![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини |
УКООПСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ кафедра філософії і культури Реферат на тему: “Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини” Виконала: студентка 381 групи факультету МЕВ Данкова Н.О. Перевірила: Руда Н.Я. ЛЬВІВ - 2003 1. Доба Великокняжої України-Руси Україна має давні традиції освіти. Ще Князь Київський Володимир Великий, за словами літописця “почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку”. Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах вчили читати, писати й рахувати. Основними книгами в школах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир. Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, в кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак в математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби. Світська освіта була нижчою за релігійну, бо остання вимагала досконалого освоєння Святого Письма. Мережа шкіл княжої доби не обмежувалася Києвом, центром держави. Так відомо, що 900 р. тому Нестор-Літописець здійснив подорож до Володимира- Волинського з метою “смотрєнія ради училищ і поставлення вчителів”. Основою вищої науки була грецька мова, на західних українських землях вчили ще латині та німецької мови. Київський митрополит (1147-54) Климент Смолятич, талановитий письменник та філософ, писав, що в ХІІ ст. в Україні було 300-400 вчених, які добре володіли грецькою. Згодом за короля Данила Галицького при його дворі вважалося цілком нормальним знання 5-7 мов. Найвищим орієнтиром в освіті за Великокняжої України-Руси була візантійська освіта, яка спиралася на надбання багатьох поколінь і за своїм рівнем стояла чи не найвище в тогочасній Європі. Але отримати її могли лише одиниці, які досягали Царгорода. Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. В “Повісті минулих літ” говориться: “Любив Ярослав книги. Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості. Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина. В книгах - світло мудрості.”. В 1037 році заснована перша відома в нашій державі бібліотека - Бібліотека Софійського Собору або за іншою назвою - Бібліотека Ярослава Мудрого. За оцінками ряду дослідників вона налічувала понад 950 книг. Як встановлено, більшість з них була церковними, богослужебними. Поряд з ними в Русі-Україні поширювалися трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Книжкові майстерні були засновані й в інших містах Київської Русі - Новгороді Великому, Чернігові, Полоцьку. Власне, на нашу думку, можна говорити про елементи просвіченої монархії часів Ярослава Мудрого. Які книги часів Київської держави були особливо відомими і популярними? По-перше, це книги Святого Письма: Євангелії, Апостоли, Псалтирі.
Найдавніше Остромислове Євангеліє виготовлена в 1056-57 рр. в Києві. З писань теологів найбільшою популярністю користувалися писання Івана Златоуста. Далі треба назвати різноманітні життєписи святих, зокрема, короткі життєписи, призначені на кожний день - “Прологи”, помісячні життєписи “Минеї” та збірники життєписів святих якоїсь одної країни - “Патерики”. Світський характер мали Збірники Святослава та збірки “золотих думок”, запозичених з різних джерел - так звані “Бджоли”, а також, почасти перекладні повісті “Варлаама і Йосафата”, “Александрія”, “Індійське царство”, “Троянська війна” та ін. Їх читали церковнослужителі, світські люди при дворі, княжі сім’ї, їх освічене оточення тощо. Але при всьому цьому все ж українська освіта та наука тих часів була вочевидь менш розвиненою ніж європейська, зокрема, візантійська. Не досягаючи їх вершин освічені люди Київської держави в основному займаються перекладами і вивченням відомих праць (наприклад, підручників “Фізіолог” та “Шестиднев” - з грецької). Але повних перекладів класичних грецьких, римських та ін. філософів тоді в Україні ще не було. Окремі виїмки зустрічаються з Платона, Арістотеля. Оригінальних досягнень у філософії за Княжої доби в Україні також невідомо, так само як і у природничих науках, а також мовознавстві. Все це вимушувало допитливих слов’ян шукати знання “на чужому полі”, вбирати його з чужих джерел. Літописець пише: “Як бджолу бачимо, що по всіх садах і зіллях літає, з кожного з них збираючи корисне, так і юнаки, що вчаться філософії й хочуть увійти на висоту мудрості, всюди збирають, що краще” . Європейська орієнтація, вивчення і наслідування кращих зразків науки та мистецтва - такі характерні риси освіти в Україні того часу. В історії, літописанні, описовій географії спроби і успіхи вітчизняних вчених того часу були помітні. Перший літопис, його називають Найдавнішим, постав уже 1039 р., на думку І.