![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація |
ЗМІСТВступ 1. Поняття економічної політики держави 1.1 Сутність і цілі економічної політики 1.2 Аспекти загальноекономічної рівноваги в економічній політиці 1.3 Моделі ринку і економічної політики 2. Економічна політика як основа національних економічних інтересів 2.1. Національно-економічні інтереси - вихідний пункт визначення національної економічної політики 2.2 Оцінка економічних можливостей країни як складова економічної політики 3. Особливості сучасної економічної політики в Україні Висновок Список використаної літератури Вступ Вирішення завдань національного відродження України як розвинутої демократичної країни із соціальною ринковою економікою неможливе без чіткої, гнучкої і виваженої державної економічної політики. На цій основі постала проблема створення механізмів досягнення політичної стабільності, консенсусу інтересів різних інститутів та суб’єктів політичної влади у процесі прийняття політичних рішень в економічній сфері, обгрунтування значимості устрою суспільно-політичного життя щодо формування економічної політики держави, яка б відповідала запитам кожного пересічного громадянина. Ця проблема, поряд з проблемою економічної кризи, яка триває в країні, є наріжним каменем, який визначає актуальність даного дослідження. Актуальність дослідження зазначених напрямів дедалі зростає у зв’язку з проголошенням в Україні як суверенній державі курсу на впровадження виваженої економічної політики. Даний фактор обумовлює визнання її світовим співтовариством, яке розвивається в нових геополітичних умовах. Розуміння глибокого взаємозв’язку та взаємопроникнення засад демократичного розвитку суспільства та соціальної ринкової економіки, вирішальної ролі даних чинників щодо визначення економічної політики держави простежується в роботах багатьох авторів. Такими є праці В. Безверхого, Г. Бласко, Є. Вятра, К. Гаджиєва, Р.Дарендорфа, В. Лукова, М. Кириченка, О. Панаріна, М.Піскотіна, В.Селіванова, В. Трипольського та ін. Основна мета курсової роботи дослідити сутність такого поняття як економічна політика держави. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: вивчити поняття та сутність економічної політики держави; дослідити особливості впливу економічної політики держави на добробут; розглянути особливості економічної політики України. Об’єктом дослідження є багатоаспектна взаємодія суспільно-політичних та соціально-економічних інститутів і процесів при здійсненні державою економічної політики. Предметом дослідження виступає економічна політика держави як дійовий засіб впливу на процес соціально-економічного розвитку суспільства і досягнення на цій основі громадсько-політичної злагоди. Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єк дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження. 1. Поняття економічної політики держави 1.1 Сутність і цілі економічної політики Головне питання політики - це питання про владу.
Не є виключенням з цього правила і економічна політика. Для неї найважливішим є питання про економічну владу та її використання для досягнення довгострокових та поточних цілей в економіці, реалізації певних економічних інтересів. Історія економічної політики така ж давня, як й історія самої економіки, історія держави. Незалежно від типу економічної системи головним суб'єктом економічної політики є держава. Тому економічна політика - це завжди державна економічна політика. Її цілі, механізми та інструменти найтісніше пов'язані із загальними функціями держави, характером держави, типом економічної системи, конкретним станом національної економіки, кон'юнктурою світового ринку, міжнародним становищем. Певний тип державного устрою завжди невід'ємний від певного типу економічної системи. Вони взаємозалежні та коригують один з одним. Звідси, економічна політика, яку проводить держава, зазнає впливу як суто економічних факторів, так і політичних та ідеологічних. Проте в різних економічних системах вплив і значення цих факторів неоднакові. В ринковій економічній системі переважне значення мають економічні фактори, які впливають на економічну політику, в командно-адміністративній переважає вплив політичних та ідеологічних факторів. Однак незалежно від цього можна дати загальне визначення економічної політики як взаємопов'язаної системи довгострокових і поточних цілей економічного розвитку, що визначені державою, комплексу відповідних державних рішень (законів, постанов, інших нормативних актів) та заходів, спрямованих на досягнен-ня цих цілей з використанням державної влади в сфері економіки. Кінцеве призначення економічної політики держави - сприяти природному еволюційному економічному розвитку, запобігати зловживанням економічною владою з боку окремих осіб, груп, підприємств, а також кризовим явищам, підтримувати господарський порядок. Залежно від конкретних обставин цілі економічної політики можуть і повинні змінюватись, гнучко реагувати на фактичний стан економіки, її проблеми та протиріччя. Можна сформулювати кілька загальних бажаних цілей економічної політики в ринковій економічній системі. 