![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Джерела та форми права |
Міністерство освіти України Київський державний торговельно-економічний університет К у р с о в а р о б о т а на тему: “Джерела (форми) права” Виконала: Cтудентка групи П-22 Королюк Наталія Керівник: Дутка Г.І.2002р. План Вступ 1. Поняття джерела (форми) права: а) право і його суть; б) поняття джерела права; в) тонкощі між розумінням понять джерела та форми права 2. Характеристика форм права: а) види форм права; б) характеристика форм права 3. Нормативно-правовий акт-основне джерело системи права України: а) характеристика нормативно-правових актів; б) види і форми нормативно-правових актів; в) нормативно-правовий акт-основне джерело системи права України Висновки Список використаної літератури Вступ Важлива фунція покладена на плечі суспільства – регулювання відносин між людьми, охорона і захист цих відносин. Це завдання воно здійснює за допомогою соціальних норм, у системі яких право посідає провідне місце. Тому право в юридичній науці розглядають як загальносоціальне явище і як волевиявлення держави. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну соціальну, правову державу. Основоположними принципами такої держави об’єктивно виступаєть верховенство Права, першочергова соціальна цінність прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. “Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави” (Ст. 3 Конституції України). Частина ж перша статті 8 Основного закону нашої держави проголошує: “В Україні визначається і діє принцип верховенства права”. Термін “право” вживається в процесі спілкування людей досить часто, відображаючи при цьому різні аспекти їхнього суспільного життя. Так, слово “право” означає можливості, які має соціальний суб’єкт, сукупність особливих правил соціальної поведінки загального характеру, відповідність форм явища, його сутності тощо Залежно від сфери знань, в яких використовується цей термін, виділяють його філософські, соціальні, психологічні тлумачення, що мають загальні і відмінні риси, пов’язані з особливостями предмету наукового дослідження і засобів, що використовуються для цього. Кожне з тлумачень права відображає лише певні його сторони, аспекти тією мірою, в якій право є предметом дослідження окремої науки. Тому тільки аналіз всіх визначень права спроможний відобразити його характеристики, як цілісного суспільного явища. Але такий аналіз не буде повноцінним без дослідження джерел,чи, як ще часто їх називають у правовій науці, форм права. Саме джерела права і є центром уваги нашої курсової роботи. Поняття права, його джерела, класифікація форм права, нормативно-правовий акт у ракурсі основного джерела права, - безперечно одні з найважливіших моментів у правовому світогляді, правовій культурі громадянина України, і які обов’язково мусять бути охоплені даною роботою.
Поняття джерела (форми) права а) право і його суть Право завжди пов’язане з суспільним життям людини. Людина є носієм і основним споживачем його приписів (норм), а її інтереси і потреби – джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Право забезпечує загальний порядок, що проявляється в суспільній поведінці людей, установ, організацій, держави. Право проявляє себе, як загальний обов’язковий порядок, що панує над волею кожної людини. Як загальносоціальне явище, право характеризується певною свободою і обгрунтованістю свободи поведінки людей, тобто відповідними можливостями суб’єктів суспільного життя, що об’єктивно зумовлені розвитком суспільства, мають бути загальними і рівними для всіх, однойменних суб’єктів. З таких позицій право ділять на: права людини; права об’єднань, груп, верств; права нації, народу; права людства. Цікавим є визначення юридичного права. Отже, юридичне право – це свобода і обгрунтованість поведінки людей відповідно до діючих нормативно-правових актів та інших джерел права. В.В.Копейчиков визначає право, “як волевиявлення держави – це система загальнообов’язкових, формально визначених, установлених чи санкціонованих державою, гарантованих і забезпечених нею правил поведінки, що тісно між собою зв’язані і регулюють суспільні відносини в інтересах певної частини населення в соціально неоднорідному середовищі”. Правове регулювання – це проголошення державою вимог до людини у формі правових приписів, з одного боку, та виконання особою цих вимог (обов’язків) – з другого. Отже, право – це специфічна форма регулювання поведінки людей, сукупність правил поведінки (норм), встановлених або санкціонованих державною владою, що виражають інтереси, потреби переважної більшості громадян, що створили державу з метою захисту її прав, свобод і власності, стабілізації суспільних відносин, встановлення цивілізованого порядку в країні, зміцненні і розвитку держави.б) поняття джерела праваПоняття “джерело права” існує упродовж багатьох століть. Якщо виходити із загальнопоширеного значення терміну “джерело”, то в сфері права під ним потрібно розуміти силу, яка створює право. Такою силою перш за все є влада держави, яка реагує на потреби суспільства, розвиток суспільних відносин і приймає відповідні правові рішення. Поряд з цим джерелом права слід також виділити форму вираження державної влади, форму, в якій міститься правове рішення держави. З допомогою форми право набуває свої невід’ємні риси і ознаки: загальнообов’язковість, загальновідомість і т.д. Джерела права – це способи вираження і закріплення правових норм, надання їм юридичного значення. Прийнято виділяти: джерело права в матеріальному змісті; джерело права в ідеальному змісті; джерело права в юридичному (формальному) змісті. Джерелом права в матеріальному змісті є розвиток суспільних відносин. До них належать засоби виробництва матеріального життя, форми власності та інше. Під джерелом права в ідеальному змісті розуміють правову свідомість. в) тонкощі між розумінням понять джерела та форми права Коли ж кажуть про джерела у юридичному змісті, то мають на увазі різноманітні форми (засоби) вираження правових норм.
Окремі вчені (Н.Г.Александров, Л.Р.Сюкияйнен) відносять до джерел права діяльність держави по встановленню правових норм або адміністративні і судові прецеденти. При цьому форми вираження таких норм розглядаються як форми, а не як джерела права. Форма права - це форма саме права як окремого явища, і співвідноситься вона тільки зі змістом права. Її призначення - впорядкувати право, додати йому властивості державно-владного характеру. Виділяють зовнішню і внутрішню форми права. Форми (джерела), звичайно, класифікуються на різні види. Так, форми права поділяються на дві великі групи: внутрішня форма права; зовнішня форма права. Під внутрішньою формою права розуміють систему права, що має об’єктивний характер своєї побудови, який відображається в єдності і узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплексами, галузями, підгалузями, інститутами і нормами права. Зовнішня форма права – це спосіб об’єктивізації форми права, зовнішнього прояву, матеріальної фіксації. Внутрішня форма права - це структура і зв'язки. До неї відносять систему права, горизонтальну і вертикальну структури співпідпорядкованості всіх її елементів. Щодо зовнішньої форми права в сучасній юридичній літературі не сформувалося єдиного розуміння, що, мабуть, пов'язано з неоднозначним трактуванням різноманітними авторами вже самого змісту права. Іноді, наприклад, думають, що поняття права виражає державна воля, а форма права – це юридичні норми. Здається, проте, що більш близькі до істини є ті вчені, що поняття права визнають не як державну волю (це - його сутність!), а як юридичні норми, і в цьому зв'язку формою називають джерела права. Правова норма це не форма права, а саме право. Як уже відзначалося, в юридичній літературі, термін &quo ;джерело&quo ; у сенсі форми вираження норм права одержав широке поширення, він достатньо зручний і образно показує, що нормативний правовий акт містить правові норми і з нього як із джерела беруться дані про склад правових норм. Джерела права – це обставини, що спонукають появу і дію права. Термін &quo ;джерело права&quo ; юриспруденції відомий давно. Ще римський історик Тіт Лівія назвав закони XII таблиць джерелом усього особистого і приватного права.Для позначення форм вираження правових норм доцільно використовувати термін &quo ;джерело норм права&quo ;, тоді &quo ;джерелом права&quo ; можна позначати соціальні умови і передумови права, а &quo ;юридичним джерелом&quo ; (Р.О.Халфін) – правотворче рішення компетентного органу про прийняття, зміну або скасування нормативного правового акту, правових норм. 2. Характеристика форм права а) види форм праваПісля розгляду термінологічного аспекту проблеми джерел (форм) права варто звернути увагу на їхню класифікацію і видову характеристику. Як уже зазначалось є внутрішні і зовнішні форми права. До зовнішніх форм права належать: правовий звичай – санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру; правовий прецедент – виражене зовні рішення органу держави в конкретній справі, якому надається формальна обов’язковість при розв’язанні наступних аналогічних справ; нормативно-правовий договір – об’єктивоване формально обов’язкове правило поведінки загального характеру, яке встановлене за взаємною домовленістю кількох суб’єктів і забезпечується державою; нормативно-правовий акт – письмовий документ компетентного органу держави, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов’язкове правило поведінки загального характеру.
Мало-помалу, однако, приличия, вырождаясь, подобно всем другим формам правила, почти совсем перестают быть подражанием лучшему и становятся подражанием совсем иному. Как в духовное звание вступают не такие люди, которые имеют специальную способность к сану священника, а такие, которые видят в нем средство для получения доходного места; как законодателями и администраторами люди делаются не в силу их политической проницательности или способности к управлению, а в силу их рождения, богатства и сословных влияний, - так и самоизбравшаяся clique'a, которая устанавливает моду, приобретает прерогативу не вследствие силы своей натуры, своего разума или высоты своего достоинства и вкуса, а единственно путем никем не оспаривавшегося завладения. Между посвященными этого круга нельзя найти ни особенно почтенных, ни особенно могущественных, ни особенно образованных, ни особенно изящных людей; не окажется там и людей высокого гения, остроумия или красоты; круг этот далек от того, чтобы превосходить другие, и отличается своей безжизненностью
1. Предмет, метод, джерела та система фінансового права
2. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
4. Поняття та форми державного устрою
9. Оспорюванні правочини та їх правові наслідки
10. Розкриття суті видів та форм цивільно-правової відповідальності
12. Економічна сутність та форми оплати праці
13. Класифікація персоналу та форми його наймання
14. Виникнення та припинення права спеціального використання лісових ресурсів
15. Джерела міжнародного права навколишнього середовища
16. Закон як джерело екологічного права
17. Електронні гроші та форми їх застосування
18. Фінансова санація підприємства: сутність, роль, джерела та порядок здійснення
19. Завдання та джерела нотаріального процесуального права
20. Джерела права та правова система Запорізької Січі
21. Юридические формы защиты прав потребителей
25. Сучасні форми та системи оплати праці
27. Понятие формы и содержание реализации норм международного права
28. Уголовное право как формы вины
29. Реализация права и её формы
30. Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
31. Формы правления и классификация права И. Кантом
32. Правила приготовления настоев, настоек, соков и других лекарственных форм из растительного сырья
33. Право муниципальной собственности как самостоятельной формы собственности
34. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
35. Форми єврокредитів та динаміка їх застосування
36. Вклади та депозити банків як головне джерело банківських ресурсів
37. Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи
41. Застосування права як особлива форма його реалізації
42. Захист прав та інтересів господарюючих суб’єктів. Господарські зобов’язання
43. Зміст права на фірмове найменування та його охорона
44. Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.
45. Національне та міжнародне право
46. Обов’язки та права державних службовців
47. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
49. Особливості міжнародних стандартів щодо прав та свобод людини і громадянина
50. Підстави та порядок виникнення права користування надрами
51. Поняття держави та її історичні форми
52. Поняття права природокористування та його види
53. Поняття та види форм державного устрою у зарубіжних країнах
57. Право націй на самовизначення та створення власних держав
58. Право Стародавньої Греції та Риму
59. Правові відносини батьків та дітей
60. Правові засади митного права та страхової діяльності
61. Правові особливості створення та реорганізації приватного підприємства
62. Правовідносини батьків та дітей
63. Правомірна поведінка та історичні типи держав
64. Предмет та методологія інформаційного права України
65. Собственность и право собственности. Формы и виды права собственности
66. Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти
67. Судовий захист прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади
68. Умови, порядок та правові наслідки усиновлення
69. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види
73. Юридична особа як суб’єкт цивільного права. Поняття створення та припинення юридичної особи
74. Юрисдикційні форми захисту авторських прав
75. Виникнення та реєстрація права інтелектуальної власності
76. Джерела права Великого князівства Литовського
77. Запорозька Січ, її політичний устрій та право
78. Этапы и формы борьбы индейцев за свои права
80. Захист прав споживачів в Україні та система розподілу товарів
81. Повторная рожа правой голени, эритематозная форма
82. Форми ЛФК та рухові режими
83. Форми та прояви слабоумства
84. Співвідношення форм та методів здійснення оплати праці для підприємств різного спрямування
85. Форми та методи державної підтримки експортерів
89. Основні організаційні форми та види туризму
90. Форми грошей та еволюція їх розвитку
91. Джерела антропогенного забруднення та класифікація забруднень
92. Підстави та порядок виникнення права власності на природні ресурси
93. Право лісокористування, поняття та види
94. Гроші та основні форми вартості
95. Конкуренція: сутність, форми та її значення в становленні ринкових відносин
96. Организанізаційно-правові форми підприємств
97. Форми та системи оплати праці та їх удосконалення
98. Строительные Нормы и Правила (СНиП 2.08.02-89*)
99. Форма, размеры и движения Земли и их геофизические следствия. Гравитационное поле Земли