![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Литература, Лингвистика
Життєвий i творчий шлях Олеся Гончара |
Міністерство наукі та освіти України РЕФЕРАТ на тему: ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Олеся Гончара Виконав: Перевірів: Дніпропетровськ 2003 Видатних митців, що досягли вершин творчості, зробили великий внесок в історію, культуру рідного народу або й усього людства, часом називають за їхніми найвідомішими творами чи образами, в яких найяскравіше втілені їхні ідеали, найглибше розкрита їх людська й мистецька сутність: Тараса Шевченка- Кобзарем, Івана Франка-Каменярем, Максима Горького - Буревісником, Андрія Малишка-Сурмачем. Олеся Гончара можна по праву назвати Прапороносцем. Адже він завжди- на правому фланзі , в гущі подій. Чи то навчаючись в університеті, чи боронячи Вітчизну в лавах добровольців-студбатівців, чи створюючи свої талоновиті книги Олесь Гончар-видатний письменник, великий майстер слова, чиї твори вже сьогодні заслужено вважаються радянською класикою. Як і всьому “поколінню Брянських” – тим, кому на початок війни було десь 2О-25 років. Гончару судилося в житті пройти важкими фронтовими шляхами, зазнати й гіркоти відступу та поразок, і біль втрат, і радість Перемоги. Трудом і зусиллями цього покоління підвелася Батьківщина з руїн, утвердила мир на землі, скорила атом, послала своїх синів у Космос. Шлях Олеся Гончара - типовий для цього покоління. (НАРОДИВСЯ ОЛЕКСАНДР ТЕРЕНТІЙОВИЧ ГОНЧАР), 3 квітня 1918 року, за свідченням старшої сестри, в робітничому селищі Ломівці в Дніпропетровську, хоч офіційно місцем народження вважається слобода Суха Кобеляцького району на Полтавщині. Коли йому було два роки, померла мати. Виховувала Сашка бабуся, доброта й сердечність якої зігріли дитинство майбутнього письменника, навчили любити людей. “В її лагідній людинолюбній натурі” в її образі ніби втілювалося для мене все краще, що с нашого народу: працьовитість, чесність, правдивість, безмежна доброта, обдарованість. Ця вічна трудівниця, ця темна, неписьменна, але винятково чуйна до чужого горя жінка своєю широкою людяністю стоїть для мене поряд з тими, чиї творіння нас захоплюють і кого ми називаємо за їхню діяльність справжніми гуманістами», - так високо підносить Олесь Гончар цю неписьменну жінку, яка стільки значила у його житті. Мабуть, тут треба шукати коріння, зачатки того гуманізму, людинолюбства, вміння побачити в найзвичайнісінькій, простій, на перший погляд, людині незмірну глибину думки та почуття, красу душі, світлість розуму –втілення справжньої народності характеру, які притаманні творам Олеся Гончара. Більше того, саме звідси, мабуть, і ота надзвичайна чутливість, яка дозволяє йому побачити, відчути те, що більшість людей просто не помічає, і багатство уяви, й образність мислення. «Я пригадую, як захоплювали дитячу уяву її пристрасні розповіді – поетичні видіння набожної жінки, - ділиться спогадами про бабусю Олесь Гончар. - Без неї, певно, я не став би письменником». У сім’ї був Шевченків «КОБЗАР», над яким «бабуся й тітки проливали сльози», коли малий Сашко читав його вечорами. А невдовзі в життя хлопця прийшли й інші митці слова - Панас Мирний, Іван Франко, Леся Українка, Степан Васильченко, радянські письменники - Андрій Головко, Григорій Косинка.
