![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Охрана природы, Экология, Природопользование
Атмосфера та охорона повітряного середовища від забруднення |
Зміст Вступ 1. Будова і склад атмосфери 2. Антропогенне забруднення атмосфери 3. Охорона повітряного середовища від забруднення 4. Антропогенні зміни клімату Землі 5. Руйнування озонового шару Землі та шляхи його захисту 5.1 Озоносфера 5.2 Сучасний стан озонового екрану 5.3 Фактори руйнування озону 5.4 Шляхи збереження озонового екрану Землі 6. Антропогенне забруднення навколоземного космічного простору Висновки Література Вступ Тема курсової роботи «Атмосфера та охорона повітряного середовища від забруднення». Маса атмосфери нашої планети дуже мала - всього лише одна мільйонна маси Землі. Проте її роль у природних процесах біосфери величезна. Наявність навколо земної кулі атмосфери визначає загальний тепловий режим поверхні нашої планети, захищає її від шкідливих космічного та ультрафіолетового випромінювань. Циркуляція атмосфери впливає на місцеві кліматичні умови, а через них - на режим річок, ґрунтово-рослинний покрив і на процеси рельєфоутворення. Аналіз спостережень із штучних супутників і даних, одержаних за допомогою геофізичних ракет, показала, що верхня межа атмосфери проходить не на висоті 1000-1300 км, як вважали раніше, а на висоті 2000-3000 км. Основні фізичні характеристики атмосфери - температура, тиск і густина. Значення цих величин неоднакові в різних ділянках атмосфери і безперервно змінюються. Мета роботи – розглянути будову і склад, антропогенні забруднення атмосфери, та охорону повітряного середовища від забруднення, а для цього потрібно доторкнутися до теми антропогенних змін клімату на Землі, зробити висновки. 1. Будова і склад атмосфери Міжнародним геофізичним і геодезичним союзом у 1951 р. прийнятий поділ атмосфери на шари за температурною ознакою (табл. 1). Під час вивчення електричних властивостей високих шарів атмосфери ці шари (мезосфера, термосфера, екзосфера) називають іоносферою. Іоносфера - область складних внутрішньоатомних і внутрішньомолекулярних процесів. Таблиця 1. Будова атмосфери Назва шару Середня висота (в км) Тропосфера 0-11 Стратосфера 11-40 Мезосфера 10-80 Термосфера 80-300 Екзосфера 300 і більше Найнижчий і найбільш вивчений шар - тропосфера - майже зовсім прозорий щодо сонячної короткохвильової радіації, але водяна пара, яка знаходиться в ній, та вуглекислий газ сильно поглинають двохвильову радіацію поверхні землі. Тому тропосфера нагрівається від поверхні землі, що викликає закономірне зниження температури з висотою (6-6,5°С на кілометр) і вертикальне переміщення повітря, а отже, утворення хмарності та опадів. Висота тропосфери в різних широтах неоднакова (7-10 км над полюсами та до 16-18 км над екватором). Другий шар атмосфери - стратосферу - характеризує відсутність звичайної хмарності та вертикальних переміщень повітря, проте горизонтальні переміщення повітря - вітри - досягають у ній значно більших швидкостей, ніж у тропосфері. Температура стратосфери постійна, але має різні значення над різними широтами (над середніми широтами ~ -60, -65°С). Стабільність температури зберігається до висоти 35-40 км, далі швидко зростає, досягаючи в мезосфері на висоті приблизно 50-60 км максимуму, близько 0°С.
