![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Дія нормативно-правових актів |
Мінстерство внутрішніх справ України Київський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліції Кафедра теорії держави і права Курсова робота на тему: «Дії нормативно-правових актів» КИЇВ-2009 Зміст Вступ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та класифікація 1.1 Закон, як нормативно-правовий акт, його значення та дія 1.2 Підзаконні нормативно-правові акти України: поняття види 2. Межі дії НПА в часі 3.Дія нормативно-правового акта у просторі 4.Дія НПА за колом осіб 5. Принцип вступу закону в дію. Зворотна сила закону Висновок Список використаної літератури Вступ Всі нормативно-правові акти мають визначені, тимчасові, територіальні обмеження (кордони) свого існування і дії, а також розповсюджуються на визначене коло осіб (суб’єктів права). Для практики безпосереднє значення має проблема межі дії нормативних актів. Вона включає в себе чотирі питання: На які суспільні відносини даний акт розповсюджується; З якого моменту і по який нормативний акт має юридичну силу; На яку територію він розповсюджує свій регулюючий вплив; Які його адресати. Нормативні акти регулюють різні за своїм характером відносини. Актуальність цієї теми полягає в значені нормативно-правового акту, можливості впливу його нарізні сторони розвитку держави та врегулювання суспільних відносин. Наприклад, акти, розраховані на врегулювання майнових і пов’язаних з ними не майнових відносин, не мають сили у відносинах між державними органами, і навпаки. Іншими словами, тільки в якості вийнятку (в ситуації так званого субсидіарного застосування права) норми однієї галузі можуть розповсюдити свої дії на відносини, що регулюються нормативними актами іншої галузі права. В предмет правового регулювання входять вольові суспільні відносини, що виключають дію актів по відношенню до події або інших станів в яких не може брати участь воля людини. Такого роду обставини можуть виступати тільки в якості юридичних фактів, тобто закон може пов’язати з ними настання юридичних наслідків, але вплинути на їх хід норми права безсилі. Законодавець виключає притягнення до відповідальності за образи думок, вважаючи таку практику реакційною. Фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених дають уявлення про істотні переваги нормативно-правового акту перед іншими джерелами права, його юридичні властивості, особливості та дії (в просторі, за колом осіб, в часі); момент набуття чинності та момент припинення його дії, а також зворотна сила закону, аналізували сучасні вітчизняні дослідники: В. Колісник, В. Котюк, О. Михайленко, В. Прилуцький, С. Шевчук, Копейченков В.В. Деяким проблемам значення місця і ролі нормативно-правового акту в політичному, економічному житті суспільства були присвячені роботі зарубіжних вчених: С. Алексєєва, Венеєв Ю.А., Тихомиров Ю.А., Слободчиков Н.А., Василевич Г.А. Бахрах Д.Н., Блім М.І., Тиллє А.А., Гаврилов Е.П., Маков В.П., Межведев А.М. Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є з`ясування місця й ролі нормативно-правового акту в житті держави. Дослідження проблематики юридичної сили, набуття чинності та моменту припинення дії дає змогу більш предметно аналізувати нові для вітчизняної науки, але, надзвичайно актуальні й складні питання його врегулювання відносин в державі законом, його виконання, дотримання наказів, інструкцій тощо.
Ця мета конкретизована у комплексі науково-дослідницьких завдань. До них належать: з`ясувати основні етапи правотворчості НПА; розкрити поняття, ознаки види нормативно-правового акту. Чим НПА відрізняється від інших джерел права; розкрити поняття закону та підзаконного акту, його ознаки; з’ясувати основні напрями дії НПА; звернути увагу на зворотню силу закону; Об`єктом дослідження – дія нормативно-правового акту. Предметом дослідження є статус та значння закону та підзаконного актів, їх значний вплив на діяльність суспільства, здійснення реалізації НПА для формування демократичної, соціальної-правової держави та громадянського суспільства. Методологічна основа дослідження. Методологія науки дає можливість наукового обґрунтування організації та функціонування нормативно-правовових актів. Філософсько-методологічною основою дослідження є принципи, закони, категорії діалектики. Системний метод застосовувався при аналізі понять «нормативно-правовий акт», «закон», «підзаконний акт». Методом порівняльно-правового аналізу досліджувались питання пов’язані з значимістю закону і підзаконного акту іх дієвістю і важливістю в демократичних країнах. Крім загальних методів використовувались й спеціальні, до яких належить історичний метод соціологічних досліджень. Історичний метод дає змогу виявити суспільну думку, оцінку реалізації НПА. Соціологічний метод вданній роботі виконує дійсний вплив законів, підзаконних актів на поширення їх дії в суспільстві та їх значення. Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети завдань, об’єкта й предмета дослідження курсова робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків (обсяг), та переліку використаних джерел (найменування). 