|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Проблема життя і смерті в філософії |
Забавная пачка "5000 дублей". 
Ручка "Шприц", желтая. 
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". Луганський Державний Коледж Економіки і Торгівлі КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ПРЕДМЕТУ «ФІЛОСОФІЯ» Тема: &quo ;Проблема життя і смерті в філософії&quo ; 2006 р. Зміст Вступ Свідомість як філософська категорія Проблема життя і смерті Сенс життя, смерть і безсмертя людини Скільки жити людині? Як жити? Заради чого жити? Література Вступ Чи має життя сенс? Якщо так, то який саме? У чому безглуздий процес природного народження, розквіту, визрівання, зів'янення та смерті людини, як будь-якого іншого організму? Це постійні, чи так звані буттєві питання. Точніше, єдине питання: «У чому сенс життя?» хвилює та гризе у глибині душі кожну людину. Людина може на тривалий період забути про нього, поринути у побутові, повсякденні чи надособові проблеми, але життя влаштовано так, щоб зовсім знехтувати, проігнорувати це питання не може навіть найбільш байдужа та духовно спляча людина. Неминучість смерті та її провісників – старіння та хвороб, факт скороминучого зникнення у минулому миттєвостей життя з усіма їх позірними проблемами, є для кожної людини неусуваним нагадуванням про невирішене, відкладене питання сенсу життя. Отже, людина – істота вільна та усвідомлююча власну смертність – неминуче приходить до роздумів про сенс життя, і це не просто розумова вправа, а питання самого життя. Людина може поховати питання про сенс життя на дні власної «душевної могили», але тоді і життя її не відбудеться. Свідомість як філософська категорія Духовне життя – це одна із сутнісних характеристик людини. Різні аспекти духовного життя індивіду вивчають різні науки: психологія, нейрофізіологія, кібернетика та інші науки, по-своєму осмислюють його мистецтво та релігія. Філософію духовне життя цікавить з точки зору ролі його у вирішенні питання про місце людини у світі. Ще донедавна духовне життя людини фактично зводилося до свідомості, а до свідомості відносилось те, що може бути виразно сформульованим і висловленим мовою. Роль такої свідомості в житті людини досить значна, але не слід зводити до неї все духовне життя. Іноді поняття «свідомість» вживають у широкому значенні, позначаючи ним усе психічне життя людини. У цьому разі поняттям «свідомість» охоплюється не лише усвідомлений, а й підсвідомий рівень. Проте свідомість як психічне життя в цілому не адекватне духовному життю, оскільки останнє не зводиться до внутрішнього стану людини, а проявляється в діяльності, вчинках її. Духовне життя – це сам процес життя, а не лише психічне переживання його. Філософське осмислення поняття свідомості визначає в ньому свій специфічний аспект. Зокрема, свідомість розглядається як «клітинки» філософії. Це означає, що свідомість має бути визначена через співвідношення суб’єктивного й об’єктивного, скінченого та нескінченного. У суб’єктно-об’єктних відносинах духовне постає як суб’активна реальність (ідеальне), що протистоїть об`активній реальності (матерії). Але суб’єктно-суб’єктні відносини є набагато складнішими: зрозуміти духовний світ іншого суб’акта неможливо лише шляхом зведення до об`активних проявів. Тобто ідеальне має бути зрозумілим у єдності всіх трьох аспектів: суб’єктно-об’єктних, суб’єктно-суб’єктних, скінченого – нескінченного.
