![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
История государства и права зарубежных стран
Польська шляхта другої половини XIX століття |
Зміст Вступ Розділ І. Імперська політика щодо польської шляхти 1.1 Особливості адміністративно – територіального поділу польських земель 1.2 Магнатський стан 1.3 Головні політичні та соціально -економічні аспекти ставлення російського уряду до польської шляхти Розділ ІІ. Еволюція економічного становища польської шляхти 2.1 Основні риси фільваркового господарства 2.2 Магнатське землеволодіння 2.3 Особливості розвитку шляхетської промисловості Розділ ІІІ. Польсько-шляхетська культура 3.1 Загальні чинники впливу на формування польсько – шляхетської культури 3.2 Досягнення польської інтелігенції в галузі технічних природничих і технічних наук 3.3 Внесок польської інтелігенції у розвиток гуманітарних наук Висновок Список використаної літератури Вступ Так розпорядилася доля, що на протязі всього свого існування двох держав, історія України та Польщі тісно перепліталася і складала єдиний організм, насамперед з огляду на багатовікове переплетіння історичних доль українців і поляків, розуміння непростих сюжетів їхніх взаємин, які важким тягарем відклалися в свідомості обох народів і подекуди заважають дивитися в майбутнє. На нашу думку, важливо зосередити увагу на актуальності даної теми, яка полягає у визначенні тогочасного становища польської шляхти для її подальшого розвитку та необхідності розуміння сучасниками історичних коренів політичних та соціально – економічних процесів на території тогочасної польської держави. Ми ставимо за мету з’ясувати яку політику проводили уряди країн-загарбниць відносно шляхти, виділити основні критерії еволюції економічних відносин польської шляхти та з’ясувати досягнення польсько-шляхетської культури. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Якщо вести мову про територіальні межи дослідження, то вони охоплюють території польських земель, які входили до складу Російської, Пруської імперій та Австро-Угорщини. Як не дивно, незважаючи на давнє сусідство й такі ж давні стосунки, українська історіографія ні в минулому, ні тепер не спромоглася подати власне українську версію польської історії. Праці з окремих проблем історії Польщі писали ще М.1. Костомаров, потім М.С. Грушевський, С. Томашівський та інші знані українські дослідники. У радянські часи було підготовлено посібники з &quo ;Історії південних і західних слов'ян&quo ;, а також, перекладено українською праці деяких російських авторів (О.Я. Манусевича). Але тодішнє ідеологічне й політичне спрямування обмежувало обрії неупередженого погляду на Польщу і польську шляхту, а велика кількість питань ними взагалі обходилася. Що гірше, і радянська, і давня українська література в силу тих чи інших обставин спотворювали минулу дійсність на догоду інтересам національної, класової чи іншої боротьби. Образ поляка в ній неодмінно асоціювався з паном-шляхтичем і загарбником-експлуататором України Така література, на жаль, в більшості закріплювала в свідомості читачів ці стереотипи. Тут слід згадати загальні праці з історії Польщі, які більш менш висвітлюють проблему польської шляхти, її взаємовідносини з урядами країн.
(История Польши. – М., 1956. – Т. 2; Історія південних та західних слов’ян. – К., 1987; Краткая история Польши. С древнейших времён до наших дней. – М., 1993; Миллер И. Исследования по истории народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. – М, 1980; Новая история 1640 – 1870 . – М., 1986, Зашкільняк М.Г. Історія Польщі. – Львів, 2002). Важливими також вбачаються праці, обєктом дослідження в яких, стали еволюція економічних відносин польської шляхти та соціальні питання зазначеного періоду (Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953; Социальная структура общества в ХІХ в. Страны Центральной и Юго – Восточной Европы. – М., 1982; Обушенкова Л. Королевство Польское в 1815 – 1830 гг. Экономическое и социальное развитие. – М., 1979; Польша на путях развития и утверждения капитализма: Конец ХVІІІ – 60-е гг. ХІХ в. – М., 1984;). Безумовно, кожна з цих розвідок, не являє собою ізольовану характеристику саме зазначеного періоду, а висвітлює, хоча деякі і в меншій мірі історичний розвиток Польщі, а подають загальну всебічну картину подій, що обумовили взаємозалежність суспільно – політичних процесів в різних частинах поділеної Польщі. Проте і в давнину, і сьогодні життя людей, як українців і поляків, так і інших народів ніколи не обмежувалося політичною боротьбою й ідеологічним протистоянням. Більше того, для пересічного українця й поляка вони були питаннями значно менш значними ніж труднощі повсякденного життя і проблеми свого краю. Взаємини між поляками і українцями завжди були набагато різноманітнішими, ніж це може здатися на перший погляд. Не тільки нові політичні реалії - незалежні Україна й Польща в Центрально-Східній Європі та їх роль у формуванні обрисів Старого континенту, а й нова інтелектуальна атмосфера, що поступово починає утверджуватися в посткомуністичних країнах, тривалий час відсторонених від поступу наукових ідей світової гуманістики, вимагають перегляду усталених поглядів на тих. хто живе поряд, ближче чи дещо далі. Образ &quo ;ворога&quo ; або &quo ;неприятеля&quo ; повинен поступитися місцем образу &quo ;іншого&quo ;, який є нічим не гірше власного. А щоб так сталося, треба насамперед відкинути й неупереджено подивитися й зрозуміти, як і чим жили ці &quo ;інші&quo ; впродовж історичних епох, кожна з яких мала свої усталені уявлення, прагнення і пріоритети. Треба спробувати з'ясувати, чому і як минулі покоління сприймали сучасну їм дійсність, визначали в ній своє місце, народжували дітей, вирощували пшеницю й створювали неповторна культуру. Отже, сподіваємось, що здійснення системного аналізу усього існуючого літературного матеріалу у поєднанні з об’єктивною оцінкою подій із зазначеної проблематики, яке побудоване на принципі історизму, надасть можливість досягти поставленої мети даного дослідження. Розділ І. Імперська політика щодо польської шляхти 1.1 Особливості адміністративно – територіального поділу польських земель Об’єктом дослідження дипломної роботи є та частина Східної Європи, яку прийнято називати Польщею, яка за адміністративно-територіальним поділом на середину XIX ст.
