|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Правове регулювання створюваних в інноваційних проектах результатів досліджень і розробок |
Горшок торфяной для цветов. 
Гуашь "Классика", 12 цветов. 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. Збіг інтересів інвестора та розроблювача з приводу потреби надійної охорони прав на інтелектуальну власність зовсім не обов'язково призводить до єдиного розуміння, кому саме з них доцільніше бути власником цих прав. Сторона інноваційного проекту, що фінансує, для одержання доходів від інвестицій і вилучення конкуренції зацікавлена в тому, щоб мати право власності на всі результати, які будуть отримані в перебігу реалізації проекту. Крім того, сторона, що фінансує, прагне мати доступ до всіх результатів, що їх отримав розроблювач раніше і які можуть знадобитися для роботи. Причому зі зростанням витрат на виконання проекту інтереси інвестора виражатимуться в бажанні одержати виняткові права на всі взагалі результати розроблювача, використовувані в проекті. Для творців технології підхід &quo ;хто платить, той і замовляє музику&quo ; на ранніх стадіях інноваційного проекту не може бути прийнятним. Недооцінене, а тим більше, безоплатне передання результатів досліджень породжує несправедливі відносини партнерів, що завжди призводить до розвитку конфлікту та недосягнення цілей проекту. Передача всіх прав інвесторові при неотриманні комерційно значущих результатів і припиненні фінансування блокує можливість подальших розробок і заважає пошукові інших потенційних інвесторів. Усе це підпадатиме під дію прав, уже переданих раніше стороні інноваційного проекту, що здійснює фінансування. Для дослідників і розроблювачів права на інтелектуальну власність найчастіше є взагалі єдиним видом власних активів. Життєздатність науково-технічних організацій залежить безпосередньо від можливості розвитку дослідницької роботи, одержання для її проведення нових замовлень. Будь-які обмеження в застосуванні отриманих результатів перешкоджають проведенню досліджень у нових напрямках. Тим більше, що інвестор не схильний при фінансуванні дослідницької частини інноваційного проекту платити більше, ніж сума відшкодування прямих витрат. Виграти на розвиток потенціалу науково-технічної організації, особливо в разі припинення подальшого фінансування технології за проектом, що комерціалізується, залишаються не відшкодованими. Тому проблема справедливого регулювання питань інтелектуальної власності на ранніх стадіях інноваційних проектів з урахуванням законних інтересів сторін, одна з яких фінансує, а друга робить творчий внесок - досить актуальна. Приклад. В оборонному НДІ кілька років тому в рамках одного з договорів було розроблено вдалу комп'ютерну програму &quo ;прошивання&quo ; контролера перед встановленням його в блок керування. Договір було присвячено розробленню спеціального пристрою, але технічне завдання не містило в собі розробку програми &quo ;прошивання&quo ;. Це було одним з додаткових результатів, що був переданий у Дослідному зразку спеціального пристрою без розкриття змісту самої програми. Права на науково-технічну продукцію в договорі взагалі не обумовлені. Пізніше група розроблювачів, що виконувала цей договір, створила мале підприємство, яке почало виконувати замовлення на Виготовлення контролерів для різних цивільних цілей. Вдалу програму, що має кілька рівнів технічного захисту, стали широко використовувати.
Колишній замовник з Міноборони теж звернувся до малого підприємства. З'явилися замовлення на створені раніше блоки керування. Тільки колишні розробники виявилися найбільшою мірою здатними виробляти й налагоджувати цю продукцію. Однак тепер замовник вимагає передати йому всі права на документацію, на основі якої випускаються блоки керування. Розроблювачі не хочуть втратити нове замовлення, але й віддати вдалу програму вони теж не хочуть, побоюючись, що замовлення передадуть у підвідомчі організації. Яку стратегію оформлення своїх прав можна було б рекомендувати розроблювачам? Як їм найдоцільніше використовувати свої права? Звичайно, розроблювачі повинні зареєструвати свої виключні права на програму й тільки тоді виходити на переговори з замовником із Міноборони. Причому краще зареєструвати права на інтелектуальну власність двічі: зареєструвати програму для ЕОМ і подати до патентного відомства заявку на винахід на спосіб і пристрій для перетворення сигналу. Ставши правовласником об'єкта авторського права та об'єкта патентного права, розроблювачі зможуть на переговорах обстоювати вигідні умови передачі прав на використання цих двох об'єктів права інтелектуальної власності. Інноваційний продукт, що є результатом виконання інноваційного проекту й науково-дослідною і дослідно-конструкторською розробкою нової технології чи продукції з виготовленням експериментального зразка або дослідної партії, відповідає таким вимогам: а) він є реалізацією об'єкта права інтелектуальної власності, на які виробник продукту має державні охоронні документи чи одержані від власників цих об'єктів права інтелектуальної власності ліцензії. При цьому використаний об'єкт інтелектуальної власності має бути визначальним для цього продукту; б) розроблення продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень; в) в Україні цей продукт вироблено вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники. У разі відповідності науково-технічної продукції вимогам, що висуваються законодавством про охорону інтелектуальної власності, актуальним стає питання про суб'єкта прав на такі результати. Питання про суб'єкт прав на результат інтелектуальної діяльності підлягає врегулюванню в договорі про створення науково-технічної продукції між сторонами договору. Залежно від того, за ким закріплюються права на науково-технічні результати, виникає проблема правомірності комерційної реалізації цих результатів тією або іншою стороною договору. Під умовами використання результатів НДДКР варто розуміти обсяг і способи використання, а також умови розпоряджання сторонами договору їхніми правами шляхом видачі дозволу на використання результатів третім особам або поступка прав на них. На практиці є різні варіанти розподілу прав на результати НДДКР. У договорі підлягають врегулюванню питання, пов'язані з правами на створені і/або використані в процесі виконання НДДКР охороноздатні технічні, художньо-конструкторські та інші рішення. Зокрема, в договорі варто зафіксувати умови правової охорони таких рішень і передання прав на результати, що дістали правову охорону.
