![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Грошово-кредитна система Великобританії |
Пошукова робота: Грошово-кредитна система Великобританії Зміст Розвиток грошової системи Банківська система країни Спеціальні фінансово-кредитні інститути Список використаної літератури Розвиток грошової системи Фунт стерлінгів використовувався на Британських островах задовго до виникнення там централізованої держави (IX—X ст.). Назва цієї грошової одиниці відображає її початковий ваговий вміст: з одного фунта срібла карбували 240 пенсів, які називали ще &quo ;стерлінгами&quo ;. Із середини XIV ст. в обігу з'явилися золоті монети і протягом кількох століть у державі панував біметалізм. Англія раніше, ніж інші держави, перейшла до золотого монометалізму: фактично — наприкінці XVIII ст., юридично — у 1816 р. До Першої світової війни емісія банкнот Банком Англії регулювалась актом Р. Піля (з 1844 p.). Згідно з актом банкноти повинні були 100-відсотково забезпечуватися золотом. Війна викликала розлад грошового обігу держави. Після припинення розміну банкнот на золото (серпень 1914 р.) держава почала використовувати емісію грошей для покриття своїх воєнних витрат. Маса грошей в обігу в 1913—1918 pp. збільшилася з 35 млн до 399 млн ф. ст.; у 1920 р. вона досягла 555 млн ф. ст. У зв'язку з економічними труднощами, викликаними війною, це призвело до інфляції: товарні ціни за сім років збільшилися майже втричі. З метою стабілізації фунта стерлінгів уряд у 1920 р. узяв курс на дефляцію, проводячи політику &quo ;дорогих&quo ; грошей. Це відповідало інтересам фінансової олігархії, яка, отримуючи великі прибутки від капіталовкладень за кордоном, була зацікавлена у збереженні високої купівельної спроможності фунта стерлінгів. Дефляціина політика сприяла, з одного боку, зниженню цін, у той час як у Німеччині і Франції вирувала інфляція, а з другого — загостренню економічної кризи 1920—1921 pp., посиленню безробіття, зниженню заробітної плати. Грошова реформа у 1925— 1928 pp. мала на меті стабілізувати грошову систему. Початок реформи припадає на квітень 1925 p., коли Великобританія встановила розмін банкнот на золото за довоєнним паритетом за рахунок запровадження золотозливкового стандарту. Курс фунта стерлінгів Банк Англії підтримував за допомогою високої облікової ставки, що суперечило інтересам промислових кіл, яким бракувало &quo ;дешевих&quo ; грошей. У 1928 р. грошова реформа завершилася прийняттям закону про надання Банку Англії прав на фідуціарну емісію банкнот у розмірі 260 млн ф. ст., а за погодженням зі скарбницею — і понад зазначену суму. Світова економічна криза у 1929—1933 pp. послабила позиції Великобританії на зовнішніх ринках і викликала масовий відплив капіталів з країни. 21 вересня 1931 р. розмін фунтів стерлінгів на золоті зливки було зупинено і здійснено девальвацію. Золотий запас Банку Англії був переданий у розпорядження валютного стабілізаційного фонду, створеного при скарбниці в 1923 р. для регулювання курсу фунта стерлінгів. Великобританія активно включилась у валютну війну із США і Японією. Як метод боротьби за зовнішні ринки вона використовувала зниження курсу фунта стерлінгів. Війна спричинила дезорганізацію економіки, грошового обігу держави.
З 1939 по 1945 р. грошова маса збільшилась у 2,5 раза, ціни підвищилися на 75 %. Проте розміри інфляції у Великобританії були менші, ніж в інших країнах, що воювали, включаючи США. Цьому сприяли висока вага податків у фінансуванні військових витрат Великобританії (понад 40 %), істотна роль нагромадження стерлінгової заборгованості колоній та домініонів, державний контроль за цінами, раціонування сировини, палива, продуктів харчування. Сучасна інфляція — результат суперечностей суспільного відтворення і структурних диспропорцій в англійській економіці. Важливу роль в інфляційному процесі відіграють державні витрати, які фінансуються за рахунок позик. У березні 1986 р. тільки заборгованість уряду досягла 167,5 млрд ф. ст., або 47 % внутрішнього національного продукту (ВНП) держави. Розміщення державних цінних паперів у банках сприяє збільшенню грошової маси. Тому у 80—90-ті роки у Великобританії темпи інфляції були вищі, ніж у деяких інших промислово розвинених країнах. Це ми бачимо з показників коефіцієнта монетизації у 1990—1995 pp. (табл. 26). У 90-х роках Банк Англії справляє вирішальний вплив на стабілізацію національної валюти, він відмовляється прямо кредитувати Таблиця 26 Коефіцієнт монетизації у Великобританії 1990 р. 1991 р. 1992 р. 1993 р. 1994 р. 1995 р. 90,4 91,7 93,3 94,6 94,2 98,4 уряд. Емісія грошей здійснюється суворо у межах загального спрямування на збільшення грошової маси в економіці. Загальна сума готівки у 1999 р. підтримується на рівні 24 млрд ф. ст. У зв'язку з надходженням в обіг фальшивих