Дитячі й підліткові роки Олеся припали на кінець двадцятих - початок тридцятих років, позначених героїкою перших п’ятирічок, індустріалізацією країни, колективізацією села, яке жило тоді бурхливим життям, шукаючи нових шляхів, часом помиляючись, але невтримно простуючи вперед. Олесь Гончар навчається в Бреусівській семирічці, стає комсомольцем, бере активну участь у суспільному житті: «Ми відчули всю радість високих обов’язків, ми починали жити на високих температурах невщухаючого бою і безмежно пишалися тим, що ми с помічниками великої більшовицькох партії», - згадує О. Гончар. Писати Олесь починає ще з дитинства. Насамперед, очевидно, через природне мистецьке обдарування, а також під впливом славних своїх попередників. Велику роль відіграв і улюблений учитель мови й літератури, який зумів прищепити “палку любов до рідного слова, красного письменства”. До речі, саме він і назвав Гончара Олесем, якого до того називали Сашком. Тоді ж з’являються й перші друковані виступи майбутнього письменника: кореспонденції в районній газеті “Розгорнутим фронтом”, вірші та коротенькі оповідання в республіканській піонерській газеті “НА ЗМІНУ” (тепер “ЗІРКА”) та в журнале “ПІОНЕРІЯ”. Після закінчення семирічки в 1933 році О.Гончар працює в Козельщинській районній газеті.Безперечний літературний хист хлопця було помічено, і в 1934 року він за комсомольською рекомендацією вступає до Харківського комуністичного технікуму журналістики.Роки навчання в технікуму, літературне та культурне життя великого міста багато дали здібному, допитливому юнакові. Утвердили його в правильності виробу шляху. По закінченні в 1937 році навчання в технікумі О.Гончар дістає призначення в Харківську обласну комсомольську газету “ЛЕНІНСЬКА ЗМІНА”, багато працює, пише оповідіння та вірші й друкує їх на сторінках журналів. “МОЛОДИЙ БІЛЬШОВИК”(тепер “ДНІПРО”), “РАДЯНСЬКА ЛІТЕРАТУРА”, “ПІОНЕРІЯ”, а також газета “КОМСОМОЛЕЦЬ УКРАЇНИ”, “СОЦІАЛІСТИЧНА ХАРКІВЩИНА”. Перші ж надруковані оповідання Гончара “МАЙСТЕР ЩИТА”, “ЧЕРЕШНІ ЦВІТУТЬ”, “НЕХАЙ ЖИВЕ ЖИТТЯ” привернули увагу читача важливістю проблематики, гарною мовою, виразно виписаними характерами. Успіх не запаморочив голови молодому письменникові. Навпаки, він гостро відчув потребу в дальшому збагаченні своїх знань, підвищенні освітнього рівня. І в 1938 році Гончар вступає на філологічний факультет Харківського університету. Про свою альма-матер письменник згадує з теплотою та любов`ю: “Університет на цілих три роки став рідною домівкою, обдарував щастям дружби, в його аудиторіях, у тиші бібліотек пізнавали ми радість прилучення до скарбниці людських знань, тут переживали насолоду й захват творчої праці”. До речі, одночасно з Гончарем тут навчався талановитий письменник, автор незакінченого, на жаль, роману “ВИР” – Григорій Тютюнник. Олесь Гончар з усім запалом душі поринає в кипуче студентське життя: оволодіває всіма багатствами рідної та світової літератури, вивчає мови, пише цікаву наукову працю про художню майстерність М. Коцюбинського, досліджує поему І.Франка “МОЙСЕЙ”. Водночас він збирає матеріали для роману про видатного українського філософа й письменника Г.С
