|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Антиінфляційна державна політика |
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. 
Ручка "Шприц", желтая. Контрольна роботаз дисципліни: “Державне регулювання економіки”Тема: «Антиінфляційна державна політика» ЗмістВступ 1. Теоретичні основи питання: „Антиінфляційна державна політика” 1.1. Основні визначення, фактори виникнення інфляції 1.2. Економічна думка про інфляцію 1.3. Механізм функціонування інфляційного процесу, його регулювання та наслідки 2. Основні шляхи подолання інфляції 2.1. Гасіння інфляційних очікувань 2.2. Ефективна монетарна політика 2.3. Скорочення бюджетного дефіциту 2.4. Раціоналізація зовнішньоекономічної політики 2.5. Тактичні антиінфляційні заходи 3. Досвід Польщі в проведенні антиінфляційної політики Висновки Список використаних джерел Доопрацювання ВступВажливим індикатором здоров'я економіки є інфляція, яка характеризується загальним підвищенням цін, збільшенням грошей та зниженням їх купівельної спроможності. Інфляція виникає не стихійно, а внаслідок більш швидкого зростання випуску грошей проти виробництва товарів. Боротьба з некерованою інфляцією є однією з головних проблем державного регулювання, бо на її врахуванні ґрунтується вся соціально-економічна, фінансова і банківська політика. З метою стримання інфляції та зменшення її негативних наслідків уряд здійснює антиінфляційну політику. Антиінфляційна політика – це комплекс відповідних заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Втілення в життя такої політики вимагає від уряду розроблення антиінфляційної програми, яка визначає мету, задачі і шляхи її реалізації, що залежить від стадії інфляційного процесу, його інтенсивності та інших факторів. Так, задачі боротьби з інфляцією або обмеження масштабів інфляційних наслідків різні і потребують прийняття неоднакових методів регулювання. Важливою частиною розроблення антиінфляційної програми є встановлення кількісних показників, які визначають її кінцеві результати. До таких належать цінові показники (темп інфляції, індекс споживчих цін, індекси оптових цін та ін), динаміка грошової маси в обігу, розмір і динаміка державних видатків тощо. Вибір конкретних шляхів антиінфляційної політики обумовлюються впливом багатьох факторів, у тому числі: характером інфляційних процесів; загальногосподарською кон'юнктурою; особливостями теоретичної бази економічного розвитку країни; політичними аспектами, оскільки треба визначити об'єкт (сектори економіки, верстви населення), який нестиме головний тягар інфляційних витрат. Незважаючи на багатофакторність інфляції, заведено, що напрями її подолання мають бути адекватними фактором, що викликали цю інфляцію. Тому антиінфляційна політика здебільшого охоплює політику управління факторами попиту і пропозиції, а також факторами, які регулюють живильне середовище інфляції - сферу грошового обігу. Високі темпи економічного зростання, а саме темпи приросту валового внутрішнього продукту (ВВП), зафіксовані в Україні в останні роки, безумовно, мають вітатись, а зусилля уряду - спрямовуватись на їх (темпів) довгострокову підтримку. Водночас стрімке економічне зростання викликає певні занепокоєння, зокрема чи зможуть встановлені темпи у 8-10% на рік утримуватись у середньо - та довгостроковій перспективі, а також чи не станеться &quo ;перегрів&quo ; економіки з високою інфляцією та розбалансуванням все ще слабкого господарського механізму.
Насамперед зазначимо, що високе економічне зростання в Україні останніх п'яти років не є чимось надзвичайним. Взірцем стійкого прискореного розвитку останньої декади минулого століття безумовно є Китай та В'єтнам. Високі темпи економічного зростання, починаючи з другої половини 90-х, демонстрували деякі країни колишнього СРСР, проте ресурсною базою забезпечення їх розвитку були переважно енергетичні ресурси, і зростання пов'язувалось безпосередньо з високими цінами в енергетичному секторі (насамперед на нафту). З макроекономічної точки зору сьогодні в Україні ми маємо економічне середовище із зростанням виробництва та доходу, у якому не є обов'язковим посилення інфляційного тиску (в умовах високих темпів економічного зростання), принаймні у середньостроковій перспективі. В представленій роботі даються теоретичні основи з питання контрольної роботи, оцінка антиінфляційної політики, зарубіжний досвід подолання інфляції в державі (на прикладі Польщі). 1. Теоретичні основи питання: „Антиінфляційна державна політика” 1.1. Основні визначення, фактори виникнення інфляції Інфляція - багатогранний, складний процес, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності економіки. Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення. Залежно від сили згубної дії на економіку розрізняють інфляцію: повзучу, галопуючу і гіперінфляцію. Оскільки у комплексі інфляційного процесу в різні часи й періоди окремі фактори цього складного процесу проявляють себе неоднаково, то в багатьох країнах визначення типу інфляції робиться на основі визначення провідного з них. Залежно від цього розрізняють такі типи інфляції: інфляція грошової маси, інфляція зростання доходів, інфляція зростання матеріальних затрат виробництва, структурна інфляція, інфляція прибутків, інфляція податків, бюджетна інфляція, кредитна інфляція. Якщо друкарському процесу немає меж, то соціальні межі інфляції вкрай тривожні, тому що вони спираються на відому закономірність, згідно з якою збільшення кількості грошей в обігу в 4-5 разів порівняно з товарною масою означає, що держава вже вичерпала себе і на черзі непередбачені соціальні потрясіння. Гіперінфляція неминуче веде до ще більшого скорочення промислового виробництва і падіння життєвого рівня населення. Загальні ознаки інфляції Найпершою ознакою переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових грошей та їх знецінення стало зростання цін. Воно може здійснюватися приховано чи стрибко подібно. При цьому адміністративне підвищення цін так і не усунуло дефіциту товарів, не врівноважило попит і пропонування, бо для формування цін рівноваги за умов збереження сильних позицій адміністративно-командною системою не було простору. Таке підвищення цін, скорочуючи споживання товарів, не підвищувало і рівня їх виробництва, тому що переважали потужніші стимули: монополізм, незахищеність споживача і диктат виробників. Друга ознака інфляційного процесу - дефіцитність на товарному ринку, спустошення ринку товарів народного споживання.
