![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Національний банк України та особливості його функціонування |
Міністерство освіти і науки України Реферат на тему: «Національний банк України та особливості його функціонування» Виконав: студент групи . . Київ-2007 План: І. Створення національного банку України та його статус ІІ. Функції національного банку України та особливості його діяльності ІІІ. Список використаної літератури I.Створення національного банку України та його статус Центральним банком нашої країни є Національний банк України (НБУ). Банківська система незалежної України і відповідно Національний банк України створювалися протягом 1991 р. у зв'язку з дезінтеграцією радянської банківської системи. Правовою основою банківської системи нашої держави став Закон України «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 року. Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» цей законодавчий акт було введено в дію з 1 травня 1991 року. Згідно із зазначеною постановою Верховної Ради дія Закону України «Про банки і банківську діяльність» поширювалася на всі наявні в нашій країні банки. Було також оголошено власністю України Український республіканський банк Держбанку СРСР, Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку (Укрпромбанк), Український республіканський банк Ощадного банку СРСР, Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з їхньою мережею, обчислювальними центрами, всіма активами, пасивами, а також Українське республіканське управління інкасації Держбанку СРСР з підпорядкованою йому мережею установ та організацій. Особливо важливим було те, що окремо, в п. 3 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України &quo ;Про банки і банківську діяльність&quo ;» передбачалося «створити на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР Національний банк України». Власне, цим пунктом постанови Верховної Ради України організаційно було вирішено питання про створення центрального банку незалежної держави — України. Цією самою постановою Національний банк України було зобов'язано до 1 травня 1991 р. розробити проект свого Статуту, визначити структуру і чисельність центрального апарату, підпорядкованої мережі установ і подати на затвердження Президії Верховної Ради України. Одночасно Раді Міністрів України і Національному банку України доручалося внести до Верховної Ради України пропозиції щодо розміру та джерел формування статутного фонду Національного банку України. Отже, на підставі зазначених вище законодавчих актів було скасовано державну монополію у банківській системі та створено нову дворівневу фінансову систему. Перший рівень — Національний банк України, другий — комерційні банки. Діяльність цих банків тісно взаємозв'язана. Власне, вони утворюють взаємоузгоджену й керовану єдиним органом структуру. Водночас кожна із складових цієї системи функціонує відповідно до законів ринку. Статус і принципи діяльності Національного банку України визначені Основним Законом держави. Статті, які стосуються функціонування Національного банку, вміщені у двох розділах, присвячених законодавчій і виконавчій владам.
Це не випадково, оскільки йдеться про центральний банк держави, який очолює її національну фінансово-кредитну систему. Національний банк за своїм правовим статусом є однією з найважливіших інституцій держави. Він не входить до жодної з гілок влади. Свою діяльність здійснює на засадах незалежності та економічної самостійності. Проте цей головний орган банківської системи з ряду питань є залежним від Верховної Ради України, перед якою і звітує про свою діяльність. До повноважень законодавчого органу держави Конституція України відносить призначення на посаду та звільнення з посади голови Національного банку України, що здійснює Верховна Рада за поданням Президента України. Крім того, саме Верховна Рада України призначає половину складу Ради Національного банку України, а також заслуховує звіти його голови про діяльність банку. Інша половина Ради згідно зі ст. 106, п. 12 Конституції України призначається Президентом України. Такий підхід дає можливість двом гілкам влади пропорційно, рівною мірою брати участь у формуванні складу Ради Національного банку України і здійснювати регулятивний вплив держави на фінансово-кредитну політику, її реалізацію. Конституційні засади формування вищого органу управління НБУ, а також його керівництва є прикладом рівноваги двох гілок влади в Україні. Рада Національного банку України відповідно до ст. 100 Конституції України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом. Важливо наголосити, що правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді, крім Президента України, народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, Конституція наділяє також і Національний банк України (ст. 93, п. 1 Конституції України). Надання цього права Національному банку свідчить про вищий ступінь його значущості у системі державних інституцій. Суттєве значення для ефективного функціонування НБУ мають його взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України. Ці державні органи проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розроблення і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку. НБУ підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, доки вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. Голова Національного банку або за його дорученням один із заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів з правом дорадчого голосу. Отже, НБУ як орган держави є рівноправним партнером державного органу виконавчої влади — Кабінету Міністрів України. Національний банк України як економічно самостійна державна установа здійснює видатки, як правило, за рахунок власних доходів. Однак одержання прибутків не є метою діяльності Національного банку. Для забезпечення виконання своїх функцій він має право на придбання та розпорядження рухомим і нерухомим майном. Кошторис видатків Національного банку на кожний рік затверджується Радою НБУ. Цей самий орган затверджує Основні напрями грошово-кредитної політики Національного банку.