1. Мета економічного зростання. Це загальна кінцева мета для кожної національної економіки і національної економічної політики в ринковій та перехідній до ринку економіці. Вона конкретизується в обсягах виробництва ВНП, рівні життя населення країни. Заходи економічної політики, спрямовані на досягнення цієї мети, можуть бути різноманітними, проте їх поєднує націленість на активізацію найважливіших факторів економічного зростання, серед яких - інвестиції капіталу, реструктуризація економіки, ефективна зайнятість і зростання продуктивності праці, достатній плато' спроможний попит населення тощо. Використовуються заходи структурної політики загалом. 2. Мета ефективної зайнятості. Як правило, вона поєднується, з першою і передбачає активну економічну політику держави. 3. Мета зростання економічної ефективності. Своєрідна &quo ;надмета&quo ; ринкової економіки, досягти яку можливо заходами економічної політики, що мають достатньо довгострокове і стратегічне значення для національної економіки і передбачають розвиток науковотехнічного прогресу, освіти, науки, використання своєрідних переваг національного характеру, національної економіки в системі міжнародного поділу праці.
Використовуються заходи промислової політики. 4. Мета стабільного рівня цін. В розвинутій ринковій економіці досягається переважно заходами грошово-кредитної та бюджетної політики, що мають антиінфляційну спрямованість. Як правило, в короткостроковий термін ця мета вступає в протиріччя з метою найбільшого рівня зайнятості та стимулювання економічного зростання. В перехідних до ринку умовах пріоритетне місце в напрямі досягнення даної мети має належати загальній економічній полі-тиці з підтримки національного товаровиробника. 5. Мета захисту і підтримання конкурентного господарського порядку, принципів економічної свободи. Досягається заходами антимонопольної політики, контролю за використанням економічної влади, захисту прав людини та інституту приватної власності. Вступає в певне протиріччя з принципами активної державної економічної політики економічного регулювання. 6. Мета соціальної безпеки і стабільності. Досягається засобами збалансування економічних інтересів роботодавців та найманих працівників, політики соціального страхування та забезпечення, ефективної зайнятості, професійної підготовки та перепідготовки, сприяння малому бізнесу, а також засобами прогресивного оподаткування особистих доходів, оподаткуванням нерухомого майна тощо. 7. Мета рівноваги зовнішньоторговельних операцій і платіжного балансу, ефективного курсу національної валюти. Досягається заходами зовнішньоекономічної політики, політики центрального (національного) банку щодо курсу національної валюти тощо. Економічна політика має реагувати на кон'юнктурні коливання. В умовах, коли ринкова економіка розвивається циклічно, відображаючи зміни в попиті і пропозиції, важливим загальним завданням економічної політики є завчасна (своєчасна) реакція на можливі зміни економічної кон'юнктури, стану національного і світового ринків. В умовах, коли економіка зростає, економічна політика повинна запобігати можливому підвищенню &quo ;економічної температури&quo ;, тобто проводити заходи, сутність яких протилежна економічному зростанню. І навпаки, коли з'ясовується близьке еко-номічне &quo ;гальмування&quo ;, економічна політика &quo ;включає&quo ; стимулюючі заходи щодо інвестицій та ділової активності в цілому. Одночасно досягти всі основні цілі економічної політики практично неможливо. Тому економічна політика завжди постає перед проблемою вибору пріоритетів. Цей вибір зумовлюється впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, орієнтацією економічної політики На певні економічні доктрини та теорії, економічні інтереси певних соціально-економічних груп населення. Заздалегідь дуже важко визначити, чи буде вибір пріоритетів ефективним з точки зору кінцевих результатів того чи іншого варіанта економічної політики. На. це запитання відповідає практика. Проте певне об'єктивне співвідношення між реальною економічною ситуацією, загальним станом економіки і пріоритетами економічної політики завжди існує. Серед фундаментальних загальнонаціональних критеріїв цього вибору можна назвати критерії економічної ефективності (раціональності) і відповідності пріоритетів національнодержавним економічним інтересам, а також необхідності загальноекономічної рівноваги.
