|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Європейські стандарти прав людини: загальнотеоретична характеристика |
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Горшок торфяной для цветов. Облспоживспілка Вінницький кооперативний коледж економіки і права Курсова робота з дисципліни ”Теорія держави і права“ на тему: ”Європейські стандарти прав людини: загальнотеоретична характеристика“ Студента ІІ курсу групи ПР-21-07-38 спеціальності ”Правознавство“ Самойленка Сергія Петровича Вінниця, 2008 р. Зміст Вступ Розділ I. Iсторико-правові аспекти становлення прав людини у світі та в Україні Утвердження інституту омбудсмана у світі Розділ II. Європейська гуманітарна юстиція 1. Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод 2. Європейська комісія з прав людини 3. Європейський суд Розділ III. Механізм імплементації новітніх міжнародних стандартів з прав людини в Україні Розділ IV. Конвенція про захист прав людини та основних свобод для України: європейська мрія чи реальний захист прав людини? Розділ V. Пояснювальна нотатка для осіб, які мають намір звернутися до Європейського суду з прав людини 1. Які заяви розглядає Суд?. 2. Як подавати заяву до Суду? Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність обраної теми курсової обумовлена тим, що питання прав і свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової спільноти. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому. Права людини є складним, багатовимірним явищем. У різні епохи проблема прав людини, незмінно залишаючись політико-правовою, набувала релігійно-етичного, філософського звучання. Основи прав людини – повага життя і гідності кожної окремої людини – присутні в більшості великих релігій і філософських вчень світу. Права людини неможна купити, заробити або получити в спадок – їх називають “невід’ємними”, тому що вони властиві кожній людині, незалежно від раси, кольору шкіри., статті, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, народження або будь-яких інших обставин. Людство на шляху утвердження прав і свобод людини пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівноправності на все більше коло осіб та відносин між ними. Часто саме боротьба за права людини, за нові й нові ступені свободи ставала каталізатором широкомасштабних змін у суспільно-політичному житті тієї чи іншої країни, вела до нового осмислення ролі людини в її відносинах з суспільством та державою. Міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розвиткові та забезпеченню прав людини. Демократизації процесу, пов’язаного з проголошенням і захистом прав людини, значною мірою сприяло прийняття низки міжнародних документів щодо закріплення, правової регламентації та розробки механізму міжнародного захисту прав людини у державах, що підписали відповідні міжнародні документи. Права людини грають особливу роль у взаємовідносинах людини і держави. Вони контролюють і регулюють здійснення державної влади над окремою людиною, надають свободи громадянам у відношеннях з державою і потребують від держави задоволення основних потреб людей, підпадаючих під його юрисдикцію.
Краще всього ці права виражені в міжнародно-правових, котрі були погоджені державами і в яких вміщуються норми прав людини. Після другої світової війни проблема прав людини з чисто внутрішньої стала перетворюватися в міжнародну. Поступово Конституційне право почало попадати під вплив міжнародних стандартів. Були прийняті ряд міжнародних документів, що зобов'язують держави, що підписали їх дотримувати і розвивати повагу до прав людини, без якої-небудь дискримінації. Першим великим правовим актом стала Загальна декларація прав і свобод людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, цей основоположний документ і в даний час має великий вплив у світі. Хоча Всезагальна декларація не являється обов’язковим до виконання документом, більшість юристів доводять, що вона вже здобула обов’язкову юридичну силу на основі міжнародних звичаїв і практики, так як її застосовують в конституціях і судах багатьох країн. 3 вересня 1953 року була прийнята Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод. Цей документ гарантував громадянам держав членів Ради Європи дотримання їхніх конституційних прав. Для того щоб ефективно захищати права людини і належним чином реагувати на їхнє порушення, створені органи контролю: Комісія з прав людини, Центр прав людини, Європейський суд, що розглядає порушення прав людини на державному рівні. Істотною відмінністю міжнародних правових документів у галузі прав людини від інших міжнародних угод є те, що зобов'язання, що накладаються на держави, регулюють відносини не стільки з іншими державами, скільки мають своєю метою захистити права і свободи громадян саме цієї держави. Однак, у багатьох країнах справи з розвитком конституційного права, а головне з його виконанням знаходяться не в найкращому стані. Здавалося б, що говорити про рабство в ХХ-у столітті вже смішно, але в східному султанаті Оман рабство було скасовано лише в 1962 році. Щоб мати уявлення про обсяги міжнародної діяльності, пов‘язаної із захистом прав людини, досить зазначити, що основними актами, які регулюють цивільні і політичні права на міжнародному рівні, є Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року, Пакт про цивільні і політичні права від 19 грудня 1966 року, Конвенція про попередження злочину геноциду і покаранні за нього від 9 грудня 1948 року, Конвенція про припинення злочину апартеїду і покаранні за нього від 30 листопада 1973 року, Конвенція проти катувань і інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих достоїнство видів звертання і покарання від 10 грудня 1984 року і європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод від 4 листопада 1950 року. Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав людини, але й одну з найбільш розвинутих форм міжнародної юридичної процедури. Для більшості людей Рада Європи асоціюється з правами людини. Натхненні положеннями Всезагальної декларації, Рада Європи прийняла Конвенцію про захист прав людини і основних свобод, - така її повна назва.