грошей номіналом 20 ф. ст. Банк Англії ухвалив рішення про емісію банкнот цього номіналу на суму 10 млрд ф. ст. і повну поступову заміну купюр старого зразка до 2003 р. Нова купюра має спеціальний захист, що дасть можливість з більшою впевненістю встановити справжність купюри та убезпечитися від підробки. У 1998 р. в обіг запроваджено банкноти нового зразка на суму 349 млн ф. ст. Після Другої світової війни Великобританія переживає періодичні валютні кризи, які супроводжуються падінням курсу фунта стерлінгів. Першу повоєнну девальвацію англійської валюти на 30,5 % було проведено у вересні 1949 p.; її золотий вміст знизився з 3,58 до 2,488 г, а офіційний курс до долара США — з 4,03 до 2,80 дол. за 1 ф. ст. Цьому заходу передувала невдала спроба скасувати обмін фунта стерлінгів на долари за поточними операціями у серпні 1947 р. У результаті через 35 днів після скасування обміну валютні резерви були вичерпані, різко збільшився дефіцит торгового балансу, довіру до фунта стерлінгів було підірвано і в 1947—1948 pp. інфляція посилилася. Девальвація не вирішила валютних проблем Великобританії. Валютна криза повторювалась у 1951, 1955, 1958, 1960, 1961, 1964, 1965 р. У листопаді 1966 р. проведено девальвацію на 14,3 % і золотий вміст англійської валюти знижено до 2,13 г, а курс до долара — до 2,40. Вплив цих заходів на платіжний баланс позначився через півтора року — у 1969—1971 pp. Великобританія мала велике позитивне сальдо за поточними операціями. Завдяки цьому у грудні 1971 р. при масовому перегляді розвиненими країнами валютних курсів фунт стерлінгів щодо долара фактично було ревальвовано на 1,57 % і встановлено на рівні 2,60571 дол.
Проте стабілізація фунта стерлінгів виявилася нетривкою. Короткочасний економічний підйом у 1972 р. призвів до великого дефіциту в зовнішній торгівлі, відпливу з держави зарубіжних капіталів і вилився у найгострішу кризу фунта стерлінгів. Витративши упродовж двох тижнів понад 5 млрд дол. на підтримання його курсу, англійський уряд 23 червня 1972 р. запровадив режим плаваючого курсу. До кінця року курс фунта стерлінгів знизився на 10 % порівняно з груднем 1971 p., до кінця 1973 р. — на 17, у 1974 р. — на 18, у 1975 р. — на 27, у 1976 р. — на 40 %. Із середини 1977 р. позиції фунта стерлінгів порівняно зміцніли почасти у зв'язку з припливом капіталу в державу. Видобуток нафти Великобританією у Північному морі в умовах високих цін на нафту надав фунту стерлінгів тимчасово статусу &quo ;нафтовалюти&quo ;, привабливої для міжнародних інвесторів. Прихід до влади в 1979 р. консервативного уряду М. Тетчер, який вибрав монетаристські рецепти (в тому числі високі процентні ставки) для здійснення економічної політики, посилив цю тенденцію. Завдяки припливу короткострокових іноземних капіталів курс фунта стерлінгів у 1981 р. підвищився до рівня 1971 р. — 2,40 дол. У жовтні 1979 р. вперше з 1931 р. було скасовано всі валютні обмеження. Проте поліпшення позицій фунта стерлінгів не було тривалим. Відставання Великобританії за темпами економічного розвитку, підвищенням продуктивності праці, структурними перетвореннями в ці роки посилилося. Через це у 1981 р. незважаючи на великий актив платіжного балансу почався відплив капіталу з Великобританії. Тенденція до зниження курсу англійської валюти досягла кульмінації на початку 1985 р. (1 ф. ст. = 1,09 дол.). Згодом фунт стерлінгів дещо закріпив свої позиції стосовно долара (1,50—1,60 дол.), проте його позиції щодо інших провідних валют слабшали. Середньозважений курс фунта стерлінгів у 1981 — 1986 pp. знизився більш як на ЗО %. Нині валютний курс регулюють за рахунок політики процентних ставок (через операції Банку Англії на грошовому ринку) і валютної інтервенції (в обмежених масштабах) з метою зменшення коливань курсу. У 90-х роках Великобританія не тільки досить швидко відновила економічний потенціал, а й по праву посіла одне з чільних місць у своєму співтоваристві. Винятково високий рівень життя у цій державі гідний наслідування. Економічне піднесення у Великобританії відбува- лося завдяки прогресивному та індустріально орієнтованому керівництву, дисциплінованій робочій силі та державній політиці, яка надавала повну свободу дій та всіляко стимулювала ініціативу. З 1990 по 1996 р. швидкими темпами збільшувався експорт. Великобританія помітно підвищила конкурентоспроможність (табл. 28). Розвиток експорту у Великобританії млрд дол. 1990 р. 1996 р. 185,2 260,7 Матеріальну основу стабільності курсу фунта стерлінгів у 90-х роках становить міжнародний рух прямих іноземних інвестицій та глобалізація підприємницької діяльності. Рейтинг країн за рівнем міжнародної конкурентоспроможності Країна 1990 р. 1996 р. США 3 4 Великобританія 7 15 У 90-х роках розгортається &quo ;друга хвиля&quo ; приватизації в Європі.