Проблема ідеального не зводиться так само і до способу існування його в указаних взаємовідносинах, але містить у собі питання щодо характеру взаємодії та взаємопереходу ідеального з його протилежностями: об’єктивною реальністю (у С-О відносинах), іншою суб’єктивною реальністю (у С-С відносинах) і кінцевою швидкоплинною реальністю (стосовно скінченого і нескінченного). У різних філософських тлумаченнях на перший план виходить той чи інший бік цієї складної проблеми. Для суб’єктивного ідеалізму ідеальне є суб’єктивною реальністю даного суб’єкта, що не має виходу ані до об’єктивної, ані до інших суб’єктивних реальностей. Ця позиція неминуче призводить до неможливості визначення існування чогось іншого (існую я один). Залежно від розуміння об’єктивної реальності матеріалізм тлумачить ідеальне або як функцію природи, або як функцію соціальної діяльності людини, що спирається на природні передумови. Перший напрям найбільш наочно виявляється у так званому вульгарному матеріалізмі, згідно з яким духовне життя – це удаваність, яка при детальнішому розгляді зводиться до фізіологічних процесів у мозку. Другий напрям розвивається у рамках діалектико-матеріалістичної філософії і розглядає ідеальне як особливу властивість, вищий продукт розвитку матерії, який має матеріальний бік, але не зводиться до матеріального. У межах цього напряму виявилися неоднозначні підходи до ідеального: воно або пов’язується з діяльністю людського мозку, або визначається функціонуванням його у рамках суспільного життя, за межами психіки окремої людини. Ці підходи мають рацію. Ідеальне не зводиться до матеріального, яке розуміють як фізіологічні процеси у мозку. Та матерія як філософська категорія означає будь-яку об’єктивну реальність і не зводиться ні до фізіологічного, ні до фізичного. Особливі властивості духовного життя не виводять її за межі в усіх відношеннях. Це зумовило третю точку зору, згідно з якою свідомість є і матеріальним, і ідеальним у різних відношеннях. Ідеальне є характеристикою свідомості як протилежності матерії у межах основного питання філософії. Поза цими межами свідомість, духовне життя підпорядковуються об’єктивним законам природи і є матеріальними. З точки зору об’єктивного ідеалізму в духовній сфері людини відображаються ідеальні основи самого буття. Ідеальне розуміють як «проект», прообраз світу, а матеріальне – лише як засіб, матеріал для втілення його. У духовному житті наявні дві паралельні течії, що не мають єдиної основи, – це ідеальна сутність та матеріальні механізми діяльності мозку, нервової системи – такою є позиція дуалізму або психофізіологічного паралелізму. Помилковість останніх двох підходів випливає із загальної критики об’єктивного ідеалізму та дуалізму. Водночас у цих позиціях наявні раціональні моменти і спроба віднайти коріння духовного життя, що не зводяться до матерії, яка вважається фізичною речовиною. Об’єктивне існування ідеального, як уже відмічалося, визнається й окремими представниками діалектичного матеріалізму. Наявність у самому фундаменті буття атрибутів, що явно виходять за межі фізичної реальності, і довів розвиток сучасної науки (кібернетики, синергетики).
Цей факт осмислюється у різних напрямах філософії ХХ ст. З усіх живих істот, які нам відомі, лише людина має свідомість. Свідомість є найвищою формою і результатом розвитку атрибута, загальної властивості матерії – відображення. Існують спільні риси в процесах, які відбуваються на різних сходинках розвитку матерії. В усіх випадках розвитку обов’язково присутня взаємодія. Також в процесі цієї взаємодії встановлюється певна відповідність структур явищ, систем, що взаємодіють. Крім того, «слід» взаємодії, відбиток структури одного з явищ впливає на подальше існування (поведінку) іншого явища. Ці спільні риси і становлять зміст поняття відображення. Відображення є процесом і результатом встановлення відповідності щодо структур будь-яких систем, які взаємодіють і впливають на їх подальше існування. Відображенню, як і матерії в цілому, притаманні властивості саморозвитку. Відображення, перед тим, як перейти до етапу духовного життя людини, проходить цілий ряд етапів відповідно до основних форм руху матерії. Вже у неживій природі відображення може бути не просто синонімом масово-енергетичного перенесення дії, а саме інформаційним процесом, суть якого пов’язана з відповідністю структур. У живій природі інформаційне відображення керує пристосованою поведінкою біосистем. Будь-який предмет у взаємодії з іншими предметами може стати і носієм масово-енергетичної дії, і гаслом, тобто носієм інформації. Фізична природа гасел може змінюватись, але суть не в ній, а у заміщенні одних структур іншими, у відповідності цим структурам. Еволюція біологічного відображення має такі основні тенденції: зростання лабільності (рухомості та активності) інформаційних зв’язків, розвиток попереджувального відображення, що у змозі передбачити ситуацію і планувати необхідні дії, спеціалізація та розвиток апарату інформаційного відображення. Мозок з його величезними можливостями – ось основний результат до соціальних етапів відображення. Розкриваючи еволюцію відображення, можна побачити глибоку спорідненість духовного життя людини з фундаментальними процесами природи. Проте специфічну сутність духовного життя людини формує лише перехід до рівня соціальної форми руху матерії. Мозок надає свідомості можливість працювати. Та цілі і зміст його діяльності задає не мозок як такий, а соціальний спосіб життя людини. Тому свідомість людини є таким інформаційним відображенням, що спроможне виступати як програма, що керує цією ділянкою. Духовне життя людини завдяки його невпинній внутрішній активності набуває ще однієї чудової властивості: воно не зводиться до функціонально-корисної програми, а набуває самоцінності, стає не просто працею, яка обслуговує існування людини, а й внутрішньою духовністю її. Свідомість має властивість універсальності. Це означає, що людина в принципі може відображувати будь-які властивості будь-яких предметів, які так чи інакше залучені до діяльності. Свідомість спроможна відображувати речі такими, якими вони є насправді, тобто має властивість об’єктивності. Свідомість також характеризується творчістю і опосередкована мовою.
Пока не узнаю, буду твердо убежден, что мы с ними -- вовсе не братья по духу. И о самом романе 334: -- Наверное, я заставляю страдать некоторых читателей, показывая им мир с масштабными, неразрешимыми проблемами вроде смерти либо налогов. Пусть даже наша система всеобщего благосостояния вовсе не напоминает некоторых тоталитарных чудовищ, заставляющих призывать к борьбе за свободу угнетенных масс. Тем не менее, радикальные решения ни в литературе, ни в жизни не могут проходить безболезненно. Почти вся научная фантacтикa рисует нам миры, где социальные преобразования -- с помощью простого символического бунта -проделывает некий сказочный герой. Однако в реальном мире такого быть не может, а потому нет никаких оснований считать, что будущее наше будет таким уж безоблачным. Но говорит ли это за то, что вся фантастика должна неукоснительно отражать реальности сегодняшнего дня? -- Я не утверждаю, что каждый писатель обязательно должен быть реалистом. Но ведь если ты говоришь о каких-то этических нормах, то ты просто обязан подчинять этим нормам свое воображение,-- да и мир обязан воспринимать во всей его полноте и сложности, Я всегда ищу в искусстве либо иронию, либо просто толику здравого смысла: я не желаю выслушивать красивую ложь в адрес нашей с вами жизни
1. Проблема простору у філософських і природничих науках
2. Проблема эрекции полового члена мужчины - это проблема женщины...
3. Смысл человеческого бытия. Проблема жизни, смерти и бессмертия
4. Проблема смысла жизни, смерти и бессмертия человека
5. Проблемы традиций в искусстве современных народных художественных промыслов
9. Проблема разума: традиции решения
10. Проблемы смерти и бессмертия
11. Екологічні проблеми промислових та побутових відходів
12. Традиция или идеология: основная проблема современного образования
13. Глобальні проблеми забезпечення життєдіяльності та якості життя людини
14. Сельское хозяйство Франции: традиции и проблемы
15. Проблемы совершенствования борьбы с причинением смерти по неосторожности
16. Проблема обрядовірства в житті та творчості Т. Шевченка
Грызунок на прищепке "Сердечко". 
Набор для проведения опытов по выработке электричества "Маленький гений". 
Бумага "IQ Color", А4, 250 листов, 5 цветов. 17. Опера Генри Пёрселла "Дидона и Эней": проблемы традиций и новаторства
18. Свідомість як філософська проблема
19. Проблемы жизни и смерти, отношение к смерти в различные исторические эпохи и в различных религиях
20. Специфика современных религиозных воззрений, проблема жизни и смерти
21. Екологічні проблеми зберігання та утилізації відходів
25. Проблемы существования внеземных цивилизаций
26. Происхождение жизни: абиогенез и панспермия. Гиперцикл. Геохимический подход к проблеме
27. Проблема происхождения и эволюции человека
28. Химическое оружие и проблемы его уничтожения в России
29. Демографические проблемы России
30. Пищевая промышленность Украины. Проблемы и перспективы развития
31. Проблема применения моделей устойчивого развития на региональном уровне
32. Проблемы добычи алмазов в Якутии
Полка на ванну. 