Третьою ознакою посилення інфляційного процесу є знецінення грошової одиниці. Конкретним проявом ознаки посилення інфляційного процесу також стало формування лажа на золото. Лаж - це підвищення ринкової ціни золота, вираженої в паперових грошах порівняно з кількістю знаків, які номінально представляють дану кількість золота. Наприклад, у роки першої світової війни 10-рублева золота монета продавалася за 16-17 паперових рублів. Зворотна сторона лажа на золото - дизажіо паперових грошей, тобто падіння їх курсу в золоті нижче від номіналу. Це найбільше проявляється в запровадженні кількох курсів валюти - офіційного, комерційного, спеціального, тепер ще й курсу аукціонів. Дуже болючою ознакою інфляційного процесу є неухильне підвищення курсів іноземних валют і падіння курсу національної валюти. 1.2. Економічна думка про інфляціюІнфляція властива багатьом країнам. Бурхливого розвитку вона набула в 20-гі роки. Вже тоді ряд учених (Л. Крінцман, В. Базаров, В. Новожилов та ін) шукали засоби протидії інфляції, їх зусиллями було розроблено модель початкового циклу інфляційного процесу. Як бачимо, зображена схема є замкненою; вона сама себе відтворює в розширених масштабах. Адже нові нестачі товарів підштовхують адміністративно-командну систему впроваджувати нові жорсткі методи регулювання, картки, купони, вдаватися до обмежень грошової маси в обігу, здійснювати грошові реформи та ін. Водночас такі адміністративні дії збільшують розрив між регульованими цінами та цінами чорного ринку, породжують гігантські спекулятивні угоди в тіньовій економіці, остаточно розвалюють ринок товарів народного споживання і викликають нові адміністративні заходи, від яких дефіцит засобів життя не ліквідується, а купівельна сила карбованця падає. Свого часу В. Базаров сформулював закон грошової емісії, згідно з яким темп інфляції знаходиться в квадратній залежності від емісії паперових грошей. Звичайно, в ті ж 20-ті роки були й ненаукові концепції інфляції. Зокрема, Є. Преображенський виходив з того, що грошова політика держави визначається її класовими інтересами. Тому жодних економічних законів грошового обігу, емісії грошей не потрібно дотримуватися. Ще більш вульгарно таку &quo ;концепцію&quo ; потім використав Сталін для ліквідації досягнень ринкової економіки непу. Величезні наукові традиції в аналізі закономірностей інфляційного процесу нагромадили західні економісти. Основні положення їхніх теорій інфляції такі: 1. Інфляція виникає внаслідок загального підвищення цін на товари, спричиненого будь-якими факторами. &quo ;Будь-який період, протягом якого рівень цін підвищився. є період інфляції&quo ;, - писав американський економіст Л. Клейн. Аналогічних підходів дотримувалися Б. Хансен, Е. Там, Е. Дене та ін. Проте ототожнювати інфляцію з будь-яким підвищенням цін не можна, тому що це означає відрив інфляції від паперо-грошового обігу. Підвищення цін можливе і при золотовалютному обігу, але це не допускає можливості інфляції, більше того, суперечить законам грошового обігу. Зростання цін можливе також без інфляції при зниженні вартості благородних металів, підвищенні цін монополіями, переважанні попиту над пропонуванням в силу зміни кон'юнктури ринку і при циклічних коливаннях виробництва.