При створенні нової інтелектуальної продукції можливе використання в ній раніше отриманих результатів. Розподіл прав у цьому разі залежить від того, чи забезпечені раніше створені результати правовою охороною, кому належать права на ці результати, чи не минув термін їхньої правової охорони. Питання передачі науково-технічної продукції, зокрема й обороноздатних результатів вирішуються одночасно з її створенням, тобто регламентуються одним договором - договором на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Це виправдано в тих випадках, коли створення науково-технічної продукції не пов'язане з закріпленням виключних прав за будь-якою стороною договору. В разі закріплення виключного права на науково-технічну продукцію за стороною договору її використання другою стороною договору й іншими особами Можливе на підставі додаткової угоди, наприклад, ліцензійної. Після уточнення й обліку власної інтелектуальної власності учасники інноваційного проекту повинні домовитися про обсяги прав на спільну ділову інформацію, що буде отримана при об'єднанні творчого та фінансового внесків сторін. Необхідно домовитися про умови розподілу доходів при використанні отриманих результатів і про порядок обов'язкового узгодження між учасниками проекту умов передання спільних результатів третім особам. Інакше виникають глибокі суперечності при розподілі доходу від реалізації нової технології або нового товару. Майбутній комерційний успіх значною мірою пов'язаний з організацією ділової взаємодії учасників при виконанні інноваційного проекту. Одним з варіантів комерціалізації ОПІВ є передача прав на ОПІВ, створених у НДІ, малому підприємству, іноді спеціально для цього створеному, для подальшого виробництва продукції з використанням цього ОПІВ. Передача результатів досліджень, розподіл прав інтелектуальної власності між НДІ і малим підприємством, а також розподіл доходів між ними при комерціалізації отриманих результатів, у світовій практиці ґрунтуються на виділенні внесків партнерів. Під внесками НДІ і малого підприємства розуміється насамперед використовувана в проекті інтелектуальна власність учасників, так звана базова інтелектуальна власність. Під базовою інтелектуальною власністю мається на увазі право кожної зі сторін на отримані раніше незалежно одна від одної або самостійно придбані результати науково-технічної діяльності, об'єкти права інтелектуальної власності, комерційні таємниці та інші результати інтелектуальної діяльності. Причому передбачається, що участь у проекті не може тлумачитися як право кожної зі сторін на використання базової інтелектуальної власності іншої сторони поза рамками спеціальної угоди. Базова інтелектуальна власність може використовуватися в проекті без компенсації з боку власника, всі інші випадки її використання обговорюються за спеціальною угодою. Тому кожен факт використання наявної в малому підприємстві та НДІ інтелектуальної власності на стадії доробки нової продукції слід уточнювати заздалегідь або відразу після використання, але це повинно стати взаємним зобов'язанням від початку спільної роботи. Зазвичай такі узгодження не повинні стати вадою в практичній роботі.
Мотиви приховування даних перепису та переслідування тих, хто його проводив, цілком ясні, позаяк символічна цифра у приблизно 170 млн вже років за три фігурувала в офіційних промовах і мала демонструвати «життєдайні сили радянського будівництва». Ще один перепис було проведено в січні 1939 р. — єдиний з того періоду, результати якого опублікували, але за тодішніх обставин його дані не могли бути вірогідними. І все ж вони показують величезну нестачу населення, — хоч, може, й не таку, яка була в дійсності. Найзагальніші дані перепису 1937 р., розкриті в після-сталінські часи, показують значні розміри неприродної смертності і можуть вважатися переконливими; на них неодноразово посилалися у радянських демографічних дослідженнях 1960—70-х років. Найконкретнішою, мабуть, є оцінка населення СРСР у 163 772 000 осіб (деякі дані подають її як «близько 164 млн»). Існує й інша цифра, виведена авторами зазначених досліджень з урахуванням сучасних демографічних підходів, — приблизно 177 300 000. Можна піти менш точним шляхом — узяти приблизно підраховану кількість населення на 1 січня 1930 р. (157 600 000) і додати до неї сталінське твердження 1935 р. про те, що «щорічний приріст населення становить близько трьох мільйонів»
4. Законодавча база правового регулювання економіки в Україні
5. Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
9. Інтелектуальна власність при управлінні інноваційними проектами
10. Міжнародний досвід правового регулювання електронної торгівлі
11. Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ
12. Поняття правового регулювання
14. Правове регулювання вільних економічних зон
15. Правове регулювання екологічних відносин в Україні
16. Правове регулювання орендних відносин в Україні
Детские футбольные ворота 2 в 1. 