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та класифікація Нормативно-правовий акт – це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими суб’єктами правотворчості у визначених законом порядку і формі, який встановлює, змінює, припиняє чи конкретизує норми права та розрахований на багаторазове використання. Нормативно-правовий акт – це письмовий документ компетентного органу держави, що містить формально обов’язкове правило поведінки загального характеру і є основною формою для багатьох правових систем сучасності. Поширеність саме цієї форми права можна пояснити рядом переваг: можливість чітко сформувати зміст прав та обов’язків, швидко довести його до відома адресатів, створити умови для правильного розуміння суті норм; забезпечити умови для правильного розуміння суті норм; забезпечити умови швидкого відшукання потрібної норми, оперативної її зміни чи скасування, здійснення упорядкування, погодження, систематизації всієї кількості юридичних норм. У Конституції України чітко визначено перелік форм нормативно-правових актів для кожного суб’єкта правотворчої діяльності, їх ієрархічне підпорядкування, межі повноважень зазначених суб’єктів та порядок дії в часі, просторі. Характерними ознаками нормативно-правового акта є: НПА приймається або санкціонується державою чи народом; НПА завжди містить НП або відміняє діючі; НПА завжди чітко формулює права та обов’язки; НПА приймається за певною юридичною процедурою; НПА має форму письмового акта та відповідні реквізити (вид акта – закон, указ, постанова; найменування органа, який його видав; дату прийняття; державний реєстраційний номер); НПА публікуються в офіційних друкованих виданнях; має юридичну силу (це властивість НПА діяти та породжувати юридичні наслідки: а саме, виникнення, зміну чи припинення правовідносин); має визначену структур (розділ, параграфи, пункти) та зміст (назва, дата, місце і суб’єкт прийняття); є результатом особливої діяльності держави, яку іменують правотворчою.
Порівняно з іншими джерелами права, нормативно-правовий акт має ряд істотних переваг. Зокрема: він найбільш чітко, повно і однозначно формулює права і обов'язки суб'єктів суспільного життя; дає можливість найшвидше і найповніше довести зміст норм права до суб'єктів суспільного життя; дає можливість та створює умови для адекватного (належного) і однакового розуміння норм права; дає можливість оперативно реагувати на потреби правового регулювання, змінюючи, встановлюючи чи скасовуючи відповідну правову норму; нормативно-правові акти найбільш повно і легко можуть бути систематизовані, що сприяє полегшенню користування ними, крім того, вони дають можливість для узгодження і впорядкування чинних правових норм. Нормативно-правовим актам властиві наступні основі юридичні властивості: вони є волевиявленням держави або всього народу, тобто приймаються тільки державними або іншими органами, які мають відповідні державно-владні правотворчі повноваження, і є їхнім одностороннім волевиявленням; містять у собі правові норми; мають зовнішню форму у вигляді письмового документу встановленої форми; володіють юридичною силою, яка відображає їхнє співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, місце і роль у системі законодавства та правового регулювання. Нормативно-правовий акт може прийматися також у порядку делегованого законодавства або референдуму, але так чи інакше за участю держави і є виразом її волі. Нормативно-правові акти слід відрізняти від іншого різновиду правових актів – актів застосування права. Їх об’єднує загальна юридична природа, і те, що ті та інші містять державно-владні розпорядження, але у актів застосування ці розпорядження мають індивідуальний, конкретний (як за суб’єктом так і за змістом) характер. Основне завдання нормативно-правового акта, як будь-якої форми права – зберігати правову інформацію і оптимальним чином доводити її до адресатів. Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію норми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права. Варто звернути увагу, що поняття акт узагалі ж вживається в теорії права в двоякому змісті. Один – це акт як дія, другий – це акт як матеріальний (письмовий, електронний) носій інформації, як документ. Саме в останньому змісті і позначається нормативно-правовий акт як джерело права. Така форма права, як нормативно-правовий акт, породжує і безліч актуальних наукових проблем, одні з яких вирішені в теорії права, а інші знаходяться в стадії обговорення. Насамперед, це проблема структури нормативно-правового акта і її співвідношення зі структурою самого права. У цьому плані нормативно-правовий акт є найбільш зручною і довершеною формою для всіх суб’єктів права (громадян, держави і т. п.). За допомогою нормативно-правового акта держава може оперативно здійснювати правове регулювання, реагувати на правові потреби суспільства, координувати всю роботу управлінню суспільними процесами. Нормативно-правові акти неоднозначні. З огляду на формальну обов’язковість, залежно від суб’єкта прийняття – ця властивість відображається юридичною силою (це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка розкриває їхнє співвідношення та залежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави).
