|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Зміни в українському правопису в наш час |
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". 
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". Зміни в українському правопису в наш час. Орфографічна комісія Академії наук України розробила третє видання “Українського правопису”. Обмеженим накладом (50 тисяч примірників) “Український правопис” було опубліковано. Тривало його обговорення. Після розглядання зауважень, висловлених в пресі та усунення помічених помилок було прийнято рішення видати “Український правопис” масовим тиражем. Ця робота велась в 1990 р., 1993 р. З 1992 року постановою Кабінету Міністрів правописні норми третього видання “Українського правопису” були запроваджені в мовну практику, діловодство, освіту, видавничу справу, радіо й телевізійне мовлення, інші сфери суспільного життя. Одночасно продовжилась робота щодо дальшого вдосконалення правопису маючи на увазі вироблення в перспективі єдиного правописного кодексу для вжитку як в Україні, так і за її межами. Єдиний правопис має базуватися на всьому історичному досвіді його творення. Отже про деякі зміни в правописі. Ряд змін і уточнень внесено до розділу “Правопис слів іншомовного походження”. До прикладів, які ілюструють правило передачі іншомовних g, h літерою г, додано такі географічні назви, як Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан. Разом із тим у цьому параграфі наведено кілька винятків із цього правила у яких на місці англійського h виступає х: хобі, хокей, хол, Хемінгуей. Але: гандбол, гінді (мова), Гарвард, Йоганнесбург і т. ін. В загальних назвах іншомовного походження приголосні не повторюються. Кількість винятків із загального правила, у яких зберігається подвоєння н, л, значно скоротилась. Серед винятків, що залишились: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (минний), мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, Білл, булла, вілла та подвоєний р у назві рослини дурра й у назві ароматичної смоли мірра. З винятків вилучені зокрема: бароко, беладона, бравісімо, ват (хоч ватт), групето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, піанісімо, піцикато, стакато, фортисимо, гето. До прикладів, у яких початкові іе (hіе) слід передавати через є, додано ще єна (грошова одиниця Японії), Ємен і Єна, а до прикладів, які ілюструють положення про те, що іншомовні і, у (а також и німецького дифтонга еи) в позиції між голосними (в іноземній мові) в загальних назвах не передаються окремим знаком, додано й такі, як конвеєр, параноя, секвоя, феєрверк; але майя (народність), фойє. Після префікса дез- пишеться і, а не и, як це було в попередньому виданні Правопису; отже, слід писати: дезінформація, дезінфекція, дезінтеграція, тобто так, як після інших префіксів, що закінчуються на приголосний, напр.: безідейний, міжіригаційний. У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться відповідно до французького u українське у, а не ю: брошура, журі, парашут; також у словах парфуми, парфумерія. Англійське w у власних назвах передається через в: Вашингтон, Вебстер, Веллінгтон, Вільсон, Вільямс, Вінер, Вінніпег, Вістлер, Вітмен, Вотс, Вотсон, але за традицією Уайльд, Уеллс, Уельс, Уолл-стрит, Голсуорсі, Хемінгуей; англійське h - через т: Ворт, Мередіт, Агата, але: Голсуорсі, Резерфорд. Якщо йдеться про передачу іншомовних і, у українськими и, то досі діяло правило, що и пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (т.