Мешок для обуви "Мерцающие звезды", 33х40 см. 
Доска магнитно-маркерная, 120х90 см. 17. Правове регулювання охорони та використання надр
18. Правове регулювання перевезення вантажів автомобільним транспортом
19. Правове регулювання податку з доходу громадян
20. Правове регулювання рибальства і рибного господарства
21. Правове регулювання робочого часу і часу відпочинку
25. Проблеми правового регулювання профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму в Україні
26. Цивільно-правове регулювання договору банківського рахунку
27. Дослідження чисельних методів вирішення нелінійних рівнянь
28. Маркетинг на ринку інноваційних товарів
30. Величина, що характеризує статистичний ефект. Аналіз результатів медико-біологічних досліджень
31. Особливості діяльності інноваційних підприємств
32. Використання інноваційних методів навчання при вивченні теми "Вади розвитку"
Глобус детский зоогеографический, с подсветкой, 210 мм. 
Карандаши цветные "Lyra Groove", 10 цветов. 
Настольная игра "Скоростные цвета". 33. Цивільно-правовий статус релігійних організацій в Україні
34. Правове регулювання соціальної роботи
35. Правове регулювання переміщення енергоносіїв
36. Аналіз ризиків інвестиційних проектів
37. Методи оцінки інвестиційних проектів
42. Особливості мови роману О.Забужко Польові дослідження українського сексу
44. Дослідження зовнішнє-економічного ринку чорних металів
46. Астрономічні експерименти з дослідження елементарних частинок
47. Метеорологічні дослідження
Ходунки-каталка "Happy Time ". 
Лестница-стремянка, 4 ступени, стальная. 
Сушилка для белья напольная складная "Ника СБ3", 10 м. 49. Дослідження метеорологічних умов (мікроклімату) у виробничих приміщеннях
50. Будова, функції та методи дослідження мітохондрій
51. Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області
52. Експертна профілактика в окремих видах досліджень
53. Методи та етапи статистичного дослідження
57. Теоретичні проблеми дослідження субстрату в європейському мовознавстві ХІХ–ХХ ст.
59. VHDL - технології дослідження цифрових пристроїв
60. Дослідження зміни температури термопари за допомогою чисельних методів на ЕОМ
61. Дослідження методів чисельного інтегрування
62. Дослідження перехідних характеристик цифрових САК
63. Історико-краєзнавче дослідження міста Березне (Рівненської області)
64. Історія відкриття та дослідження пітекантропів
Папка для чертежей "Вишенки", А3. 
Горшок эмалированный с крышкой, 1,5 л. 
Пеногенератор для минимоек, для пистолета 375 серии. 65. Медичні дослідження Герофіла
66. Дослідження активних фільтрів
67. Дослідження властивостей лiнiйних динамічних кіл
69. Синтез і дослідження оксидно-ідієвої кераміки з неомічною провідністю
73. Кон’юнктурне дослідження світового ринку великої побутової техніки
74. Маркетингове дослідження готелю "Премєр Палац"
75. Маркетингове дослідження підприємства громадського харчування (на прикладі ООО "Кафе Молодіжне")
77. Маркетингові дослідження діяльності фірми
78. Маркетингові дослідження конкурентоспроможності ДП "Спектр"
79. Маркетингові дослідження ринку кави торгової марки "Якобз"
80. Методи проведення маркетингового дослідження компанією "Бізнес. Маркетинг. Технології"
Подставка для ножей овальная, 16x6,5x22 см. 
Форма силиконовая для выпечки "Пряничный домик" (арт. TK 0231). 
Карандаши цветные "Замок", 60 цветов. 81. Технологія організації презентації на основі маркетингових досліджень ринку
82. Товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів
83. Дослідження асортименту пральних машин
84. Дослідження життєвого циклу товарів на прикладі продуктів компанії Danone
85. Дослідження поведінки споживачів на ринку товарів і послуг
91. Експериментальні дослідження ефективності тіотриазоліну за умов доксорубіцинової кардіоміопатії
92. Методи психофізіологічних досліджень
94. Променеве дослідження молочної залози
95. Рентгенологічний метод дослідження в променевій діагностиці
Кран башенный. 
Статуэтка "Мисс кокетливость", 10x9x29 см. 
Кружка "Вязанная", синяя. 97. Променеве дослідження щитоподібної залози
99. Дослідження ділової кар’єри менеджера