була віднесена до Російської, Австро-Угорської та Пруської імперій. З'ясування питання про зміни в адміністративно-територіальному поділі викликане необхідністю порівняльно-історичного аналізу, який можливий лише при складанні динамічних рядів в ідентичних територіальних межах. Тому коротко розглянемо адміністративно-територіальні зміни, які відбулися на визначеній території у хронологічних рамках дипломної роботи. В самий розпал російсько-турецької війни 1768–1774 Прусія, Росія та Австрія здійснили перший розділ Польщі. Він відбувся в 1772 і був ратифікований сеймом під тиском окупантів в 1773. Польща уступила Австрії частину Помор’я та Куявії (виключаючи Гданськ та Торунь) Прусії; Галіцію, Західне Поділля та частину Малої Польщі; східна Білорусія і всі землі на півночі від Західної Двіни і на схід від Дніпра відішли до Росії. Переможці встановили для Польщі нову конституцію, яка зберігала &quo ;ліберум вето&quo ; та вибірну монархію, й створили Державну раду з 36 виборних членів сейму. Розділ країни пробудив суспільний рух за реформи та національне відродження. В 1773 було розпущено Орден єзуїтів та створена комісія по народній освіті, метою якої стала реорганізація системи шкіл та училищ. Чотирирічний сейм (1788–1792), який очолював Станіслав Малаховські, Ігнат Потоцький та Гуго Коллонтай, 3 травня 1791 прийняв нову конституцію. За цією конституцією Польща ставала спадковою монархією з міністерською системою виконавчої влади та парламентом, який обирається кожні два роки. Принцип &quo ;ліберум вето&quo ; та інші порядки відмінялись; міста отримали адміністративну та судову автономію, а також представництво в парламенті; селяни, влада шляхти над якими зберігалась, розглядались як стан, який знаходиться під державним протекторатом; були прийняті заходи, які підготували відміну кріпацького права й організацію регулярної армії. Нормальна робота парламенту та реформи стали можливими лише потому, що Росія була притягнена у війну зі Швецією, а Туреччина підтримала Польщу. Однак проти конституції виступили магнати, які утворили Тарговицьку конфедерацію, за проханням якої в Польщу увійшли війська Росії і Прусії. 23 січня 1793 Прусія й Росія здійснили другий розділ Польщі. Прусія захопила Гданськ, Торунь, Велику Польщу й Мазовію, а Росія – більшу частину Литви й Білорусі, майже всю Волинь та Поділля. Поляки боронились, але були розбиті, реформи Чотирирічного сейму були скасовані, а частина Польщі, що залишилася, перетворилася в маріонеточну державу. В 1794 р. Тадеуш Костюшко очолив масове народне повстання, яке закінчилося поразкою. Третій розділ Польщі, в якому приймала участь і Австрія, був здійснений 24 жовтня 1795; після цього Польща як самостійна держава перестала існувати на політичній карті Європи. В результаті розділів до царської Росії відійшли литовські, білоруські, українські землі зі значною кількістю польського населення; Австрія, окрім південної малої Польщі разом з Краковом та північної з Любліном, захопила західноукраїнські землі зі Львом та Галичем. Прусія анексувала Велику Польщу, Королівську Прусію, а також значну частину Мазовії, включаючи Варшаву.
