![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Праця та її роль у розвитку людини і суспільства |
Реферат На тему: «Праця та її роль у розвитку людини і суспільства» 1. Зміст поняття і сутність економічної категорії «праця» У науковій літературі склалося таке визначення: праця – доцільна діяльність людей по створенню матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивідуума і суспільства в цілому. Аналізуючи процес матеріального виробництва, К. Маркс писав, що «праця є насамперед процес, що відбувається між людиною і природою, процес, у якому людина своєю власною діяльністю опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою». До простих моментів процесу праці прийнято відносити: доцільну діяльність чи саму працю людини, предмет і засоби праці, а також технологію виробництва. Предмети праці – це все те, на що спрямована праця, яке перетерплює зміни для придбання корисних властивостей і задоволення тим самим людських потреб. Засоби праці – це те, за допомогою чого людина впливає на предмети праці. До них відносяться машини, механізми, інструменти, пристосування й інші знаряддя праці, а також будинки і спорудження, що створюють необхідні умови для ефективного використання цих знарядь. Засоби виробництва – це сукупність засобів і предметів праці. Технологія виробництва – це спосіб впливу на предмети праці, порядок використання знарядь праці. У результаті завершення процесу праці створюються продукти праці – речовини природи, предмети та інші об'єкти, які мають необхідні властивості і пристосовані до людських потреб. Предмети і засоби праці (засоби виробництва) не функціонують, якщо вони не включені до процесу живої праці, що завжди є не тільки відношенням людей до природи, але й відносинам між учасниками процесу. Трудова діяльність, відповідно до економічної теорії, також не може здійснюватися без засобів виробництва, що утворюють речовинні умови живої праці. Тому процес праці представляється не як механічне з'єднання трьох його основних моментів, а як органічна єдність, основним фактором якої є сама людина та її трудова діяльність. У процесі праці людина за допомогою засобів праці викликає заздалегідь намічені зміни в предметі праці. Тобто жива праця, упредметнюючись в матеріалі, тим самим змінює цей матеріал. Усі три моменти процесу виробництва: матеріал, знаряддя праці і праця зливаються в нейтральному результаті – продукті праці. Розглянута в такому загальному вигляді праця є не чим іншим, як вічною, природною умовою людського життя. Вона не залежить від будь-якої її конкретної організації. Праця, по суті, виступає в двох нерозривно зв'язаних іпостасях: як процес перетворення предметів праці і створення продукту визначеного виду, з одного боку, і як суспільні відносини – з іншого. Процес праці – явище складне і багатоаспектне. Основними формами прояву праці є: витрати людської енергії; взаємодія працівників з засобами виробництва; виробнича взаємодія працівників один з одним. 1. Витрати людської енергії. Це психофізіологічна сторона трудової діяльності, що виражається у витраті енергії мускулів, мозку, нервів, органів почуттів. Витрати енергії людини обумовлюються ступенем тяжкості праці і рівнем нервово-психологічної напруженості, вони формують такі становища як стомлення й утома.
Від рівня витрат людської енергії залежать працездатність, здоров'я людини та її розвиток. Взаємодія працівника з засобами виробництва – це організаційно-технічний аспект трудової діяльності. Він визначається рівнем технічної оснащеності праці, ступенем її механізації й автоматизації, удосконалюванням технологій, організацією робочих місць, кваліфікацією працівника, його досвідом, прийомами і методами праці, які він застосовує. Організаційно-технічні аспекти діяльності висувають вимоги до спеціальної підготовки працівників, до їхнього кваліфікаційного рівня. 3. Виробнича взаємодія працівників як по горизонталі, так і по вертикалі визначає організаційно-економічну сторону трудової діяльності. Вона залежить від рівня поділу і кооперації праці, від форм організації праці, від чисельності працюючих, від організаційно-правової форми підприємства. Нам необхідно проаналізувати ці форми прояву праці. Однак насамперед необхідно розглянути вплив праці на розвиток самої людини як основу розвитку суспільства і найважливіший фактор удосконалювання виробництва. 2. Роль праці у розвитку людини і суспільства Теоретичні й емпіричні дослідження ролі праці свідчать: праця – перша, основна умова всього людського життя, до того ж у певному розумінні можна сказати, що праця створила саму людину. Завдяки праці людина відокремилась від світу тварин. Аналізуючи становлення людського суспільства, Ф. Энгельс підкреслював, що людина зобов'язана праці в поділі функцій між руками і ногами, в розвитку органів мови і поступовому перетворенні мозку тварини в мозок людини, після чого дії останньої стали носити свідомий характер. Впливаючи на навколишнє середовище і змінюючи його, люди, обтяжені все зростаючими потребами, змінюють і власну людську природу: розвивають здатність до праці; збагачують свої знання, розширюють можливості їхнього використання; збільшують сферу трудової діяльності, удосконалюючи сам процес праці. У результаті спільної діяльності рук, органів мови і мозку, спілкування між собою люди здобували здатність виконувати все більш і більш складні операції, ставити перед собою все більш і більш високі цілі і досягати їх. Праця в процесі розвитку людини ставала різноманітнішою, багатобічною: полювання, скотарство, землеробство, потім прядіння, ткацтво, обробка металів, гончарне ремесло, судноплавство і торгівля. Поступово з'являються і розвиваються мистецтво, наука, право, політика й інші форми трудової діяльності. Так у загальному вигляді може бути представлений генезис видів праці, які все більш і більш ускладнювалися у своєму розвитку. В умовах цивілізованого суспільства діяльність людини спрямована на створення машин, механізмів, матеріалів з заздалегідь заданими властивостями, відсутніми безпосередньо в природі, добутків літератури і мистецтва, здійснення наукових відкриттів. Так в міру розвитку продуктивних сил змінюється і саме людське суспільство, спосіб життя людей. Саме в цьому варто бачити ключ до наукового розуміння історії суспільства. Сучасне виробництво, освоюючи різноманітні ресурси і перетворюючи їх у споживчі блага, робить значний вплив на навколишнє природне середовище.