Більше таких пропозицій від нього не надходило. Борис Борисович — адмірал, чиї здібності успішно реалізовувалися в добре відпрацьованій штабній системі ЧФ протягом довгих років. Але за умов формування управлінських структур, коли більшості служб взагалі не існувало, а ті, що діяли, були непрофесiйнi, Кожин займався тим, чого не знав і що, звісно, не приносило бажаних наслідків. Авторитет його у Севастополі після всіх конфліктних ситуацій, які поставали між ЧФ та ВМС, також падав. Давалася взнаки втома, кепський стан здоров’я. Від офіцерів прес-служби ми узнали і про те, що міністр оборони висловлював невдоволення діями Кожина, його заявами для преси. Прес-центр не завжди встигав підготувати виступ командувача або необхідні відповіді на ймовірні запитання кореспондентів. Хиб у його заявах було чимало. Вони тиражувалися з одного видання в інше й серйозно били по авторитету Кожина й усіх ВМС. Проте за ці півтора року Борис Кожин помітно виріс як командувач, котрому мимоволі довелося займатися й державною політикою
2. Державна політика соціального страхування
3. Принципи розробки та оцінки державної політики України
4. Державна політика стимулювання зайнятості
5. Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва
9. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
11. В’ячеслав Липинський – видатний український історик, політик, державний діяч
12. Політика США в умовах боротьби за українську державність в 1917-1923 роках
13. Державне регулювання соціальної політики
14. Амортизаційна політика на підприємстві
15. Державна промислова політика
16. Нецінові фактори, недискреційна фіскальна політика, соціальний захист. Центральний банк України
Прыгунки "три в одном" (прыгунки - тарзанка - качели). 
Ранец жесткокаркасный для начальной школы "Динозавр", 17 литров, 34х26х16 см. 
Велосипед трехколесный Moby Kids "Comfort. EVA", цвет: оранжевый. 17. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
18. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
19. Національна політика СРСР в роки перебудови
20. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
21. Податкова політика України
25. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
26. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
28. Організація облікової політики підприємства
29. Формування облікової політики підприємства
30. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
31. Концепція регіональної політики
32. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
Уничтожь меня! Уникальный блокнот для творческих людей. Смит К.
Лоток вертикальный, 3 отделения, черный. 
Пенал школьный "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (цветная клетка). 33. Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст.
34. Зовнішня політика Богдана Хмельницького: південний напрямок
35. Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.
36. Культурні процеси на початку XX ст. в Україні крізь призму політики
37. Модель російської регіональної політики в XVI столітті
41. Політика суцільної колективізації
42. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
43. Царювання та політика Павла І
44. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого
45. Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"
46. Аналіз цінової політики ВАТ "Фармак"
47. Асортиментна політика підприємства
48. Маркетингова товарна політика
Визитница "Visifix", на 128 визиток, черная. 
Сортер "Ключики". 
Карандаши восковые "Jovicolor", с точилкой, 16 цветов. 50. Удосконалення маркетингової політики на ПП "Конекс"
51. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
52. Ціноутворення та цінова політика підприємства
53. Ліпофільні глікозиди мурамоїлдипептиду: синтез і антиінфекційна протективна дія
57. Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні
58. Становлення європейської інтеграційної політики Великої Британії (1946 р. – до кін.1980-х років)
59. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
60. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
61. Маркетингова політика ПМП "Арконі"
62. Головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах
64. Етнонаціональні відносини й національна політика
Письменные принадлежности "Набор первоклассника", 28 предметов. 
Кондитерский шприц с насадками "Mayer & Boch" (18 предметов). 
Карандаши цветные "Jumbo", 12 цветов. 65. Ллойд Джордж Девід - британський державний і політичний діяч
66. Людина як суб’єкт і об’єкт політики
67. Місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства
68. Природа політики
69. Політика великих держав на Близькому Сході
73. Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою
74. Політика трудової зайнятості інвалідів
75. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
77. Соціальна політика та соціальне партнерство
78. Митна політика
79. Митна політика України на сучасному етапі
80. Особливості проведення в життя митної політики
Коврик LUBBY для ванны "Африка". 
Дырокол для люверсов на 30 листов, серебристый. 
Подставка для украшений Jardin D'Ete "Нежная сирень". 81. Проблема громадянської свободи у політико-правовій теорії Вольтера
84. Грошово-кредитна політика Франції. Грошова система СРСР
85. Сутність бюджетної політики та аналіз її основних напрямків в сучасних умовах
89. Антимонопольна політика держави та її сутність
90. Грошово-кредитна політика держави
91. Концепція непослідовності політики у часі
92. Особливості інноваційної політики розвинених країн
93. Політико-правове середовище МЕВ в Україні
94. Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
95. Фіскальна політика як інструмент стабілізації
96. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
Покрывало "Нордтекс. Цветочный ковер", 150х200 см. 
Кастрюля из нержавеющей стали 5508-2, 2,1 л, 18 см. 
Антискользящий резиновый коврик для ванны "Roxy-kids", 35x76 см, салатовый. 97. Політична нейтральність і професійність державної служби в Україні
98. Суспільно-політична роль Джорджа Вашингтона у формуванні державної незалежності США
99. Політична географія і геополітика
Совок №5. 
