![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Зовнішня і міжнародна торговельна політика |
Кафедра міжнародної економіки Контрольна робота з дисципліни “Міжнародна економіка” Тема: “Зовнішня і міжнародна торговельна політика” Зміст Вступ 1. Міжнародна торгова політика 2. Протекціоністська торгова політика 3.Політика свободи торгівлі 4. Роль ГАТТ/ВТО в регулюванні міжнародної торгівлі 5. Україна на шляху приєднання до ВТО Висновки Практичне завдання Список використаної літератури Вступ Міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Виникнення міжнародної торгівлі обумовлено двома обставинами. Перша: економічні ресурси (природні, людські, інвестиційні товари) розподіляються між країнами світу вкрай нерівномірно; країни істотно розрізняються за своєю забезпеченістю економічними ресурсами. Друге: ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій чи комбінацій ресурсів. Характер і взаємодію цих двох обставин можна легко проілюструвати. Наприклад, Україна має родючі ґрунти ( 77,8% земельних площ знаходяться в користуванні сільськогосподарських підприємств і господарств), помірковано континентальний клімат, випадає достатня кількість опадів, у достатку мається некваліфікована людська праця, тобто все необхідне для виробництва дешевої сільгосппродукції. Промислове розвинені країни знаходяться в кращому стратегічному положенні в плані виробництва різноманітних капіталомістких товарів, наприклад, автомобілів, сільськогосподарського устаткування, машин і хімікатів. Важливо підкреслити, що економічна ефективність, з якою країни здатні робити різні товари, може змінюватися і дійсно змінюється згодом. Зрушення в розподілі ресурсів і технологій можуть приводити до зрушень у відносній ефективності виробництва товарів у різних країнах. Японія володіє великою і добре освіченою робочою силою; кваліфікована праця коштує дешево, оскільки мається в достатку. В зв'язку з цим Японія здатна ефективно робити (з низькими витратами) різноманітні товари, для виготовлення яких потрібно велика кількість кваліфікованої праці. Фотокамери, радіоприймачі і відеомагнітофони і це лише деякі приклади подібних трудомістких товарів. Навпроти, Австралія володіє великими земельними просторами, але недостатніми людськими ресурсами й капіталом, і тому можна дешево виробляти такі &quo ;землемісткі&quo ; товари, як пшениця, вовна, м'ясо. Якщо ж говорити про Україну, то за останні 40 років істотно підвищилася якість робочої сили і значно збільшився сукупний обсяг основних фондів. Тому Україна, що експортувала піввіку назад переважно сільськогосподарські товари й сировину тепер вивозить у великій кількості вироби обробної промисловості. Точно так само нові технології, що сприяли розвитку виробництва синтетичних волокон і штучного каучуку радикально змінили структуру ресурсів, необхідну для виготовлення цих товарів і, таким чином, змінили відносну ефективність їхнього виробництва. Коротше кажучи, у міру еволюції національних економік можуть змінюватися кількість і якість робочої сили, обсяг і склад капіталу, виникати нові технології.
Можуть перетерпіти зміни навіть масштаби і якість земельних і природних ресурсів. По тому, як відбуваються ці зміни, відносна ефективність, з якою країни роблять різні товари, буде також змінюватися. 1. Міжнародна торгова політика Обравши ліберальну чи протекціоністську зовнішньоторговельну політику, держава змінює мито, квоти, одержуючи від торгових партнерів або зустрічні поступки, або жорсткість умов національного експорту. Торгові бар'єри, використовувані в зовнішньоторговельній політиці держав: Мито. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон. Мито може вводитися з метою одержання доходів або для захисту. Фіскальне мито (преференційне мито), як правило, застосовуються у відношенні виробів, що не виробляються усередині країни. Ставки фіскального мита в основному невеликі, і їхньою метою є забезпечення бюджету податковими надходженнями чи стимулювання розвитку міжнародної торгівлі. Протекціоністське мито призначене для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції. Мито протекціоністське - мито, що вводитися з метою захисту внутрішнього ринку від конкуренції з боку імпортних товарів. Мито стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дії видачі документів, що мають юридичне значення. Хоча протекціоністське мито, як правило, недостатньо високе для припинення імпорту іноземних товарів, вони все-таки ставлять іноземного виробника в невигідне конкурентне положення при торгівлі на внутрішньому ринку. Імпортні квоти. Квота імпортна-граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території держави протягом встановленого строку та який визначається в натуральних чи вартісних одиницях. Часто імпортні квоти виступають більш ефективним засобом стримування міжнародної торгівлі, чим мито. Незважаючи на високе мито, обумовлений виріб може імпортуватися у відносно невеликих кількостях. Низькі ж імпортні квоти цілком забороняють імпорт товару понад визначену кількість. Нетарифні бар'єри. Під нетарифними бар'єрами розуміється система ліцензування, створення невиправданих стандартів якості продукції і її безпеки чи просто бюрократичні заборони в митних процедурах. Так, європейські країни часто жадають від імпортерів одержання ліцензій. Обмежуючи випуск ліцензій, можна ефективно обмежувати імпорт. Добровільні експортні обмеження. Добровільні експортні обмеження є новою формою торгових бар'єрів. У цьому випадку іноземні фірми &quo ;добровільно&quo ; обмежують свій експорт у визначені країни. Експортери дають згоду на добровільні експортні обмеження (які аналогічні імпортним квотам) в надії уникнути більш твердих торгових бар'єрів. Так, японські автомобілебудівники під погрозою введення США більш високих тарифів чи низьких імпортних квот погодилися на введення добровільних експортних обмежень на свій експорт у США. 2. Протекціоністська торгова політика Протекціоністська торгова політика встановлюється державою по наступним причинах і для досягнення наступних цілей. Необхідність забезпечення оборони.