Крип’якевича, при дворі київського митрополита. Він дає глибоку ретроспективу версії історії людства починаючи від розселення народів після зруйнування Вавілонської вежі. Історія Київської держави тут виписана в роках 862-1117. Літописання продовжують ченці Печерського монастиря, Никон Великий близько 1069-1073 рр, Нестор- Літописець, який біля 1112 р. впорядкував “Повість минулих літ”, ченці Видубецького монастиря, зокрема ігумен Сильвестр біля 1116 р., а також інших монастирів . Київський літопис доводить опис історичних подій до 1201 р. Своєрідним його продовженням є Галицько-Волинський літопис, який обіймає період 1205-1292 рр. Вершин історичного та поетичного викладу досягла “Повість про похід Ігоря” історична поема про похід князя Ігоря проти половців у 1185 р. Популярною була “Хроніка Даніїла Мніха до Святої Землі” - путівник до Палестини, написаний за візантійськими джерелами. Слід згадати ще багато відомих апокрифів, життєписань, поученій, де українські автори показали високий рівень освіченості, високу моральність, гуманність, потяг до знань. Згадаймо хоча б “Поученіє дітям” Володимира Мономаха, або “слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, “Паломник” ігумена Данила і т.д
. Значного успіху було досягнуто в галузі права. З ІХ ст. діє “Закон руський”. За Володимира Великого укладено зведення законів усного звичаєвого права “Устав землений”. У 1016 р. з’являється звід законів “Правда Ярослава”. Певних успіхів досягає за княжих часів і українська медицина. Слід згадати таких відомих вітчизняних лікарів того часу як Дем’ян-пресвітер і Агапіт-лічець(друга половина ХІ ст.). Дочка Я.Мудрого Анна опрацьовує і видає першу книгу рецептів з фітотерапії. Отже, резюмуючи ці короткі тези про вітчизняну освіту і науку розглядуваного періоду, треба виділити такі принципи, характерні риси освіти доби Великокняжої України-Руси. По-перше, це відкритість до світу, активне вбирання, запозичення і використання для освіти набутків та знань інших народів. Елементами, фактами, які ілюструють цю відкритість є орієнтація в освіті на її полімовність при грецькій домінанті, широка перекладацька діяльність освітніх центрів. По-друге, у вітчизняній освіті і науці того часу чітко простежується європейська орієнтація, прив’язка до християнських цінностей. По-третє, попри домінанту церковного освітнього середовища простежуються і сильні компоненти світської освіти. По-четверте, слід відзначити високий рівень історико-літописної, правничої, книговидавничої справи, науки і освіти в Україні-Русі. Разом з тим, сфера природничих наук, природничого вектора освіти ще не розвинена. 2.1. Доба козаччини Школи, Колегії, Академії, університети. Як витікає з досліджень І.Крип’якевича , спадщиною по княжій добі в Україні залишилася нижча, початкова школа. Можливо, певне відставання від Європи, де вже розвинулася система колегіумів (середніх шкіл), можна пояснити тривалою боротьбою України-Руси з монголо-татарським світом. Реформа української школи відбулася у ХVІ-ХVІІ ст. Головною її ознакою було виникнення та поширення в Україні колегіумів та академій і університетів. Спершу це були, головним чином, грецько-слов’янські школи, на кшталт гімназії при Успенському братстві у Львові, заснованої у 1586 р. В ній панувала не “проста мова”, а “словенська”, грецька та латинська. Традиційно грецькій мові надавали особливої уваги. Вивчали вищі ступені літературної освіти: поетику та риторику, початки математики, основи астрономії, музики, співу, малювання. Мережа колегіумів в Україні ХVІІ ст., особливо Західній, вже досить густа - вона охоплює Перемишль, Рогатин, Галич, Городок, Комарно, Замостя, Холм, Люблін, Берестя, Пінськ, Луцьк, Кам’янець на Поділлі, Київ, Новгород-Сіверський, Львів пізніше Чернігів, Харків, Переяслав - в та ін. В 1576 р. на Волині в м.Острозі князем К.Острозьким була відкрита перша вища школа в Україні - Острозька Академія. Її наукові сили були з Греції, Риму, Польщі та України. В 1632 р. постала широко відома світової слави Києво-Могилянська Академія в Києві. П.Могила, який був основним ініціатором реформи вищої школи, прийняв структуру і організацію єзуїтських шкіл, які тоді стояли найвище у Європі. Навчання відбувалося в семи класах: 1.Інфіма; 2. Граматика; 3.Синтаксима; 4.Піїтика; 5. Риторика; 6 і 7 - філософія. 8 - 12 Богословські науки.
