це і є верхня межа рівня екстенсивного використання праці. Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості і визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має свої межі, а саме: фізіологічні та психічні можливості людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо. Отже, рівень екстенсивного використання праці та інтенсивність праці — це важливі фактори зростання продуктивності праці, які, однак, мають чіткі обмеження, тобто не можуть використовуватися безкінечно. Джерелом зростання продуктивності праці, яке не має меж, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу. За кілька останніх десятиріч у розвинених країнах рівень екстенсивного використання праці зменшився більше ніж удвічі, інтенсивність праці не зростала, а продуктивність збільшилася в кілька разів, що проявилося у значному зростанні добробуту і рівня споживання всіх верств працюючого населення. Тобто саме за рахунок науково-технічного прогресу продуктивність праці зростає так швидко, що дає можливість виробляти все більше споживчих благ меншою кількістю праці. Метою курсової роботи є вивчення економічної суті продуктивності праці, аналіз методів її вимірювання на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» та визначення шляхів підвищення продуктивності праці на підприємстві. Розділ 1. Економічна сутність і методи вимірювання продуктивності праці 1.1 Сутність продуктивності і продуктивності праці Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) розрізняють поняття «продуктивність» і «продуктивність праці». Продуктивність — це ефективність використання ресурсів — праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації — під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв’язок між кількістю і якістю вироблених товарів або наданих послуг і ресурсами, які були витрачені на їх виробництво. Продуктивність дає змогу порівнювати виробництво на різних рівнях економічної системи (на рівні окремого індивіда, цеху, підприємства, організації, галузі й держави) з використаними ресурсами. Під час їх оцінювання необхідно враховувати зростання вартості енергії, сировини, витрат, пов’язаних з безробіттям тощо. Вища продуктивність означає збільшення обсягу продукції за тих самих витрат, при цьому необхідно враховувати потреби цієї чи іншої продукції на ринку, у суспільстві.
Зауважимо, що на зарубіжних підприємствах оцінюється тільки та продукція, яка куплена, а не просто вироблена. Продуктивність можна розглядати як загальний показник, що характеризує ефективність використання ресурсів для виробництва продукції. Проте сучасна економічна теорія стверджує, що точно визначити роль і частку витрат тих чи інших ресурсів, використаних на виробництво продукції, неможливо. Тому для визначення ефективності виробництва найчастіше використовують показник продуктивності праці, хоча це не означає, що тільки праця є джерелом продуктивності. Продуктивність праці відбиває ступінь ефективності процесу праці. У її визначенні вихідною категорією є праця. З’ясовуючи економічний зміст продуктивності праці, треба мати на увазі, що праця, яка витрачається на виробництво тієї чи іншої продукції, складається з: живої праці, яка витрачається в даний момент безпосередньо в процесі виробництва даної продукції; минулої праці, уречевленої у раніше створеній продукції, яка використовується тією чи іншою мірою для виробництва нової продукції (сировина, матеріали, енергія — повністю; машини, споруди тощо — частково). Продуктивність праці — це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції. У процесі виробництва функцією живої конкретної праці є створення нової вартості, а також перенесення робочого часу, матеріалізованого в речових елементах виробництва, на створюваний продукт. Тому продуктивність праці відображає ефективність як живої, так і сукупної (живої та уречевленої) праці. Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) й суспільної (живої та уречевленої ) праці. 2.2 Значення продуктивності Розвиток економіки, підвищення національного добробуту залежить від подальшого підвищення продуктивності. Національний дохід або валовий національний продукт у разі підвищення продуктивності збільшуються швидше, ніж показники витрат. Зниження ж продуктивності призводить до інфляції, пасивного торговельного балансу, повільних темпів зростання або спаду виробництва і до безробіття. Рівень продуктивності праці у народному господарстві та промисловості України досить низький. Згідно з розрахунками він становить у промисловості приблизно 10 % від рівня продуктивності праці в США. Схематично залежність результатів виробництва і ситуації в країні від низької продуктивності відображає модель «пастки» низької продуктивності (рис. 1.). Рис. 1. Модель «пастки» низької продуктивності Модель показує причинний зв’язок між багатьма змінними і чинниками, які впливають на продуктивність. Як свідчить зарубіжний досвід, змінити таке становище можливо лише підвищенням продуктивності не тільки за рахунок оптимального використання ресурсів, а й створенням рівноваги між економічною, соціальною та політичною структурами суспільства. Підвищення продуктивності є вираженням загального економічного закону, економічною необхідністю розвитку суспільства і має такі цілі: стратегічну — підвищення життєвого рівня населення.
