![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Польська республіка наприкінці ХХ поч. - ХХІ ст. |
Вступ Так розпорядилася доля, що на протязі всього свого існування двох держав, історія України та Польщі тісно перепліталася і складала єдиний організм, насамперед з огляду на багатовікове переплетіння історичних доль українців і поляків, розуміння непростих сюжетів їхніх взаємин, які важким тягарем відклалися в свідомості обох народів і подекуди заважають дивитися в майбутнє. Актуальність теми полягає в тому, що врахування досвіду провідних країн Європи (до яких відноситься і Польща) у вирішенні соціально-економічних, політичних проблем нашої держави сприятиме формуванню нового економічного мислення, без якого неможливо успішно вирішувати комплексні проблеми української економіки. Об’єктом курсового дослідження – є Польща. Предметом дослідження – економічне, політичне становище Польщі наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Мета роботи – з’ясувати передумови розвитку економіки Польщі, охарактеризувати сучасну політичну структуру польського суспільства. Хронологічні рамки – дослідження охоплює період ХХ ст. – початок ХХІ ст. Територіальні рамки дослідження визначаються межами Польщі. Згідно мети даної роботи, були визначені і вирішувалися наступні завдання: визначити основні періоди політичного розвитку Польщі, охарактеризувати головні здобутки в економічній сфері та на політичній арені. Як не дивно, незважаючи на давнє сусідство й такі ж давні стосунки, українська історіографія ні в минулому, ні тепер не спромоглася подати власне українську версію польської історії. Праці з окремих проблем історії Польщі писали ще М.І. Костомаров, потім М.С. Грушевський, С. Томашівський та інші знані українські дослідники. У радянські часи було підготовлено посібники з «Історії південних і західних слов'ян», а також, перекладено українською праці деяких російських авторів (О.Я. Манусевича). Але тодішнє ідеологічне й політичне спрямування обмежувало обрії неупередженого погляду на Польщу і поляків, а велика кількість питань ними взагалі обходилася. Що гірше, і радянська, і давня українська література в силу тих чи інших обставин спотворювали минулу дійсність на догоду інтересам національної, класової чи іншої боротьби. Образ поляка в ній неодмінно асоціювався з паном-шляхтичем і загарбником-експлуататором України. Така література, на жаль, в більшості закріпила в свідомості читачів ці стереотипи. Проте і в давнину, і сьогодні життя людей, як українців і поляків, так і інших народів ніколи не обмежувалося політичною боротьбою й ідеологічним протистоянням. Більше того, для пересічного українця й поляка вони були питаннями значно менш значними ніж труднощі повсякденного життя і проблеми свого краю. Взаємини між поляками і українцями завжди були набагато різноманітнішими, ніж це може здатися на перший погляд. Не тільки нові політичні реалії – незалежні Україна й Польща в Центрально-Східній Європі та їх роль у формуванні обрисів Старого континенту, а й нова інтелектуальна атмосфера, що поступово починає утверджуватися в посткомуністичних країнах, тривалий час відсторонених від поступу наукових ідей світової гуманістики, вимагають перегляду усталених поглядів на тих, хто живе поряд, ближче чи дещо далі.
Образ «ворога» або «неприятеля» повинен поступитися місцем образу «іншого», який є нічим не гірше власного. А щоб так сталося, треба насамперед відкинути й неупереджено подивитися й зрозуміти, як і чим жили ці «інші» впродовж історичних епох, кожна з яких мала свої усталені уявлення, прагнення і пріоритети. Треба спробувати з'ясувати, чому і як минулі покоління сприймали сучасну їм дійсність, визначали в ній своє місце, народжували дітей, вирощували пшеницю й створювали неповторну культуру. Загалом стан наукової розробки досліджуваної проблеми не можна вважати задовільним. Основний і найбільш вагомий недолік історіографічного характеру – це відсутність фундаментальних наукових досліджень, в яких би ґрунтовно, послідовно характеризувалося економічне, політичне становище Польщі на прик. ХХ – поч. ХХІ ст. Тут слід згадати загальні праці з економіки зарубіжних країн, які більш – менш висвітлюють проблему в контексті внутрішньо економічного розвитку Польщі (Економіка зарубіжних країн за ред. А. Філіпченка. – К., 1998, Погорлецкий А. Экономика зарубежных стран. – С.-Пб., 2000, Чужиков В. Економіка зарубіжних країн. – К., 2005, Социально-экономическая география зарубежного мира (под ред. В. Вольского). – М., 2001.). Важливими також вбачаються праці, об’єктом дослідження в яких, стало політичне та геополітичне становище Польщі на різних етапах свого розвитку. Це монографії (Економіка зарубіжних країн (за ред. Ю. Козака). – К., 2003, Экономика зарубежных стран (под ред. В. Колесова). – М., 2000., Зашкільняк Л. Історія Польщі. – Львів, 2004.) Викликають нагальний інтерес і публіцистичні праці деяких авторів, які приділяли увагу питанням структури і динаміки розвитку економіки Польщі в кінці ХХ – поч. ХХІ ст., а також визначали особливості зовнішньоекономічної діяльності Польщі. Зокрема, даним питанням присвячені статті Пташока Я. (Пташок Я. Стратегия поддержки экспорта // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – №2. – С. 24.), Ебергарда П. (Эбергард П. Результаты общественно-экономического преобразования в Польше и Украине // Экономика Украины. – 1999. – №4. – С. 82 – 83.) та ін. Безумовно, кожне з цих досліджень, не являє собою ізольовану характеристику саме зазначеного періоду, а висвітлює, хоча деякі і в меншій мірі історико-економічний розвиток Польщі, а подають загальну всебічну картину подій, що обумовили взаємозалежність суспільно – політичних та економічних процесів в Польщі. Таким чином, ця тема є перспективною для подальшого, більш глибокого дослідження, оскільки являє собою 1. Місце Польщі в загальноєвропейському економічному просторі У світовому масштабі Польща не виділяється ні розмірами території та населення, ні економічною потужністю. Але на теренах Європи її ресурсний потенціал, економічна й політична роль досить помітні. За європейськими мірилами вона знаходиться серед найбільших держав за площею (майже дорівнює розмірам Німеччини) і чисельністю населення (ненабагато поступаючись Іспанії). Але більш важливою е економічна роль Польщі в Європі. Польща – це постсоціалістична країна, що має найбільш яскраві досягнення в перебудові економіки на ринкові засади.
На відміну від Китаю, що продовжує дотримуватися соціалістичної моделі розвитку, Польща першою з колишніх соціалістичних країн рішуче відкинула комуністичну ідеологію і принципи соціалістичного господарства. «Шокова терапія» в реформуванні економіки набула в Польщі найбільш виразних форм. Особливо помітна роль Польщі в Центральній Європі, де вона виступає стрижнем інтеграції в рамках Митного Центральноєвропейського союзу (ЦЕФТА). Польща багато в чому є взірцем для інших країн Центральної та Східної Європи, а також для України в процесі здійснення економічних реформ. Польща є найбільшою державою серед нових членів ЄС як за кількістю населення (близько 39 млн. жителів, 2000 р.) та площею (312 тис. км2), так і за виробленим сумарним ВВП (365,6 млрд. дол. за ПКС, 2002 p.). За теорією І. Валлерстайна, саме Польща і Росія з огляду на абсолютні обсяги цього макроекономічного показника можуть претендувати на роль регіональних лідерів держав ЦСЄ. Натомість у відносних показниках, наприклад