Нередко понятие "уголовно-процессуальный закон" применяется в более узком, строго-специальном значении, предназначенном для обозначения только непосредственно самих нормативно-правовых актов. В этом смысле закон как акт высшей юридической силы, принятый законодательным органом ГФ, является единственным источником уголовно-процессуального права. Это означает, что уголовно-процессуальные нормы могут содержаться только в федеральных законах, то есть в нормативно-правовых актах, принимаемых высшим законодательным органом п."о" ст. 71 Конституции РФ. Нормы уголовного судопроизводства могут содержаться в некоторых других источниках, например в международных договорах, заключенных РФ с другими странами (ст. 32 УПК РСФСР), нормах международного права. Признание того, что нормы уголовно-процессуального права могут содержаться только в законе, обусловлено тем, что в сфере уголовного судопроизводства могут быть ограничены или так или иначе затронуты действиями и решениями государственных органов и должностных лиц конституционные права и свободы человека и гражданина
2. Виды нормативно правовых актов и способы их публикации
3. Совершенствование контроля за исполнением нормативно-правовых актов на уровне субъектов РФ
5. Нормативно-правовые акты Российской Федерации
9. Закон – нормативно-правовой акт наивысшей юридической силы
10. Норма права і стаття нормативно-правового акту
11. Нормативно-правовые акты РФ
12. Нормативный правовой акт как источник права
14. Пределы действий нормативно-правовых актов
15. Застосування нормативно-правових актів на уроках права
16. Нормативно - правовая основа социального обеспечения военнослужащих
19. Нормативно-правовая регламентация земельных правоотношений в Германии
21. Нормативно-правовое оформление налоговой политики
25. Административно-правовые акты
26. Действие административно-правовых актов
27. Компетенция и правовые акты Президента РФ. Правила проведения пикетирования
28. Нормативно-правовая база осуществления процедуры реструктуризации в рамках конкурсного производства
29. Нормативно-правовая и методическая база современного делопроизводства
30. Нормативно-правове забеспечення охорони і використання земельних ресурсів
32. Нормативно-правовое регулирование
33. Нормативно-правовое регулирование системы исполнительной власти
34. Нормативно-правовой контекст инвалидности
35. Первые правовые акты советской власти
41. Методика розрахунку податку на прибуток, її нормативно-правове забезпечення
43. Нормативно-правовые основы кооперации
44. Правовые и нормативные основы труда
47. Проблемы обжалования нормативных актов
48. Об изменениях в нормативных актах по ЕСН
49. Создание правовой и нормативно-методической базы охраны труда
53. Нормативна регламентація фінансової звітності в Україні
57. Законодательные и нормативные акты системы государственного регулирования лекарственного обеспечения
58. Нормативно-методическое и правовое обеспечение системы управления персоналом
59. Політично-правова теорія Жана Бодена
60. Правова організація працевлаштування громадян
61. Правовое регулирование исполнения судебных актов
63. Сучасна кримінально-правова кваліфікація злочинів
64. Центральна виборча комісія: правовий статус і організація роботи
65. Сравнительная характеристика нормативных актов о франчайзинге различных стран
66. Взаємодія національних правових систем як принцип міжнародного приватного права
67. Локальні нормативні акти підприємства у сфері трудових відносин
68. Активізація пізнавальної діяльності учнів
69. Мотивація, стимулювання і активізація навчання
73. Правовые аспекты борьбы с терроризмом
74. Двойное налогообложение и международные акты об избежании двойного налогообложения
75. Нормативное регулирование перемещения через таможенную границу транспортных средств
76. Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности (ВЭД)
77. Гражданское общество и правовая страна
78. Административно правовые отношения (Контрольная)
79. Административное пресечение как мера административно-правового принуждения
80. Правовые и организационные основы деятельности паспортно-визовой службы органов внутренних дел РФ
81. Административно-правовой статус государственных служащих в России
82. Административно-правовой статус граждан
83. Административно-правовое обеспечение личных прав и свобод граждан
85. Правовое регулирование банкротства кредитных организаций в России и США"
89. Финансовые и правовые основы полного товарищества
90. Гражданская правовая защита чести, достоинства и деловой репутации
91. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних
92. Гражданско-правовой договор: формы, виды, особенности заключения, изменения и расторжения
93. Гражданско-правовой договор
94. ЛИЗИНГ: правовые основы и проблемы развития правового регулирования в РФ
95. Особенности гражданско-правового положения отдельных видов акционерных обществ
96. Правовая охрана товарных знаков и знаков обслуживания
97. Правовое регулирование отношений собственности (Контрольная)