Аргумент має скоріше військово-політичний, а не економічний характер: захисне мито потрібне для збереження і посилення галузей, що випускають стратегічні товари і матеріали, що необхідні для оборони й ведення війни. Стверджується, що в нестабільному світі військово-політичні цілі (самозабезпеченість) повинні брати верх над економічними (ефективність розміщення світових ресурсів). Посилення національної безпеки, з одного боку, і ослаблення виробничої ефективності, з іншого, супроводжуються перерозподілом ресурсів на користь стратегічних галузей. На жаль, об'єктивного критерію для оцінки відносних витрат і вигод цього процесу не існує. Економіст може тільки привернути увагу до того факту, що введення мита для посилення обороноздатності країни зв'язано з деякими економічними витратами. Хоча можна погодитися з тим, що імпортувати системи наведення ракет з СНД буде не кращою ідеєю, однак, доводи на користь самозабеспеченості заслуговують самої серйозної критики. Імовірно, практично будь-яка галузь прямо чи побічно вносить свій внесок у національну безпеку. Але досягнення самозабезпсченості за допомогою мита породжує витрати у формі більш високих внутрішніх цін на продукцію захищених галузей. Витрати зрослої обороноздатності розподіляються в обов'язковому порядку між тими споживачами, що купують продукцію цих галузей. Практично всі економісти погоджуються з тим, що прямі субсидії стратегічним галузям, фінансуєм з загальних податкових надходжень, спричинили б більш рівномірний розподіл цих витрат. Збільшення внутрішньої зайнятості. Теорія порятунку національних робочих місць використовувана в захист мита, стає усе більш модною, в міру того як економіка наближається до спаду. Сукупні витрати у відкритій економіці складаються із споживчих витрат, капіталовкладень, державних витрат і чистого експорту. Чистий експорт дорівнює різниці між експортом і імпортом. Збільшення сукупних витрат у результаті скорочення Імпорту зробить стимулюючий вплив на внутрішньоекономічній розвиток, оскільки спричинить за собою різке зростання доходів і зайнятості. Але така політика має серйозні дефекти. Збільшення імпорту приводить до скорочення деякої кількості робочих місць у країні, але в той же час створить інші робочі місця. Імпорт сприяв ліквідації в останні роки частини робочих місць у деяких галузях промисловості. Але, з іншої сторони виникли, проблеми з перенасиченням ринку імпортним радіотехнічним й електронним устаткуванням, що підвищили конкуренцію і вдарили по зайнятості у відповідних галузях. Таким чином, хоча імпортні обмеження змінюють структуру зайнятості, вони в дійсності можуть лише незначно, або взагалі не можуть, впливати на рівень зайнятості. Очевидно, що всі країни не можуть одночасно домогтися успіху при введенні імпортних обмежень. Експорт однієї країни є імпортом для іншої. У тому ж ступені, в який перевищення експорту над імпортом, досягнуте однією країною, може стимулювати її економіку, надлишок імпорту над експортом в іншій економіці загострює проблему безробіття. Немає нічого дивного, що введення імпортного мита й квот з метою досягнення повної зайнятості в країні називається політикою руйнування сусіда.