ковороду, пише нові оповідання, одне з яких, “ОРЛЯ”, було відзначено премією на обласному конкурсі, а також повість “СТОКОЗЕВЕ ПОЛЕ”, надруковану в квітневому номері журналу “Молодий більшовик” за1941 рік. Воістину наполеглива праця студента Гончара може служити яскравим прикладом працьовитості, відданості улюбленій справі. У бібліотечному читальному залі й застала молодого письменника звістка про війну. “Одним ударом були строщені всі наші студентськє, по-юнацькому світлі мрії, сподівання. Невимовне тяжко було на душі. Мороком окутувалося майбутнє. Наступного дня ми були в райкомі комсомолу. Тут зібралися сотні таких, як і ми, студентів, котрі прагнули якомога швидше потрапити на фронт. Після двотижневого навчання в чугуївських таборах під Харковом наш студентський батальйон направили на Дніпро в район Білої Церкви, де в цей час точилися жорстокі бої”, - згадує в “ПИСЬМЕННИЦЬКИХ РОЗДУМАХ” Олесь Гончар. Жорстокі бої на берегах Росі, оспіваної І.Нечуєм-Левицьким. Бої за Київ Скільки там полягло вірних друзів-студбатівців! Мужньо й правдиво розповість про це Гончар у романі “ЛЮДИНА І ЗБРОЯ”. Покаже, як билися й гинули майбутні поети, вчителі, вчені. Молодь. Цвіт народу нашого. І покаже головне: навіть там, у кривавих боях, захлинаючись від ненависті до ворога, йдучи на смерть, вони залишалися гуманістами, людьми, що високо тримали прапор комуністичних ідеалів. Солдатом, старшим сержантом – командиром обслуги батальйонного міномета, потім – старшиною батареї пройшов Гончар від берегів Росі, через альпійські бескеття й голубий Дунай до золотої Праги. Цей шлях проліг і через похмурі оточенські ночі. Та пройдений він був гідно, чесно, достойно. Свідченням тому – орден Слави, Червоної Зірки і три медалі “За відвагу”. Та війна вчила не тільки воювати, битися з ворогом, вона вчила його жити, керуючись красою вірності, і вчила писати. Бо щоб створити “Прапороносців”. І там, в “окопних університетах”, продовжував Олесь Гончар писати. Певна річ, у круговерті фронтових буднів солдатові не до роману. Але в нечасті хвилини затишшя лягали на папір, може й не відшліфовані, але пристрасні, гарячі й правдиві віршовані рядки. Про що й пише старший сержант-мінометник? Згадує рідний край: я напишу – Україні! Сонцю її і степам Пише про фронтові дороги (“НІЧ У КАРПАТАХ”,”В ГОРИ”, “ТРАНСІЛЬВАНСЬКИЙ МАРШ”), про вірних бойових побратимів (вірші “ТАНКІСТ”, “БРАТИ”, “РИЦАРІ”). Вірші, які скоряють своєю простотою, щирістю й правдивістю, не випадково були надруковані (українською мовою) у фронтовій газеті 72-ї стрілецької дивізії “Советский богатырь” на першій полосі. В них уже окреслюються виразні контури майбутніх “Прапороносців”: Усе, що разом пережито, В походах вистраждано, - все, Я знаю, інший гордовито Прапороносець понесе! Вірші привернули увагу, І.Олесеві було запропоновано перейти в редакцію дивізійної газети. Але він вважав, при всій повазі й любові до літературної, газетярської праці, що його місце – там, в окопах, на передньому краї. І залишився зі своїми бойовими побратимами до кінця, до останнього пострілу війни, поки не прийшов разом з ними до скромного будинку “на Губернській вулиці, де колись відбувалась Празька партійна конференція, в кімнату, де тридцять три роки тому був великий Ленін ”! З невситимою спрагою творити, з пам`яттю, в якій жили живі й мертві друзі, гриміли вибухи, горіли танки й хати, повертається Олесь Гончар до мирного життя.
