|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Значення хімії для розуміння наукової картини світу |
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Фонарь желаний бумажный, оранжевый. 
Фонарь садовый «Тюльпан». учня 4 курсу математичного профілю ліцею-інтернату м. Переяслава-Хмельницького Швидкого Сергія -2007р.- Велика роль хімії в розвитку матеріального виробництва зумовлена її практичними успіхами, які значною мірою залежать від результатів теоретичних досліджень. Без розробки теоретичних питань, без розвитку теорії було б не можливо поставити хімічні процеси на наукову основу. На розвиток теоретичної хімії значний вплив справляють досягнення сучасної фізики у вивченні будови атома. Хімія дедалі ширше використовує фізико-математичні методи і квантово-механічні уявлення для опису і пояснення особливостей електронно-ядерних систем і природи хімічного зв’язку. Але на хімію впливають не тільки фізика та інші природничі науки, вона зазнає певного впливу і з боку філософії. В міру того як природознавство поряд з нагромадженням емпіричних фактів переходило до їх теоретичного осмислення, зв'язок його з філософією став тіснішим. Теоретичне природознавство свої погляди на природу намагається, наскільки це можливо, об’єднати в одне гармонічне ціле. І це неминуче його з філософією. Хімія, з одного боку, дає багатий фактичний матеріал для філософських узагальнень, для формування діалектико-матеріалістичного погляду на природу, а з другого – своїм власним розвитком уже не раз довела, що єдино правильним методом пізнання є діалектика, що плодотворний розвиток природознавства можливий лише на основі діалектичного матеріалізму. Досліджуючи закономірності перетворення одних речовин в інші, хімія розв'язує питання різного змісту і ступеня загальності. Звичайно, для хімічного пізнання використовується дозвіл, який виражає насамперед логіку внутрішнього розвитку хімії і зафіксований в її поняттях, законах і теоріях. Але при розв’язанні деяких (здебільшого гносеологічних) питань хімії виходять за вузькі рамки спеціальної галузі знання і звертаються до більш загальних понять, які вироблені філософським мисленням. Діалектичний матеріалізм як світогляд, метод і теорія пізнання має величезне значення для всіх наук. Це єдино наукова філософія, в якій органічно поєднується матеріалістичний погляд на світ і діалектичний метод мислення. Основним питанням будь-якого філософського світогляду є питання про відношення мислення до буття, свідомості до матерії. Залежно від того, як філософи пояснюють це питання, їх відносять до матеріалістів або ідеалістів. Матеріалісти вважають, що світ ніхто не створював, він існує вічно, незалежно від свідомості людини, тобто матерія первинна, а свідомість людини вторинна. З матеріалістичного розв’язання основного питання філософії випливає важливий висновок про можливість пізнання світу. Розглядаючи пізнання як відображення матеріального свиту в людській свідомості, матеріалісти доводять, що наші відчуття, уявлення, поняття здатні правильно відображати об’єктивну дійсність. Інакше розв’язують основне питання філософії ідеалісти. Вони вважають, що свідомість передує матерії, виступає як щось первинне, визначальне щодо матерії. У рамках ідеалістичного розв’язання основного питання філософії склалися погляди, які беруть під сумнів можливість пізнання світу, заперечують достовірність наших знань, саму можливість пізнання як відображення об’єктивної реальності.