С тех пор как существуют подписка на Ридерс дайджест и телевидение, все эти модули суть взаимозаменимые части внутри огромной машины. Это та кошмарная реальность, которую предвидели Маршалл Макклюэн, Уиндом Люис и другие: сделать из публики стадо. У публики нет ни истории, ни будущего, публика живет в золотом мгновении, творимом кредитной системой, которая неотвратимо опутывает ее паутиной иллюзий, никогда не подвергаемых критике. Это окончательное следствие разрыва симбиотической связи с матрицей планеты, матрицей Геи. Это следствие отсутствия содружества; это наследие дисгармонии между полами; это смертельная фаза долгого погружения в бессмысленность и отравленное экзистенциальное смятение. Честь вручения нам средств сопротивления этому ужасу принадлежит невоспетым героям ботаникам и химикам, таким людям, как Ричард Шульц, Уоссоны и Альберт Хофман. Благодаря им, мы в этот самый хаотичный из веков получили в свои слабые руки средства, позволяющие что-то делать в своем затруднительном положении. Психология же самодовольно помалкивает
1. Грошово-кредитна система Німеччини
2. Грошово-кредитна система Франції
3. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
4. Еволюція грошової системи Великобританії
5. Характеристика налоговой системы Великобритании
10. Роль Евро в мировой валютно–кредитной системе (МВКО)
11. Кредитно-денежная система. Кредитная система РФ
12. Становление и развитие кредитной системы России XVIII-XIX столетии
16. Банковская система Великобритании после 1848 г.
17. Механизм функционирования кредитной системы
18. Деятельность транснациональных банков при формировании кредитной системы
19. Денежно-кредитная система в рыночной экономике
20. К вопросу о кредитной системе РФ: кредиты и долги
21. Кредитная система современного российского коммерческого банка
25. Становление и развитие денежно-кредитной системы Франции
26. Кредитная система РФ: проблемы и перспективы
27. Принципы организации кредитной системы. Специфическая особенность государственного долга России
29. Кредитная система государства
31. Кредитная система Российской Федерации
32. Кредитная система. Место и роль в ней центрального банка и коммерческих банков
33. Низовое звено кредитной системы
34. Коммерческие банки как фундамент кредитной системы
35. Анализ современного состояния кредитной системы России
36. Денежно-кредитная система и инструменты политики Центрального банка
37. Правовая система Великобритании
41. Денежно-кредитная система США
42. Денежно-кредитная система Франции
43. Кредит и кредитная система
44. Кредитна система і проблеми її функціонування в Україні
45. Кредитная система дореволюционной России
47. Финансово-кредитная система РФ, принципы ее формирования и функционирования отдельных звеньев
48. Формирование и развитие кредитной системы Республики Казахстан
49. Грошово-кредитна політика держави
50. Реформа кредитно-банковской системы в Российской Федерации
51. Деньги, банковская система и денежно-кредитная политика /на примере США/
52. Система образования в Великобритании
53. Кредитно-денежная система в условиях перехода к рыночной экономике
57. Экономическая роль банковской системы в общественном производстве. Денежно-кредитная политика
58. Грошова система
59. Кредитно-банковская система и ее развитие в современных условиях
60. Эволюция бумажных и кредитных денег в денежной системе постиндустриального общества
61. Кредитно-банковская система Републики Таджикистан
63. Система показателей оценки финансово-хозяйственной деятельности кредитных организаций
64. Система управления операционными рисками в кредитной организации
65. Система вищої освіти у Великобританії та принципи і шляхи її інтеграції до Болонського процесу
66. Мито в Україні. Система оподаткування в Великобританії
67. Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті
68. Система денежно-кредитного регулирования
69. Гибкая риск-ориентируемая система принятия кредитного решения в процесах розничного кредитирования
73. Малые тела Солнечной системы
74. Происхождение Солнечной системы
75. Строение солнечной системы
76. Мир Галактик (Галактики и звездные системы)
78. Происхождение солнечной системы
79. Спутниковые системы местоопределения
80. Разработка алгоритмов контроля и диагностики системы управления ориентацией космического аппарата
81. Двигательные системы организма
82. Нервная система
83. Нервная система
84. Проводящая система листьев. Строение, типы жилкования
89. Великобритания
90. Великобритания (расширенный вариант реферата 9490)
91. Транспортная система (Восточного Казахстана)
92. Великобритания
94. Экономическая система Дании
95. Широкозонная система спутниковой дифференциальной навигации (теоретический аспект)
96. Схема системы налогообложения