![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Агрохімічна характеристика солонцевих грунтів |
РЕФЕРАТ “АГРОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЛОНЦЕВИХ ГРУНТІВ” ЗмістВступ 1. Закономірності поширення солонцевих ґрунтів в україні та їх агрохімічна характеристика 2. Хімічна меліорація солонцевих ґрунтів 3. Плантажовані ґрунти, їх властивості і продуктивність, напрямки еволюції Висновки Список літератури ВступВ Україні солонці та солонцюваті ґрунти займають серед орних земель загальну площу близько 2,7 млн. га. Ці ґрунти характеризуються великою різноманітністю, але всі вони мають дуже низьку природну родючість, що обумовлено насамперед несприятливими агрофізичними і фізико-хімічними властивостями. Тому ефективне використання цих ґрунтів потребує проведення комплексу заходів з їх окультурення і відтворення родючості. Серед запропонованих вченими способів меліорації солонцевих ґрунтів широке впровадження в практику сільськогосподарського виробництва отримали два прийоми - хімічна меліорація і плантажна оранка. За період з 1961 по 1990 рр. на Україні гіпсування проведене на площі близько 1 млн. га, а плантажна оранка - на площі 220 тис. га. Багаторічними дослідженнями, проведеними на Україні, у країнах СНД та дальнього зарубіжжя встановлено, що хімічна меліорація є недовготривалим прийомом, і солонцеві ґрунти вимагають повторного гіпсування кожні 5 - 7 років. Що стосується плантажної оранки, то тривалість позитивної післядії цього заходу на властивості ґрунту і врожай сільськогосподарських культур не встановлено. Разом з цим на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу в умовах земельної реформи та різної форми власності на землю дуже важливо мати точну інформацію про якісний стан плантажованих солонцевих земель для оцінки їх вартості, проведення моніторингу, а також раціонального сільськогосподарського використання. Тому актуальним є установлення направленності агрогенної еволюції плантажованих ґрунтів і розроблення пропозицій з їх подальшого раціонального використання. 1. Закономірності поширення солонцевих ґрунтів в україні та їх агрохімічна характеристикаУ земельному фонді України солонці та солонцюваті ґрунти займають загальну площу близько 4 млн. та., в тому числі орні землі - 2,7 млн. га. Солонцеві ґрунти розповсюджені в основному в двох грунтово-кліматичних зонах - Лісостепу (частково Чернігівське Полісся) і в Степу (переважно Сухий Степ) . У зоні Полісся основу ґрунтового покриву становлять, як відомо, незасолені сірі лісові, дерново-підзолисті і болотні ґрунти на вилугованих водно-льодовикових та алювіальних відкладах. Проте, на терасах р. Десни та її притоків внаслідок дуже незначної природної дренованості, близького залягання ґрунтових вод, збагачених содою, і створення умов для вторинного засолення й осолонцювання сформувалися засолені аналоги вказаних типів ґрунтів. У заплавах річок розвиваються переважно чорноземно-лучні поверхнево-солонцюваті ґрунти содового засолення, подекуди з невеликими плямами солонців. У зоні Лісостепу солонцеві ґрунти поширені в основному в заплавах і низьких терасах рік Дніпра, Десни, Псла, Сули та ін. Поява їх у ґрунтовому покриві пов'язана з впливом близько залягаючих ґрунтових вод, содового або хлоридно-сульфатного хімізму засолення.