Коли Божі благословення стають головною цінністю нашого життя, ми безоглядно кидаємося в потік, — потік Його волі і сили, Його цілей, для яких Він створив нас і призначив. Усі інші потреби відступають на другий план перед тим, чого ми насправді хочемо, а саме: цілком зануритися у те, що Бог хоче зробити в нас, через нас і навколо нас для Своєї слави. І знаєте, що обов'язково з'явиться, так би мовити, побічним продуктом ваших щирих шукань Його благословень? Весь ваш життєвий шлях буде позначений чудесами. Чому я в цьому упевнений? Тому що Він це обіцяв, і тому що я бачив і бачу це у своєму житті! У такому випадку сила Божа, яка приходить у ваше життя, щоб вершити Його великі справи, не зустрічає перешкод. Ви рухаєтеся разом з Ним туди, куди Він вас спрямовує. Ви молитеся саме про те, чого хоче Він. Раптово нестримна небесна сила починає втілювати в життя довершену Божу волю — у вас і через вас. І ви будете першим, хто це відчує! Утім, ось тут вас і підстерігає пастка… МІСТЕР ДЖОНС ВІДПРАВЛЯЄТЬСЯ НА НЕБЕСА Як би себе почували, якби дізналися, що у Божій волі було послати вам сьогодні двадцять три особливих благословення, а ви одержали тільки одне? У чому тут може бути причина? Є така байка
1. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки
2. Життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка
3. Життєвий та творчий шлях М. Хвильового
4. Життєвий та творчий шлях О. Уайльда
5. Жизнь и творчество Рэя Бредбери (Життя і творчий шлях Рея Бредбері)
9. Жыццёвы і творчы шлях Кастуся Каліноўскага
10. Творчий шлях Володимира Сосюри
11. Життєвий рівень населення та розвиток культури в УРСР періоду застою (1965–1985 рр.)
12. Життєвий цикл лікарських засобів
14. Соціальність і культура. Життєвий простір
16. Класифікація міст, їх значення і роль у РПС
17. Історія, перспективи розвитку та класифікація стрілецької зброїІсторія розвитку стрілецької зброї
18. Види комерційних банків, крітерії їх класифікації та особливості побудови і функціонування
19. Отруйні речовини та їх класифікація
20. Класифікація грунтообробних машин. Плуги загального призначення
21. Суть нематеріальних активів, їх класифікація та оцінка
25. Комп’ютерні віруси. Класифікація
26. Поняття та класифікація систем радіоавтоматики
27. Бібліографічні класифікації
28. Витрати виробнцитва. Їх класифікація
29. Гострий і хронічний пієлонефрит. Клініка. Класифікація. Діагностика. Ускладнення. Лікування
30. Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування
31. Класифікація персоналу та форми його наймання
32. Поняття мотивації та класифікація мотиваційних теорій
33. Припинення трудового договору: загальна класифікація підстав
35. Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
36. Акцентуація рис характеру. Класифікація типології особистості
37. Класифікація психічних хвороб
41. Класифікація закладів ресторанного господарства
42. Сутність та класифікація грошових потоків підприємства
43. Джерела антропогенного забруднення та класифікація забруднень
44. Сутність та еволюція економічних систем. Поняття та основа класифікації методів управління
45. Шляхи розвитку творчих здібностей дитини в процесі навчання в загальноосвітній школі
46. Микола Карпович Садовський (1856-1933) ( Життя та творчість)
47. И.А. Гончаров
48. Иван Александрович Гончаров
49. Иван Александрович Гончаров "Обломов"
50. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
52. И.А.Гончаров и храм св. великомученика Пантелеимона
53. Гончаров Иван Александрович
58. Інтеграція України до ЄС. Шляхи і перспективи розвитку
59. Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування
60. Шляхи формування правової держави в Україні
61. Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
63. Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення
64. И.А.Гончаров
65. Управління житловим фондом шляхом утворення кондомініумів
67. Великий князь Константин Константинович и писатель И.А. Гончаров
69. Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
73. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
74. Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
75. Шляхи покращення використання лісових ресурсів України
76. Облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження
77. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
78. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
79. Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат
81. Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання
82. Здійснення права на житло шляхом приватизації
83. Мiжнародно-правовi механiзми вирiшення мiжнародних спорiв мирним шляхом
84. Реалізація права на житло шляхом будівництва
85. Шляхи подолання правового нігілізму в Україні
89. Китайська стіна, шовковий шлях та їх історичне значення
90. Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її вирішення
92. Товарознавча характеристика споживчих властивостей кави на матеріалах ТОВ "Чумацький шлях"
93. Життя і творчість С.П. Галябарди
94. Шляхи підвищення рентабельності при виробництві художніх фільмів
95. Гончаров Иван Александрович
96. Життя і творчість Степана Васильченко
97. Життя та творчість Г. Сковороди
98. Творчість і життя Лесі Українки. "Ні, я жива, я буду вічно жити"
99. Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності