![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Виховання як педагогічна категорія |
Зміст Вступ 1. Зміст педагогічного поняття «виховання» як суспільно-історичного явища 2. Теорія виховання як наукова і навчальна дисципліна Висновок Список джерел Вступ Тема контрольної роботи «Виховання як педагогічна категорія». Термін «виховання» в історії мав різні прояви і тлумачення. У романській мові для визначення виховної діяльності використовували слово латинського походження educa io , у французькій - pedagogie - educa io , в італійській - pedagogia - educazio e, у німецькій - padagogik - erziehu g, у польській - edukacia і wychowa ia. В англійській мові термін educa io означає виховання водночас як діяльність і як науку про виховання, хоча в словнику англійської мови є рідко використовуваний термін pedagogics. В українській мові виховання є похідним від слова chova i - ховати, вирощувати. В українській народній педагогіці воно спочатку вживалося у значенні «оберігати (ховати) дитя від небезпеки», а згодом почало означати «вирощувати дітей, навчати правил доброї поведінки». Пізніше його стали тісно пов'язувати з поняттям «навчати» і часто використовували як рівнозначні. Ототожнення процесів навчання і виховання призвело з часом до дублювання понять «освіченість» і «вихованість». Нерідко вихованою людиною вважають людину освічену, що по суті неправильно. Мета роботи – виявити поняття терміну виховання та розкрити тему теорію виховання як наукової і навчальної дисципліни. 1. Зміст педагогічного поняття «виховання» як суспільно-історичного явища У вітчизняній педагогіці поняття «виховання» відокремилося від поняття «навчання» у другій половині XVIII століття. В прямому значенні воно використовувалось у «Статуті народних училищ в Російській імперії» (1786). 1806 року це поняття було включено у словник Російської Академії. «Виховання» і «навчання» в сучасній педагогічній науці самостійні терміни, тому що розкривають різні сфери педагогічної діяльності. «.Методика виховної роботи має свою логіку, порівняно не залежну від логіки роботи освітньої. І те, й інше - методика виховання і методика освіти, - на мою думку, становлять два розділи, більш чи менш самостійні розділи педагогічної науки. Зрозуміло, ці розділи повинні бути органічно пов'язані. Зрозуміло, всяка робота в класі є завжди роботою виховною, але зводити виховну роботу до освітньої я вважаю неможливим», - писав А.С. Макаренко. Навчання - це процес опанування підростаючими поколіннями знань, навичок та вмінь, набуття професійно важливих якостей. Результатом завершеного навчання є отримання певної освіти. Відповідно, освіта буває загальною, професійно-технічною, середньою, вищою, професійною. Проблеми навчання досліджує і обґрунтовує дидактика. Навчання, один із найважливіших компонентів вихованості людини, - фактор формування особистості, але не визначальний. Часто освічена, з багатим запасом знань людина є досить невихованою і явно відштовхує від себе оточуючих. Про це влучно сказав російський невропатолог, психіатр і психолог В.М. Бехтерев: «Якщо освіта спрямована на примноження людських знань і, отже, на збільшення ерудиції, то виховання розвиває розум людини, привчаючи її до синтезу й аналізу, воно слугує облагородженню душевних почуттів і формуванню та зміцненню її волі.
Звідси зрозуміло: якою б освіченою не була людина, та коли розум її не відзначається певною гнучкістю, якщо почуття її залишилися на рівні глибокого егоїзму, якщо вона, зрештою, не має і волі, то вся її освіченість з погляду загальної користі буде лише баластом, і не більше. Якщо, з іншого боку, людина з освітою протягом свого розвитку отримує невідповідне спрямування почуттів і волі, то її освіченість може стати лише засобом задоволення особистих бажань і в цьому розумінні слугуватиме лише формуванню шкідливого члена нашого суспільства». Отже, виховання є процесом підготовки людини до сьогоднішньої та майбутньої життєдіяльності. Педагогічна категорія «виховання» вживається у педагогічній науці в чотирьох значеннях: у широкому соціальному - це виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, який має не лише позитивну спрямованість. Дійсність містить конфлікти і протиріччя; тут особистість набуває не тільки позитивного соціального досвіду, але і негативного; у широкому педагогічному - це виховна діяльність різних освітньо-виховних систем, які керуються педагогічними теоріями; у вузькому педагогічному - це цілеспрямована виховна діяльність педагога з метою досягнення певних виховних цілей; у гранично вузькому - це розв'язання педагогом конкретної індивідуальної проблеми виховання або перевиховання. Виховання як педагогічна категорія має три суттєвих ознаки: цілеспрямованість, яка передбачає наявність певного взірця, соціально-культурного ідеалу; відповідність процесу виховання певним соціально-культурним цінностям; наявність певної системи організованих виховних впливів; гуманність, яка передбачає орієнтацію у вихованні на загальнолюдські цінності; цілісність, неперервність і тривалість, тобто виховання має зачіпати всі сфери психіки людини, творчо формувати і всебічно розвивати їх протягом всього життя. Для реалізації цих ознак виховання має бути &quo ;комплексним, планомірним і організованим. Виховання - це процес цілеспрямованої, систематичної, організованої і планомірної взаємодії вихователя і вихованця, під час якого відбувається вплив на свідомість, підсвідомість, пізнавальну, емоційно-вольову та мотиваційну сфери вихованця з метою формування у нього наукового світогляду, високих моральних, громадських і професійних рис для формування його особистості. Із цього визначення зрозуміло, що об'єктами виховного впливу є: свідомість і підсвідомість вихованця, його мотиваційна, емоційно-почуттєва і вольова сфери, навички та звички вихованої поведінки в умовах повсякденної та професійної діяльності, самовдосконалення. Свідомість - це властива людині функція головного мозку, яка полягає в суб'єктивному відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, власних дій, у попередньому їх накресленні та передбаченні наслідків, у регулюванні відносин з оточуючими та соціальною дійсністю. А підсвідоме - це різноманітні психічні процеси, що відбуваються за порогом свідомості вихованця, але органічно з нею пов'язані, впливають на неї і за відповідних умов порівняно легко переходять в її сферу.
Водночас ці дві сфери психіки мають бути предметом виховного впливу. Вплив на свідомість формує переконання вихованця, його світогляд, а підсвідоме зміцнює їхній ефект. Навичка - це психічне утворення, завдяки якому людина спроможна виконувати певну дію автоматично, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервової енергії. Звичка - схильність людини до відносно усталеного способу дії. Всі дії за допомогою позитивних почуттів можна підсилити, емоційно забарвити мотиви вихованої поведінки. «Гарна звичка - це моральний капітал. Капітал звички від уживання зростає і дає людині можливість, як капітал матеріальний в економічному світі, дедалі плідніше використовувати свою найдорогоціннішу силу - силу свідомості, волі і зводити моральну будову свого життя дедалі вище, не починаючи щоразу своєї будівлі з фундаменту і не витрачаючи своєї свідомості і своєї волі на боротьбу з труднощами, які були вже раз переможені». Емоції - це психічне відображення у формі безпосереднього переживання життєвого змісту явищ і ситуацій, зумовленого відношенням їхніх об'єктивних властивостей до потреб суб'єкта. Почуття - одна з основних форм переживання вихованцем свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативні. Структура почуття складається не лише з емоцій, але і з узагальненого ставлення вихованця, пов'язаного з розумінням, знанням. Тісний зв'язок почуттів з емоціями проявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції. Своєю чергою, позитивні емоції та почуття виступають «трансформатором» структури потреб вихованця та будують її ієрархію. За О.М. Леонтьевим, усвідомлені потреби створюють відповідний мотив. У зв'язку з цим треба прагнути зрозуміти потреби вихованця, їхню структуру, виявити серед них домінуючі, недостатньо задоволені, з'ясувати причини та показати оптимальні способи їх задоволення, трансформувати в соціально позитивну поведінку. Отже, мотиви є спонукальною силою дій і вчинків вихованця. Сукупність однорідних мотивів складає мотивацію відповідної поведінки. Основним смислом і провідною ідеєю всієї виховної роботи має бути формування і постійний розвиток у вихованців мотивації по творчого самовдосконалення позитивних рис своєї особистості й нівелювання негативних. Самовиховання - це свідома діяльність, спрямована на якнайповнішу реалізацію вихованцем себе як особистості, в основі якої лежить мотивація самовдосконалення. Суттєвим предметом виховного впливу є воля вихованця, за допомогою якої можна значно підсилити ефект виховних впливів, мобілізувати психіку на вдосконалення позитивних та усунення негативних якостей, на постійне самовдосконалення. Воля - це здатність вихованця, що проявляється в самодетермінації та саморегуляції своєї діяльності й різних психічних процесів. Воля має безпосередній вплив на перевиховання особистості вихованця. Перевиховання - це цілеспрямована робота вихователя з метою усунення недоліків у важковиховуваного або педагогічно занедбаного вихованця.
Он должен уметь подчиниться товарищу и должен уметь приказать товарищу. Он должен уметь быть вежливым, суровым, добрым и беспощадным - в зависимости от условий его жизни и борьбы. Он должен быть активным организатором. Он должен быть настойчив и закален, он должен владеть собой и влиять на других; если его накажет коллектив, он должен уважать и коллектив и наказание. Он должен быть веселым, добрым, подтянутым, способным бороться и строить, способным жить и любить жизнь, он должен быть счастлив. И таким он должен быть не только в будущем, но и в каждый свой нынешний день. "Олимпийцы" ужаснулись: - Наказание? Наказание воспитывает раба! - Долг - буржуазная категория! - Честь - офицерская привелегия!! - Это - н е с о в е т с к о е в о с п и т а н и е !!! Это происходило действительно так: у нас сохранился стенографический отчет. Мы работали пять лет. Вместе с нами почти не работали педагоги, но с нами работали коммунары-дзержинцы. Они делали стулья, арматуру, сверлилки, новую свою жизнь, нового человека, - и они еще делали новую, советскую педагогику
1. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
2. Розумовий розвиток старших дошкільників як психолого-педагогічна проблема
3. Алкоголізм і наркоманія як соціально-педагогічна проблема
4. Управління трудовими ресурсам як динамічна система
5. Перыядычны друк як спецыфічная сістэма гістарычных крыніц
9. Педагогічна робота з шестирічними дітьми
10. Педагогічна спадщина Неплюєва
11. Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах
12. Педагогічна взаємодія і механізм співробітництва педагога й учнів
13. Індустріально-педагогічна психологія
14. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму
15. Ринок цінних паперів як специфічна сфера грошового ринку
16. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
17. Педагогіка як наука про виховання людини
18. Виховання у сім’ї як першооснова розвитку дитини як особистості
19. Етикет як умова виховання і формування цілісності особистості
21. Медико-психологічна характеристика невротичних розладів у музично-педагогічних працівників
25. Педагогічне спілкування як діалог
26. Педагогічні умови виховання любові до Батьківщини у дітей дошкільного віку
27. Роман Ч.П. Сноу "Пора сподівань" як роман виховання
28. Тривожність як соціально-педагогічне явище
29. Фольклор як засіб виховання школярів
30. Виховання бережливого ставлення до природи в психолого-педагогічній теорії і шкільній практиці
32. Явище альтруїзму як категорія соціальної психології
33. Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація
34. Государственный бюджет, как экономическая категория и основной финансовый план Украины
35. Категории земель. Земли поселений
36. Категории рода и одушевленности-неодушевленности и их выражение в некоторых языках мира
37. Становление категории залога в англ. языке
41. Категории медицинской этики долг и достоинство
42. Категория иммунитета по Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации
44. Профессиональное мастерство социального педагога
45. Педагоги-новаторы. Ш.А.Амонашвили
46. Педагогические категории и понятия
47. Исследование факторов эмоционального выгорания педагогов
48. Здоровье как педагогическая категория
49. Личностные качества педагога
50. Категория справедливости в морали и праве
51. Личностные качества педагога
52. Категории земель. Земли поселений
53. Философские категории как отражение действительности в процессе познания
57. Трудовые ресурсы как социально-экономическая категория и объект управления
58. Издержки производства как экономическая категория
60. Приватизація як засіб припинення державної власності
61. Экономические законы и категории
62. Политическая культура: смысл и методологическое значение категории
63. Политическая культура: смысл и методологическое значение категории
64. Категории лица, сказуемости и предикативности в языке кечуа
65. Категория "культура" в социологии
66. Категория престижности в жизни Древнего Рима
67. Сюжет та iсторiя створення роману Панаса Мирного Хiба ревуть воли, як ясла повнi?
68. Категория одушевленности ~ неодушевленности
69. Категория одушевленности ~ неодушевленности
73. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
74. Качество как экономическая категория и объект управления
75. Станислав Нейгауз - педагог
76. Теоретическая педагогия после Екатерины II
77. В. Г. Белинский и А. С. Хомяков как педагоги
78. Церковно-религиозная педагогия
79. Интернет в учебной деятельности молодого педагога
80. ВЕЛИКИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ПЕДАГОГ К.Д. УШИНСЬКИЙ
81. Воспитание различных категорий девиантного поведения
83. Педагогический инструмент социального педагога по работе с подростками
84. Роль социального педагога в организации сотрудничества семьи и начального звена школы
85. Культурные ценности как правовая категория
89. Состояния тревожности у педагогов
91. Аналіз ігрової діяльності як засобу соціалізації особистості
92. Информационная компетентность как педагогическая категория
93. Подготовка будущих педагогов к восприятию субъектности учащихся в обучении
94. Моделирование профессиональной подготовки педагога-психолога
95. Взаимодействие педагога и ребенка как фактор развития творческой активности дошкольника
96. Выдающийся советский педагог А.С.Макаренко
97. Категории мысли и категории языка
98. Виховання взаємодопомоги у дітей дошкільного віку
99. Подготовка педагогов к реализации функции социальной защиты ребенка