У північній частині Дніпровсько-Донецької западини дренованість дуже слабка, ґрунтові води залягають близько до поверхні (1-1,5 м). Це створює в ґрунті випотний режим з активним процесом соленакопичення. Утворені тут за участю содовозасолених ґрунтових вод ґрунти відносять до содових солончаків (Самбур Г.Н., 1963) або до поверхнево-солонцевих солонців і чорноземно-лучних поверхнево-солонцюватих ґрунтів (Носко Б.С., 1964; Гринь Г.С., 1969). У верхньому шарі таких ґрунтів накопичується сода, яка викликає інтенсивне осолонцювання самого верхнього горизонту. В останньому відзначається високий вміст обмінного натрію, а також висока лужність (рН 8-10). Характерною рисою таких ґрунтів є відсутність або слабка вираженість ознак перерозподілу рухомих речовин по профілю солонцю, слабка диференціація на елювіальний та ілювіальний горизонти. У солонці чорноземно-лучному кірковому содово-солончаковому елювіальний горизонт майже не виражений (шар 1 см). Він замінюється потужним ілювіальним шаром, де рН складає 9,2, а увібраний натрій - 19,2% від ємності обміну. У верхньому шарі кількість фракцій фізичної глини більше, ніж у залягаючому нижче, що не властиво солонцям і пояснюється диспергуючим впливом розчинів соди, що підіймаються до поверхні. Така ж тенденція перерозподілу речовин, але в більш слабкій мірі спостерігається в чорноземно-лучних поверхнево-солонцюватих ґрунтах. Поверхнево солонцюваті ґрунти Чернігівського Полісся і Північного Лісостепу порівняно багаті на органічну речовину внаслідок повільної її мінералізації, вміст вуглецю у верхньому шарі (0-20 см) становить від 0,54 до 2,2%. На відміну від зональних незасолених ґрунтів цей шар характеризується і відносно високим вмістом азоту, фосфору і калію. З глибиною вміст валових і рухомих форм азоту і фосфору знижується. Якщо вміст загального азоту в шарі 0-20 см в межах 0,2-0,16%, а лужно-гідролізуємого - 15,9-15,3 мг/100 г ґрунту, то з глибиною ці показники відповідно знижуються до 0,07-0,03% та 6,1-5,6 мг/100 г ґрунту. Максимум валового фосфору (133 мг/100 г ґрунту) приходиться на верхній шар, мінімум на материнські породи. При відносно високих валових запасах фосфатів рухомість їх незначна. За вмістом рухомого фосфору ці ґрунти можуть бути віднесені до класу з низькою забезпеченістю,що відображається і у фракційному складі активних форм мінеральних фосфатів, де найбільш розчинні форми містяться у незначних кількостях. Серед активних форм переважають фосфати кальцію (8-15 мг/100 г ґрунту), фосфатів заліза та алюмінію значно менше. Ступінь забезпеченості обмінним калієм високий, у шарі 0-20 см вміст К2О складає 26-40 мг/100 г ґрунту. На відміну від водорозчинного і обмінного калію, максимум яких відзначається у верхньому шарі ґрунту, кількість необмінно-фіксованого збільшується до низу. Середній рівень вмісту мікроелементів у цих ґрунтах обумовлюється їх вмістом у легко - і середньо суглинкових лесах і лісоподібних суглинках, на яких вони сформувалися. Так, середній валовий вміст мікроелементів у солонцях складає: марганцю-236-516 мг/кг, цинку - 18,2-45, міді - 9,8-34, бору 7,7-9,8 і кобальту - 8,3-22,6 мг/кг ґрунту.