У виробничому процесі тепер приймають участь не тільки традиційні природні ресурси (ґрунт, вода, ліси, корисні копалини), але й атмосфера, світовий океан, космос. Під впливом науково-технічного прогресу відбуваються такі процеси, як систематична зміна змісту переважно фізичної праці в результаті комплексної механізації, автоматизації, кібернетизації виробництва і корінного поліпшення його організації. Підвищується загальноосвітній і культурно-технічний рівень і кваліфікація працівників, на тлі безупинного росту продуктивності як суспільної, так і індивідуальної праці, підвищується рівень життя населення. Як свідчить історія людства, науково-технічна революція – невичерпне джерело росту продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва, його інтенсифікації і на цій основі підвищення рівня життя членів суспільства. Могутнім фактором росту продуктивних сил суспільства є наука, а точніше – органічна сполука науки з виробництвом, тому що на-уково-технічна революція (НТР) означає не просте застосування нових видів енергії, нових матеріалів, електронно-обчислювальних машин і навіть комплексної автоматизації виробництва, а й глибоку перебудову всього технічного базису виробництва, форм його організації і управління. Поява в умовах індустріального і постіндустріального суспільства електронно-обчислювальної техніки та швидкодіючих ЕОМ виявилася одним із найбільш вражаючих напрямків НТР. Спочатку комп'ютери представляли як панацею від усіх зол, чудодійний засіб, здатний вирішувати всі економічні і соціальні проблеми і насамперед забезпечити автоматизм керування господарством без участі людини. Незабаром, однак, практика показала, що ЕОТ це не заміна творчої живої праці, а інструмент в справі керування концернами і компаніями. Значення ЕОТ росте швидкими темпами, але разом з тим цілком враховується і роль «людського фактора» у керівництві виробництвом матеріальними благами і послугами, і роль «менеджерів» усіх рангів. Застосування економіко-математичних методів з використанням сучасної електронно-обчислювальної техніки на всіх рівнях керування господарством має істотне значення. Однак якою б великою не була роль ЕОТ при підготовці економічних і технологічних рішень, їхнє виконання залишається долею керівників усіх рівнів, організаторів виробництва, кваліфікованих конструкторів, технологів і економістів. Принцип такий: ЕОТ радить – фахівець вирішує. Одним із істотних моментів розвитку виробництва є перехід від екстенсивних методів до інтенсивних. Під екстенсивним ростом виробництва слід розуміти розширення виробництва переважно за допомогою нових капіталовкладень і залучення нових сил у виробничий процес. Інтенсифікація виробництва означає кількісний ріст і якісне поліпшення продукції в першу чергу за рахунок істотного підвищення ступеня використання всіх засобів виробництва – як знаряддя праці і матеріалів, так і наявного потенціалу робочої сили, подальшого значного підвищення продуктивності праці на основі застосування більш досконалої техніки і технології виробництва, швидкого освоєння досягнень науково-технічного прогресу. Досвід розвитку виробництва в країнах з ринковою економікою показує, що поряд з концентрацією виробництва по горизонталі – шляхом об'єднання підприємств, що виробляють однотипну продукцію, відбувається концентрація виробництва по вертикалі – у вигляді об'єднання підприємств, які здійснюють послідовні ступені переробки сировини, або зв'язаних різними формами суспільного поділу праці і спеціалізації виробництва.