Старі середні школи, що їх для синів шляхти утримували деякі католицькі чернецькі ордени, ліквідовувалися. За всіх своїх вражаючих масштабів реформи Йосифа II в дійсності більше свідчили про те, чого він прагнув, ніж про те, чого він фактично досягнув. У Галичині, як і в інших частинах імперії, багато реформ наштовхнулися на нездоланні перешкоди. Імператор, зокрема, вважав, що, полегшивши долю селян, він збільшить продуктивність їхньої праці. Але незабаром стало очевидним, що економічні проблеми Галичини крилися не лише в селянстві. На відміну від Російської України Східна Галичина не мала великих земель, відкритих для колонізації, та виходу до моря, що підштовхнув би розвиток торгівлі. На відміну ж від Західної Європи, де селяни починали переселятися до міст і працювати на фабриках, що виникали тут і там, близько 60 найбільших міст Східної Галичини пересували у стані економічного застою. Словом, можливості економічного розвитку цього регіону були надзвичайно обмеженими. До того ж економічна політика Відня тільки поглиблювала це становище
1. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
2. Нова економічна політика: суть, значення, уроки
3. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
4. Митний тариф як інструмент економічної політики держави
9. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
10. Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави
11. Фіскальна політика як інструмент стабілізації
13. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
14. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
17. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
18. Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст.
19. Економічна та торгово-політична роль митного збору
20. Економічні чинники регіональної політики в Україні
21. Людина як суб’єкт і об’єкт політики
25. Економічна теорія (основні поняття та терміни)
26. Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
27. Економічна теорія предмет і методи вивчення
28. Національна політика СРСР в роки перебудови
29. Економічна інтеграці в АТР
30. Економічна сутність санації підприємств класична модель фінансової санації
31. Центральний банк і монетарна політика
34. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
35. Економічна оцінка кредитного процесу
36. Валютні ризики: економічна природа та управління
37. Державна політика в галузі охорони праці
41. Економічна ефективність птахівництва
42. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
43. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
44. Економічна оцінка активу балансу підприємства
45. Облікова політика ДП НАЕК "Енергоатом"
46. Організація облікової політики підприємства
47. Формування облікової політики підприємства
49. Загальна соціально-економічна характеристика країн Західної Європи
50. Аналіз змісту та політико-правових наслідків конституційної реформи 2004 року
51. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
52. Предмет, система та основні поняття курсу "Організація судових та правоохоронних органів"
53. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
57. Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.
58. Культурні процеси на початку XX ст. в Україні крізь призму політики
59. Модель російської регіональної політики в XVI столітті
60. Німецька освітня політика на окупованій території України (1941–1944 рр.) в історіографії
62. Політика суцільної колективізації
63. Проведення Польщею політики асиміляції та фальсифікації щодо українців
64. Торговельна політика більшовиків в першій половині 20-х років ХХ ст.
65. Внутрішня політика Людовіка IX Святого
66. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого
67. Аналіз товарної інноваційної політики заводу "АКВАІЗОЛ"
68. Аналіз товарної політики ВАТ "НВАТ ВНДІ Компресормаш"
69. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
73. Управління ціновою політикою підприємства
74. Цінова політика фірми та її оцінка
75. Еластичність попиту та формування цінової політики фірми
76. Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики
77. Державна політика стимулювання зайнятості
79. Економічна характеристика країн Африки
80. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
81. Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі
82. Зовнішня і міжнародна торговельна політика
83. Міжнародні відносини та зовнішня політика
84. Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні
85. Світова економічна інтеграція
89. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
90. Кадрова політика
91. Соціально-трудові відносини як система
92. Використання ділової гри на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів та врожайності с/г культур"
93. Державна політика в Україні
95. Зовнішня політика країн балтії в контексті розширення ЄС та НАТО
96. Природа політики
97. Політика великих держав на Близькому Сході