Варіювання їх обумовлене як механічним складом ґрунтів, так і ступенем проявлення солонцевого процесу і його направленістю. Напрямок солонцевого процесу і його інтенсивність впливає, перш за все, на перерозподіл мікроелементів по профіль. Так, у солонцевих ґрунтах Чернігівського Полісся і північного Лісостепу, в яких солонцюватість інтенсивніше виражена у верхній частині профілю, накопичення мікроелементів М , Cu, іноді Co спостерігається у верхніх гумусових горизонтах. При рН більше 7,5-8 і наявності гумусу сполуки марганцю, міді, бору малорухомі і пересування їх по профілю незначне. Тимчасове перезволоження поверхнево солонцевих ґрунтів знижує окислювально-відновлювальний потенціал, збільшує рухомість гумусу, а разом з тим і сполук марганцю і міді. В умовах содової гіпергенези мідь може також утворювати рухомі комплексні мінеральні речовини, однак за наявності сульфід-іонів виникає бар’єр для міграції міді і кобальту, утворюються нерозчинні сульфіди цих елементів. У південному Лісостепу солонцеутворення дещо відрізняється від північного Лісостепу, що відбивається на складі і властивостях солонцевих фунтів. Тут природна дренованість поліпшується, ґрунтові води залягають на глибині 2-3 м. У хімічному складі ґрунтових вод переважають нейтральні солі (хлориди, сульфати), сода утримується в незначній кількості. Сезонна динаміка рівня ґрунтових вод досягає 1 м, тому ґрунти відчувають різноманітний їх вплив, періоди засолення замінюються розсоленням. У цих умовах формуються в основному чорноземно-лучні й лучно-чорноземні глибоко-солонцюваті ґрунти в комплексі із солонцями середніми та глибокими (15-30%). Ґрунтовий профіль різко диференційований на ілювіальний та елювіальний горизонти, причому в останньому зростає вміст фракції фізичної глини та ємність поглинання. Такі ґрунти відносяться до глибоко-солонцюватих. Сучасна тенденція розвитку солонцевих ґрунтів південного Лісостепу в цілому спрямована у бік розсолення та розсолонцювання при посиленій природній дренованості на підвищених ділянках терас, де утворюються чорноземи типові залишково солонцюваті. На низьких ділянках річкових терас при підйомі рівня ґрунтових вод, що пов'язаний з будівництвом каскаду водоймищ на Дніпрі, місцями можливий розвиток солонцевих ґрунтів у бік реградації (повернення до стадії засолення) і посилення солонцюватості. Глибокосолонцюваті ґрунти значно бідніші на азот, фосфор і калій, що частково вимиті під впливом елювіальних процесів з верхніх шарів вглиб профілю. Особливо інтенсивно вилуговуються рухомі форми фосфору і калію, які накопичуються і ілювіальному горизонті. Порівняно з поверхнево солонцевими більш вилуговані глибоко солонцеві ґрунти характеризуються зменшенням вмісту в орному шарі валового азоту (до 0,14-0,28), фосфору (до 0,08-0,1) і калію (до 1,23-1,4%). Рухомими формами фосфору і калію вони забезпечені недостатньо, фракційний склад калію також відображає цю загальну закономірність. Максимум накопичення легкорозчинного, обмінного і необмінно-фіксованого калію спостерігається у шарі 50-70 см і складає відповідно 9,5; 22,2; 197,8 мг/100 г ґрунту за вмісту цих форм у верхньому (0-10см) шарі 1,8; 18; 117,7 мг/100 г ґрунту.
Три последних рецепта пригодны для склеивания бетона. Чистые поверхности предварительно грунтуют 20%-ным клеем (в первом - ПВА, в двух других - бустилатом) . 8. Битум БН 90/10 - 90 % масс., низкомолекулярный полиэтилен (или плии-зобутилен) - 10 %. Нагревают битум до 150 - 170°С и растворяют в нем полиэтилен (полиизобутилен). Состав имеет повышенные характеристики: теплостойкость, прилипаемость (адгезию) и трещи-ностойкость. 9. Чистую поверхность грунтуют бустилатом, сушат. Затем наносят два-три слоя жидкого найрита ЖН, разжиженного растворителем Р-4 или сольвентом до консистенции жидкой сметаны. Эта обмазка имеет повышенную трещино-стойкость. Полимерные обмазки 1. Бустилат - 90 % масс., 10 - 15%-ный раствор смеси - казеин - 1 м.ч., си-ликонат натрия - 0,5 м.ч.. - 10 %. Обмазка имеет повышенную эластичность, прочность и трещиностойкость. 2. Клей ПВА - 1 м.ч., портландцемент - 1 - 6 м.ч., вода - 0,4 - 0,6 м.ч. Клей разводят водой и на этом растворе затворяют цемент. З.Клей ПВА - 5,4 м.ч., цемент - 9 м.ч., песок кварцевый - 22,5 м.ч., хлористый кальций - 0,016 м.ч., вода - 2,5 м.ч
