![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки |
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Кафедра маркетингу Контрольна робота з дисципліни: “Міжнародний маркетинг” Виконав: студент 6 курсу (з.ф.н.) спеціальність МЗЕД Меркулов Олександр Перевірив: Викладач Крайнюченко Ольга Феодосіївна Київ – 2009 Зміст Теоретичне питання 8. Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства Теоретичне питання 40. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки Задача Список використаної літератури Теоретичне питання 8. Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства Інтернаціоналізація господарського життя в сучасних умовах Міжнародний поділ праці, науково-технічне і виробниче співробітництво Система міжнародних економічних відносин формується на основі інтернаціоналізації продуктивних сил, яка у свою чергу виростає із міжнародного поділу праці (МПП). Суть міжнародного (як і будь-якого) поділу праці полягає у єдності двох процесів - розчленування й об'єднання виробництва, відособлення і спеціалізації різних видів трудової діяльності, в їх взаємодії, взаємодоповненні. Міжнародний поділ праці здійснюється з метою підвищення ефективності виробництва, економії затрат суспільної праці, раціонального розміщення продуктивних сил. Спочатку визначальними факторами міжнародного поділу праці були природні фактори: відмінності між країнами в наявності природних багатств, грунтово-кліматичні умови, географічне положення, розміри трудових ресурсів. Але у другій половині XX ст. в умовах НІР головним фактором формування МПП стає науково-технічний прогрес, рівень розвитку продуктивних сил у різних країнах, стан їх науки й техніки. Зменшення значення природних і географічних факторів для МПП особливо очевидне на прикладі Японії і нових індустріальних країн - Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Гонконгу. Міжнародна спеціалізація цих країн практично не пов'язана ні з наявністю у них природних ресурсів, ні навіть з їх географічним положенням. Другим напрямом впливу НТР на МПП стало обмеження можливості окремих країн створити надміру багатогалузеві національні промислові комплекси. Сьогодні номенклатура продукції, особливо промислових галузей, настільки велика, що жодна країна не зможе забезпечити економічно вигідне виробництво всієї цієї номенклатури. Тому досвід багатьох країн показує, що найефективнішою є концентрація зусиль на створенні спеціалізованих галузей виробництва, органічно вписаних у систему міжнародного поділу праці. Зворотною стороною МПП є міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво, кооперація. Так, сьогодні дедалі важливішим напрямом внутрігалузевого поділу праці стає спеціалізація не за кінцевою продукцією, а за деталями, вузлами і комплектуючими виробами. В сучасному машинобудуванні тільки 15-20% усіх деталей машин є оригінальними, а решта 75-85% - це взаємозамінні деталі або навіть деталі з однаковими технічними характеристиками для багатьох типів машин і обладнання. Відособлення цих видів деталей машин в окремі виробництва - основа розвитку як внутрішньо-національної, так і міжнародної промислової кооперації. НТР доповнила промислову кооперацію науково-технічним і виробничим співробітництвом, тобто різноманітними формами діяльності в галузі виробництва, прикладної науки, техніки, торгівлі, технічного обслуговування та в інших сферах.
Особливого розмаху таке співробітництво набуло в галузях, які стали породженням НТР. Так, корпорації, що лідирують у галузі виробництва інформаційної техніки, укладають велику кількість угод про співробітництво з іншими фірмами, у тому числі й зарубіжними. Саме міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва, всесвітній поділ праці в кінцевому підсумку породжують інші форми міжнародних економічних відносин: вивіз товарів і капіталів, міграцію робочої сили, а також інтеграційні процеси в різних регіонах. ТНК і розвиток міжнародних виробничих зв'язків У сучасних умовах відбувається безперервне зростання ролі транснаціональних корпорацій (ТНК) у світовому виробництві, міжнародному поділі праці й міжнародному економічному обміні. ТНК - це найбільші компанії, національні за капіталом і контролем, але міжнародні за сферою своєї діяльності, їхня відмінна особливість - наявність активів за рубежем, які виникають на базі прямих інвестицій. Виникнення ТНК відноситься до періоду після Другої світової війни, коли вони стали панівною формою міжнародних монополій, прийшовши на зміну міжнародним картелям. ТНК якісно відрізняються від міжнародних картелів на початку віку. Останні створювали підприємства переважно у сировинних і добуваючих галузях, продукція яких призначалася для реалізації в країні, де базувалася дана монополія. Але головна відмінність полягала в тому, що зарубіжні підприємства