Цей документ був відкритий для підписання в 1950 році. Три основні риси придають Конвенції особливого значення: права і свободи кожної людини гарантовані державами-учасниками, або, як вони іменуються на міжнародно-правовій мові, “Домовленими сторонами”; вперше в рамках міжнародного договору про захист прав людини був створений конкретний механізм їх захисту; парламенти і судові органи получили тверду основу в області прав людини для прийняття і толкування законів. В недалекі роки остання риса здобула особливе значення зі вступом в Раду Європи нових демократичних держав Центральної і Східної Європи. Європейська конвенція прав людини і її протоколи гарантують: Право на: життя, свободу і недоторканність особистості; справедливе судове рішення по цивільним і кримінальним справам; участь і висунення своєї кандидатури на виборах; свободу думки, совісті і релігії; свободу вираження точки зору (включаючи свободу засобів масової інформації) майно і свободу користування власністю; свободу зібрань і об’єднань. Забороняють: тортури і нелюдське і принизливе поводження; смертна кара; рабство і невільна праці; дискримінація в реалізації гарантованих конвенцією прав; видворення з країни власних громадян або відказ їм про в’їзд в країну; колективне видворення іноземців. Окремі громадяни і держави можуть звертатися в Європейський суд по правам людини. РОЗДІЛ I. IСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ Утвердження інституту омбудсмана у світі До останнього часу інститут омбудсмана, як і сам термін “омбудсман”, в Україні були відомі лише порівняно вузькому колу фахівців-правників. І це не дивно. Адже ця інституція виникла й розвивалася на основі західноєвропейських демократичних цінностей, що ґрунтуються на засадах поділу влади та верховенства права, і тому до кінця 80-х років не викликав особливої зацікавленості офіційної радянської правової доктрини. З посиленням процесів демократизації у країнах Східної Європи на початку 90-х років зростає інтерес до нових демократичних механізмів захисту прав людини, зокрема інституту омбудсмана, його витоків та історії. Характерною особливістю інституції омбудсмана стало те, що її утвердження в більшості країн світу відбувалося в уже існуючій системі органів державної влади і тому необхідно було враховувати національні, правові, культурні та інші особливості. Тому, попри єдині принципи концептуальної побудови цього інституту, у світі важко знайти дві такі інституції, які були б цілком тотожні. Але можна виділити окремі загальні риси, які об’єднують всі ці інституції під однією родовою назвою – омбудсман, хоча в Україні це Уповноважений Верховної Ради з прав людини, в Іспанії, у ПАР – захисник народу, у Польщі – речник громадянських прав, у Франції – посередник Французької Республіки, в Литві – контролер сейму, в Греції – захисник громадян, у Молдові – парламентський адвокат, у Швеції, Фінляндії, Данії – омбудсман. Однією з головних функцій омбудсмана у світі єконтроль за діяльністю виконавчих та інших органів державної влади шляхом розгляду скарг громадян на дії тих чи інших органів або посадових осіб, що призвели до порушення прав та свобод людини і громадянина.
Отже, вплив Французько революц «вд зворотнього» полягав, за висловом Р. Шпорлюка, в тому, що новтнй нацоналзм (або ж нацоналзм нового часу) був результатом краху унверсальних, вселюдських дей, як вона намагалася експортувати туди, де х не чекали. У першй третин XIX ст. нацональновизвольн де разом з деями Французько революц поширилися на латиноамериканський континент. З 1810 по 1820т роки тут вдбулася серя успшних нацональних революцй, спрямованих проти спанського панування, що здйснювалися пд гаслами революцйно Франц. Найвидатнш лдери цих революцй були безпосередньо повязан з деями практикою Французько революц. Симон Болвар був послдовником дей Руссо, Антоно Нарньо переклав видав «Декларацю прав людини й громадянина», Франсско Мранда воював у лавах французьких революцйних армй. Можна навести ще чимало конкретних прикладв впливу Французько революц на поширення нацоналстичних принципв у свт, проте й наведених фактв цлком достатньо, щоб пролюструвати значення ц глобально под для полтично еволюц нацоналзму, перетворення його з нтелектуально теч на деологю полтичний рух. «Польське питання», що виникло в останнй чверт XVIII ст. псля першого подлу Польщ (1775) перетворилося на все вропейську проблему псля 1795 p., коли Польща внаслдок останнього подлу зникла як самостйна держава з карти континенту, визнаться багатьма сучасними дослдниками одним з найголовнших чинникв в полтичнй еволюц й поширенн нацоналзму
4. Дотримання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів
5. Права людини
9. Характеристика источников Конституционного права
10. Принципы арбитражного процессуального права: общая характеристика
11. Доказательственное право. Общая характеристика
12. Характеристика Исторической школы права
13. Права беженцев: международные стандарты и национальное законодательство
16. Характеристика отруйних речовин за дією на організм людини
Потолочная сушилка "Лиана", 1,6 м. 