1. Гігієнічна характеристика трудового процесу
3. Економіко-географічна характеристика Азербайджана
4. Економіко-географічна характеристика Чілі
5. Комплексна фізико-географічна характеристика Альпійської гірської системи
10. Клінічна характеристика та терапія сексуальних порушень при параноїдній шизофренії
12. Економічна характеристика країн Африки
13. Психо-педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку
15. Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
16. Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області
17. Некоторые методы определения характеристик деформируемо-сти и прочности грунтов
19. Tupolev 154M noise asesment (Анализ шумовых характеристик самолёта Ту-154М)
20. Основные звездные характеристики. Рождение звезд
21. Общая характеристика процесса научения
25. Экономико-географическая характеристика Белоруссии
26. Общая характеристика степной зоны
27. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
30. Эколого-социально-экономическая характеристика Цивильского района Чувашской Республики
31. Экономико-географическая характеристика Московского региона
32. Экономико-географическая характеристика страны (Финляндия)
33. Экономико-географическая характеристика Японии
34. Комплексная характеристика Бразилии
35. Экономико-географическая характеристика Хабаровского края
36. Общая характеристика Туниса
37. Общая экономико-географическая характеристика республики Сенегал
41. Комплексная характеристика Словении
42. Китай. Характеристика страны
43. Социально-экономическая характеристика Индии
44. Экономическая характеристика Псковской области
45. Характеристика политико-географического положения Китая
46. Страноведческая характеристика Грузии
48. Уголовно-правовая характеристика преступлений в сфере налогообложения
49. Приобретение права собственности на движимое и недвижимое имущество, сравнительная характеристика
50. Сравнительная характеристика условий договоров найма, социального и коммерческого найма
51. Сравнительная характеристика средневековых государств
52. Характеристика налоговой системы Великобритании
53. Характеристика источников Конституционного права
60. Культурно-историческая характеристика Кишинёва
61. Характеристика Иудушки Головлева
62. Обломов и Штольц, сравнительная характеристика
63. Сравнительная характеристика Гринева и Швабрина (по повести А.С. Пушкина "Капитанская дочка")
64. Характеристика Эраста (Карамзин, повесть «Бедная Лиза»)
65. Речевая характеристика героев в драме Островского "Гроза"
67. Иван IV Грозный. Сравнительная характеристика по книгам В.Кобрина и К.Валишевского
69. Сравнительная характеристика инструментов для web-дизайна
73. Общая характеристика MS-DOS
74. Характеристика Microsoft Excel
75. Сравнительная характеристика операционных систем семейства UNIX
77. Морфофункциональная характеристика места перехода пищевода в желудок
78. Сравнительная характеристика аналептиков, психостимуляторов и антидепрессантов
79. Система комплемента (подробная характеристика)
80. Характеристика и значение деловых игр в медицине
81. Общая характеристика и классификация органов чувств
82. Общая характеристика эндокринной системы
83. Сравнительная характеристика съемных протезов с металлическим и пластмассовым базисом
84. Гигиеническая характеристика питания детей и лиц пожилого возраста
85. Сравнительная характеристика методов лабораторной диагностики трихомоноза
89. Характеристика механических повреждений
90. Преступления в сфере компьютерной информации. Криминологическая характеристика личности преступника
91. Особенности психологической характеристики личности преступника
93. Принципы арбитражного процессуального права: общая характеристика
94. Криминологическая характеристика преступлений, совершенных против собственности
95. Социально-правовая характеристика терроризма
96. Доказательственное право. Общая характеристика
97. Изменение физических характеристик почв под влиянием антропогенного фактора
98. Риформинг как способ получения бензинов с улучшенными характеристиками
99. Стили педагогического общения. Их виды и психологическая характеристика