![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ КРАМАТОРСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ Й ПСИХОЛОГІЇ КУРСОВА РОБОТА На тему: «Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників» Краматорськ 2007 Введення Тема педагогічного проекту присвячена дослідженню проблематики психологічного профконсультировання учнів ПТУ №14. Актуальність пропонованого дослідження обумовлена теоретичним і практичним значенням питання профорієнтації, визначається тим, що він є частиною більше загальної проблеми - проблеми наукового керування соціальними процесами - з усіма наслідками, що випливають звідси. Практичне соціально-педагогічне значення цього питання визначається наступною обставиною. Існує значна невідповідність між об'єктивною потребою суспільства в припливі молодої робочої сили (у виробництво, будівництво, сферу обслуговування) і професійною спрямованістю молоді, що прагне лише в обмежене коло навчальних закладів. Звідси - ряд небажаних наслідків (економічних, моральних, психоневрологічних). Має місце й невідповідність між вимогами професії, що обирає випадково, і особистими якостями людини. Це створює незадоволеність працею, перешкоджає розвитку особистості, викликає плинність робочої сили й ряд інших небажаних ефектів. Ця друга обставина є перешкодою для здійснення принципу «Від кожного по здатностях.». Мотиви вибору професії, як відомо із численних психологічних, педагогічних і соціологічних робіт, детерміновані поруч більш-менш керованих факторів - системою ідеологічних впливів, впливом школи, сім'ї, економічними і юридичними факторами, співвідношенням відповідності або невідповідності своїх особистих якостей вимогам тієї або іншої професії. Однак по ряду обставин ці фактори діють почасти стихійно, і в результаті молодь виявляється дезорієнтованою - прагне в основному опанувати вкрай обмеженим колом «інтелігентних» або «романтичних» професій, не підозрюючи про багатьох таких професіях, які могли б бути не менш привабливими. Додаткові труднощі в самовизначенні підлітків становлять глобальні процеси в зміні типів суспільства: індустріальне - постіндустріальне - інформаційне, що веде до появи нових професійних груп і відповідно потреб на ринку праці. Таким чином, вибір професії в існуючих умовах аж ніяк не завжди є свідомим і вільним (якщо під волею розуміти усвідомлену необхідність). Виникає завдання побудувати таку систему профориентационих методик вибору професії, що допоможе учнем у їхньому самовизначенні або, точніше кажучи, істотно реконструювати, раціоналізувати традиційно сформовану систему. З аналізу треба - проблема профорієнтації є багатоаспектн і комплексної, тобто вимагає участі не тільки багатьох, але й дуже різних фахівців. Необхідність профориентационной діяльності як ніколи актуальна в нових економічних умовах. Висока вартість позабюджетного навчання змушує задуматися про доцільність ресурсовложений у те або інше утворення. Можливість відбору спеціальності, який збираєшся присвятити своє життя повинна проводитися грамотно й усвідомлено, а не на основі рекламних компаній Вузов. У ході реалізації проекту автор вирішує ряд завдань: аналіз результатів роботи за поточний рік; вивчення групи профориентационніх тренінгів, адаптація, методика впровадження в практику роботи; речення по вдосконаленню методів роботи в області профконсультации старшокласників минаюче навчання на базі ПТУ №14.
Проект складається із трьох глав: перший розділ є технологією індивідуальної роботи з оптантом, містить метод дослідження професійного самовизначення учнів, приводить аналітичний звіт проведеного дослідження з розробленої методики в порівняльній динаміці; другий розділ пропонує серію ігрових тренінгів покликаних удосконалювати професійні й методологічні підходи в питаннях особистісного самовизначення учнів; третій розділ присвячений інноваційній розробці, що включає в себе апробування програмного продукту для комплексної оцінки особистості в плані її профорієнтації згідний типологічних характеристик, адаптації комплексного дослідження особистості для масового застосування шляхом розробки карт комплексного дослідження інтелекту людини із гнучкою профорієнтацією. Обґрунтування бази проектування У професійному училищі №14 (ПТУ №14) проходять професійну підготовку щорічно більше 100 школярів, проводить навчання по профілях: «Електротехніка»; «Деревообробка»; «Інформаційні технології»; «Металообробка»; «Основи швейного виробництва» (професія - кравець легкого жіночого одягу). Мета проекту. Формування відповідального відношення старшокласників до вибору професійного шляху через розширення границь самопізнання й одержання інформації про світ професій, впровадження нових методичних розробок. Завдання кваліфікаційної роботи: аналіз проблем профорієнтації, вибір методу дослідження (способу, технології); адаптація, розробка плану й методики проведення тренінгів професійного самовизначення для підлітків; розробка речень по здійсненню