![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Грошова система України |
ВСТУП Грошова система України функціонує відповідно до закону про Національний банк України. Офіційною грошовою одиницею (валютою) є гривня. Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний курс гривні до іноземних грошових одиниць визначається НБУ і публікується в пресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами грошей, що мають законну платіжну силу, є банкноти і металеві монети, що забезпечуються всіма активами Національного банку. Крім готівки функціонують і безготівкові гроші (у виді засобів на рахунках у кредитних установах). Виключним правом емісії готівки, організації і їхнього обертання і вилучення володіє НБУ. На Національний банк України покладені такі обов'язки: прогнозування й організація виробництва, перевезення і збереження банкнот і монет, а також створення їхніх резервних фондів; установлення правил збереження, перевезення й інкасації готівки для кредитних організацій; визначення ознак платоспроможності грошових знаків і порядку заміни і знищення ушкоджених; розробка порядку ведення касових операцій для кредитних організацій; визначення правил, форми, термінів і стандартів здійснення безготівкових розрахунків; ліцензування розрахункових систем кредитних установ. З метою регулювання економіки НБУ залучає такі інструменти: ставки облікового відсотка; норми обов'язкових резервів кредитних установ; операції на відкритому ринку; здійснює регламентацію економічних нормативів для кредитних заснувань. Для здійснення касового обслуговування кредитних заснувань, а також інших юридичних осіб, на території України створюються розрахунково-касові центри при територіальних головних управліннях НБУ. Ці центри формують оборотну касу по прийомі і видачі готівки, а також резервні фонди грошових банківських квитків і монет. Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет у сховищах НБУ і мають важливе значення для організації і централізованого регулювання касових ресурсів. Залишок готівки в оборотній касі лімітується і при перевищенні ліміту надлишки грошей передаються з оборотної каси в резервні фонди. Об'єктивна потреба в резервних фондах обумовлена необхідністю: задоволення потреб економіки в готівці; відновлення грошової маси в обігу в зв'язку з приходом у негодність окремих банкнот; підтримки обов'язкового покупюрного складу грошової маси в цілому по країні і регіонам; скорочення витрат на перевезення і збереження грошових знаків. Готівка випускаються в обіг на основі емісійного дозволу - документа, що дає право НБУ підкріплювати оборотну касу за рахунок резервних фондів грошових банкнот і монет СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ Суспільний поділ праці (виділення землеробства і скотарства, а потім і ремесел) зажадало постійного обміну продуктами праці. Товар - це продукт праці, зроблений для продажу. Товари мають споживчу вартість і ціну. У цьому їх протиріччя: закон єдності і боротьби протилежностей. Обмін, тобто рух товарів від одного товаровиробника до іншого, припускає порівняння різноманітних по виду, якості, призначенню товарів. Основою порівняння товарів є їхня вартість (не ціна!) - тобто суспільно-необхідна праця, витрачена на виробництво товару.