залишилися технологічно відособленими одиницями, мали повний виробничий цикл, виступали самостійно навіть у збутовій діяльності. Зростання суспільного характеру виробництва, його інтернаціоналізація в умовах НТР привели до трансформації міжнародних компаній, виникнення ТНК. У межах сучасних ТНК склалися міжнародні виробничі комплекси, єдність яких забезпечується численними виробничими, фінансовими й управлінськими зв'язками. Ці виробничі комплекси базуються на внутріфірмовому поділі праці, коли філіали однієї корпорації в різних країнах спеціалізуються на випуску окремих вузлів і деталей, здійсненні окремих операцій, спільно беручи участь у виробництві готової продукції. Так, ТНК, які діють у галузі радіоелектронної промисловості, перенесли за межі країн базування (в основному в Південну Корею, Сінгапур і на Тайвань) найбільш трудомістку частину виробничого циклу, використовуючи при цьому значний розрив у рівні заробітної плати в розвинутих державах і країнах, які розвиваються. Ще однією особливістю сучасних ТНК є збільшення в їх числі питомої ваги корпорацій Японії і Західної Європи. Однак корпорації США продовжують зберігати лідируючі позиції в деяких галузях, тісно пов'язаних з реалізацією досягнень НТР. Так, найкрупнішою компанією в галузі виробництва засобів телекомунікації є американська корпорація АТТ, а в десятку найкрупніших ТНК світу за показником обсягу продажу (як і в 80-ті роки) входять такі американські корпорації, як &quo ;Ексон&quo ;, &quo ;Дженерал моторз&quo ;, &quo ;Мобіл&quo ;, &quo ;Форд моторз&quo ; та ін. Діяльність ТНК всебічно сприяє зміцненню міжнародних господарських зв'язків, інтернаціоналізації господарського життя.
Наприклад, корпорація &quo ;Ексон&quo ; має 44 нафтопереробні заводи в 23 країнах, її дочірні й асоційовані з нею компанії діють більше ніж у 80 країнах. Величезний обсяг товарів і послуг, які виробляють ТНК у різних регіонах світу, сприяє поглибленню міжнародного поділу праці: поділ праці між країнами доповнюється міжнародним поділом праці всередині фірм. Інтернаціоналізація господарського життя й економічна інтеграція Економічна інтеграція - якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя. Вона передбачає зближення і взаємо-переплетіння національних економік, проведення узгодженої державної економічної політики. Інтеграційні тенденції є природним процесом, який випливає із об'єктивних потреб міжнародного поділу праці й науково-технічного прогресу. Суть економічної інтеграції проявляється в її найважливіших характеристиках. Це, - по-перше, міждержавне регулювання економічних процесів; по-друге, поступове формування, замість більш або менш незалежних один від одного національних народногосподарських комплексів, регіонального господарського комплексу із загальною структурою відтворення; по-третє, усунення адміністративних і економічних бар'єрів, перешкоджаючих вільному рухові товарів, робочої сили і фінансових ресурсів у межах регіону; по-четверте, зближення внутрішніх економічних умов у державах, які беруть участь в інтеграційних об'єднаннях. Існують такі основні види інтеграційних об'єднань: зона вільної торгівлі, коли країни-учасниці обмежуються відміною митних бар'єрів у взаємній торгівлі; митний союз. коли вільне переміщення товарів і послуг всередині угруповання доповнює єдиний митний тариф стосовно до третіх країн; загальний ринок, коли ліквідуються бар'єри між країнами не тільки у взаємній торгівлі, а й для переміщення робочої сили й капіталу; економічний союз, коли на доповнення до всіх перелічених вище інтеграційних заходів гармонізуються різні аспекти економічної політики. Повна інтеграція передбачає узгодження та проведення спільної валютної, фіскальної, кредитної політики і т. ін., утворення органів наднаціональної влади. Найбільший розмах інтеграційні процеси одержали в Західній Європі. Ще з перших післявоєнних років функціонував митний, а потім і економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу (Бенілюкс). У 1951 р. було створено Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЕОВС). Нарешті, 25 березня 1957 р. у Римі шість західноєвропейських країн - Бельгія, Люксембург, Італія, Нідерланди, Франція і ФРН - уклали договір про створення Європейського співтовариства (ЄЕС), яке нерідко називали &quo ;Спільним ринком&quo ;. Відповідно до Маастрихтського договору (лютий 1992 р.) ЄЕС трансформувалося з 1 січня 1994 р. у Європейський Союз (ЄС), а число країн-членів зросло до 15. До держав-засновників приєдналися Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Португалія, Австрія, Фінляндія та Швеція. Реальні досягнення ЄЕС за 30-річну історію його існування великі. Вже в 1962 р. були відмінені кількісні обмеження у взаємній торгівлі країн ЄЕС, а в 1968 р. - мито у взаємній торгівлі промисловими товарами.