Викладеним вище не обмежуються правові основи функціонування НБУ. Як юридична особа він діє на підставі Статуту Національного банку України, затвердженого постановою Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 р. ІІ. Функції національного банку України Функції НБУ та його органів є невід'ємною складовою функцій державного управління. Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці. Це передбачено у ст. 99 Конституції України, де зазначено: «Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України». Наголосимо, що з моменту введення національної грошової одиниці відповідно до конституційних норм вона стає не лише фінансово-економічним, а й політичним фактором. Адже національна грошова одиниця — це ознака економічного і політичного потенціалу держави, її незалежності. Чинне законодавство про центральний банк держави покладає на нього виконання і низки інших функцій. До них насамперед належить визначення та проведення грошово-кредитної політики відповідно до затвердженої Верховною Радою України загальнодержавної програми економічного розвитку. Національний банк України має монопольне право здійснювати емісію національної валюти України та організовувати її обіг. Це означає, що жоден інший суб'єкт банківської системи не може здійснювати цю функцію. Центральний банк держави виступає також кредитором в останній інстанції для банків і кредитних установ, організовує систему рефінансування, визначає для банків та інших кредитних установ правила здійснення банківських операцій, бухгалтерського обліку звітності та захисту інформації. З цією метою Національний банк розробляє та ухвалює відповідні нормативні акти у вигляді положень, постанов керівних органів тощо. НБУ визначає систему, порядок і форми розрахунків, у тому числі між банками та іншими кредитними установами, напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, систем розрахунків, автоматизацію банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; здійснює банківське регулювання та нагляд; веде Реєстр банків, їхніх філій та представництв, валютних бірж і кредитних установ, здійснює ліцензування банківських та інших операцій у передбачених законом випадках. На НБУ покладено таку важливу функцію, як складання платіжного балансу і балансу міжнародних інвестицій України, здійснення їх аналізу та прогнозування. Значення цієї функції особливе. Адже наша країна наприкінці 1991 р. як нова незалежна держава не мала доступу до іноземних кредитів. На той час фінансове становище країни погіршила ще й заява Зовнішекономбанку СРСР, який обслуговував зовнішню торгівлю, про те, що понад 7 млрд дол. США «зникли» і про їхнє використання немає жодних підтверджувальних документів. Понад 1 млрд дол. США з цієї суми належав українським підприємствам та приватним особам. Зовнішекономбанк також заявив, що він більше не обслуговуватиме виплат, які стосуються зовнішньої торгівлі колишніх радянських республік.
Хмельницького з сином, звелли м стати навколшки, поклали м на голови омофори, прочитали вдповдн молитви. У многолтт та на ктинях т митрополити титулували Богдана «Государем Гетьманом Велико Рос». Церемоня нчого не каже нам у ХХ ст., а тод вона повдомляла Московщин, Укран свтов, що Рим не визна за ¶¶¶ Рим Москву, а вважа Кив гдним перейняти права обовязки ¶¶ Риму. Богданова поразка пд Берестечком 1651 року зруйнувала грецьк над на Кив ¶¶¶ Рим, а поразка Украни в Переяслав 1654 року врятувала Москву ¶¶¶ Рим. Не знайшлося в Укран укранського Флофея з укранською нацональною доктриною «Кив ¶¶¶ Рим». Втрет захиталася основа московсько нацонально доктрини 1917 року. Тод 100 тисяч киян несли сотн жовто-блакитних прапорв та портретв укранського нацонального пророка Т. Шевченка, спвали його «Заповт». Жодних червоних прапорв не було. Та недаремно Московщина виховувала 200 рокв всляких брюховецьких, галаганв, драгоманових. Преганебного для нас 1917 року, що визначив долю Украни на наступне столття, провдна верства Украни дала народов на провдникв не хмелв, виговських, дорошенкв, мазеп, горднкв, полуботкв, шевченкв, а новтнх самойловичв, кочубев, розумовських. ¶ винниченки, грушевськ, скоропадськ, скрипники, чубар, любченки врятували «Москву ¶¶¶ Рим»
2. Національні інтереси України та альтернативи стратегії безпеки розвитку
3. Функції Національного банку України
5. Проблема національних меншин України у внутрішній політиці центральної ради
9. Українські національні моральні цінності та їх місце у діловому спілкуванні
10. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
11. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
13. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
14. Кліматичні ресурси Лісостепу України та їх роль у виробництві продукції рослинництва
15. Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання
20. Напрями співробітництва України та Угорщини
26. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
28. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
29. Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України
30. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
32. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
33. Національна депозитарна система України
34. Національний склад гірничопромислової буржуазії України в пореформений період
35. Національно-духовне відродження України у першій половині XIX ст.
37. Глобальні та регіональні системи безпеки: перспективна роль України
41. Традиції та особливості розвитку філософської думки України. Філософія нового часу
42. Ринок капіталів та його роль у розвитку економіки України
43. Малий бізнес України в розвиткові національної економіки
45. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
46. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
47. Походження людини та її поява на території України
48. Українська національна революція 1649-1657рр
49. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
52. Особливості перехідної економіки України
53. Банківська система України
57. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини
58. Методики оцінки фінансового стану банків України
59. Проблеми іпотечного кредитування та перспективи його розвитку в Україні
60. Банківська система України
61. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
64. Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України
65. Регіональна економіка промисловості України
66. Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи
67. Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку України
68. Національне та міжнародне право
69. Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі
73. Предмет та методологія інформаційного права України
74. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
75. Шляхи розвитку та вдосконалення антимонопольного законодавства України на основі світового досвіду
76. Вибори народних депутатів України 2002 року: правозастосовча практика судів та виборчих комісій
78. Відбудова та відновлення України після Великої Вітчизняної війни
80. Інвентарна реформа 1847-1848 рр. та особливості її проведення на Правобережній Україні
81. Культурно-національний рух в українських землях в XVI-XVII століттях
82. Національне відродження Болгарії наприкінці XVIII та в першій половині ХIX століття
83. Нові тенденції у культурному та духовному житті України в роки незалежності
85. Отаманщина, як явище у період української національно-визвольної революції 1917-1920 років
89. Суспільно-політичне та культурне життя України
91. Українське національне відродження ХІХ ст.
92. Фактори відставання України у психологічному та історичному планах
93. Чеська національна меншина в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття
94. Особливості національних кухонь різних країн світу на підприємствах ресторанного господарства
95. Художня культура незалежної України: традиції та новації
96. Акціонерне товариство та проблеми його становлення в Україні
99. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії