![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види |
Міністерство транспорту України Київський університет економіки і технологій транспорту Кафедра: “Екології і безпеки життєдіяльності” Контрольна роботаз предмету: “Господарське право”на тему: “Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види” Перевірив: доцентО. С. КоломієцьРозробив: 2002 План 20021 План2 Вступ3 Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства5 Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види9 Використана література12 Вступ Господарське право, як і будь-яка інша юридична дисципліна, може бути визначене насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права. З цієї точки зору господарське право є системою норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права. Зміст предмета господарського права визначається двома основними поняттями: «народне господарство» і «господарська діяльність». Зазначені поняття визначаються в чинному законодавстві України. Так, згідно із Законом від 3 серпня 1990р. «Про економічну самостійність України» (Відомості Верхов. Ради УРСР.- 1990-№ 34.- Ст. 449) до народного господарства України належать усі розташовані на її території підприємства, установи, організації. В сукупності вони утворюють народногосподарський комплекс України (ст. І). Це основне коло суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність. Історично склалося так, що абсолютна більшість цих суб'єктів є державними організаціями. У зв'язку з цим держава як власник цих підприємств, установ та організацій здійснює в широких межах державне регулювання економіки. Відносини, що виникають при цьому, регулюються різними галузями права: господарським, адміністративним, фінансовим та ін. Поняття «господарська діяльність» слід визначати також виходячи з позиції законодавця, тобто на підставі ст. 1 Закону України «Про підприємництво» та ст. 1, 20-22 Закону «Про підприємства в Україні» (Відомості Верхов. Ради України.- 1991.- № 24.- Ст. 272). Господарська діяльність як предмет господарського права - це виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг з метою одержання прибутку. Здійснюють її господарюючі суб'єкти - власники або власники основних фондів і оборотних коштів. Підприємства суб'єкти господарського права можуть здійснювати всі види господарської діяльності, які не заборонені законодавством України і не суперечать їхнім статутам (ст. 1 Закону «Про підприємства в Україні»). Господарське право України розвивається як система норм, які регулюють три сектори економіки. Домінуючим є державний сектор, до якого належать різноманітні господарюючі суб'єкти, засновані на державній власності (близький до нього сектор, заснований на комунальній власності). Другий сектор становлять підприємства, засновані на колективній власності (західні економічні теорії вважають його приватним, але він в нашій країні настільки одержавлений, що вважати його приватним немає достатніх підстав).
Це - колективні підприємства, виробничі кооперативи, господарські товариства. Третім, найбільш цікавим сектором, що швидко розвивається, є приватний сектор. З розвитком процесу приватизації майна державних підприємств питома вага цього сектора зростатиме. Норми господарського права України будуть «комерціалізуватися» (зменшуватиметься елемент державного регулювання). Воно перетворюватиметься у комерційне право, яке діятиме паралельно з цивільним. У країнах ринкової економіки правові системи традиційно включають комерційне (не господарське, як у нас) право. Це системи норм права, що регулюють комерційну Діяльність у широкому розумінні, тобто виробництво і купівлю-пррдаж товарів, робіт, послуг (а не в розумінні «правил: торгівлі»). У таких країнах, як Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, комерційне право кодифіковане у формі комерційних кодексів, які діють паралельно з цивільним кодексами. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства Норми господарського права як загальні правила поведінки суб'єктів господарських відносин функціонують завдяки своїй нормативній формі - формі нормативних актів. Саме у формі нормативних актів норми господарського права приймаються, вивчаються і застосовуються, тобто функціонують як загальні обов'язкові правила господарювання. Відповідно господарське законодавство загалом можна визначити як систему нормативних актів, які згідно із законом є інституційними джерелами господарського права. Основними джерелами господарського права є саме закони та інші нормативні акти. Такі форми права, як звичай, судовий прецедент, у цій сфері застосовуються рідко. Система господарського законодавства загалом обумовлена предметом регулювання. Офіційно межі цього предмета не визначені через відсутність у даному законодавстві кодифікованого нормативного акта типу Господарського (Комерційного) кодексу. Тому теоретично обґрунтовуються два визначення меж предмета господарського законодавства. Згідно з першим визначенням предметом господарського законодавства є господарські відносини у спеціальному розумінні, тобто відносини між організаціями щодо виробництва і реалізації (поставки, купівлі-продажу, міни) продукції, відносини у капітальному будівництві, відносини у закупівлі сільськогосподарської продукції в аграрних товаровиробників (агропідприємств та фермерських господарств), відносини організацій всіх видів транспорту з клієнтами та між собою, відносини у державному страхуванні, зовнішньоекономічній діяльності, планові та господарсько-процесуальні відносини. Це точка зору представників теорії господарського права. Згідно з нею господарське законодавство являє собою самостійну галузь - систему нормативних актів, правила яких регулюють господарські відносини щодо організації та здійснення господарської діяльності в галузі суспільного виробництва і обігу. Теорія господарського права виходить з того, що як галузь господарське законодавство окреслене лише господарськими відносинами і не включає всіх нормативних актів (фінансового, адміністративного, трудового права тощо), які теж регулюють народне господарство.
