![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Еволюція сфери гостинності міста Києва другої половини XIX - початку XX століття в контексті розвитку українського туризму |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ВИШНЕВСЬКА Галина Георгіївна Еволюція сфери гостинності міста Києва другої половини XIX - початку XX століття в контексті розвитку українського туризму 26.00.06 – прикладна культурологія. Культурні практики АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата культурології КИЇВ – 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі культурології Київського національного університету культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України, м. Київ. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Поплавський Михайло Михайлович, Київський національний університет культури і мистецтв, ректор Офіційні опоненти: доктор історичних наук Любовець Олена Миколаївна, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, провідний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії кандидат географічних наук, доцент. Стафійчук Валентин Іванович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри країнознавства і туризму. Захист відбудеться &quo ;01&quo ; липня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 у Київському національному університеті культури і мистецтв за адресою 01601, м. Київ, вул. Щорса, 36, ауд. 209. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв за адресою 01601, м. Київ, вул. Щорса, 36. Автореферат розісланий 30.05.2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради. Л.Г. Петрова Загальна характеристика роботи Актуальність дослідження. Згідно з „Державною програмою розвитку туризму в Україні на 2002–2010 роки” туризм є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки і культури. Визначивши таку важливість туризму, український уряд, постановою якого було затверджено цю програму, надав першочергового значення і науковим розробкам у цій сфері. На це ж зорієнтовує наукову громадськість і Указ Президента України №136/2007 від 21.02.2007 року „Про заходи щодо туризму і курортів в Україні”, згідно з яким 2008 рік оголошено „Роком туризму і курортів в Україні”. В світлі зазначених чинників постає незаперечною актуальність звернень науковців до всебічного дослідження й вивчення різних аспектів такої соціокультурної практики, як туризм. Саме з цієї причини досить актуальним у науковому плані є і дослідження інфраструктури туризму, зокрема, готельного господарства, яке складає частину сфери гостинності конкретного міста або туристського регіону поряд з іншими об’єктами, які забезпечують їх туристичну привабливість. Досі в системі міждисциплінарних досліджень проблем розвитку туризму культурологічним аспектам не приділялося належної уваги. Тому низький рівень використання потужного туристського потенціалу України пояснюється не лише недоліками державної політики, а й недостатньою теоретичною обґрунтованістю соціально-економічної стратегії його освоєння як на національному, так і на регіональному рівнях. Ці міркування стосуються і міста Києва як однієї з найвідоміших і найпотужніших туристичних атракцій України.
Мало дослідженою науковцями залишається і сфера гостинності міста, у тому числі з точки зору її формування та етапів розвитку. Особливо актуальним це уявляється у зв’язку з роллю Києва, яку він відігравав як в контексті традиційних видів масового подорожування, так і в контексті становлення та розвитку у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. нової соціокультурної практики в Україні – туризму. Цим і зумовлений вибір теми дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене за планами науково-дослідної роботи кафедри культурології і цільової комплексної програми наукових досліджень Київського національного університету культури і мистецтв „Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України” (Державний реєстраційний № 0107U009539). Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі залучення нових архівних документів, використання інших джерел з’ясувати особливості еволюції сфери гостинності міста Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті становлення і розвитку туризму в Україні. У відповідності до поставленої мети визначені такі завдання: - проаналізувати історіографію проблеми та визначити стан наукової розробки останньої; - виявити джерельну базу дослідження; - визначити теоретичні та методологічні засади дослідження; - уточнити основні поняття, за допомогою яких здійснюватиметься аналіз сфери гостинності Києва, зокрема, „заклади гостинності”, „церковно-монастирські заклади гостинності”, „світські заклади гостинності”; - з’ясувати роль Києва як духовного і релігійного центру православного паломництва; - виявити роль Києва у становленні і розвитку туризму як нової соціо-культурної практики в Україні наприкінці ХІХ століття. Об'єкт дослідження – становлення і розвиток туризму як соціокультурної практики в Україні. Предмет дослідження – еволюція сфери гостинності Києва у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. в контексті розвитку туризму в Україні. Хронологічні межі дослідження охоплюють період українського культурно-національного відродження, що відбувалося в умовах інтенсивного розвитку капіталізму в Україні, проявом чого стало поширення як суто ділових подорожей, так і подорожей, що набули організаційних форм краєзнавчого туризму внаслідок пробудження інтересу до власної історії і культури. Ці процеси суттєво вплинули на розвиток сфери гостинності Києва як одного з провідних культурних, релігійних, торгово-фінансових та промислових центрів України. Методи дослідження зумовлені специфікою предмету, ґрунтуються на засадах сучасної методології соціально-гуманітарного пізнання і спираються на принципи історизму, об'єктивності і системності. Використовувалися загально-наукові методи аналізу і синтезу, метод класифікації. Застосовувалися проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, історико-порівняльний, історико-генетичний, аналітичний та описовий методи, які дають змогу розкрити історичну сутність досліджуваного явища та його специфіку в контексті соціальних зв’язків. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній культурології здійснено комплексний аналіз еволюції сфери гостинності Києва під впливом православного паломництва, а також ділового і культурно-історичного туризму, становлення яких було викликано соціокультурними процесами національно-культурного відродження України в період другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Дослідження здійснено на матеріалах Державного архіву м. Києва, дореволюційної періодики і видань, що відображують еволюцію сфери гостинності міста в зазначений період. Введення в науковий обіг значної кількості архівних джерел дозволило по-новому поглянути на процес становлення та розвитку сфери гостинності Києва, а також глибше осмислити окремі сторінки історії української культури і туризму. В дисертації уточнено поняття: „гостинність”, „сфера гостинності”, „заклади гостинності”, „релігійна гостинність”, „світська гостинність”. Охарактеризовано особливості релігійної гостинності і діяльності церковно-монастирських закладів гостинності. Визначено особливості становлення і функціонування світських закладів гостинності Києва. Досліджено динаміку розвитку світських закладів гостинності Києва; визначено характер цієї динаміки і чинники, що впливали на неї. Виявлений вплив ділового туризму на сферу гостинності міста. Визначений соціальний склад суб’єктів, що займалися підприємницькою діяльністю в сфері гостинності Києва. Практичне значення дисертації полягає у можливості використання її матеріалів, положень та результатів при викладанні загальних і спеціальних курсів та укладанні їх програм, зокрема, „Теорія і історія культури”, „Історія української культури”, „Історія туризму в Україні”, „Історія міжнародного туризму”, „Історія гостинності в Україні”, „Історія готельно-ресторанної справи в Україні”. Результати дисертації можуть бути використані для подальших наукових досліджень з проблем історії української культури, історії туризму в Україні, історії гостинності в Україні. Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднювалися автором у вигляді доповідей та повідомлень на конференціях: Другій Міжнародній науково-практичній конференції „Туризм на порозі ІІІ тисячоліття” (м. Ялта, 2001 р.), Третій Міжнародній науково-практичній конференції „Туризм на порозі ІІІ тисячоліття” (м. Ялта, 2002 р.), Науково-практичній конференції „Мистецька освіта в Україні в умовах інтеграції в європейський художній простір” (м. Київ, 2004 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (м. Суми – м. Бердянськ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Духовна культура як домінанта українського життєтворення” (м. Київ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна – Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур” (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми трансформації у Польщі і в Україні” (м. Варшава – м. Київ, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Художньо-освітній простір України в контексті новітньої історії” (м. Київ, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Y Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва „Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації” (м.
Назва Украна, як бачимо, тут ще вдсутня. Аж до друго половини XIX ст. росйськ бюрократи в далекому Петербурз, заколисан солодким колоняльним мфом про дную, ндлмую, не добачували небезпеки для сво асимляторсько полтики в термнах Украна, укранець, укранський. [754] Створена в 1764 р. на терен Слобожанщини нова губерня спершу носила офцйну назву Укранська. Лише з 1835 р. Слободсько-Укранську губерню перейменовано на Харквську. На початку XIX ст. в межах Росйсько мпер появилися друком ряд видань з промовистими титулами: Украинский вестник (1816-1819), Украинский домовод (1817), Украинский Альманах (1831). Згодом вийшло два випуски Украинского сборника (1838, 1841), вийшли упорядкован М. Максимовичем альманахи Украинец (1859 1864). М. Костомаров опублкував Укранськ балади, Украинские сцены из 1649 года написав програмний документ Кирило-Мефодвського братства Книга битя укранського народу. П. Кулш вршовану епопею Украна (1843). ¶стотним було те, що у бльшост згаданих видань вмщено псн та казки з усх укранських етнографчних регонв, що надавало термну укранський загальнонацонального значення. [755] Царський уряд не вдразу здогадався, яка деологчно-революцйна сила ховаться за назвою Украна
2. Розробка гіпотези маркетингової стратегії ТОВ "Олта" на ринку металопластикових вікон міста Києва
3. Державно-правовий розвиток Німеччини другої половини XIX століття
4. Польська шляхта другої половини XIX століття
9. Япония во второй половине XIX - начале XX века
10. Модернізм. Основні течії першої половини XX століття
11. Русская сатира и юмор второй половины XIX – начала XX века
12. Социальный портрет учителя во второй половине XIX - начале XX вв.