зв. дев'ятка) перед наступним приголосним лише в загальних назвах, напр.: диплом, стимул, зиґзаґ, система, цистерна, джинси, чичероне, шифр, риф. Тепер же це правило поширено й на низку власних назв, зокрема и пишеться: 1) в географічних назвах із кінцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида, Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика; 2) у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшнр, Йоркшир, Лейпциг, Сан-Франциско, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок; 3) у географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Цюрих та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро; 4) у ряді інших географічних назв після д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Бастилія, Братислава, Бразилія, Вавилон, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін. Слов'янські чоловічі імена та прізвища на -о, як зазначено в примітці, відмінюються: Бранко — Бранка, Давичо — Давича, Костюшко — Костюшка, Тіто, — Тіта, Цветко — Цветка. Значно розширено розділ “Правопис власних назв”. Сформульовані правила про відмінювання українських імен. Грунтовніше розроблено фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ. Правило вживання апострофа в прізвищах поширено й на такі російські прізвища, як В'яземський, В'яльцева, Луб'янцев, Пом'яловський, Рум'янцев. Таким чином, зменшено кількість необгрунтованих. винятків із цього правила. Новим є підрозділ «Складні особові імена та прізвища й похідні від них прикметники». На початку 106 параграфу цього підрозділу сучасного Правопису сказано, що імена та прізвища (також прізвиська) людей, які складаються з двох чи трьох слів або до складу яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс. Далі наводяться правила таких імен, прізвищ і прізвиськ, які пишуться окремо. а) Прізвиська (українські та перекладені іншомовні), які складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником: Іван Волове Око, Олена Прекрасна, Річард Левове Серце, Степан Тигряча Смерть; сюди належать і особові найменування американських індіанців: Маленький Вовк, Тупий Ніж і т. ін.: б) псевдоніми, утворені з імені та прізвища: Джек Лондон, Жорж Занд, Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний; в) давньоримські особові назви, що складаються з особового імені та прізвища: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон; г) частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, да Вінчі, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапелье, фон дер Гольц. До цього правила маємо дві примітки: перша про те, що скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обінье; О'Генрі, О'Кейсі, О'Коннейль; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і без них не вживаються, пишуться через дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Сан-Мартін, Сен-Сімон; друга про те, що в ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Декандоль, Деліль, Дерібас, Лагарт, Ламеттрі, Лафонтен, Лессаж, Фонвізін; д) слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе.
У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот; е) складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських та індонезійських особових назв: Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, У Ну Мунг, Фетай Чотінучит. Разом пишуться українські прізвища: а) які складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Непийвода, Убийвовк; б) які виникли на основі словосполучень із повнозначних і службових слів: Добрийвечір, Нетудихата, Панібудьласка; в) утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривоніс, Скороход. Разом пишуться також слов'янські особові імена, утворені від двох основ (Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк), складні китайські імена, які йдуть після прізвищ (Го Можо, Ден Сяопін, Сунь Ятсен), і тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбен, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Фадлан, а тюркське паша—через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша. Через дефіс пишуться: а) складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Антуанетта, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм; б) складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Гулак-Артемовський, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Нечуй-Левицький, Новиков-Прибой, Римський-Корсаков; в) імена з кваліфікаційними прикладками: Іван-царенко, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то слід ставити тире: Іван — мужичий син, рідше — кому: Іван, селянський син. Ряд уточнень, доповнень і змін внесено до підрозділу «Географічні назви». Так, до прикладів, які ілюструють передачу українських географічних назв згідно з нормами Правопису, додано назву міста Рівне, що донедавна неправильно називалось Ровно. Похідний же прикметник від цієї назви — рівненський, тому область тепер називається Рівненська. Так само виправлено перекручену назву міста Сєвєродонецьк на Сіверськодонецьк. У 112-й параграф, де йдеться про відмінювання географічних назв, внесено певні уточнення та деякі нові правила порівняно з другим виданням Правопису. Наприклад: у колишньому 4-му пункті відзначалось, що географічні назви, які складаються з прикметника та іменника, відмінюються в обох частинах: Гола Пристань — Голої Пристані, Кривий Ріг — Кривого Рогу, Єлисейські Поля — Єлисейських Полів. Тепер це положення поширено й на назви, які складаються з іменника та прикметника: Асканія Нова — Асканії-Нової, Асканії-Новій; Кам'янець-Подільський — Кам'янця-Подільського, Кам'янцеві-Подільському; Новгород-Сіверський — Новгорода-Сіверського, Новгороду-Сіверському; Новоград-Волинський — Новограда-Волинського, Новоградові-Волинському; Рава-Руська — Рави-Руської, Раві-Руській. Зовсім новим є правило про те, що географічні назви, які складаються з короткої форми прикметника, прийменника на та іменника, що вказує на місце розташування населеного пункту, відмінюються в першій частині: Ростов-на-Дону — Ростова-на-Дону, у Ростові-на-Дону; Франкфурт-на-Майні — Франкфурта-на-Майні, у Франкфурті-на-Майні. Про творення прикметників за допомогою суфікса -ський від географічних назв і назв народів, що закінчуються на приголосний, у другому виданні Правопису було сформульовано п'ять правил, до яких додано ще чотири примітки, у новому — їх три одна примітка.