У такому спеціальному значенні господарське законодавство кодифіковане лише частково, стосовно окремих видів господарських відносин: транспортних, господарсько-процесуальних. Друге визначення предмета господарського законодавства формулюється не за предметом регулювання («господарські правовідносини»), а за «критерієм адресата» - за відношенням нормативних актів до народного господарства, адресованості їх цьому об'єктові (а не господарюючим суб'єктам майнових відносин). Згідно з цим визначенням господарське законодавство є сукупністю нормативних актів, які регулюють усі, а не тільки господарські, правовідносини у народному господарстві. Таке визначення терміна «господарське законодавство» узагальнює адресоване економіці цивільне (насправді господарське), трудове, фінансове, земельне, екологічне та Інші окремі системи законодавства. Тобто це безмежно широка «суперсистема» законодавства («безмежний нормативний масив»). Прихильники цієї теорії називають господарське законодавство не галуззю, а «нормативним масивом» — терміном, змістовно-понятійні межі якого з'ясувати важко. Він охоплює всі нормативні акти, котрі так чи інакше стосуються народного господарства. З урахуванням того, що і суто господарсько-правових актів у нас дуже багата» наукова цінність цієї теорії досить сумнівна. Ознаки та особливості господарського законодавства, однією з яких є комплексний зміст основних нормативних актів, більш повно характеризують цю галузь законодавства. Переважна більшість нормативних актів господарського законодавства включає норми двох і більше галузей права. Як приклад можна навести Закон «Про підприємства в Україні». Це акт господарського законодавства, який містить норми господарського або цивільного (ст. 10, 20, 21), адміністративного (ст. 16), фінансового (ст. 18, 23, 24), трудового (ст. 19) та інших галузей права. Комплексними є й інші (кодифіковані) акти господарського законодавства, наприклад, транспортні статути та кодекси. Другою ознакою і особливістю господарського законодавства є те, що воно включає в себе одногалузеві акти господарського (цивільного) законодавства. Такими, зокрема, слід вважати Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та Положення про поставки товарів народного споживання. Вони одногалузеві, бо регулюють відносини щодо укладання та виконання відповідних господарських договорів. Об'єктивною ознакою господарського законодавства є множинність актів, зумовлена тим, що: 1) це законодавство регулює різні види господарської діяльності (промислову, будівельну, транспортну, комерційну тощо), кожен з яких має суттєві особливості, які враховуються у спеціальних актах; 2) в економіці наявні різні форми власності (приватна, колективна, державна), що теж відповідним чином диференціює акти господарського законодавства; 3) на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України (в тому числі і стосовно законодавчого регулювання господарських відносин), за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України; 4) відсутній кодифікований акт господарського законодавства, натомість, діє значна кількість актів, прийнятих вищим та центральними органами державної виконавчої влади.