Набор цветных карандашей "Ergosoft", треугольные, 12 цветов. 
Деревянная рамка-вкладыш "Фрукты". 17. Порівняльна характеристика черепів людини та шимпанзе
19. Характеристика международных стандартов финансовой отчетности, их значение и содержание
20. Загальна характеристика права інтелектуальної власності
21. Інституційне право Європейського Союзу
25. Общая характеристика советского права периода перестройки и распада СССР
26. Общая характеристика уголовного права в Республике Беларусь
27. Особливості гармонізації корпоративного права європейських країн
28. Правові засади співробітництва України і Європейського союзу
29. Принципы европейского договорного права: общая характеристика
30. Сравнительная характеристика систем наказания в уголовном праве зарубежных стран
31. Судовий захист прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади
32. Характеристика громадянського суспільства в сучасному праві
Дорожная косметичка, 21x15x12 см, арт. 82630. 
Набор детской посуды "Домашние животные" (3 предмета). 
Тележка багажная ручная ТБР-02. 33. Характеристика отношений, регулируемых интернет-правом
34. Характеристика права природопользования
35. Загальна характеристика серії стандартів MRP – MRP II – ERP – CSRP
37. Морфологічна характеристика лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту людини
41. Измерение количественных и качественных характеристик звезд
43. Биологическая характеристика возбудителей вирусных трансфузионных гепатитов
44. Правила приема в военно-учебные заведения (Доклад)
45. Природные пожары, их характеристика,особенности лесных пожаров
46. ГО Правила поведения и действия населения при производственных авариях и стихийных бедствиях
47. Медико-тактическая характеристика зон радиоактивного заражения при авариях на АЭС
48. Экономико-географическая характеристика Юга США
Настольная игра "Имаджинариум. Детство". 
Набор ручек капиллярных STABILO point 88, 6 ручек. 
Полотенце вафельное "Райский уголок", банное, пляжное, 100х150 см. 49. Австралия - экономико-географическая характеристика
50. Общая экономико-географическая характеристика стран Африки
53. Эколого-социально-экономическая характеристика Цивильского района Чувашской Республики
57. Комплексная характеристика Бразилии
58. Экономико-географическая характеристика Хабаровского края
59. Общая характеристика Туниса
60. Общая экономико-географическая характеристика республики Сенегал
61. Сравнительная характеристика экономических районов центральной России
62. Аргентина. Комплексная экономико-географическая характеристика
64. Комплексная характеристика Словении
Ковш "Классика", 1 литр. 
Подгузники "Ушастый нянь", 4 Maxi (7-18 кг), 50 штук. 
Экологически безопасный стиральный порошок "Ondalind", без фосфатов, 1,8 кг. 65. Китай. Характеристика страны
66. Социально-экономическая характеристика Индии
67. Экономическая характеристика Псковской области
68. Характеристика политико-географического положения Китая
69. Страноведческая характеристика Грузии
73. Некоторые вопросы обеспечения прав обвиняемого на предварительном расследовании
75. Проблемы связанные с правами, свободами и обязанностями иностранных граждан и лиц без гражданства
76. Административное право (шпаргалка)
77. Государственное и административное право (Контрольная)
78. Проблемы избирательного права современной России
80. Предмет, метод, источники Административного права
Рюкзак для дошкольников "Тролли". 
Плакат электронный "Говорящий Букваренок". 
Тубус - карта "План покорения МИРА", магнитная, на холодильник. 82. Административно-правовой статус гражданина как субъекта административного права
83. Административно-процессуальное право РФ
84. Природа и система административного права
85. Роль арбитража в судебной защите прав предпринимателей
90. Гражданское право - сделки
91. Шпоры по гражданскому праву (Шпаргалка)
92. Авторское право
93. Авторское право
94. Вещи как объекты гражданских прав (Контрольная)
95. Виды договоров и их классификация в гражданском праве
96. Гражданское общество и право по Гегелю
Папка-портфель пластиковая, А4, синяя (390x320 мм, 4 отделения, усиленная ручка). 
Набор чернографитовых карандашей "Art", 12 штук. 
Настольная игра "Проныры". 97. Гражданское право (Контрольная)
98. Гражданское право (Контрольная)
99. Гражданское право (Шпаргалка)
Совок №5. 