Потім температура знову знижується і в нижній межі термосфери сягає -60, а інколи і -90°С. Такий розподіл температури обумовлений наявністю в атмосфері озону, розсіяний шар якого тягнеться від поверхні землі до висоти приблизно в 60 км. Вміст озону в атмосфері дуже маленький - кілька мільйонних часток відсотка. У наступних шарах атмосфери - термосфері та екзосфері - температура з висотою знову зростає, що, мабуть, пояснюється іонізацією молекул газу ультрафіолетовим і корпускулярним випромінюванням Сонця. На висоті 200 км температура дорівнює 800-1000°С, на висоті 400 км вона досягає 1500°С і далі продовжує збільшуватися до 2000-3000°С. Великі швидкості молекул газів зовнішньої частини атмосфери (екзосфери) - причина розсіювання, хоча й повільного, молекул повітря в міжпланетний простір, причому швидше розсіюються молекули легких газів - водню і гелію. Сучасний газовий склад атмосфери - результат тривалого історичного розвитку Землі. Він являє собою газову суміш двох основних компонентів - азоту (78,09%) та кисню (20,95%). У нормі в ньому знаходяться також аргон (0,93%), вуглекислий газ (0,03%) і незначна кількість інертних газів (неон, гелій, криптон, ксенон), аміаку, метану, озону, двооксидів сірки та інших газів. Поряд із газами в атмосфері знаходяться тверді частки, які надходять з поверхні Землі (наприклад, продукти згорання, вулканічної діяльності, частки ґрунту) та з космосу (космічний пил), а також різні продукти рослинного, тваринного чи мікробного походження. Крім цього, важливу роль в атмосфері відіграє водяна пара. Найбільше значення для різних екосистем мають три гази, які входять до складу атмосфери: кисень, вуглекислий газ і азот. Ці гази беруть участь в основних біогеохімічних циклах. Кисень відіграє дуже велику роль у житті більшості живих організмів нашої планети. Він потрібний усім для дихання. Кисень не завжди входив до складу земної атмосфери. Він з'явився в результаті життєдіяльності організмів, здатних до фотосинтезу. Під дією ультрафіолетових променів він перетворювався в озон. По мірі накопичення озону утворився озоновий шар у верхніх шарах атмосфери. Озоновий шар, як екран, надійно захищає поверхню Землі від ультрафіолетової радіації, згубної для живих організмів. Сучасна атмосфера містить приблизно двадцяту частину кисню, що є на нашій планеті. Головні запаси кисню зосереджені в карбонатах, органічних речовинах і окислах заліза, частина кисню розчинена у воді. В атмосфері склалася приблизна рівновага між виробництвом кисню у процесі фотосинтезу та його споживанням живими організмами. Але останнім часом з'явилась небезпека, що в результаті людської діяльності запаси кисню в атмосфері можуть зменшуватися. Особливу небезпеку становить руйнування озонового шару, яке спостерігається впродовж останніх років. Більшість учених пов'язує це певною мірою з діяльністю людини. Кругообіг кисню в біосфері надзвичайно складний, оскільки з ним вступає в реакцію велика кількість органічних і неорганічних речовин, а також водень, у сполученні з яким кисень утворює воду. Вуглекислий газ (діоксид вуглецю) використовується в процесі фотосинтезу для створення органічних речовин.
Завдяки саме цьому процесу замикається кругообіг вуглецю в біосфері. Як і кисень, вуглець входить до складу ґрунтів, рослин, тварин, бере участь у різноманітних механізмах кругообігу речовин у природі. Вміст вуглекислого газу в повітрі, який ми вдихаємо, приблизно однаковий у різних районах планети. Виняток становлять великі міста, в яких вміст цього газу в повітрі буває більшим від норми. Деякі коливання вмісту вуглекислого газу в повітрі тієї чи іншої місцевості залежать від часу доби, пори року, біомаси рослинності. У той же час, дослідження показують, що з початку минулого століття середній вміст вуглекислого газу в атмосфері, хоча й повільно, але постійно збільшується. Цей процес пов'язаний з діяльністю людини. Азот - незамінний біогенний елемент, оскільки він входить до складу білків і нуклеїнових