З метою забезпечення порівнянністі різноманітних витрат праці з'являється поняття мінової вартості. Мінова вартість - це спроможність товару обмінюватися на інші товари у визначених пропорціях. Існують дві концепції походження грошей: раціоналістична й еволюційна. Перше нагадування про раціоналістичну теорію походження грошей дається в роботі Аристотеля, що називається “Нахомахова етика”. Ця теорія пояснює появу грошей як результат угоди (або змови) людей, що переконалися в тому, що для просування вартості в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти. Ця теорія безроздільно панувала аж до XVIII сторіччя. Відповідно до другої, еволюційної теорії, гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу. У “Капіталі” К. Маркс, на основі аналізу товарного обігу, це переконливо доказує. Еволюція обміну товарів припускає розвиток форм вартості: Проста, або випадкова, форма вартості. Наприклад, зустрілися хлібороб і скотар: 1 вівця = 1 мішку зерна.Особливості:- споживча вартість зерна для скотаря служить формою прояву вартості вівці; -індивідуальна праця хлібороба виражає свою протилежність - суспільна праця; конкретна праця, укладена у зерні, служить формою прояву абстрактної праці. 2) Розгорнута форма вартості:1 мішок зерна = 1 вівці, 1 аршину полотна, 1 сокирі 3) Загальна форма вартості: загальний загальновизнаний еквівалент = 1 вівці, 1 сокирі, 1 аршину полотна, мішку зерна 4) Грошова форма вартості. Для перетворення товару в гроші необхідно: а) загальне визнання за цим товаром ролі загального еквівалента; б) тривале виконання цим товаром ролі загального еквівалента; в) наявність особливих фізичних властивостей, придатних для постійної обмінності. Найбільше придатними для виконання ролі грошей виявилися золото і срібло. Гроші по своєму походженню - це товар. Вони також володіють двома властивостями товару: споживчою вартістю (у виді прикраси - задовольняють естетичену потребу, у виді молотка - потреба в забиванні цвяхів); ціною, оскільки на добування золота також витрачається визначена кількість суспільно-необхідної праці. Гроші - це особливий товар: крім споживчої вартості (див. вище) вони мають загальну споживчу вартість, оскільки за допомогою грошей людина може задовольнити будь-яку потребу; вартість грошей має зовнішню форму прояву до їхнього обміну на ринку, тоді як вартість звичайного товару прихована і виявляється тільки в момент покупки-продажу, тобто якщо товар купується, то працю, витрачену на його виробництво, признається товариством, стає суспільно необхідним; отже, товар має вартість. Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю і ціною, тобто той самий товар для однієї людини не може володіти одночасно і споживчою вартістю і ціною. З появою грошей товарний світ розколовся на дві частини: -це гроші як товар і всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована на стороні всіх товарів, а вартість - на стороні грошей. Гроші стають виразником споживчих вартостей усіх товарів через свою ціну. У висновку:гроші - це товар, особливість якого полягає в тому, що: -це стихійно (історично) своїх фізичних властивостей, що виділилася за рахунок, товар; -це особливий привілейований товар, що грає роль загального еквівалента; -це товар, що об'єднує в собі дві економічні категорії: споживчу вартість і вартість ( у відмінності від інших товарів).
Три основних властивості грошей, що розкривають їхню сутність. Гроші забезпечують загальну безпосередню обмінюваність. На них купується будь-який товар; Гроші виражають мінову вартість товару. Через них визначається ціна товару, що дозволяє кількісно порівнювати різні по споживчій вартості товари; Гроші виступають матеріалізацією загального суспільно-необхідного робочого часу, укладеного в товарі. 2. Грошовий обіг в Україні Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах. Готівково- грошовий обіг - прямування готівки в сфері обігу і виконання ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка використовуються: для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків, не пов'язаних із рухом товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, посібників, стипендій, пенсій, по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним, по платежах населення, на господарські потреби, на оплату відряджень, на представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток). У Україні починаються спроби обмежити готівково-грошовий обіг, тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб. Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 %, сьогодні трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій країні говорить про правильну, грамотну організаціїю всього грошового обігу. Між готівковим і безготівковим обігом існує тісний взаємозв'язок: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, вони утворюють загальний грошовий обіг, у якому діють єдині гроші. У залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обігу: по товарних операціях, тобто безготівкові розрахунки за товари і послуги; по фінансових зобов'язаннях, тобто платежі в бюджет і в позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями. Значення безготівкових розрахунків складається в тому, що вони прискорюють обертальність засобів, скорочують абсолютний розмір готівки в обороті, скорочуються витрати на друкування і доставку готівки. У 1993 р. НБУ почав роботу з впровадження автоматичної системи міжбанківських розрахунків на базі розрахунково-касових центрів РКЦ і комерційних банків, що дозволяє відмовитися від пересилки паперових документів і прискорює розрахунки (рахунок йде на часи і хвилини, і в ідеалі робота може відбуватися в режимі реального часу). Безготівковий оборот в Україні характеризується обов'язковим відкриттям розрахункового або поточного рахунка в установі банку; платежі відбуваються за згодою покупця або з доручення платника; підставою для перерахування засобів є фінансові платіжні документи (платіжні доручення, рахункові чек, договори); при порушенні умов договору існує можливість повної або часткової відмови від оплати у відповідності і “Правилами здійснення безготівкових розрахунків”; готівка в касі підприємства знаходяться в межах установлених лімітів; самостійність у витраті засобів на рахунках відповідно до “Порядку ведення касових операцій в Україні” від 1993 р.