Отже філософське осмислення світу, розуміння явищ природи може бути матеріалістичним або ідеалістичним. Для наукового світогляду характерним є не тільки матеріалістичне розв’язання основного питання філософії, а й діалектичний метод мислення. порівняно низькому рівню розвитку природознавства і філософії відповідав метафізичний метод мислення. Він склався під впливом успіхів природознавства в 15 – 18 ст., коли панував аналітичний спосіб дослідження дійсності, коли природу «розкладали» на окремі частини і вивчали їх ізольовано, незалежно від існуючих між ними зв’язків і відношень. У межах метафізичного методу мислення заперечувалась ідея розвитку в природі предмети і явища дійсності вважалися незмінними. Все це призводить до того, що метафізика при поясненні і явищ природи зближалася з ідеалізмом і реалізмом. Природодослідники, які мислили метафізично, як правило, замикалися в рамках емпіричних досліджень і недооцінювали роль теоретичного мислення в розкритті внутрішньої суті природних явищ. Діалектичний метод мислення, на відміну від метафізичного, виходить з визнання загального зв’язку і взаємодії в природі, розглядає явища і процеси дійсності в постійній зміні і розвитку, джерелом якого є внутрішні суперечності, притаманні самий об’єктивній дійсності. Діалектичний метод мислення склався на основі досягнень природознавства і всієї попередньої філософії. У геніальній праці Ф. Енгельса «Діалектика природи» дається глибоке філософське узагальнення природничонаукових відкриттів, що відіграли важливу роль у розвитку діалектико-матеріалістичного погляду на природу. Три великі відкриття природознавства 19ст. – формулювання закону збереження і перетворення енергії, відкриття клітинної будови живих організмів, еволюційна теорія Дарвіна – показали обмеженість метафізичного методу мислення і дали важливу природничу-наукову основу для розвитку діалектичного розуміння природи. Особливо тісно природничонаукові і філософські погляди переплітаються в період великих наукових відкриттів, осмислюючи які, природодослідники змушені приходити до загальнотеоретичних висновків, які виражають в якійсь мірі і їх філософські позиції. Філософське мислення справедливо розглядається багатьма хіміками як один з важливих засобів, що може бути використаний для аналізу понять і принципів, на яких побудовані хімічні теорії. Німецький хімік А. Купер, указуючи на недоліки теорії типів, її однобокий характер пропонував використати філософський підхід для перевірки правильності теорії типів. З цього приводу він писав: «Є дві умови, яким повинна відповідати всяка здорова теорія: 1) повинно бути доведено, що вона правильна з емпіричної точки зору; 2) вона повинна бути не в меншій міри правильна з філософської точки зору » Хоч у класичний період розвитку хімії вчені по-різному оцінювали значення філософського підходу вказує на розуміння ними зв’язку між філософією і теоретичною хімією. Визначаючи основи завдання хіміка-теоретика, М. В. Ломоносов зазначав, що воно полягає в філософському пізнанні змін «змішаних тіл» (маються на увазі складні сполуки) На думку М.
В. Ломоносова, справжній хімік повинен і філософом. Важливого значення надавав філософського підходу і Д. І. Менделєєв, який у передмові до восьмого видання твору «Основи хімії» писав: «Спостереженням, дослідам і застосуванням у промисловості – в ньому відведено своє місце, однак головним предметом твору є філософські начала нашої науки, що належать до її основних або первинних якісних і кількісних відомостей про хімічні елементи». Засновник геохімії, видатний радянський учений, академік В. І. Вернадський у своїх працях переконливо показав, що природознавство завжди було найтісніше пов’язане з філософськими ідеями, що союз природознавства і філософії є необхідним і неминучим. Велике значення для формування у школі діалектико-матеріалістичного світогляду має центральний розділ програми з хімії – «періодичний закон і періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Будова речовини». На матеріали цього розділу можна показати взаємний зв'язок між елементами, їх внутрішньою спорідненістю, а також поглибити уявлення учнів про матеріальну єдність світу, про безмежність людського пізнання. Недоліком класифікації хімічних елементів до Д. І. Менделєєва був насамперед її штучний характер. Учені враховували лише деякі зовнішні неістотні властивості елементів, які не виражали внутрішнього, спорідненого зв’язку між ними. Д. І. Менделєєв, на відміну від своїх попередників, був упевненим, що між елементами