ВВП на душу населення, країна поступається більшості з нових членів Європейського Союзу, випереджаючи хіба що Латвію та Литву. За ІЛР (0,841) Польща посідала у 2001 р. 35-е місце у світі та 24-е в Європі, пропускаючи перед собою Чеську Республіку та Словенію, проте за індексом рівня освіти (0,95 з 1,0 максимально можливого) країна перебуває на рівні Швейцарії, поступаючись лише країнам – лідерам європейської економіки. У світових технологічних рейтингах Польщу, як правило, відносять до групи потенційних лідерів. Так, за індексом технологічних досягнень (ІТД) у 2000 р. країна посідала 29-е місце, а за питомою вагою експорту технологічних товарів (36,2% загального експорту товарів, 1999 р.) ненабагато поступалася провідним європейським країнам. Разом з тим, за розрахунками індексів конкурентоспроможності національної економіки, мікроекономічним індексом конкурентоспроможності (відповідно 45-е та 47-е місце у світі, 2003 р.) країна поступається багатьом новим членам Європейського Союзу, зокрема за останнім показником усім восьми державам ЦСЄ. Проведені у 1990-ті pp. реформи, у тому числі приватизаційні, привели до того, що зараз більш як 70% ВВП виробляється у приватному секторі, хоча існує досить складна проблема реструктуризації багатьох об'єктів важкої промисловості, які ще й зараз перебувають у державній власності. Проведемо аналіз галузевої структури господарства країни. Реалізація моделі «шокової терапії» на початку 90-х pp. XX ст. та застосування деяких елементів градуалізму у подальшому та імплементація основних документів Європейського Союзу у період з квітня 1994 р. (час подання заявки на вступ) до травня 2004 р. (офіційний час коінтеграції до ЄС) привели до значних структурних зрушень в економіці країни, що були викликані швидкою приватизацією об'єктів державної власності, залученням прямих іноземних інвестицій, посиленою експансією провідних ТНК у селективні галузі національної економіки, «відпуском цін», певними прорахунками у зовнішньоекономічній та внутрішній політиці. Особливістю польської економіки кінця 1990-х pp. була відмінна від «європейських стандартів» структура національної економіки.
Того-таки лта дАламбер одержав ще одного листа з Схдно ґвропи, цим разом вд справжнього монарха. Це був лист вд Катерини, яка дзналася про перебування мадам Жоффрен у Варшав й розцнила цю подорож яко нехтування Санкт-ПетербурAом свою власною особою. У серпн вона холодно вдписала дАламберов: «Я дзналася про подорож мадам Жоффрен лише псля вдзду. Я нколи не запрошувала нколи не запрошуватиму сюди». «Суворсть клмату» буде нестерпною. Мадам Жоффрен псля повернення до Парижа отримала останнього довгого листа вд Катерини, де та хвалилася своми стосунками з Вольтером Ддро, а також тим, що «здобула для Санкт-ПетербурAа Фальконе»P57. Катерина так не пробачила парижанц, що та волла вдчувати вс переваги свого французького походження в Польщ, а не в Рос. Хоча мадам Жоффрен ще влтку 1766 року спвчувала «жахливому становищу» польського короля, справжн проблеми у нього почалися тльки на початку осен, псля вдзду. На сейм 1766 року Катерина заблокувала його програму нституцйних реформ викликала затяжну полтичну кризу з росйським втручанням у справи Польщ
1. Міграційні процеси та зміни етнічного складу населення України наприкінці XVIII - початку XX ст.
2. Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
3. Наш край наприкінці ХХ ст. – на початку ХХI ст.
4. Соціологічна думка на Україні (кінець ХІХ - поч. ХХ)
5. Специфіка економічного та суспільного розвитку СРСР наприкінці 20-х — у 30-ті роки
9. Англія та Франція наприкінці XIX — на початку XX ст.
10. Національне відродження Болгарії наприкінці XVIII та в першій половині ХIX століття
11. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
12. Українська республіка в часи Центральної Ради
13. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.
14. Организация работы по подготовке школьного актива органами ВЛКСМ в 60-80-хх годах ХХ века
15. Еміграція українців у кінці ХІХ–початку ХХ століття
16. Національно-культурне відродження на західноукраїнських землях в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.