кислот. Атмосфера - невичерпний резервуар азоту, але головна частина живих організмів не може безпосередньо використовувати цей азот: він повинен бути попередньо зв'язаний у вигляді хімічних сполук. Частково азот потрапляє з атмосфери в екосистеми у вигляді оксиду азоту, який утворюється під дією електричних розрядів під час грози. Проте головна частина азоту потрапляє у воду та ґрунт у результаті його біологічної фіксації. Існує кілька видів бактерій і синьо-зелених водоростей, які здатні фіксувати азот атмосфери. У результаті їх діяльності, а також внаслідок розкладання органічних залишків у ґрунті азот перетворюється в доступну для засвоєння рослинами форму. Кругообіг азоту тісно пов'язаний з кругообігом вуглецю. Не зважаючи на те, що кругообіг азоту складніший, ніж кругообіг вуглецю, він, як правило, відбувається швидше. Інші складові частини повітря не беруть участі в біогеохімічних циклах, але присутність в атмосфері великої кількості забруднювачів антропогенного походження може привести до серйозних порушень цих циклів та газового складу атмосфери. & bsp; & bsp; 2. Антропогенне забруднення атмосфери Різні негативні зміни атмосфери Землі пов'язані головним чином із змінами концентрації другорядних компонентів атмосферного повітря. Існує два головних джерела забруднення атмосфери: природне і антропогенне. Природне джерело - це вулкани, пилові бурі, лісові пожежі, процеси розкладання рослин і тварин. До основних антропогенних джерел забруднення відносять підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорт, різні машинобудівельні підприємства. Розглянемо найважливіші з них. Теплові електростанції. Забруднюють атмосферу викидами, що містять сірчистий ангідрид, двоокис сірки, окисли азоту, сажу, яка є носієм смолистих речовин, пил і золу, що містять солі важких металів. Комбінати чорної металургії, що включають доменне, сталеплавильне, прокатне виробництва; гірничорудні цехи, агломераційні фабрики, заводи коксохімічні та по переробці відходів основних виробництв, теплоенергетичні установки. Викиди в атмосферу містять оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, пил, окисли азоту, сірководень, аміак, сірковуглець, аерозолі хрому і марганцю, бензол, фенол, піридин, нафталан. Кольорова металургія - забруднює атмосферу сполуками фтору, кольорових і важких металів (часто у вигляді аерозолів), парами ртуті, сірчистим ангідридом, окислами азоту, окислом вуглецю, поліметалічним пилом, смолистими речовинами, вуглеводнями, що містять бенз(а)пірен.
В герметичнй гондол величезно повтряно кул обладнають зручне просторе житло для членв екпажу. Поставлять лжко, два крсла «бля пульта керування та бля приладово дошки, шафу з скафандрами та парашутами, запасн балони з киснем. Перед крслом одного плота «радостанця та фотоустановка. ґ аптечка, малесенька електрична кухонька та «дальня» з вдкидними столиками й стльцями. Енергю для освтлення, обгрвання, для роботи приладв, рац та для нших потреб дадуть мнатюрн напвпровдников батаре. Надмцн плвки для оболонок повтряних куль не порвуться навть на дуже великй висот, де внутршнй тиск газу роздува оболонку. Цл низки повтряних куль зможуть пдймати гондоли та платформи. Вони будуть дрейфувати в атмосфер, на них розташуються дослдн атмосферн станц за зразком супутникв у космос. Для астрономчних спостережень дуже зручна була б обсерваторя, що плава в повтр на ЗО-35-клометровй висот. Запропоновано проект стратостата з кулеподбною триповерховою гондолою. На верхньому поверс розмститься обсерваторя, на середньому «житлов примщення, внизу «машинне вддлення
1. Реферат монографии А.А. Смирнова Проблемы психологии памяти
2. Формування пізнавального інтересу учнів на уроках біології в 6 класі
3. Решение проблемы любви в русле основного вопроса философии
5. Проблеми забруднення природного середовища
9. Несколько рефератов по культурологии
10. Реферат по научной монографии А.Н. Троицкого «Александр I и Наполеон» Москва, «Высшая школа»1994 г.