існує природний зв'язок. Керуючись цією ідеєю, Менделєєв почав шукати внутрішнього загального зв’язку. Встановлення причинних зв’язків між предметами і явищами навколишнього світу є найголовнішим завданням справжньої науки, бо знання – це насамперед знання причинних зв’язків. З’ясування внутрішніх зв’язків між рівними предметами і явищами та їх причин дає можливість виявляти об’єктивні закони, яким підпорядкований розвиток у природі, і на основі цього робити наукові передбачення, завбачати існування в природі ще невідомих предметів і явищ. Всебічно вивчаючи елементи, Д. І. Менделєєв головну увагу звертав на дві властиві їм ознаки: масу та індивідуальність (або хімізм). Він писав, що мимоволі виникає думка про те, що між масою і хімічними особливостями елементів неодмінно повинен бути зв'язок, а тому треба шукати функціональної відповідності між індивідуальними властивостями елементів і їх атомною масою. Цей зв'язок учений висловив у відомому формулюванні періодичного закону. Найнезаперечнішим підтвердженням справедливості періодичного закону є те, що за його допомогою стало можливим передбачити існування в природі не відомих елементів і їх властивостей. Ці приклади геніального наукового передбачення були найяскравішим підтвердженням діалектичного матеріалізму про те, що в світі немає і не може бути «речей у собі», що не пізнане сьогодні буде пізнане завтра, що людське пізнання дедалі більше проникає в глиб будови матерії. Періодичний закон не тільки зміцнив матеріалістичний погляд на атоми, але й розкрив зв'язок і взаємну залежність хімічних елементів, які ґрунтуються на корінній властивості елементів – атомній масі, яка зумовлює їх якість, тобто фізичні і хімічні властивості.
У ширшому значенн населення крани, обднане спльним незалежним урядом; держава. 5. Студентська громада в середньовчних унверситетах, обднана за територальним принципом. 6. Натовп, маса [людей]. 7. Племя з групи нданських племен[45]. Якщо повернутися до суто наукових дефнцй нац, можна дйти висновку, що загалом бльшсть з них не виходить за рамки «класичних». Звичайно, не можна стверджувати, що пошук формальних визначень припинився, сучасн науков розробки у цьому вдношенн це лише широк коментар «класикв» певних наукових шкл. Зявляються нов аспекти, повязан з подальшою деталзацю усталених дефнцй, котр модифкуються у звязку з поглибленням дослджень нац й нацоналзму, з появою нових методв та пдходв у вивченн дано проблеми. Докладнше про це йтиметься у наступному нарис. Закнчуючи огляд визначень «нац», мамо навести ще одне, надзвичайно цкаве мркування стосовно методолог пзнання цього явища. На думку професора соцолог Калфорнйського унверситету Роджерса Брубейкера, для бльшост пдходв до визначення «нац» характерною есенцалстська (субстанцалстська) вра в те, що сну якась конкретна спльнота, яку лише треба адекватно дентифкувати за певною системою ознак. «Проблема з цим субстанцалстським пдходом до розумння нацй як реальних явищ поляга в тому, зауважу вн, що категор [суспльно} практики ототожнюються з аналтичними категорями»[46]
1. Культура як підґрунтя гармонізації протиріч між людиною і природою
2. Политология как наука. Природа политики
3. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів та рослинного світу
4. Значення української літератури. Найбільші надбання. Місце серед слов’янських та іноземних мов
5. Місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства
9. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
10. Переосмысление представлений о природе и науке в средние века
11. Природа в лирике М. Ю. Лермонтова
13. Значение “Канона врачебной науки” для развития медицины
14. Природа науки
15. Цивилизация богов. Прогноз развития науки и техники в 21-м столетии
Бортик Polini Basic (цвет: белый). 
Подушка "MediumSoft Стандарт", 70х70 см. 
Руль электронный "Я тоже рулю". 17. «Храм наук» и «Книга природы»
18. Види страхування життя і їх місце в особовому страхуванні
19. Місце України в глобалізаційних процесах
20. Класифікація міст, їх значення і роль у РПС
21. Місце лінгвокраїнознавства у вивченні іноземної мови в середній школі
25. Розвиток іпотеки в Україні та місце банків у ньому
26. Робоче місце оператора ЕОМ
27. Познание природы от мифологии к философии и науке
28. Значение плесневых грибов в природе и в жизни
29. Міжнародні стандарти у сфері управління документацією
31. Значение ситуационного подхода в криминалистической науке
32. Місце адміністративного права в правовій системі
Чехол с поролоном для гладильной доски, бязь, 129x51 см. 