17. Трансформація політичного устрою Югославії в кінці 90-х – початку ХХІ ст.
18. Международное разделение труда и экономическое единство мира в ХХ веке
19. Развитие США во второй половине ХХ века
20. Проблемы Церкви и религиозного сознания в России во второй половине ХIХ - начале ХХ веков
21. Л.А.Кацва "История России с Древних Времен и до ХХ Века"
25. Основной 60 летний ритм развития культуры ХХ века 1923-1983 гг.
26. Прощай, ХХ век! Здравствуй, век ХХI!
27. Великая Отечественная война в произведениях писателей ХХ века
28. Общие черты развития России и Запада в начале ХХ-го века
29. Основные тенденции развития Российской империи в начале ХХ века
31. Неформальная жизнь столицы в 50-х, 60-х гг. ХХ века
32. Формирование политических лагерей в России в начале ХХ века
33. Речной флот СССР в 60-80е годы ХХ века
34. Развитие физики во второй половине ХХ в.
35. Международное разделение труда и экономическое единство мира в ХХ веке
36. Революционное насилие в истории России ХХ века
37. Великобритания в 50-60 годах ХХ века
41. Черносотенное движение в России начала ХХ века
42. Беларуская мова у двадцатыя гады ХХ стагоддзя
43. Значение научно-технической революции ХХ века
44. Культурно-бытовой облик учащихся начальной и средней школы XIX начала ХХ веков
45. Роль Пласта на Україні В ХХ столитті
46. Смена политических элит в России в 80-е - 90-е гг. ХХ в.
47. Британская историография средневековой Росси пер. пол. ХХ в. (Методологические подходы)
48. Конгресс и российско-иранские отношения в конце ХХ века
49. Новые тенденции изучения крестьянства России конца XIX - начала ХХ вв. в зарубежной историографии
50. Болгария в первой половине ХХ века
52. Українські благодійники та меценати кінця ХІХ – початку ХХ століття
53. Промышленный подъем начала ХХ века
58. Культура ХХ века: противоречия и проблемы
59. Некоторые течения в изобразительном искусстве начала ХХ века
60. О цыганизмах в русских арготических словарях первой трети ХХ века
61. Зарубежное искусство второй половины ХХ века
62. Музей в хх веке
63. Культура ХХ века
64. Грани вымысла и действительности в русской литературе ХХ века
66. "Творимая легенда" Ф. Сологуба в критических отзывах начала ХХ века
67. «Московский текст» в русской поэзии ХХ в.: М.Цветаева и Б.Окуджава
68. Тема гражданской войны в отечественной литературе ХХ века. (По одному или нескольким произведениям.)
69. Москва в 20-30-е годы ХХ века
73. Очерк развитие познания природы до начала ХХ века
74. Школа и педагогическая мысль народов России во второй половине XIX - начале ХХ века
75. Состояние народного образования и школы в капиталистических странах в середине ХХ века
76. Политическая мысль в ХХ веке
78. Российская экономика в учебно-методической литературе начала ХХ века
79. Анализ взаимоотношений религии и политики в России 90-х годов ХХ века
80. Веротерпимость в России: историческая ретроспектива (Х-ХХ век)
81. Становление системного мышления в первой половине ХХ века
82. Зарубежная сравнительная философия ХХ века
83. Проблема прогресса в русской политической философии XIX - начала ХХ века
85. Русская философия. ХIХ- ХХ вв
89. Никола Тесла - чернокнижник ХХ века
90. Хейердал Тур: величайший норвежец ХХ века
91. Приморский край во второй половине Х1Х - начале ХХ в.
93. Международная политика Украины в 90-е годы ХХ века /Укр./
94. Писаржевский - выдающийся химик начала ХХ века
95. РСДРП и другие партии начала ХХ века
96. Русская Православная Церквь в 20-е годы ХХ века
97. Муниципальные займы Нижнего Новгорода (конец ХIХ-начало ХХ вв.)