![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства |
смотреть на рефераты похожие на "Конкурентоспроможність торгівельного підприємства" Shura19@ya dex.ru Зміст сторінка Вступ .3 1. Сутність і значення конкурентоспроможності роздрібного торгівельного .4 2. Конкурентоспроможність товару та послуг як запорука ефективної діяльності суб’єктів 3. Аналіз конкурентоспроможності і взаємодій в комерційній діяльності торгових 19 4. Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг на .23 Висновки і пропозиції . . 26 Література . 28 Додатки .29 Вступ Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку. Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками та торговими організаціями змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращенного рівня якості. Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну. Актуальність теми. Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників та торгових представників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а - виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників. У цих умовах проблема конкурентноздатності підприємства і продукції, у виробників практично не вставала, а якщо і виникала, то зважувалася лише у відношенні тієї продукції, що підлягала реалізації на зовнішньому рику. З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко загострилася, і її вирішення жадало від усіх суб'єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентноздатності вироблених і споживаних товарів. У зв'язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегії кожного торгового підприємства стає підвищення конкурентноздатності для закріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку. Мета роботи: проаналізувати сутність і значення конкурентоспроможності роздрібного торгівельного підприємства, конкурентоспроможність товарів та послуг, оцінку конкурентоспроможності торгового підприємства, та шляхів її підвищення. 1. Сутність і значення конкурентоспроможності роздрібного торгівельного підприємства. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.
Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян. Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян. Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами, як: - технологія; - наявність капіталів; - наявність людських ресурсів; - стан зовнішньої торгівлі. Конкурентоспроможність (взагалі), - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо: а) самому з собою (у часі: результати досягнуті в попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво відрізняються); б) один з одним (суперництво за досягнення будь-чого); в) колективу з колективом; г) продукції даного виду з аналогічною продукцією і таке інше. Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду. У цілому конкурентноздатність торгового підприємства це відносна характеристика, що виражає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності. Конкурентноздатність торгівельного підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції. Конкурентноздатність підприємства залежить від ряду таких факторів, як: - конкурентноздатність товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках; - вид товару та його асортимент; - місткість ринку (кількість щорічних продажів); - легкість доступу на ринок; - однорідність ринку; - конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку; - конкурентноздатність галузі; - можливість технічних нововведень у галузі; - конкурентноздатність регіону і країни. Як показує світова практика ринкових відносин, взаємозалежне вирішення цих проблем і використання даних принципів гарантує підвищення конкурентноздатності підприємства. Щоб повніше зрозуміти суть проблеми, вичленуємо кілька важливих наслідків цього положення. 1. Конкурентноздатність включає три основні складові. Перша жорстко зв'язана з виробом як таким і значною мірою зводиться до якості. Друга зв'язана як з економікою створення збуту і сервісу товару, так і з економічними можливостями й обмеженнями споживача. Нарешті, третя відбиває все те, що може бути приємно чи неприємно споживачу як покупцю, як людині, як члену тієї чи іншої соціальної групи і т.д
. 2. Покупець — головний оцінювач товару. А це приводить до дуже важливої в ринкових умовах істині: всі елементи конкурентноздатності товару повинні бути настільки очевидні потенційному покупцю, щоб не могло виникнути найменшого сумніву чи іншого тлумачення у відношенні любого з них. Коли ми формуємо "комплекс конкурентноздатності", у рекламі дуже важливо враховувати особливості психологічного виховання й інтелектуальний рівень споживачів, багато інших факторів особистого характеру. Цікавий факт: майже всі закордонні посібники по рекламі особливо виділяють матеріал, зв'язаний з рекламою в малограмотній чи інтелектуально нерозвиненій аудиторії. 3. Як відомо, кожен ринок характеризується «своїм» покупцем. Тому споконвічно неправомірна ідея про деяку абсолютну, не зв'язану з конкретним ринком, конкурентноздатністю. Ринкове господарство, а слідом за ним і його вченими давно і добре зрозуміли, що намагатися схематично виразити конкурентноздатність товару — це все рівно, що намагатися схемою показати всю складність і всі тонкощі ринкового процесу. Для них конкурентноздатність стала просто зручним, що концентрує увагу і думку терміном, за яким вибудовується вся розмаїтість стратегічних і тактичних прийомів менеджменту в цілому і маркетингу зокрема. Конкурентноздатність — не показник, рівень якого можна обчислити для себе і для конкурента, а потім перемогти. Насамперед — це філософія роботи в умовах ринку, орієнтована на: - розуміння нестатків споживача і тенденції їх розвитку; - знання поведінки і можливостей конкурентів; - знання стану і тенденцій розвитку ринку; - знання навколишнього середовища і її тенденцій; - уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач зволів його товару конкурента. Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття наступним чином. Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників. Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів. Конкурентоспроможність підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості. Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всім разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів. Критерій конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даної категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.