Дождевик Bambola для колясок, маленький. 
Стержень для шариковых ручек "Quink Flow", синий, толщина линии M. 33. Місце конституційного права в системі пpава Укpаїни
34. Поняття адміністративного права та його місце у правовій системі держави
35. Поняття, ознаки, класифікація правочинів та їх місце в системі юридичних фактів
37. Місце засобів масової інформації у сучасному суспільстві
41. Предмет топоніміки, її зв’язок з іншими науками; загальні відомості про чеські топоніми
42. Методологічні засади розуміння національної культури
43. Предметный и цветовой мир в романе М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита" и его символическое значение
46. Наука о питании и значение нутриентов для организма
47. Чутливість деяких патогенних мікроорганізмів до антибіотиків цефалоспоринів ІІІ покоління
48. Місце і роль США у світовому господарстві
Пенал-тубус "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (серая клетка). 
Мягкие навесные игрушки для кроватки "Водный мир. Дельфин". 
Фигурка декоративная "Балерина", 10 см. 49. Роль та значення окремих країн і регіонів у міжнародній економіці
50. Місце України в світових рейтингах
51. Міжнародний досвід діяльності органів управління трудовими ресурсами
52. Роль, значення і перспектива інформаційної технології управління
53. Типи, функції та місце економічних служб в управлінській структурі підприємства
57. Місце трудової підготовки школярів у системі народної освіти
58. Значение труда в уголке природы для развития личности ребенка с отклонениями в развитии речи
59. Політичні рішення та їх місце у вирішенні суспільних проблем
61. Насилля серед молоді – результат впливу суспільства, а не сім’ї
62. Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики
63. Сутність та місце митної вартості в системі митного оподаткування
64. Природа і наука у філософському осмисленні
Этажерка для обуви разборная, 2 полки, 435x660x300 мм, 4 положения. 
Ручка шариковая "Excellence", золото. 
Набор детской посуды "Собачка", 3 предмета. 65. Науки о природе и культуре
66. Аналіз фінансового стану підприємства та місце довгострокових зобов’язань у цьому процесі
67. Природа, сущность и значение финансов
68. Управління фінансами на прикладі Сумського НВО ім. М.В. Фрунзе
69. Конкуренція, форми конкуренції, її місце та роль в ринковій економіці
74. Советские авиационные конструкторы А.М.Люлька и Н.Д.Кузнецов
75. Солнечная система в центре внимания науки
76. Значение зеленых насаждений
77. Методологическое значение сравнительного метода в зоологических исследованиях
78. Все лучшее от природы (пчелы и их продукция)
79. Кораллы. Разнообразие и значение
80. Природа южных тропических материков
Телескопическая вилка. 
Штора для ванной комнаты (арт. RPE-730020). 
Настольная игра "Имаджинариум. Детство". 81. Роль и значение машиностроительного комплекса в структуре народного хозяйства России
82. Охрана природы Республики Коми
83. Коллекторские свойства нефтеносных пластов. Их значение при определении запасов месторождения
84. Природа и система административного права
85. Исковая давность и ее гражданско-правовое значение
89. А.В. Суворов. Наука побеждать
91. М.М.Богословский и его методология по изучению истории России
92. Советская наука в годы Великой Отечественной войны
93. Политико-правовые взгляды М.М.Сперанского и политические идеи Н.М.Карамзина.
94. Понятие трудового права. Предмет науки трудового права
95. История международного права и его науки классического периода
96. Налоговый контроль, его сущность и значение
Настольная игра "Тримино". 
Чернила "Bottle Quink", синие, 57 мл. 
Кружка-хамелеон "Любовь". 97. Налоговое регулирование: место и значение в рыночной экономике
98. Римское право, его значение в истории правового развития человечества и в современной юриспруденции
99. Теория государства и права как наука и учебная дисциплина