Такая оценка включает в себя определение надежности примененной экспертом методики, достаточности представленного эксперту материала и правильности исходных данных, полноты проведенного экспертом исследования (например, все ли три полости вскрывались при исследовании трупа) и др. Помимо обычной экспертизы существуют ее особые процессуальные виды: комиссионная, комплексная, дополнительная и повторная. Комиссионная экспертиза - это экспертиза, проводимая несколькими экспертами одной специальности (или узкой специализации). Обычно производство экспертизы поручается нескольким экспертам в случае ее особой сложности, трудоемкости или значимости по делу. Согласно ведомственным нормативным актам Минздрава комиссионно проводятся все судебно-психиатрические экспертизы и некоторые .виды судебно-медицинских экспертиз. В остальных случаях вопрос о комиссионном характере экспертизы может быть решен следователем или судом, назначившим экспертизу, либо руководителем экспертного учреждения. При производстве комиссионной экспертизы эксперты, члены комиссии до дачи заключения вправе совещаться между собой (ст. 80 УПК)
1. Поняття та система господарського законодавства
3. Пределы действия нормативных актов в РБ
4. Обратная сила действия актов правосудии о признании незаконными нормативный актов
5. Поняття і види правових норм
11. Локальные нормативные акты как источники трудового права
12. Поняття і види співучасті у кримінальному праві
13. Поняття, види, структура, тлумачення та завдання закону про кримінальну відповідальність
14. Судебные акты арбитражного суда понятие, виды
15. Локальні нормативні акти підприємства у сфері трудових відносин
16. Виды нормативно правовых актов и способы их публикации
17. Поняття , ознаки та види господарських товариств
20. Действие нормативного правового акта в пространстве
21. Отражение норм морали в нормативно-правовых актах органов государственной власти РФ
26. Понятие, основные признаки и виды актов, порядок их подготовки и регистрации
27. Дія нормативно-правових актів
28. Конституция как основной нормативно-правовой акт
31. Нормативный правовой акт как источник права
34. Понятия, виды и признаки правовых актов управления
35. Поняття права природокористування та його види
36. Поняття та види адміністративного примусу
37. Поняття та види слідів у трасології
41. Види попиту. Поняття товару та його суть
42. Поняття комунікацій. Види комунікацій
43. Застосування нормативно-правових актів на уроках права
44. Екологічні права громадян: поняття, форми і види
46. Підприємництво як вид господарської діяльності
47. Общие виды работ, выполняемых на воздушных судах
48. Виды стихийных бедствий и методы борьбы с ними
49. Виды и характеристика федеральных налогов
50. Виды налоговых правонарушений и ответственность за их совершение
51. Нормативный и позитивный подход при анализе деятельности государства
52. Нормативное регулирование перемещения через таможенную границу транспортных средств
57. Виды договоров (Контрольная)
58. Особенности гражданско-правового положения отдельных видов акционерных обществ
59. Виды подряда
60. Договор подряда и его виды
61. Виды коммерческих организаций
62. Понятие, сущность и виды юридических лиц РБ
64. Виды договоров. Жилищные споры
66. Понятие и виды обращения граждан /Украина/
67. Общественные объединения и их виды
68. Понятие государственной службы и ее виды
73. Понятие вещных прав, виды и т.п.
74. Юридическая ответственность: понятие виды и принципы
75. Понятие договора. Виды и формы договоров
76. Нормативно - правовая основа социального обеспечения военнослужащих
77. Основные виды деликтов в законах XII таблиц
78. Понятия и виды прав на чужие вещи. Установление, защита и прекращение сервитутов
79. Правовые и нормативные основы труда
80. Право: понятие, признаки, виды, функции, принципы
81. Органы государства: их признаки и виды
82. Правовые нормы: определение, признаки, виды
83. Правоотношения. Понятия правоотношений и их виды
85. Происхождение права, теории происхождения права, понятие признаки, виды, функции, принципы
89. Понятие и виды материальной ответственности работников
91. Экологические правонарушения в РФ: виды, ответственность
92. Косвенные речевые акты в современном английском языке
93. Виды перевода в современном мире
94. Виды графики
95. Литература как вид искусства. Место литературы в ряду других искусств