Антимоскитная сетка "Лето" для дверного проема, 2.1x1.0 м. 
Доска пробковая, с алюминиевой рамой, 60x45 см. 33. Проблемы формирования промышленности европейского севера России
34. Сырьевая и энергетическая проблема мира
35. Проблема ресурсообеспечения
36. Территориальная проблема Курильских островов
37. Глобальные проблемы человечества. Использование Мирового океана
41. Бюджетный дефицит и государственный долг: теория проблемы и ее проявление в российской экономике
42. Местные налоги: экономическая сущность, необходимость и проблемы взимания
43. Проблеми формування i виконання мiсцевих бюджетiв
44. Проблемы налогооблажения в странах переходного периода
45. Проблемы пенсионного обеспечения в РФ
46. Проблемы финансирования расходов на управление в Российской Федерации
47. Проблемы формирования доходной части бюджета Ханты-Мансийского Автономного Округа
48. Проблемы связанные с правами, свободами и обязанностями иностранных граждан и лиц без гражданства
Набор посуды керамической "Миньоны" (3 предмета), желтый. 
Пивная кружка "Пиво утром, как известно, не так вредно, как полезно", 500 мл, 14 см. 
Средство для купания Bubchen, 400 мл. 49. Проблемы избирательного права современной России
50. ЛИЗИНГ: правовые основы и проблемы развития правового регулирования в РФ
51. Актуальные проблемы гражданского права
53. Проблема отношений всей России с Кавказом
57. Актуальные проблемы конституционно-правового развития в России
58. Проблема нераспространения и не использования оружия массового уничтожения (ОМУ)
59. Приватизация муниципального жилищного фонда: Проблемы и правовые последствия
60. Налоговая система России: сущность, проблемы, перспективы развития
61. Актуальные проблемы возмещения налога на добавленную стоимость при экспорте товаров за пределы РФ
63. Проблемы наказания несовершеннолетних
64. Проблема происхождения права
Ремень-кошелек эластичный с двумя отделениями, чёрный (арт. TD 0453). 
Набор для создания украшений "Кукла". 
Стул детский Little Angel "Я расту" (цвет: салатовый). 65. Проблемы страхования автотранспорта в России
66. Проблемы сочетания представительного и прямого правления
67. Проблемы законности в Российской Федерации
68. Договоры в сфере найма труда: проблемы отраслевого разграничения
69. Региональные проблемы экологической безопасности на полуострове Ямал
73. Основные проблемы культуры речи в СМИ
74. И.И.Крылов на Кавказских Минеральных Водах. Изучение проблемы
75. Проблема классификации языков
76. Философские проблемы фантастики
77. Проблема трагической судьбы России в повести А. Платонова "Котлован"
78. Философские проблемы в лирике М.Ю. Лермонтова
79. Культура, природа, человек. Проблемы и пути их решения
80. Перевод. Искусство перевода и его проблемы
Детские подгузники-трусики Genki L 9-14кг, 30 шт. 
Мешковина упаковочная "Gamma" (цвет: натуральный), 100х106 см, арт. М006Д. 
Говорящий плакат "Веселые уроки". 82. Проблемы национального характера в русской прозе 20 века
83. Проблема освоения иноязычных заимствований русскоязычными индивидами
84. Синтаксические функции герундия в испанском языке. Проблема атрибутивного герундия
85. Этические проблемы в фильме Э. Рязанова “Дорогая Елена Сергеевна”
89. Проблемы генезиса капитализма в России
92. "Вторая опора" ЕС: проблемы построения и подходы
93. Проблемы современной Москвы
94. Sportster Voice 28.8 Инсталляция & Проблемы и решения
95. Проблема 2000 года и ее последствия
96. Проблема выбора средней величины
Фляга "S.Quire 1406YX-3", 0,18 л, сталь (цвет: серебристый с рисунком). 
Пенал большой "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (розовый, цветной горох). 
Наклейка зеркальная "Птицы", 30x40 см. 97. Эвтаназия, как проблема современной медицины
99. Этические проблемы трансплантологии