У розпалі радянсько-німецької війни 1942 року на Волині створено Українську повстанську армію (УПА) на чолі з Т. Бульбою-Боровцем. Метою діяльності цих організацій на цьому відрізку часу була боротьба проти німецького окупаційного режиму. Галичині, за словами повстанського автора Г. Левенка, у цих планах відводилась роль «вихідної бази, джерела, звідки невпинно черпались матеріальні й людські ресурси для бою на сході». Саме в підпіллі ОУН у Галичині визріла проблема мобілізації матеріальних засобів для фінансування військових та організаційних витрат. Спеціальні служби рейху, займаючись вивченням процесів в українському національно-визвольному русі, констатували: «Фінансування руху Бандери йде у великій мірі з Галичини. Члени руху частково сплачують певні внески, або частково доставляють продовольство...» У зверненнях ОУН до українського народу повстанці закликали: «Друже! Складай датки на революційний фонд і таким чином допомагай у сьогоднішній нашій визвольній боротьбі. Цього від тебе бажає сьогодні Україна»
2. Зміни в церковному житті незалежної України
3. Міграційні процеси та зміни етнічного складу населення України наприкінці XVIII - початку XX ст.
4. Розрахунок вольт-амперної характеристики сонячного елемента при врахуванні зміни поверхневої рекомбі
12. Патологічні зміни в центральній нервовій системі при захворюванні на СНІД
14. Зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації
15. Іудаїзм в Україні. Антирелігійна компанія М. Хрущова. Наступ на іудейські релігійні громади
16. Конфліктогенність зміни власності на підприємстві
Ручка шариковая BIC "Orange", 20 шт, синие. 
Стул детский "Ника" складной, моющийся (цвет: синий, рисунок: горошек). 
Настольная игра "Кот на крыше". 18. Облік формування та зміни статутного капіталу господарських товариств
19. Механізм кредитування банками України
20. Цивільна оборона України в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
21. Найдавніші часи в історії України
25. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
26. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
27. Політичні права і свободи громадян України
28. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
29. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
30. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
31. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
32. Історія України
Защита от включения конфорок плиты, 4 штуки, прозрачный. 
Горка детская малая, арт. 11050. 
Жироудалитель UNiCUM "Гризли. Мята", 500 мл. 33. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
34. Господарство України на рубежі 18-19 столітть
35. Період гетьманщини України
36. Центральна Рада і пролетаріат України
37. Воєнні дії на території України 1914-1916 рр.
41. Економічне районування України
42. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
43. Основні напрямки зовнішньої політики України
44. Господарське право України
45. Конституційний суд України
Ящик для игрушек "Кристалл". 
Балерины. 5 часов активной игры. Более 400 наклеек!. Пратт Леони
Настольная игра "Кортекс. Битва умов". 49. Проект кримінального кодекса України
51. Державний бюджет України і бюджетне право
52. Сбалансованість бюджета України
58. Вплив російської кризи на економіку України
59. Місце України в глобалізаційних процесах
60. Машинобудівний комплекс України
61. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
62. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
63. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
Электронный звуковой плакат "Живая география". 
Глобус Марса. 
Блюдо "Пасхальное", диаметр 22 см. 65. Органи внутрішніх справ України
66. Грошові розрахунки в господарському обороті України
67. Секреты биологических часов человека. Наша способность времявосприятия и его природа
68. Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом
69. Інформаційна політика України
73. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
74. Дохристиянські вірування слов’ян на теренах України
75. Хімічна промисловість України
76. Чорна i кольорова металургія України
77. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
78. Законодавство України про військову службу
79. Діяльність уряду України в галузі екології
80. Гетьманство України: Богдан Ххмельницький
Беговел "Funny Wheels Rider Sport" (цвет: оранжевый). 
Подушка "Нордтекс. Влюбленный скворец", 40х40 см. 
Карандаши цветные "Noris Club", 12 цветов + 4 карандаша. 81. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
82. Верховна Рада України в системі органів влади
83. Ґрунти України
84. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
85. Агроперетворені ґрунти солонцевих комплексів сухого степу України
89. Національний банк України та особливості його функціонування
90. Проблеми функціонування фінансових бірж України
91. Роль Національного банку України в обслуговуванні зовнішнього боргу
92. Структура страхового законодавства України
93. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
95. Формування та розвиток банківської системи України
96. Банки на валютному ринку України
Стул детский Little Angel "Я расту" (цвет: салатовый). 
Двухколесный мотоцикл-каталка со шлемом, значком и протоколом. 
Комплект пеленок для мальчика Idea Kids однотонный из бязи (3 штуки, 120х75 см). 97. Банківська система України
98. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
99. Законодавча база України про охорону праці