У процес становлення укрансько нац автор видля три фази: княжофеодальну (вд Кивсько Рус до Люблнсько ун), козацьку (XVIIXVIII ст.) та модерну (вона починаться з «нацонального вдродження» XIX ст.). «Очевидно, зауважував ¶. ЛисякРудницький, помилкою було б думати, що мж трьома фазами снування укрансько нац взагал не було някого генетичного звязку. Якщо б це прийняти, то, будучи послдовним, треба б прийти до висновку, що мамо справу з снуванням трьох зовеш окремих нацональних обктв»[302]. «Генетичний звязок» сну завдяки «пдбудов», тобто народов. Взамодя «народу» «нац» в нацогенез укранцв, вдповдно, спввдношення елементв перервност й безперервност у цьому процес виглядають, на думку ¶. ЛисякаРудницького, так поперше, «надбудова», тобто наця в т пероди, коли вона снувала, абсорбувала в себе багато характерних рис «пдбудови». Внаслдок цього деяк константн риси народу закарбовувалися, збергалися як константн риси нац в т моменти, коли вона формувалася чи вдроджувалася
1. Найдавніший одяг на теренах України. Вбрання періоду Київської Русі
2. Етапи політичного розвитку Київської Русі. Особливості її суспільно-політичного життя та культури
3. Трипільська культура та теорії походження Київської Русі
5. Софійський собор - видатна памята доби Київської Русі
9. Основні етапи історії Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
10. Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
11. Вища освіта в Україні в період визвольних змагань 1917–1920 рр.
14. Методологічні підходи до означення суті, змісту та основних напрямів полікульткрної освіти
15. Аналіз зисків та витрат при інвестиціях на освіту
16. Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року
18. Архітектура і мистецтво Київської Русі
19. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
21. Велика Британія та Німеччиниа у міжвоєнний період (1918-1939 рр.)
25. Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)
26. Політична історія Київської Русі
27. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
28. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
29. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
30. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
31. Римська імперія в II—III ст. н. е.: період падіння та загибелі
32. Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни
33. Утворення і розвиток Київської Русі
34. Літописання Київської Русі
35. Писемність і літературна традиція Київської Русі
41. Політична думка від Київської Русі до сьогодення
42. Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження
43. Розвиток освіти як напрям соціальної політики
44. Філософська думка часів Київської Русі
45. Фінансовий контроль та його завдання в сучасний період
47. Культура козацької доби та українського бароко
48. Проект "Інноваційна вища освіта. Реалізація методології проектування техніки в межах НТУУ "КПІ"
49. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
50. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
51. Аналіз роботи Піко делла Мірандола О достоинстве человека в контексті логіки розвитку філософії.
52. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
53. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
57. Моральна культура особистості та етикет
59. Вивчення та добір засобів індивідуального захисту в сільськогосподарському виробництві
60. Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них
61. Умови життя рослин і біологічні особливості росту та розвитку сільськогосподарських культур
62. Облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження
63. Робота з документами, що містять комерційну таємницю
64. Аналіз українського та світового досвіду колдоговірної роботи
65. Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі
66. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
67. UNIX та Internet: робота з віддаленим комп’ютером
68. Вирізання картинок з екрану та запис їх в BMP форматі (для графіки) і TXT форматі (для тексту)
69. Операційні системи та робота з ними
73. Київ та Давньоруська держава
74. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
75. Міжнародне право феодальної та рабовласницької доби
76. Початкова освіта у Гетьманщині (друга половина XVII-XVIII cт.)
77. Роль М.В. Ломоносова (1711-1765) в розвитку природознавства, медичної справи та освіти
78. Сучасна освіта та наука в незалежній Україні
80. Школа та освіта в Україні наприкінці XVI - першій половині XVII ст.
82. Види, параметри та принцип роботи антен
84. Європейська культура епохи Відродження та Нового часу
85. Культура Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
90. Смисловий зміст культури та методика проведення дискусій
91. Українська культура: становлення та розвиток
92. Художня культура незалежної України: традиції та новації
93. Культура дохристиянської Русі та культура Візантії
94. Герої козацької доби в народних думах та історичних піснях
95. Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності
96. Дослідження ринку комп’ютерної техніки та супровідних послуг в місті Рівне