професійного росту, перспективні напрямки інтеграції діяльності кабінету психолога й кабінету профорієнтації ПТУ №14; розробка опитних карт і технологія застосування програмного Інтернет комплексу тестування інтелекту людини із гнучкою профорієнтацією в ПТУ №14; впровадження розроблених методик. Предмет дослідження - процес профорієнтації особистості підлітків. Практична значимість теперішнього дослідження полягає в тому, що в проекті розроблені й обґрунтовані практичні підходи до вдосконалення політики профориентационного тестування, пропонується багатоаспектне охоплення школярів випускних класів міста. На жаль, проблемам профорієнтації в літературі приділений не так вуж багато уваги. Психологічному профконсультуванню присвячене велика кількість статей у періодичній літературі, але фундаментальних праць що описують профконсультацію досить мало. З авторів таких досліджень хотілося б відзначити: Авдуевскую Е.П., Араканцеву Т.А. «Проблема юнацького самовизначення в практиці шкільної психологічної служби», «Життєві перспективи особистості»; Овчаровой Р.В. «Довідкова книга шкільного психолога», Забродіна Ю.М. «Розвиток людини в соціальній ситуації, що змінюється (проблеми психологічної теорії й практики)»; Климова Е.А. «Введення в психологію праці»; Лишина О.В. «Психологічні умови становлення особистості підлітка і юнаки в обстановці соціальної кризи»; Пряжникова Н.С. «Професійне й особистісне самовизначення», «Психологічний зміст праці»; Флоровской Г.С., Флоровского С.Ю. «Особистісна пристосованість представників різних професійних типів психологічної індивідуальності» й «Професійна спрямованість як, що опосередковує фактора, суб'єктивної соціально-психологічної інтегрованості старшокласників» - які надали мені неоціненну допомогу в процесі написання теперішнього педагогічного проекту.
Додатково я використала практичні праці наступних авторів: Климова Е.А. (Особиста професійна перспектива ЛПП), Овчаровой Р.В. (програма профориентационного тестування), И. Кабіною, Т. Радзик (Я в світі професій), Самоукиной Н.В. (перші кроки шкільного психолога), Койнова Р.С. (програма тестування особистості із гнучкою профорієнтацією) і багатьох інших. 1. Ефективність професійної орієнтації для дітей ПТУ №14 Необхідним компонентом будь-якої системи професійної орієнтації є зворотний зв'язок, що забезпечує надійну й достовірну оцінку ефективності профориентационних заходів, тобто того, якою мірою вдалося реалізувати поставлені цілі й завдання профориентационной допомоги. У цьому зв'язку закономірно виникає питання про критерії - конкретних показниках, що дозволяють виносити обґрунтовані й досить однозначні оцінні судження про якість профориентационной діяльності. Однак вибір таких показників у кожному конкретному випадку виявляється непростим завданням. У багатьох наукових працях представлені різноманіття й неоднозначність підходів до операционализации ефективності профориентационной діяльності.1 Це обумовлюється цілим рядом причин, у числі яких: реальна складність і многоаспектность професійної орієнтації як социокультурного, макро- і мікроекономічного й т.п. феномена, що уможливлює проекцію на профорієнтацію всіляких теоретико-методологічних і практико-технологічних парадигм; спрямованість процесу профорієнтації до різних суб'єктів профориентационной діяльності (так, представників вищестоящих адміністративних структур цікавить у першу чергу кількість оптантів, що зв'язали свій подальший трудовий шлях з рекомендованою сферою професійної діяльності, викладачів спеціальних дисциплін - якість придбаних учнями професійних знань, умінь і навичок, фахівців з організаційно-виховної роботи - кількість профориентационніх заходів й охоплення різних адресатів профориентационной допомоги й т.п.). Не менше значення має й висока варіативність форм діяльності, реалізованих різними профориентационніми центрами й самостійно практикуючими профконсультантами. У цьому випадку змістовно-значеннєві акценти в профориентационной роботі, генеруючи обумовлені образом бажаного майбутнього конкретні очікування, досить жорстко визначають і критерії її ефективності. Особливу актуальність (і одночасно складність) здобуває моніторинг ефективності відносно варіантів профориентационной роботи, що носять комплексний характер і припускають багатовекторність допомоги оптантам у їх професійному й життєвому самовизначенні. В основу діяльності закладене прагнення з'єднати навчальний процес, побудований на гуманістичному підході до особистості школяра, з технологією адаптації підлітка до сучасних соціально-економічних умов. Своєрідним втіленням стала освітня програма училища, розроблена й впроваджувана педагогічним колективом ПТУ №14, сьогодні в училище проходять професійну підготовку щорічно більше 100 школярів здобуваючи професійні навички на профілях: «Електротехніка»; «Деревообробка»; «Інформаційні технології»; «Металообробка»; «Основи швейного виробництва» (професія - кравець легкого жіночого одягу).
