![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Моніторинг фінансових операцій комерційного банку "Фінанси та кредит" |
До моніторингу фінансових операцій КБ &quo ;Фінанси та кредит&quo ; відносяться запобігання та захист з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Методи і способи відмивання грошей змінюються відповідно до розвитку контрзаходів. Останніми роками група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FA F) виявляла дедалі складніші комбінації способів, зокрема такі, як активізація використання юридичних осіб для приховання справжньої власності і контролю за доходами, одержаними злочинним шляхом, та активізація використання професіоналів для надання консультацій і сприяння у відмиванні кримінальних доходів. Ці фактори, що поєднуються з досвідом, набутим у країнах і на територіях, які не співпрацюють у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також ряд національних та міжнародних ініціатив зумовили перегляд і перевірку сорок рекомендацій FA F з метою посилення протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму в нових умовах. Нині FA F закликає всі країни вжити необхідних заходів для приведення їх національних систем стосовно боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму у відповідність з новими рекомендаціями FA F та ефективного їх здійснення. FA F - міжурядовий орган, який визначає стандарти та розробляє політику з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. На сьогодні до його складу входить 33 члени: 31 країна та 1 уряд, 2 міжнародні організації, а також понад 20 спостерігачів: 5 регіональних органів FA F та більше як 15 інших міжнародних організацій або органів. Процес перегляду сорок рекомендацій, який проводився з метою вищезгаданої перевірки, був широким, відкритим для членів FA F, не членів цієї організації, спостерігачів, фінансового та інших секторів заінтересованих сторін. Цей консультаційний процес дав змогу накопичити великий обсяг інформації, яку було повністю враховано в процесі перегляду. Переглянуті сорок рекомендацій застосовуються не тільки до відмивання грошей, а й до фінансування тероризму, і разом з вісьмома спеціальними рекомендаціями з боротьби з фінансуванням тероризму створюють розширену, вичерпну і послідовну структуру заходів у боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. FA F визнає, що країни мають різні правові та фінансові системи, а отже, не можуть вживати ідентичних заходів для досягнення спільної мети, особливо що стосується деталей. Тому рекомендаціями встановлюється мінімум стандартів для імплементації рішення відповідно до умов країни і конституційних рамок. Рекомендаціями охоплюються усі заходи, які повинні вживатися в межах системи кримінальної юстиції і регулятивної системи, а також превентивні заходи для фінансових установ та деяких інших підприємств і сфер діяльності, а також у сфері міжнародного співробітництва. Базові сорок рекомендацій FA F були розроблені у 1990 році як ініціатива щодо боротьби з протиправним використанням фінансових систем особами, які відмивають гроші, одержані від реалізації наркотиків. У 1996 році рекомендації вперше були переглянуті з метою відображення типів відмивання грошей, які змінюються.
Сорок рекомендацій у редакції 1996 року були схвалені більш як 130 країнами і є міжнародним стандартом у сфері боротьби з відмиванням грошей. У жовтні 2001 року FA F поширила свій мандат на питання фінансування тероризму і зробила важливий крок, підготувавши вісім спеціальних рекомендацій щодо боротьби з фінансуванням тероризму. Ці рекомендації містять комплекс заходів, метою яких є протидія фінансуванню терористичних актів та терористичних організацій, і доповнюють сорок рекомендацій. Сорок рекомендацій визначають загальні засади заходів боротьби з відмиванням грошей і призначені для універсального застосування. Вони дають повний набір контрзаходів щодо відмивання грошей і охоплюють систему кримінального законодавства та систему примусового виконання законодавства, фінансову систему та її нормативно - правову базу, а також міжнародне співробітництво. Сорок рекомендацій визнані, прийняті і ухвалені багатьма міжнародними органами. Рекомендації не є складними і не викликають труднощів, вони не обмежують свободу здійснення законних операцій і не загрожують економічному розвитку. Згадані рекомендації визначають принципи дій і надають країнам певну гнучкість у реалізації цих принципів згідно з їх специфічними умовами та конституційною базою. Хоча рекомендації не є міжнародною конвенцією, обов’язковою для виконання, багато країн світу взяли на себе зобов’язання боротися з відмиванням грошей шляхом реалізації Сорока рекомендацій. Серед основних зобов’язань, уміщених в Рекомендаціях, які необхідно ефективно реалізувати, такі: Криміналізація відмивання грошей, отриманих в результаті тяжких злочинів (рекомендація 4) та прийняття законів про арешт та конфіскацію коштів, отриманих злочинним шляхом (рекомендація 7). Зобов’язання для фінансових установ здійснювати ідентифікацію всіх своїх клієнтів, у тому числі будь-яких осіб, до яких перейшла певна власність, та належне ведення обліку (рекомендації 10 та 12). Вимога до фінансових установ повідомляти компетентним національним органам про підозрілі операції (рекомендація 15) та запроваджувати широке коло заходів внутрішнього контролю (рекомендація 19). Адекватні системи контролю та нагляду за діяльністю фінансових установ (рекомендації 26-29). Необхідність підписання міжнародних угод та прийняття національного законодавства, яке би дало змогу країнам здійснювати оперативну і ефективну співпрацю на всіх рівнях (рекомендації 32-40) Сорок рекомендацій та вісім спеціальних рекомендацій FA F були визнані Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, як міжнародні стандарти боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Основним елементом у боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму є необхідність моніторингу систем країн на предмет їх відповідності вимогам міжнародних стандартів. Взаємна оцінка, проведена FA F та відповідними регіональними організаціями стосовно розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, а також оцінки, проведені Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, є надзвичайно необхідним механізмом забезпечення ефективної імплементації рекомендацій FA F всіма країнами.
Уповноваженим банкам не рекомендується встановлення кореспондентських відносин з відкриттям кореспондентських рахунків в будь-якій валюті з банками зареєстрованими в офшорних зонах: 1. Для забезпечення належної реалізації функції суб'єкта первинного фінансового моніторингу банк створює програму ідентифікації і вивчення банків-кореспондентів (далі клієнтів) банку, яка перш за все може включати: а) порядок здійснення первинної ідентифікації клієнта під час встановлення відносин з ним; б) заходи по уточненню інформації про клієнта і порядок їх проведення; в) порядок забезпечення документального фіксування інформації про клієнта; г) порядок та критерії класифікації банків відповідно оцінці ризику проведення ними операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) прибутків, отриманих злочинним шляхом чи фінансуванням тероризму; д) порядок проведення заходів по перевірці інформації про клієнта чи особу, яка діє від його імені, у випадку виникнення сумнівів її достовірності з врахуванням ризику проведення таким клієнтом операцій по легалізації прибутків отриманих злочинним шляхом; є) заходи по додатковому вивченню клієнта та порядок їх проведення. Під час реалізації програми ідентифікації та вивчення своїх клієнтів банк відносно своїх клієнтів формує та веде відповідні анкети. Банк може прийняти рішення відносно недоцільності ведення анкет відносно категорій клієнтів, що здійснюють операції, які складають низький ризик їх використання з метою легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом. Анкета є внутрішнім документом банку і може містити інформацію, отриману банком по результатам ідентифікації та вивчення клієнта, результати аналізу його операцій, а також висновки банку відносно репутації клієнта та оцінки ризику здійснення ним операцій по легалізації прибутків отриманих злочинним шляхом. Анкета формується по результатам здійснення початкової ідентифікації клієнта на етапі встановлення відносин з ним. Інформація, яка міститься в анкеті, уточнюється в процесі вивчення клієнта в порядку встановленому банком. Банк отримує від клієнта відомості та документи, що дають змогу ідентифікувати та вивчити клієнта. Ці документи повинні бути діючими та містити достовірну інформацію на час їх пред'явлення банку. Ідентифікація клієнта здійснюється на основі оригіналів документів, пред'явлених клієнтом, або належним чином завірених їхніх копій, а також у випадку необхідності на основі інформації, отриманої від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб і по результатам проведення заходів по збору інформації про клієнта з інших джерел. Надання клієнтом належним чином завірених копій документів, копій наданих ним оригіналів документів, та інші документи, які є основою для його ідентифікації повинні знаходитись в справі клієнта і зберігатись на протязі термінів визначених законодавством України. У випадку виникнення сумнівів відносно достовірності відомостей або документів, наданих клієнтом банк з урахуванням ступеню ризику здійснених цим клієнтом операцій по легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом. Приймає міри відносно перевірки наданих клієнтом відомостей та документів.
Не начисляются пени на сумму недоимки, которую налогоплательщик не мог погасить в силу того, что по решению налогового органа или суда были приостановлены операции налогоплательщика в банке или наложен арест на имущество налогоплательщика. Подача заявления о предоставлении отсрочки (рассрочки), налогового кредита или инвестиционного налогового кредита не приостанавливает начисления пеней на сумму налога, подлежащую уплате. (абзац введен Федеральным законом от 09.07.1999 154-ФЗ) 4. Пеня за каждый день просрочки определяется в процентах от неуплаченной суммы налога или сбора. Процентная ставка пени принимается равной одной трехсотой действующей в это время ставки рефинансирования Центрального банка Российской Федерации. (в ред. Федерального закона от 09.07.1999 154-ФЗ) Абзац исключен.P Федеральный закон от 09.07.1999 154-ФЗ. 5. Пени уплачиваются одновременно с уплатой сумм налога и сбора или после уплаты таких сумм в полном объеме. 6. Пени могут быть взысканы принудительно за счет денежных средств налогоплательщика на счетах в банке, а также за счет иного имущества налогоплательщика в порядке, предусмотренном статьями 46 48 настоящего Кодекса
1. Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
2. Аналіз господарської діяльності торгівельного підприємства ТОВ "Албо"
3. Проектування логістичної системи торгівельного підприємства
4. Комплекс економічних розрахунків на торгівельному підприємстві
5. Кредитные ресурсы коммерческого банка (Доклад)
9. Правове регулювання торгівельного обслуговування населення. Оптовий товарообіг
10. Внутрішня і зовнішня торгівля. Торгівельні компанії XVI-XVII століття
12. Експрес-гастро-рН-моніторинг
13. Європейське зростання та міжнародні торгівельні потоки країн ЄС
16. Кредитные ресурсы Ростовской области
17. Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства
18. Дистанційний екологічний моніторинг
19. Еколого-соціальній моніторинг
20. Участь держав у міжнародній мережі глобального екологічного моніторингу
25. Іпотечне кредитування як механізм залучення фінансових ресурсів для підприємницької діяльності
26. Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку
27. Розробка ІС підприємства оптової торгівлі лікарськими препаратами
29. Кредитування підприємств міжнародними фінансово-кредитними інститутами
30. Організація виробництва м`ясного цеху заготівельного підприємтсва
31. Розробка фінансового плану будівельного підприємства на основі аналізу його фінансового стану
32. Фінансові ресурси підприємства
33. Підприємство по технічному обслуговуванню і ремонту будівельних машин
35. Финансово-кредитное управление развитием оборонного комплекса России
36. Проблема занятости трудовых ресурсов, их численность. Центральный экономический район.
37. Территориальные особенности обеспеченности хозяйства Украины природными ресурсами (Контрольная)
42. Водные ресурсы
45. Денежно-кредитная политика Банка Англии
46. Кредитная политика государства и механизм ее реализации в условиях рынка
47. Платежи за использование природных ресурсов
48. Денежно-кредитная политика государства
50. Шпаргалки по Денежно-кредитному регулированию
51. Правовые основы создания, реорганизации и ликвидации кредитной организации
52. Особенности несостоятельности (банкротства) кредитных организаций
53. Статистика трудовых ресурсов
57. Формирование и использование информационных ресурсов
58. Загрязнение водных ресурсов и методы очистки
59. Водные ресурсы и водные мелиорации
60. Рациональное использование водных ресурсов
62. Охрана и использование водных ресурсов
63. Природные ресурсы - как основа функционирования мировой экономики
64. Загрязнение водных ресурсов
66. Количественные показатели агроклиматических ресурсов
67. Образовательные ресурсы интернет
68. Использование морских - возобновляемых ресурсов в производстве электроэнергии
69. Управление человеческими ресурсами
73. Природные ресурсы как экономический фактор
74. Денежно-кредитная политика государства
76. Роль коммерческих банков в кредитной структуре
77. Денежно-кредитная политика центральных банков
78. Кредитные операции коммерческих банков и их учет
80. Банк России: его функции и взаимоотношения с кредитными организациями
81. Кредитный риск и способы его снижения
82. Цели и задачи управления банковскими рисками на кредитном рынке
83. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
84. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
89. Механизм денежно-кредитного регулирования
90. Роль Центрального банка и его территориальных управлений в развитии кредитной системы
91. Банковская система. Денежно – кредитная политика и ее проявление в Республике Молдова
92. Организация биржевых торгов
93. Учетная политика предприятия (Облікова політика підприємства)
94. Финансовые ресурсы предприятия
95. История создания кредитной системы в России
96. Международные валютные и кредитные организации
97. Международная денежно-кредитная политика
98. Роль Евро в мировой валютно–кредитной системе (МВКО)
99. Международные валютно-финансовые и кредитные организации