13. Из истории создания женских монастырей на Северном Кавказе во второй половине XIX – начале XX веков
15. Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х
16. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років ХХ століття
17. Початкова освіта у Гетьманщині (друга половина XVII-XVIII cт.)
18. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
19. Українські землі у складі Російської Імперії в другій половині XIX ст
20. Український театр другої половини ХІХ століття
21. Літературно–теоретичне мислення в київських поетиках XVII – першої половини XVIII століття
25. Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини ХХ століття
26. Оцінка стану міської системи м. Києва
27. Архитектурные памятники первой половины XIX века
28. Адвокатура во 2 половине XIX в
29. Каслинское литье. Творчество мастеров второй половины XIX века
30. Поэты второй половины XIX века, Яков Петрович Полонский
31. Наука и культура первой половины XIX в.
32. Реформы и государственные преобразования в России во второй половине XIX века
34. Геополитические аспекты изучения Сибири научными обществами во второй половине XIX — начале ХХ вв.
35. Россия во второй половине XIX века
36. Россия в первой половине XIX века
37. Социально-экономическое развитие России в первой половине XIX в.
41. Английское завоевание и колониальный режим в Индии (XVIII - первая половина XIX вв.)
42. Национально-освободительное движение на Украине в 1-ой половине XIX века
43. Развитие транспорта и торговли в первой половине XIX века
44. Культура Украины в I половине XIX столетия
45. Городское самоуправление Екатеринбурга во второй половине XIX в.
46. История Дальнего Востока (вторая половина XIX века)
47. Изменения в местном управлении в первой половине XIX в.
49. Спиритическая поэзия как культурный феномен второй половины XIX века
50. "Изображение дворянства в литературе первой половины XIX века"
51. Женские образы и судьбы в русской классической литературе (1 и 2 половина XIX века)
52. Культура и общественная мысль в Москве второй половины XIX века
53. Прогрессивные деятели педагогики второй половины XIX века
57. Русская военная книга второй половины XIX века: социокультурный аспект
59. Реформы в Казахстане во второй половине XIX века
60. Внешняя политика России во второй половине XIX веке
62. Развитие транспорта в России во второй половине XIX века
63. Русская бытовая живопись второй половины XIX века
64. Русское искусство второй половины XIX века
65. Культурное развитие Москвы в первой половине XIX века
66. "Повстанські республіки" як одна із форм українського повстанського запілля (1943-1945 рр.)
67. Основные направления развития российского законодательства в XVIII – первой половине XIX вв.
68. Особенности русско-французского билингвизма женщин-дворянок первой половины XIX века
69. Буржуазные реформы второй половины XIX в.
73. Идейные течения и общественно-политические движения в России во второй половине XIX в.
74. История Саратовского края первой половины XIX века
75. Китай и иностранные государства во второй половине XIX в.
76. Либеральная мысль в Российской имерии во второй половине XIX века
77. Национально-политические программы чешских просветителей конца XVIII–первой половины XIX вв.
78. Національно-духовне відродження України у першій половині XIX ст.
79. Образование, наука и культура второй половины XIX в
80. Османская империя в середине XVII-первой половине XIX в.в.
81. Политика Англии в Индии в первой половине XIX века
82. Політизація національного руху в першій половині ХІХ століття
83. Роль предпринимательства в экономике России первой половины XIX века
84. Россия в первой половине XIX века
85. Соединенные Штаты Америки во 2-й половине XVIII – начале XX века
89. Экономика России во второй половине XIX
90. Экономическое развитие России во второй половине XIX века
91. Культура России во второй половине XIX века
92. Русская архитектура второй половины XIX века
93. Русское искусство первой половины XIX века
94. Сферы духовной культуры. Культурный взлет России в XIX веке
96. Интерпретация темы безумия в русской литературе первой половины XIX века
97. Роль українського міста в літературі
98. Русская литературная прозаическая сказка 2-й половины XIX века
99. Мода первой половины XIX века и её отражение в произведениях А.С. Пушкина