А идея о «неделимости индивидуальной природы», высказанная в рамках С, в первую очередь, применительно к личности, может быть рассмотрена как своего рода предвосхищение холизма в психологии и концепции индивидуации как становления личности, понятого в качестве спонтанного разворачивания ее неповторимой «самости» в психоаналитической концепции Юнга. СЛАВЯНОФИЛЬСТВО (СЛАВЯНОЛЮБИЕ) – религиозно-философское течение русской общественной мысли к. 30 – н. 60-х 19 в., в основе которого лежала проблема осмысления исторических судеб России, ее места и роли во всемирной истории и культуре. С. существовало и развивалось в полемике с другим философским течением России – западничеством (Станкевич, Грановский, П.В. Анненков, Герцен, Бакунин, Н.П.Огарев и др.). Представители С: «старшие» славянофилы –Хомяков, И.В. Киреевский, К.С. Аксаков, Самарин; «младшие» – И.С. Аксаков, А.И. Кошелев, П.В. Киреевский, Д.А. Валуев, Ф.В. Чижов и др.; «поздние» славянофилы – Данилевский, Страхов, в некоторой степени, Леонтьев. Можно выделить группу т.н. правых (официальных) славянофилов – М.П. Погодин и СП
1. Професійна орієнтація, підготовка та перепідготовка незайнятого населення
2. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
3. Професійна етика аудитора, його права і обов’язки
5. Виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури
10. Виникнення соціальної роботи як професії
11. Вітчизняні та світові проблеми професійної етики в соціальній роботі
13. Гармонический анализ "Новеллетты" F-dur ор.21 №1 Р. Шумана
14. Системы адаптивного управления роботами
15. Надежность машин: станки, промышленные роботы
16. Использование роботов в промышленных предприятиях
18. Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога
19. Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
20. Інвестиційна діяльність страхових компаній
25. Техническое зрение роботов
26. Аналіз роботи Піко делла Мірандола О достоинстве человека в контексті логіки розвитку філософії.
27. Разработка программы управления промышленным роботом на базе контроллера SIMATIC S5 фирмы SIEMENS
28. Організаційна система управління природокористуванням України
29. Інноваційна діяльність підприємства
32. Порядок видачі наряду на роботу
34. Інформаційна політика України
35. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
36. До проблеми оцінки професійногорівня керівників шкіл
37. Проблеми використання роботів /Укр./
41. Трирівнева пенсійна система
42. Інвестиційна політика банків в Україні
43. Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації
45. Виробничий травматизм. Поняття про травму, нещасний випадок та професійні захворювання
46. Небезпека роботи з електромережами
47. Еволюційна палеонтологія Ковалевського
48. Техногенна безпека при роботі з добривами в сільськогосподарському виробництві
49. Історичний процес становлення бухгалтерської професії
50. Робота з документами, що містять комерційну таємницю
51. Типи організаційних структур бухгалтерії (лінійна, ступінчата, комбінована)
53. Аналіз українського та світового досвіду колдоговірної роботи
57. Пенсійна реформа в Україні
59. Професіограма судді місцевого суду
60. Україна як конституційна держава
61. Центральна виборча комісія: правовий статус і організація роботи
63. Професійне зростання журналіста. Чинники, які сприяють вдосконаленню журналістських навичок
64. Публічні виступи в роботі секретаря-референта
65. Українська мова у професійному спілкуванні
66. UNIX та Internet: робота з віддаленим комп’ютером
67. Изучение роботы модуля "Складской учет" системы "Галактика"
68. Інформаційна безпека, пошук інформації
69. Інформаційна структура Російської Федерації
73. Об’єктно-орієнтоване програмування МП Delphi
74. Операційна система Windows
75. Операційні системи та робота з ними
76. Основи роботи в системі символьної математики MATLAB 5.2
77. Программное обеспечение системы принятия решений адаптивного робота
79. Реляційна база данних трудової книжки
80. Робота з "потоками" в середовищі Delphi
81. Робота з вікнами
82. Робота з записами мови ассемблера
83. Робота з пакетом MathCAD 2000 Pro
84. Робота з таблицями баз даних в MS Excel
89. Застосування програмного продукту "In Team" у процесі автоматизації роботи менеджера
90. Визвольна війна угорського народу 1703—1711 pp.
91. Визвольна війна українського народу під керівництвом Хмельницького. Розвиток України в кінці XX ст.
92. Громадянська війна і поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 — червень 1663 р.)
93. Друга світова війна і Україна
94. Друга світова війна: бойові дії та опірний рух
95. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст.
96. Радянсько-польська війна 1920 р.
97. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. за матеріалами свідків та ветеранів війни