Саме з цих мркувань вона висунула заздалегдь обумовлен сво контрпропозиц. ·хнй змст був таким: «1.PКрим, спираючись на декларацю свого Крайового Уряду вд 12/25 червня 1918 року, пропону встановити з Укранською Державою федеративний союз. 2.PВзамн стосунки учасникв цього союзу в сферах полтичнй, економчнй, фнансовй, судовй адмнстративнй визначаються вдповдними угодами, основою яких ма служити братерська погодженсть зовншньо полтики членв союзу, причому члени союзу, володючи кожний свою власною верховною владою, користуються в ншому повною, в межах згаданих угод, самостйнстю. 3.PЗа сучасного становища справ важко визначити, хто саме, понад Украну Крим, може примкнути до згаданого союзу. Безумовно, однак, що столицею союзу ма бути Кив що саме життя вкаже, як з нацонально-територальних частин Росйсько мпер, що самовизначилися, в якому порядку будуть входити до складу зазначеного союзу. 4.PУ всякому раз на майбутньому всесвтньому конгрес, який повинен виршити мжнародне становище остаточну долю не тльки одного Криму, представникам кожного члена союзу належить вдстоювати сукупними полтичними економчними силами спльн нтереси союзу, а рвно спецальн нтереси його членв. 5.PДля кращого руху справ при Його Свтлост Ясновельможнм Пану Гетьманов статс-секретар з кримських справ з вдповдним секретаратом, що призначаться Кримським Урядом перебува в постйному сплкуванн з Укранським Урядом. 6.PУчорашня пропозиця укранських уповноважених ниншня контрпропозиця кримсько делегац належить передач на обговорення Кримського Народного Уряду
1. Торговельна політика розвинутих країн
2. Зовнішня політика Англії у XVI-XVIII столітті
3. Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.
4. Зовнішня та внутрішня політика Філіпа IV Красивого
5. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
9. Внутрішня політика Людовіка IX Святого
10. Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин
11. Міжнародна політика і світовий політичний процес
12. Учетная политика предприятия (Облікова політика підприємства)
13. Національна політика СРСР в роки перебудови
14. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
17. Центральний банк і монетарна політика
19. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
20. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
21. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
25. Організація облікової політики підприємства
26. Формування облікової політики підприємства
27. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
28. Концепція регіональної політики
29. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
31. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
32. Сучасна мовна політика України
33. Зовнішня политика СРСР в післявоєнний період
34. Маргарет Тетчер та її політика в історії Великобританії
35. Мусульманське право (шаріат). Політика Ф. Рузвельта
36. Нова економічна політика: суть, значення, уроки
41. Аналіз товарної інноваційної політики заводу "АКВАІЗОЛ"
42. Аналіз товарної політики ВАТ "НВАТ ВНДІ Компресормаш"
43. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
44. Маркетингова політика комунікацій
45. Маркетингова цінова політика
46. Товарна політика і комерційна діяльність
47. Удосконалення маркетингової політики на ПП "Конекс"
48. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
49. Ціноутворення та цінова політика підприємства
50. Зовнішня реклама
51. Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики
52. Державна політика стимулювання зайнятості
53. Зовнішня економічна діяльність
57. Кадрова політика
58. Кадрова політика організації
59. Державна політика в Україні
61. Етнонаціональні відносини й національна політика
62. Людина як суб’єкт і об’єкт політики
63. Політологія як наука і політика як суспільне явище
64. Політик і політичний режим
65. Політика США в умовах боротьби за українську державність в 1917-1923 роках
66. Політика як суспільне явище
67. Політики і політичні лідери: особливості типологізації
68. Політика і етика: соціально-філософський аспект
69. Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою
73. Соціальна політика в Україні: основні напрями та протиріччя
74. Структура системи соціального захисту населення і політики України
76. Митний тариф як інструмент економічної політики держави
77. Сучасна митно-тарифна політика України
79. Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави
80. Грошово-кредитна політика України: проблеми становлення і тенденції розвитку
81. Державне регулювання соціальної політики
83. Суть фінансової політики держави
85. Формування політики антикризового фінансового управління підприємством
89. Грошово-кредитна політика держави
90. Державна промислова політика
91. Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація
92. Концепція непослідовності політики у часі
93. Нецінові фактори, недискреційна фіскальна політика, соціальний захист. Центральний банк України
94. Особливості інноваційної політики розвинених країн
95. Політико-правове середовище МЕВ в Україні
96. Стабілізаційна політика в Україні: передумови, фактори, реалізація