Про наявнсть багатьох полонин у грських мсцях краю, випас худоби, збагачення окремих господарв завдяки просторим пасовищам розповдають тогочасн документи, зокрема (як наводить приклади В. Грабовецький) Йосифканська Францисканськ метрики, за даними С. Витвицького, у 50-х роках XIX столття налчувалося 78 полонин. З них 61 припада на Галицьку Гуцульщину, 3 на Буковинську Закарпатську. Але це ще не весь перелк полонин. При опис грунтв с. Жабя в 1786 роц згадано ще 18 полонин, як були власнстю багатих гуцулв Жабя, Косова, Яворова, Ясенова, Криворвн. За грубими пдрахунками кразнавцв, у першй половин XIX столття на Гуцульщин було понад 100 полонин. Полонини рзнилися мж собою розмрами, якстю трав, зручнстю розташування. Власники часто здавали полонини в оренду. Так в 1813 роц ддич маткв Ясенова Стефан Блнський передав у трирчну оренду полонину Барчиню за 300 ринських злотих якомусь Себастяну Креховецькому. Згдно з контрактом, на нй кожного лта мало пастися 25 баранв. З цього видно, що полонина була невелика
2. Творці опитувань другої половини ХХ століття
5. Культура України в ХІV–першій половині ХVІІ століття
9. Наукова психологія XIX століття
10. Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
11. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX—початку XX століття
13. Народи Азії та Північної Африки у другій половині ХХ–на початку ХХІ століття
14. Український театр другої половини ХІХ століття
15. Організація навчально-виховного процесу та педагогічна думка у другій половині XVII—XVIII століття
16. Індустріалізація економіки в другій половині XIX ст.
17. Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.
18. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
19. Українські землі у складі Російської Імперії в другій половині XIX ст
20. Філософія кохання у творчості письменників кінця XIX - початку XX століття
21. Апология рабовладения на Юге США в первой половине XIX века
25. Экономическое развитие России в первой половине XIX века
26. Из истории развития педагогической мысли в России и западных странах во второй половине XIX века
27. Философия права в России во второй половине XIX начла XX века
28. Геополитические аспекты изучения Сибири научными обществами во второй половине XIX — начале ХХ вв.
29. Россия во второй половине XIX века
30. Россия в первой половине XIX века
31. Социально-экономическое развитие России в первой половине XIX в.
32. Буржуазные реформы второй половины XIX века
33. Социально-экономическое развитие России в первой половине XIX в.
34. Кризис феодально крепостнической системы в первой половине XIX века
35. Социально-экономические отношения в Казахстане во второй половине XIX века
36. Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття
37. Положение Западных армян во второй половине XIX века
41. Буржуазные реформы во второй половине XIX ВЕКА
42. Изменения в местном управлении в первой половине XIX в.
44. Спиритическая поэзия как культурный феномен второй половины XIX века
45. "Изображение дворянства в литературе первой половины XIX века"
46. Женские образы и судьбы в русской классической литературе (1 и 2 половина XIX века)
47. Культура и общественная мысль в Москве второй половины XIX века
48. Прогрессивные деятели педагогики второй половины XIX века
49. Школа и педагогика в России первой половины XIX века
50. Буржуазная политическая и правовая идеология в Западной Европе первой половины XIX в.
51. Социалистическая политико-правовая идеология в Западной Европе в первой половине XIX в.
52. Философия права в России во второй половине XIX - начала XX века
53. Русская военная книга второй половины XIX века: социокультурный аспект
58. Развитие транспорта в России во второй половине XIX века
59. Русская бытовая живопись второй половины XIX века
60. Русское искусство второй половины XIX века
61. Культурное развитие Москвы в первой половине XIX века
62. Философия права в России во второй половине XIX - начала XX века
63. Основные направления развития российского законодательства в XVIII – первой половине XIX вв.
64. Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х
65. Особенности русско-французского билингвизма женщин-дворянок первой половины XIX века
66. Боротьба Русі з агресією Заходу на початку XIII століття
67. Быт женщины-дворянки во второй половине XIX века и начале XX века
68. Видные российские юристы второй половины XIX века
69. Внешняя политика России во второй половине XIX века
73. Индийский фактор в британо-российском противостоянии на Востоке во 2-ой половине XIX - начале XX вв
74. История Саратовского края первой половины XIX века
75. Китай у середині XVII – на початку ХХ століття
76. Культура XVIII - первой половины XIX в.
77. Либеральная мысль в Российской имерии во второй половине XIX века
78. Наука і техніка ХХ століття
79. Национально-политические программы чешских просветителей конца XVIII–первой половины XIX вв.
80. Національно-духовне відродження України у першій половині XIX ст.
81. Образование, наука и культура второй половины XIX в
82. Османская империя в середине XVII-первой половине XIX в.в.
83. Підготовка авіаційних спеціалістів навчальних закладів України у 70-80 рр. ХХ століття
84. Побут міського населення наддніпрянської України в 1950-80-х рр. ХХ століття
85. Политические и правовые учения в России в первой половине XIX в.
89. Социально-экономическое развитие Казахстана во второй половине XIX века–в начале XX века
90. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
91. Становище Чорногорії на початок XX століття
92. США в первой половине XIX века. Гражданская война в США
93. Україна на рубежі XXI століття
95. Чеська національна меншина в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття
96. Экономика России во второй половине XIX
97. Экономическое развитие России во второй половине XIX века
98. Внутрішня і зовнішня торгівля. Торгівельні компанії XVI-XVII століття