Дрібніша торгівля велася тут на 700 місцевих базарах. Іншою поширеною, особливо серед козацтва та заможнішого селянства, формою дрібної торгівлі був продаж солі та риби. Ті, в кого вистачало грошей на віз і запряжку волів, великими ватагами вирушали у небезпечні мандрівки до Чорного моря. Там, навантажившись сіллю та рибою, вони розвозили їх по всій Україні. Деякі з чумаків накопичували достатньо грошей, щоб вкладати їх у великі підприємства. Так замість бартерної системи, тобто простого обміну товарів на товари, на Україні розвивалося грошове господарство. До того як у кінці XVIII ст. були засновані чорноморські порти, зовнішня торгівля майже не розвивалася. Якщо раніше українські купці підтримували широкі зв'язки з балтійськими портами й західними ринками, то імперська політика спричинилася до того, що торгівля перемістилася на Північ. У 1714 р. Петро 1 змусив українських купців довозити пшеницю до таких російських або контрольованих росіянами портів, як Архангельськ, Рига і Санкт-Петербург. У 1719 р. був заборонений експорт на Захід українського збіжжя, а на польсько-українському кордоні вводилися суворі мита на імпорт, щоб запобігти конкуренції щойно заснованим російським мануфактурам
2. Проектування логістичної системи торгівельного підприємства
3. Інноваційна діяльність підприємства
4. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
5. Рентабельність підприємства
9. Організація обліку на торгівельному підприємстві
10. Ефективність стратегії розвитку переробного підприємства молокопродуктового підкомплексу АПК України
11. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
12. Операційна діяльність підприємства
13. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
14. Інвестиційна діяльність підприємства
15. Сутність та класифікація грошових потоків підприємства
16. Фінансова стійкість в економічній діагностиці сучасного підприємства
17. Динаміка економічних показників. Структура зовнішньо-торгівельного обороту підриємства
18. Ефективність використання ресурсів підприємства
19. Інвестиційна активність підприємства
20. Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
21. Продуктивність праці персоналу підприємства
25. Інформаційні системи і технології підприємства
29. Планування діяльності підприємства
31. Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства
32. Формування основних фондів підприємства
33. Матеріально-технічне забезпечення підприємства
35. Імітаційна модель взаємодії підприємства з ринком
36. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства
37. Прогнозування фін діяльності підприємства та планування її результативності
41. Бухгалтерська звітність на підприємстві недержавної форми власності
43. Відтворення господарських операцій у бухгалтерському балансі підприємства
44. Економічна оцінка активу балансу підприємства
45. Облік активної частини балансу підприємства
46. Облік готівкових та касових операцій приватного підприємства "Індустрія Клімату"
47. Облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства
48. Організація і методика аудиту доходів підприємства
49. Організація облікової політики підприємства
51. Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства
52. Аналіз та аудит фінансової звітності підприємства
57. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
58. Автоматизація обліку та аналізу матеріальних ресурсів підприємства
59. Вбудовані WEB-сервери. Автоматизовані системи в обліку підприємства
60. Інформаційні потреби управлінського апарату підприємства
61. Проект удосконалення нерентабельного підприємства
62. Створення бізнес–моделі підприємства за допомогою комп’ютерного комплексу Project Expert
64. Аналіз зовнішнього середовища підприємства ВАТ "АртВітраж"
65. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
66. Бізнес-план Приватного підприємства "Універсам "Енергетик"
67. Комерційна діяльність посередницьких підприємств
68. Непрямі податки підприємства
69. Обгрунтування товарного портфелю торговельного підприємства ЗАТ "Вентиляційні системи"
73. Розробка плану маркетингу малого (середнього) підприємства
76. Товарознавча характеристика вітчизняного шампанського та його конкурентоспроможність
77. Формування іміджу підприємства на прикладі ВАТ "ТерА"
78. Формування попиту споживчих товарів у роздрібній торгівельній мережі
79. Збутові стратегії підприємства
80. Розробка і реалізація стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
81. Бізнес–планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства
82. Європейське зростання та міжнародні торгівельні потоки країн ЄС
84. Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства
90. Комплексний аналіз соціології праці в умовах підприємства ВАТ "Шахта Красноармійська-Західна №1"
91. Культура управління на прикладі підприємства "Житомирський облавтодор"
92. Мотивація робітників промислового підприємства
93. Обґрунтування вибору напрямків розвитку підприємства (на матеріалах ТОВ "Класс-Лайн")
94. Операційний менеджмент підприємства
95. Організаційна структура управління персоналу підприємства
96. Організація управління персоналом підприємства
97. Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства
99. Система формування та підготовки кадрів для підприємства