Цей пролтарят, по]збавлений всяко приватно власност), снував лише з прац свох рук, продаючи на формально вльному, а фактично вповн моноползованому капталстами ринку прац. В ту еру, коли засади економчного лбералзму вважалися священними непорушними, суспльству держав було унеможливлене яке будь втручання в господарське виробництво, не снувало законв про охорону прац, регуляц зарбно платн, соцяльного забезпечення. Цю обставину зручно вмла використати новороджена кляса капталстично буржуаз, що швидко перетворилася в чинник соцяльного поневолення робтництва жорстокого визиску його прац. Визиск прац капталом безперечно не обумовлявся самим хижацтвом чи аморальнстю капталств, як в цьому стараються переконувати нас дешев демагогч]н брошурки соцялств Експльотацйна роля капталу випливала з само його внутршно стоти, являючи з себе один з факторв капталонакопичення, без якого не могла б снувати сама капталстична система в клясичнй форм. Економчна еволюця викликала все зростаючу деференцяцю (розподл) суспльства, оперту на протилежности го]сподарських нтересв боротьб
1. Роль митця і мистецтва у житті суспільства (за драмами Лесі Українки)
2. Соціальні інститути, соціальні організації, їх роль у житті суспільства
3. Мова і культура в житті суспільства
4. Поняття соціальної структури суспільства
5. Поняття громадянського суспільства і правової держави
9. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
10. Щодо визначення поняття стратегія життя
11. Гідросфера землі та її значення для людського суспільства; Вимоги до якості води.
12. Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні
13. Аналіз статті Деніела Белла «Соціальні рамки інформаційного суспільства»
14. Держава і політична система суспільства
15. Державне регулювання інвестицій в людський капітал як фактор інтелектуального розвитку суспільства
16. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
17. Стратегія комплексної модернізації українського суспільства
18. Характеристика громадянського суспільства в сучасному праві
19. Племінна структура суспільства епохи бронзи
20. Культура як суспільне явище. Культура первісного суспільства
21. Соціально-педагогічна робота як нагальна потреба розвитку українського суспільства
25. Інтерес і еволюція суспільства
26. Релігія та віра як феномен в історії суспільства
27. Демографічна криза. Теорії індустріального суспільства
28. Історична ґенеза та сучасний стан соціальної структури суспільства
30. Структура українського суспільства на сучасному етапі та тенденції її розвитку
31. Теорії розвиненого індустріального суспільства середини XX століття
32. Духовно-світооглядні джерела формування громадянського суспільства
33. Свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства: соціально-філософський аналіз
34. Філософія, її предмет та роль в суспільстві
35. Нові підходи до розуміння суспільства у філософських поглядах представників епохи Відродження
37. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
41. Суспільно-політична роль Джорджа Вашингтона у формуванні державної незалежності США
42. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
45. Поняття про емоційний стрес, Регуляція емоційних станів, Потреби та їх роль у розвитку стресу
46. Роль ринку в регулюванні суспільного виробництва
48. Роль высших растений в почвообразовании (шпаргалка)
49. О роли эксперимента в разработке научных гипотез происхождения жизни
50. Роль хищных в лесных экосистемах Республики Адыгея
51. Биологическая роль гидролиза в процессах жизнедеятельности организма
52. Роль и значение машиностроительного комплекса в структуре народного хозяйства России
53. Роль высших растений в почвообразовании (шпаргалка)
57. Роль центрального банка в денежно – кредитной политике государства
58. Магдебургское право и его роль в социально-экономической жизни городов Беларуси
59. Роль Великой Октябрьской революции для России и мира. Была ли альтернатива февральской революции
60. Банки и их роль в экономике Украины
61. Роль главы государства в обеспечении конституционных прав личности в РФ
63. Таможенные пошлины и сборы и их роль в формировании доходной части бюджета РФ
64. Роль социального партнерства в решении проблем охраны труда
65. Роль СМИ в современном мире (The mass media in the life of Society)
66. Роль поэзии в обучении немецкому языку
68. Микола Карпович Садовський (1856-1933) ( Життя та творчість)
69. Культурологические и семиотические исследования Ролана Барта
73. Роль эпизода в романе Л.Н. Толстого "Война и Мир"
74. Роль названия в художественном тексте
75. Фразеология (Поняття про фразеологізм)
76. Роль человека в произведениях о Великой Отечественной войне
77. Роль тёмных сил в романе М. Булгакова "Мастер и Маргарита"
78. Роль гротеска в романе Франсуа Рабле «Гаргантюа и Пантагрюэль»
79. Император ФРИДРИХ I БАРБАРОССА. Роль его личности в истории
80. Томас Джефферсон и его роль в американской революции 18 века
81. Роль М. В. Ломоносова в развитии медицины и фармации
82. Роль Минина и Пожарского в освобождении России от поляков
83. Роль Солженицына в дессидентском движение
84. Место и роль земских учреждений в конце XIX - начале XX вв.
85. Роль политических субкультур в политической культуре общества
89. Роль математики в современном естествознании
90. Роль белков в организме. Ферменты
91. Роль медсестры руководителя в организации лечения и ухода за больными с психическими расстройствами
92. Роль витаминов в процессе роста и развития человека
94. Роль следственных ситуаций в организации раскрытия и расследования преступлений
95. Пестициды и удобрения. Их роль
96. Учение Вернадского о биосфере. Роль живого в биосфере
97. Роль зелёных насаждений в создании оптимальной городской среды
99. Роль озеленения