Нумізматичний словник. — Львів, 1972. 6. Клименко О., Клименко А. Римські монети І — III ст. н. е. на території Тернопільської та Чернівецької областей як джерело до вивчення ранньої історії східних слов'ян // Банківська система України: проблеми становлення та перспектива розвитку. Збірник тез доповідей. — Тернопіль, 1998. — С 60 - 61. 7. Котляр М. Грошовий обіг на Україні в епоху феодалізму. — К., 1971. - 8. Котляр М. Монети Київської Русі // Вісник НБУ. — 1995. — № 4. -С 57 - 61. 9. Котляр М. Шукачі та дослідники скарбів. — К., 1971. 10. Лучинский М. Деньги на Руси в IX — XII вв. — Казань, 1962. 11. Прошлое нашей Родины в памятниках нумизматики. Сборник статей. -М., 1977. 12. Романов Б. Деньги и денежное обращение // История культуры Древней Руси. Т. 1. — М.; Л., 1948. 13. Сотникова М. Сребреники Киевского клада 1876 г. // Нумизматика и сфрагистика. — 1968.— № 3. — С. 116 — 121. 14. Сотникова М. Нежинский клад сребреников 1852 г. // Нумизматика и сфрагистика. — 1971.— № 4. — С. 39 — 45. 15. Спасский И. Русская монетная система. — Л., 1961. 16. Спасский И., Сотникова М
1. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
4. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
10. Виборча система України: сучасний стан і перспектива розвитку
11. Партійна система України. Політичний маркетинг
12. Банківська система України: становлення та шляхи розвитку
14. Валютна система: України, світу, та Європи
15. Державне регулювання грошового обороту України
17. Формування податкової системи України
18. Банківська система України
19. Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті
20. Організаційна система управління природокористуванням України
25. Система цивільного права України
26. Розробка системи електронних міжбанківських переказів Національного банку України
27. Глобальні та регіональні системи безпеки: перспективна роль України
28. Структура системи соціального захисту населення і політики України
29. Система митних органів України та їх повноваження
30. Автоматизована система Державного казначейства України
31. Система оподаткування України
32. Атомна енергетика України і РПС
33. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
34. Політичні права і свободи громадян України
35. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
36. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
37. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
41. Господарство України періоду утвердження капіталізму
42. Походження людини та її поява на території України
43. Історія держави та права України
44. Культура України в 30-х рока
46. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
47. Податкова політика України
48. Олігополія. Антимонопольне законодавство України
49. Основні напрямки зовнішньої політики України
50. Господарське право України
51. Конституційний суд України
57. Державний бюджет України і бюджетне право
58. Сбалансованість бюджета України
59. Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
60. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
61. Інтеграція України у світове господарство
62. Використання трудових ресурсів Західної України
63. Міжнародний ринок туристичних послуг України
64. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
65. Особливості перехідної економіки України
66. Роль і значення АПК для господарства України
67. Авіаційний транспорт України
69. Органи внутрішніх справ України
73. Конституційні засади виконавчої влади України
74. шпори з цивільного права України
76. Культура та побут населення України
77. Легка промисловість України i транспорт
78. Сільське господарство i харчова промисловість України
80. Регіональний розвиток харчової промисловості України
81. Зародження партійно-радянської преси України
82. Проблеми золотоносності надр України
83. Вулкани Сонячної Системи укр
84. Легка промисловість України укр
85. Элементы структурной системы /Укр./
89. Агроперетворені ґрунти солонцевих комплексів сухого степу України
93. Національний банк України та особливості його функціонування
94. Проблеми функціонування фінансових бірж України
95. Роль Національного банку України в обслуговуванні зовнішнього боргу
96. Структура страхового законодавства України
97. Фондова біржа і її роль у розвитку фінансового ринку України
98. Формування бюджетів фондів соціального страхування України