Укранський народ займаться землеробством щонайменше 5 тисяч рокв. Московський вд ¶Х ст., коли прийшли укранськ цивлзатори з Кива. Укранц користувалися плугом ще до ¶Х ст. Московський уряд посадив у XVIII ст. на Харквщин клька сл москвинв. Вони дряпали землю сохою ще й у ХХ ст. Газети СРСР пишуть, що в самй лише РРФСР стоять 400 тисяч непридатних до роботи сльськогосподарських машин. Мльйони селян у СРСР марнують мльярди робочих днв через безладдя кервництва. До 1917 р. продуктивнсть селянсько прац становила 32 кг зерна за один робочий день. У СРСР, у механзованих колгоспах, 12 кг, тобто на 266% менша, хоч колгоспники працюють на 80% довше, нж працювали до 1917 р. Держплан визнав найкращим травопльний спосб проф. В. Вльямса. Проф. Д. Пряншнков критикував травоплля, науково доввши, що просапний спосб подвов врожа в ґвроп. В. Вльямс був членом КПРС, а Д. Пряншнков безпартйний. Д. Пряншнкова усунули з посади. Уряд у 1930- роки винищив фахвцв, як подляли погляди Д. Пряншнкова
1. Навчання працівників з питань охорони праці
2. Умови настання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові
3. Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
4. Матераільна відповідальність працівників
5. Оцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірми
9. Санітарні вимоги до працівників та робочого місця
10. Облік нарахувань на оплату праці та утримань із заробітної плати працівників
11. Кримінальна відповідальність медичних працівників
12. Право працівника на заробітну плату
13. Психологічна підготовка працівника МВС
15. Підготовка культурно-освітніх працівників в Україні в 60-70-і роки ХХ століття
16. Заохочення працівників як метод управління персоналом
17. Методи регулювання трудової діяльності працівників. Коучінг
19. Регламентація діяльності облікових працівників
21. Допомога соціального працівника
25. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
26. Комплексний аналіз соціології праці в умовах підприємства ВАТ "Шахта Красноармійська-Західна №1"
28. Проблема формування ринку праці в сучасних умовах
31. Аналіз праці К.Маркса "Маніфест комуністичної партії"
32. Нормування праці на підприємсті
33. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
34. Аналіз продуктивності праці та її оплати в промислових виробництвах
35. Оплата праці
36. Питання державного комитету по нагляду за охороною праци
37. Типове положення "Про охорону праці"
41. Вирішення проблем безпеки праці користувачів ПК в різних країнах світу
42. Державна політика в галузі охорони праці
43. Законодавча база України про охорону праці
44. Карта умов праці лікаря-рентгенолога
45. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці
46. Организація охорони праці на досліджуваному підприємстві
47. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"
49. Охорона праці
50. Охорона праці - основні положення, зміст і завдання
51. Охорона праці в господарстві
52. Охорона праці в машинобудуванні
53. Охорона праці і навколишнього середовища
58. Охорона праці на підприємствах громадського харчування
59. Аналіз продуктивності праці в рослинництві
60. Організація, нормування та оплата праці на виробництві продукції садівництва
61. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів
63. Організація праці бухгалтера
64. Дитяча праця і дитячий заробіток
65. Нормативно-правове середовище, що регулює ринок праці України
66. Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством
67. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
68. Автоматизована система обліку праці та зарплати
69. Поява металевих знарядь праці та розклад первісної господарської системи
73. Аналіз та прогнозування ринку праці
74. Економіка праці та соціально-трудових відносин
76. Європейські стандарти у сфері праці
77. Моделі функціонування ринку праці в макроекономічному регулюванні
78. Обгрунтування економічної ефективності раціональної організації праці на підприємстві
79. Організація та нормування праці в операційному менеджменті
80. Планування праці
81. Праця державних службовців: організація, оплата, ефективність
82. Праця як основа життєдіяльності та провідний чинник виробництва
83. Проблеми ринку праці і зайнятості в перехідній економіці України
84. Ринок праці з неповною конкуренцією
85. Співвідношення форм та методів здійснення оплати праці для підприємств різного спрямування
89. Організація та методика проведення занять з технічної праці в 5-му класі
90. Технічне мислення на уроках праці
91. Основні види діяльності (гра, навчання, праця) на різних вікових етапах
93. Сутність соціального контролю у сфері праці
94. Ідеальна держава в працях давньогрецьких мислителів
95. Аналіз використання трудових ресурсів, оплати і продуктивності праці
96. Аналіз витрат на оплату праці в комерційному банку АКБ "Приватбанк"
97. Аналіз формування та використання коштів на оплату праці
98. Економіка праці