Работая, например, долотом, нужно направлять его от себя. Невыполнение этого правила приводит к тяжелым травмам груди или живота. Режущую часть инструмента также следует направлять в сторону от себя. Электрические инструменты должны иметь изоляцию на ручках. Подобные инструменты подключают к сети с помощью безопасной штепсельной вилки. Во время работы следует надевать диэлектрические перчатки. Работать пневматическим инструментом следует только с устойчивых оснований. Недопустимо пользоваться приставными лестницами. При различных строительных, ремонтных и др. работах часто применяют подмостки. Они подразделяются на 3 основных типа: 1. Деревянные, высотой более 3,5 м, изготовляемые с обязательной врезкой конструктивных элементов и ограждаемые на высоту 1 м с трех или четырех сторон. 2. Металлические, регулируемые по высоте. 3. Механизированные, в виде вышек и площадок. Подмостки могут быть сборными или блочными. Ширина их для проведения каменных работ должна составлять не менее 2 м. Соблюдение техники безопасности при ремонтно-строительных работах Капитальный ремонт фундамента представляет собой более сложный процесс, чем возведение нового
1. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
2. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
3. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
9. Зміст поточних планів підприємства та організація їх розробки
10. Структура капіталу підприємства та шляхи її оптимізації
11. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
12. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
13. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства
14. Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові
15. Вибір форм кредиту комерційного банку для фінансування капітальних та поточних потреб підприємства
17. Облік готівкових та касових операцій приватного підприємства "Індустрія Клімату"
18. Організація облікової політики підприємства
19. Аналіз та аудит фінансової звітності підприємства
20. Носії інформації, їхній склад та характеристика. Розробка АРМ прибуток підприємства
21. Активізація маркетингової діяльності машинобудівного підприємства
25. Розробка і реалізація стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
28. Організаційна структура управління персоналу підприємства
29. Організація управління персоналом підприємства
31. Система формування та підготовки кадрів для підприємства
32. Типи, функції та місце економічних служб в управлінській структурі підприємства
33. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища фармацевтичного підприємства
34. Організаційно-економічне обґрунтування діяльності підприємства з виробництва макаронних виробів
35. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
36. Аналіз фінансового стану підприємства та місце довгострокових зобов’язань у цьому процесі
37. Діагностика кризового стану підприємства та розробка антикризових програм
41. Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства
42. Фінансова санація та банкрутство підприємства
43. Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"
45. Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства
46. Зношення, амортизація та відновлення основних фондів підприємства
47. Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
48. Теорія структури капіталу підприємства та їх вплив на фінансування
49. Прибуток підприємства та механізм його розподілу
50. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
52. Критичний огляд памфлету І.Дзюби Інтернаціоналізм чи русифікація?
57. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
58. Інноваційна діяльність підприємства
59. Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
60. Оцінка фінансового стану підприємства
62. Імітаційна модель взаємодії підприємства з ринком
64. Автомазація виробничих процесів підприємства
65. Бухгалтерськи проводки про господарські операції підприємства
66. Відображення на рахунках витрат по створенню підприємства
67. Вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства
68. Облік активної частини балансу підприємства
69. Облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства
73. Аудит доходів підприємства
74. Аудит установчих документів підприємства
76. Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації
77. Реєстрація приватного підприємства
78. Вбудовані WEB-сервери. Автоматизовані системи в обліку підприємства
79. Інформаційні потреби управлінського апарату підприємства
80. Розробка ІС підприємства оптової торгівлі лікарськими препаратами
83. Аналіз господарської діяльності торгівельного підприємства ТОВ "Албо"
84. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
85. Бізнес-план Приватного підприємства "Універсам "Енергетик"
89. Підвищення конкурентоспроможності підприємства на прикладі ПП "Урсуленко"
90. Розробка маркетингової стратегії підприємства
91. Стратегія розвитку підприємства на ринку феросплавів
92. Управління ціновою політикою підприємства
93. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
94. Ефективність стратегії розвитку переробного підприємства молокопродуктового підкомплексу АПК України
95. Значення маркетингу в підвищенні ефективності роботи підприємства в умовах ринкової економіки
96. Бізнес–планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства