![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Газифікація с. Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації житлового будинку та технології будівництва поліетиленовими газопроводами з висвітленням технології зварювання поліетилено |
& bsp; Пояснювальна записка до дипломного проекту На тему: «Газифікація с. Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації житлового будинку та технології будівництва поліетиленовими газопроводами з висвітленням технології зварювання поліетиленових труб в розтруб» 1. Загальна частина & bsp; 1.1 Вступ За сучасних умов паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) значною мірою забезпечує функціонування всіх галузей економіки України і ступінь добробуту населення. Фактично він посів місце фундаменту як в економіці, так і в державі загалом. Саме від стану справ у ПЕК залежить розвиток промисловості, сільського господарства, сфери послуг, комунального господарства і, врешті-решт, рівень розвитку всього суспільства та якість життя. Оскільки ПЕК має таке велике значення у житті країни, привертають увагу перспективи його розвитку. І особливо це стосується нафтогазової галузі-найважливішої складової вітчизняного ПЕК. Адже її частка у наповненні державного бюджету перевищує четверту частину, а природний газ становить 45% всіх енергоносіїв, що споживаються в Україні. Зокрема, у 2000& bsp;р. загальний видобуток природного газу в нашій державі становив 18,1 млрд. м3, у 2001& bsp;р. – 18,4, а в 2002& bsp;р. – вже 18,8 млрд. м3. У першому кварталі 2003& bsp;р. видобуток газу склав 4,38 млрд. м3 (100,7% від планових показників), тоді як за аналогічний період минулого року – 4,33 млрд. м3. Сьогодні є шанси вже до 2007& bsp;р. вийти на рівень видобутку, передбачений Національною програмою « Нафта і газ України до 2010& bsp;р.», – 19–20 млрд. м3 газу на рік. Наша держава має другу за величиною у Європі систему магістральних газопроводів, а за обсягами надання транзитних послуг посідає перше місце на світовому ринку транспортування газу. Обсяг транзиту природного газу територією України був таким: у 2000& bsp;р. – 120,6 млрд. м3, у 2001& bsp;р. – 123,4, у 2002& bsp;р. – 121,4 млрд. м3. За перший квартал цього року про транспортовано загалом 61,6 млрд. м3 газу, що на 12% більше за показник аналогічного періоду минулого року. Загальна довжина газопроводів перевищує 37 тис. км, у тому числі 14 тис. – це магістральні газопроводи діаметром 1020–1420& bsp;мм. Пропускна здатність системи на вході до України становить 290, а на виході – 175 млрд. м3 на рік. Ця система забезпечує як подачу газу внутрішнім споживачам, так і до 90% експортних поставок російського газу до країн СНД, Європи та Туреччини. Надійність газопостачання підтримується розвиненою мережею газосховищ. Загальна активна місткість 13 існуючих підземних сховищ газу становить 34,5 млрд. м і є найбільшою в Європі після Росії. До того ж більшість сховищ розташовано поблизу транзитних газопроводів біля західного кордону України. Крім того, тривають роботи з подальшого розширення сховищ. На Пролетарському підземному сховищі газу після введення у дію другої черги активна потужність підвищиться з 1 до 4,1 млрд. м. На черзі перспективне завдання з перетворення деяких газосховищ України на євро сховища, оскільки послуги із зберігання газу є одним із шляхів збільшення надходжень від використання нашої газової інфраструктури.
Тому використання газового палива дозволяє підвищити інтенсифікації виробництва завдяки поліпшенню умов праці на виробництві, скороченню витрат праці на одиницю умовного продукту. Комплексна програма соціальної культурного розвитку населених пунктів України передбачає суттєве поліпшення житлових і комунально-побутових умов життя населення. Максимальний ефект досягається при комплексному використанні газу для тепло забезпечення житлових будинків, об’єктів комунально-побутового обслуговування і виробництва. При проектуванні, будівництві і реконструюванні систем газопостачання, які використовують природній газ і газоповітряні суміші з збитковим тиском не більшим 1,2 МПа, слід керуватися вказівками ДБН В.2.5–20–2001, Правилами безпеки систем газопостачання України, Правилами експлуатації електроустаткування іншими нормативними документами. Суттєве значення при проектуванні і будівництві газових мереж і обладнання мають раціональний вибір систем газопостачання і створення умов для їхньої безаварійної роботи шляхом використання сучасного обладнання з високою ступінню автоматизації. 1.2 Вихідні дані, опис проектованих об’єктів У відповідності з завданням на проектування, необхідно запроектувати систему газопостачання населеного пункту, розміщеного в Сумській області. Кліматичні дані для населеного пункту є такі: –& bsp;тривалість опалювального періоду, , 195 діб; –& bsp;середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, oc, складає – 2,5 оС; –& bsp;розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення, о, – 24 оС; –& bsp;розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування систем вентиляції, вент, – 12 оС. У с. Комиші ґрунти переважно чорноземи і відносяться до II категорії. Газ, який надходить в село, видобувається із Качанівського родовища, при розрахунках витрат газу приймаю нижчу теплоту згорання газу Q=37 Дж/м2. Газифіковане село займає територію 39,5 га. Забудова села складається з індивідуальних одноповерхових житлових будинків з земляними ділянками, в яких встановлено: для приготування їжі приготування гарячої води і харчів для худоби газові плити типу – ПГ-4; для опалення будинків і приготування гарячої води двохконтурні побутові котли; та двохповерхових житлових будинків, в яких встановлено: для приготування їжі – ПГ-4, –& bsp;для опалення і приготування гарячої води двохконтурні побутові котли. В індивідуальному користуванні жителів села знаходиться 1000 свиней і 500 корів. Основними споживачами газу є молокозавод, ферма ВРХ, цегельний завод. Молокозавод на технологічні потреби, а також для опалення приміщень витрачає 0,8 млн. м3/рік, газу. Ферма ВРХ витрачає 0,44 млн. м3/рік газу на технологічні потреби і для опалення свого приміщення. Цегельний завод споживає 1 млн. м3/рік газу на технологічні потреби і для опалення приміщення. Проектом передбачається також газифікація комунально-побутових споживачів – середня школа, дитсадок, адміністративна споруда, будинок культури та інше. Та великих комунально-побутових підприємств: немеханізованої пральні, лазні, лікарні, хлібопекарні, підприємства громадського харчування.
2. Розрахунково-технічна частина & bsp; 2.1 Загальні положення по підрахунках витрат газу При розроблені проекту газопостачання населеного пункту визначаю річну і годинну витрати газу на розрахунковий період з урахуванням перспективи розвитку об’єктів-споживачів природного газу. Розрахунковий період визначається планом перспективного розвитку населеного пункту і складає 20 25 років. Витрати газу знаходжу окремо для кожної категорії споживачів: на комунально-побутові і санітарно-гігієнічні потреби населення, на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання житлових і громадських будинків, на потреби промислових підприємств. Споживання газу в населеному пункті в основному залежить від кількості жителів, ступеню благоустрою житла, кількості і потужності промислових підприємств, кліматичних умов. 2.2 Розрахунок газопостачання & bsp; 2.2.1 Визначення кількості жителів Витрати газу на комунально-побутові і теплофікаційні потреби населеного пункту залежать від кількості жителів. Кількість населення , чол., може бути визначена по даним статистичного обліку. Але якщо їх кількість не відома, то її визначаю окремо для кожного з районів населеного пункту згідно формули & bsp; =Fж / f, (2.1) & bsp; де Fж – загальна площа житлових будинків у районі, м²; f – норма забезпеченості загальною площею, м²/чол (для існуючої забудови, а також малоповерхової забудови f=18& bsp;м²/чол٫ для багатоповерхової f=15& bsp;м²/чол; для перспективної f=21& bsp;м²/чол.), . Загальну площу житлових будинків у районі визначаю за формулою & bsp; Fж=Fз В, (2.2) де Fз-площа забудови у районі, га (визначається по генплану); В-густина житлового фонду, м²/га, . Приводжу приклад розрахунку першого району. Fж=38 500=19000& bsp;м2. =19000/18=1056 чол. Інші розрахунки проводжу аналогічно, результати зводжу в таблицю (дивись таблицю 2.1) Таблиця 2.1 – Кількість жителів Район Площа житлової забудови Fз, га Густина житлового фонду В, м²/га Норма забезпечення житловою площею f, м²/чол. Загальна площа житлових будинків Fж, м² Кількість жителів , чол. 1 38 500 18 19000 1056 2 1,5 3300 21 4950 236 Всього 1292 Кількість населення: першого району становить – 1056 чол.; другого району-236 чол. Загальна кількість населення становить – 1292 чол. 2.2.2 Визначення витрати газу на комунально-побутові потреби Витрата газу на комунально-побутові потреби складає 10 15% загальної витрати газу в населеному пункті. До комунально-побутових споживачів належать квартири житлових будинків, лікувальні заклади, підприємства побутового обслуговування населення і хлібозаводи. Річна витрата газу на комунально-побутові потреби Vрк-п, млн. м³/рік, визначається в залежності від кількості споживачів, норм витрати теплоти з урахуванням ступеню забезпеченості газопостачанням комунально-побутових потреб населенням за формулою Vрк-п= S x qн/Qр 10–6, (2.3) де – чисельність населення, чол.; S – розрахункова кількість комунальних послуг, ; x – ступінь забезпечення газопостачанням побутових потреб (приймається в межах від 0 до 1 згідно вихідних даних); qн – норма витрати теплоти на даний вид комунальних послуг, МДж/рік, ; Qр – нижча теплота згорання палива, МДж/м³.
Да еще когда, согласно данным Министерства энергетики США, потребление природного газа увеличится в стране к 2025 году на 40 процентов. Не следует выводить из поля зрения и перспективное азиатское направление энергетической политики России. Прошло то время, когда дискуссии сосредоточивались на вопросе, пойдут ли трубопроводы с новых нефтяных и газовых месторождений Восточной Сибири в Китай или Находку для потребителей из Японии, Кореи, других стран региона. Была внесена корректировка: и в Китай, и на побережье Тихого океана. Положение изменилось также после создания Шанхайской организации сотрудничества (ШОС). Его члены – Россия, Китай и четыре центральноазиатские республики – Казахстан, Таджикистан, Киргизия и Узбекистан – представляют собой больше четверти населения земли. В то же время Иран, Индия и Пакистан, будучи принятыми в качестве наблюдателей, стремятся стать полноправными членами этой организации. В случае расширения ШОС, а это не исключается, возрастает значение ее энергетической составляющей. Одним из магнитов, притягивающих к ШОС государства региона, является заинтересованность в создании энергетического союза, включая совместные проекты в области атомной энергетики, унификации электроснабжения
3. Роль природного газа в энергетике и экономике капиталистического мира
5. Грунтово-рослинний покрив Сумської області
9. Перевозка природного газа морем
10. Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
13. Природные условия Магаданской области и Чукотского Автономного Округа
15. Попутный и природный нефтяные газы
16. Природные уровни ртути в некоторых типах почв нефтегазоносных районов Тюменской области
17. Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области
18. Природный рекреационный потенциал и рекреационное зонирование территории Рязанской области
19. Характеристика природных ресурсов Гродненской области
20. Природно-экономическая характеристика Камчатской области
25. Исследование природных ресурсов планеты с помощью космических методов
26. Радиация и радиационная обстановка в Ростовской области
27. Растения, занесённые в Красную книгу Вологодской области
28. Подготовка населения в области защиты населения от ЧС
29. АХОВ. Отравление угарным газом, сероводородом и синильной кислотой
30. Опасные природные явления: землетрясения, оползни, наводнения и т.д.
31. Золотодобывающая промышленность Амурской области
32. Природно-ресурсный потенциал Латинской Америки
33. Рельеф Запорожской области
34. Территориальные особенности обеспеченности хозяйства Украины природными ресурсами (Контрольная)
35. Экономико-географическое положение Тверской области
36. Природно-ресурсный потенциал Восточносибирского экономического района
37. Демографическое положение России и Мурманской области
41. Агропромышленный комплекс Новосибирской области
42. Внешнеэкономические связи Владимирской области
43. Оползни в Саратовской области
44. Заповедники Челябинской области
45. Экономическая характеристика Псковской области
46. История Астраханской области
47. Разработка анализатора газов на базе газового сенсора RS 286-620
48. Общая геология. Геология нефти и газа
49. Платежи за использование природных ресурсов
50. Регулирование естественной монополии /тарифная политика в области электросвязи/
51. Управление в области обороны
52. Система законодательства в области СМИ Германии
53. Кодификация в области международного частного права
57. Механизм охраны окружающей природной среды
58. Особо охраняемые природные территории РФ
59. Святые земли Тотемской (Вологодская область)
60. Коренное население Кемеровской области. Шорцы
61. Природные памятники и легенды Адыгеи
62. Музейное дело в Вятской губернии - Кировской области в 1918-1940 гг.
63. Ф.И.Лощенков – политический портрет руководителя области
64. Стратегии крупных Германских предприятий в области мобильной коммерции
65. Разработка альтернативных моделей предметной области в виде многоуровневых контекстных диаграмм
67. Операции в вентральной области шеи
68. Влияние природного радиоактивного фона на здоровье человека
69. Специфические воспалительные заболевания челюстно-лицевой области
75. Психологическая проблема в области экологии
76. Загрязнение атмосферы Кемеровской области
77. Природные ресурсы - как основа функционирования мировой экономики
78. Экология Жамбылской области
79. Долгосрочная стратегия охраны ОС и рационального использования природных ресурсов на Земле
80. Радиация и радиационная обстановка в Ростовской области
82. Стандарты в области охраны окружающей среды
83. Растения, занесённые в Красную книгу Вологодской области
89. Ремонт металлорежущего оборудования хозяйств Луганской области
90. Диагностический участок автомобилей (ПАЗ-672, ГАЗ-52, ГАЗ-53)
92. Статистика ДТП в Новосибирской области
94. Разработка технологического процесса ТО-1 автомобиля ГАЗ-31029
95. Передняя подвеска автомобиля ГАЗ-53А (L=1450 мм)
96. Разработка сроков и состава работ ТР электрооборудования автомобиля ГАЗ-31029