11. Субъект преступления ("подновлённая" версия реферата 6762)
12. Загрязнение атмосферы и решение этой проблемы на примере Санкт-Петербурга
13. Реферат по технологии приготовления пищи "Венгерская кухня"
14. Несколько рефератов по Исламу
15. "Камю", "Сартр", "Шопенгауэр", "Ясперс", "Фромм" (Рефераты, доклады по философии)
16. Реферат по информационным системам управления
17. Семь чудес света - древний мир, средние века и наше время (история цивилизации, реферат)
18. реферат
19. Обзорный реферат по творчеству Ф.И. Тютчева
20. Реферат - Социальная медицина (ЗДРАВООХРАНЕНИЕ КАК СОЦИАЛЬНАЯ СИСТЕМА ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА)
21. Реферат - Физиология (строение и функции гемоглобина)
25. Реферат по статье Гадамера Неспособность к разговору
27. Реферат о прочитаной на немецком языке литературы
28. Реферат для выпускных экзаменов
29. Реферат по ОБЖ, Тема: СПИД
30. Реферат о США
32. Реферат Политико-правовые взгляды М.М. Сперанского и Н.М. Карамзина
33. Методика навчання учнів 6-7 класів механізації обробітку ґрунту та внесення добрив
34. Проблемы финансирования деятельности бюджетных учреждений на примере МОУ "Лицей №6"
35. Проблема ансамбля в архитектуре XVII века (барокко)
36. Изменение газового состава атмосферы в прошлом и настоящем
37. Проблема Великого Молчания Внеземных Цивилизаций
41. Проблемы обеспечения продовольствием и перенаселение Земли
42. Химическое оружие и проблемы его уничтожения в России
43. Демографические проблемы России
44. Пищевая промышленность Украины. Проблемы и перспективы развития
45. Проблема применения моделей устойчивого развития на региональном уровне
46. Проблемы добычи алмазов в Якутии
47. Проблемы формирования промышленности европейского севера России
48. Сырьевая и энергетическая проблема мира
49. Проблема ресурсообеспечения
50. Территориальная проблема Курильских островов
51. Изменение газового состава атмосферы в прошлом и настоящем
52. Глобальные проблемы здоровья человечества
53. Угольная промышленность мира. Проблемы и перспективы
57. Местные налоги: экономическая сущность, необходимость и проблемы взимания
58. Проблеми формування i виконання мiсцевих бюджетiв
59. Проблемы налогооблажения в странах переходного периода
60. Проблемы пенсионного обеспечения в РФ
61. Проблемы финансирования расходов на управление в Российской Федерации
62. Проблемы формирования доходной части бюджета Ханты-Мансийского Автономного Округа
63. Проблемы связанные с правами, свободами и обязанностями иностранных граждан и лиц без гражданства
64. Проблемы избирательного права современной России
65. ЛИЗИНГ: правовые основы и проблемы развития правового регулирования в РФ
66. Актуальные проблемы гражданского права
68. Проблема отношений всей России с Кавказом
69. Государство и проблемы монополий
73. Проблема нераспространения и не использования оружия массового уничтожения (ОМУ)
74. Приватизация муниципального жилищного фонда: Проблемы и правовые последствия
75. Налоговая система России: сущность, проблемы, перспективы развития
76. Актуальные проблемы возмещения налога на добавленную стоимость при экспорте товаров за пределы РФ
78. Проблемы наказания несовершеннолетних
79. Проблема происхождения права
80. Проблемы страхования автотранспорта в России
81. Проблемы сочетания представительного и прямого правления
82. Проблемы законности в Российской Федерации
84. Свинец и проблемы экологии
85. Глобальные проблемы современности
89. Проблема смерти в культуре Древнего Египта и её отражение в храмовой архитектуре и живописи
90. История изучения проблемы культуры, предмет культурологии
92. Проблемы теории культуры в отечественной философии (А. Ф. Лосев, М. К. Мамардашвили)
93. О некоторых проблемах современной английской лексикографии
94. Нравственные проблемы общества в современной литературе (Русские люди в рассказах В.М. Шукшина)
95. Проблема автора в "Слове о полку Игореве"
96. Проблема истории в художественных произведениях А.С. Пушкина
97. Проблема человека в эпоху раннего итальянского гуманизма
98. Актуальные проблемы отцов и детей (по роману "Отцы и дети" Тургенева И.С.)
99. И.И.Крылов на Кавказских Минеральных Водах. Изучение проблемы