![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
История государства и права зарубежных стран
Первісне суспільство на етнічних українських землях |
Реферат на тему Первісне суспільство на етнічних українських землях ПЛАН 1. Початок формування людської цивілізації на території України 2.Мезоліт (10—6 тис. років тому) 3.Неоліт (VI—IV тис. до н. є.) 4. Використана література. 1. Початок формування людської цивілізації на території України Першим періодом історії людства був кам'яний вік. Йому належить особливе місце в цивілізації. Саме цієї доби на тлі кардинальних зрушень у природі, пов'язаних з різкими змінами клімату, сформувалася примітивна суспільна організація, зародилися першооснови таких форм людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво. Археологічні знахідки в Ефіопії, Кенії, Танзанії дають підстави зробити припущення про появу людини на Землі понад 2 млн. років тому. Першолюдиною фахівці вважають істоту, для якої праця стала необхідністю і яка здатна була не тільки використовувати знаряддя праці, а й виготовляти їх. У ході еволюції поглиблювалися відмінності між мавпою і людиною — розвинулося прямоходіння, сформувалася рука з протиставленим великим пальцем, збільшився об'єм мозку (досяг 800 см3), започаткувалася членороздільна мова. Саме ці якісні зміни у біологічному та психологічному розвитку зумовили появу homo sapie s (людини розумної), сприяли остаточному виокремленню людини з тваринного світу. Історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів залежно від матеріалу і технології виготовлення знарядь праці: палеоліт (давній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енеоліт (мідно-кам'яний вік), бронзовий вік. Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. років тому) Первісна людина на території України з'явилась майже 1 млн. років тому, в період раннього палеоліту. Наш регіон, як і Європа загалом, не входив до ареалу антропогенезу, тобто місцевості, де відбувся процес олюднення високорозвиненої мавпи. На думку археологів, найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Ця міграція не була одномоментним актом, а хвилеподібно тривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей знайдено біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього на території України відомо понад ЗО стоянок доби раннього палеоліту. Архантропи жили невеликими групами, що утворювали первісне людське стадо. Ця перша форма соціальної організації базувалася на основі кровнородинних стосунків. Господарство первісних людей було присвоюючим, бо базувалося на збиранні плодів, ягід та їстівних коренів і полюванні на тварин. Основним знаряддям праці архантропів стало ручне рубило, що виготовлялося шляхом оббивання кам'яної заготівки з двох боків. Це знаряддя мало довгасту, плескату форму завдовжки 20—25 см, вагою до 1,5 кг. У руках первісної людини рубило стало універсальним інструментом впливу на навколишній світ. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо. Поява однотипних кам'яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності.
Середній палеоліт (150—35 тис. років тому) Наприкінці раннього палеоліту природа зазнала значних змін: клімат став сухішим, відбулося деяке підняття поверхні, розпочалося чергове і цього разу найбільше похолодання. Наслідки цих кардинальних зрушень у природі стали особливо відчутними у середньому палеоліті (мустьєрська епоха). Північна та більша частина Центральної Європи були закуті в льодовий панцир товщиною понад 600 метрів. На території України південна межа максимального зледеніння орієнтовно проходила повз такі сучасні міста: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Зміни в природі змусили первісну людину пристосовуватися до нових умов існування. Помітне зменшення флори, зумовлене сухим різкоконтинентальним кліматом, поява нових представників фауни — мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів, печерних ведмедів та інших тварин, призвели до того, що традиційне для попереднього періоду збиральництво дедалі більше поступається місцем полюванню, яке відіграє у житті людини мустьєрської епохи вирішальну роль. У цей час помітно поліпшується технологія виготовлення знарядь праці, урізноманітнюються їх форма та призначення: ручне рубило удосконалюється; з'являються кам'яні гостроконечники, що використовувалися як вістря для списів; набувають поширення скребла, якими обробляли шкури тварин. Помітне ускладнення умов життя не зупинило поступального фізичного та розумового розвитку людини. Внаслідок еволюції на зміну архантропу в мустьєрську епоху приходить неандерталець (назва походить від місцевості у Німеччині, де було знайдено рештки кісток). Він був невисокий на зріст, сутулий, мав велику голову видовженої форми з низьким лобом і нависаючим надбрів'ям. Об'єм його мозку становив від 925 до 1800 см3, особливо були розвиненими ділянки мозку, пов'язані з просторово-координаційними функціями та їх контролем. Як більш розвинений тип людини, неандерталець, попри складні умови існування, помітно розширив порівняно зі своїм попередником — архантропом ареал проживання. Знайдені археологами на території України 200 мустьєрських стоянок (Кі-Їк-Коба та Холодний Грот у Криму, Антонівка на Донбасі, Рихта на Волині, Молодово на Дністрі та ін.) — переконливе тому підтвердження. Боротьба за існування змусила людину в середньому палеоліті виготовляти одяг із шкур тварин, інтенсивно заселяти печери, будувати штучні наземні житла, не тільки використовувати, а й добувати вогонь. Завдяки цьому людина стала більш захищеною і менш залежною від природних умов. У мустьєрську епоху почали закладатися першооснови духовного світу людини. Неандертальські поховання в печерах Криму свідчать про зародження релігійних уявлень та вірувань, а знайдені на деяких стоянках кістки, різьблені геометричним орнаментом, з гравійованими на них контурами тварин і людей, рештками намальованих чорною фарбою ліній — про перші кроки образотворчого мистецтва. Пізній палеоліт (35—11 тис. років тому) Цей етап в історії людства порівняно з попередніми досить короткий, але він характеризується значними змінами в економіці, сфері соціальних відносин, мистецтві.
Безперечно, центральною подією цієї доби стало завершення майже 35 тис. років тому процесу фізичного та розумового формування людини сучасного типу — homo sapie s. Цю людину за місцем першої знахідки її кісток у гроті Кро-Маньйон (Франція) називають кроманьйонцем. З появою кроманьйонців процес удосконалення та урізноманітнення знарядь праці пішов надзвичайно швидкими темпами. У пізньому палеоліті почали виготовляти кам'яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів, з яких виготовляла собі гарпуни, шила, голки та ін. Кроманьйонці стали використовувати перші знаряддя з вкладишами, так звані складні знаряддя, винайшли списометальний пристрій. Інструментарій налічував майже 100 типів знарядь праці. Останнє, четверте, зледеніння, що відбулося в пізньому палеоліті, перетворило колективне загінне полювання на диких коней, бізонів, північних оленів і мамонтів на основний вид занять кроманьйонців, який забезпечував їхню життєдіяльність. Поступово склалася певна спеціалізація мисливських колективів. Так, майже 20—14 тис. років тому на теренах України досить чітко виокремилося дві зони з різним типом господарства: південно-східна — мисливців на бізонів, та північно-західна — мисливців на мамонтів. Помітне вдосконалення та урізноманітнення знарядь праці, підвищення продуктивності мисливства (кілька мисливців легко могли вполювати мамонта вагою 1—2 т) дали змогу кроманьйонцям відмовитися від виснажливих міграцій у пошуках їжі і вести більш осілий спосіб життя. Головним чином на берегах річок вони будували свої житла — землянки і напівземлянки, які у своїй сукупності утворювали первісне поселення — стоянку. Новим явищем пізньопалеолітичного періоду стало виникнення господарсько-побутових комплексів. Вони утворювалися зі стоянок, на яких було розташовано житла, кількох заглиблених у ґрунт ділянок, де обробляли кремінь, кістку, ріг, а також із ям-сховищ і вогнищ за межами жител. На території України знайдено майже 800 пізньопа-леолітичних стоянок (Радомишльська на Житомирщині, Мізинська на Чернігівщині, Межиріцька на Канівщині таін.). Спільне осіле життя первісних людей, локальне скупчення поселень є свідченням не тільки прогресивних змін у економіці, а й суттєвих зрушень у сфері соціальних відносин. Пізній палеоліт — це час, коли на зміну первісному стаду прийшла родова община. Стрижнем родової організації суспільства був рід — об'єднання кровних родичів по материнській лінії. Головною особою роду була жінка, через те що родовід за групового шлюбу міг вестися лише по жіночій лінії, крім того, вона виступала у ролі охоронниці сімейного вогнища та відала харчовими запасами. З появою кроманьйонців невпорядковані ендогамні (між особами однієї суспільної групи) статеві стосунки поступаються місцем екзогамним (між особами різних суспільних груп): виникає звичай, що забороняв шлюби між членами однієї родової групи. Це сприяло зближенню різних родів. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена, формувалася племінна організація суспільства, внаслідок чого поступово склався родовий первіснообщинний лад.
Тепер у галицьких мстах укрансько мови чути менше, нж у канадйських. В захдних землях змнено сотн клькасотрчних укранських сторичних назв вулиць, мстечок, сл на московськ. ¶ переназвали х не лише менами Ленна, Стална, Чернишевського, а й Пушкна, Кутузова т. п. Десятки колгоспв названо менами не лише Ленна, Стална, Крова, а й царських генералв, як колгосп мен О. Суворова у Збаразькому район. «Москвин садистично насолоджуться знущанням з подоланих», свдчить М. Горький. Перед своми московськими приятелями М. Драгоманов хизувався, що купив за сво грош та випросив клькасот московських книжок подарував х до укранських бблотек у Вдн, Львов Чернвцях. Тепер там десятки тисяч московських книжок, але нема багатьох тисяч укранських, виданих у Кив чи Харков то навть видавництвами УРСР, отже, дозволених московською цензурою. М. Драгоманов вчасно побачив, що укранц починають розумти, що вони не визволять Украни з московського грабунку та визиску, доки не вдрвуть Украну вд Московщини
1. Найдавніші державні утворення і право на сучасних українських землях
2. Культурно-національний рух на українських землях у ХVІ-ХVІІ ст.
3. Еволюція форм грошей на українських землях
4. Громадянське суспільство в аспекті дискурсивно-етичних практик: український контекст
5. Типологія сюжетних ліній українських та перських народних казок
9. Громадянське суспільство та держава
10. Суспільство, держава і право
11. Адміністративне судочинство: концептуальні підходи українських вчених періоду незалежності України
12. Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів
13. Бойовий шлях українських січових стрільців
14. Основні шляхи формування поміщицького землеволодіння в українських губерніях
15. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
16. Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті
17. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
18. Старовавилонське суспільство за кодексом законів Хаммурапі
19. Утворення та діяльність українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
20. Доля українських кобзарів-бандуристів на Кубані
21. Первісна культура на терені сучасної України
26. Громадянське суспільство і демократія
27. Особливості формування етнічних стереотипів
28. Специфіка адаптації протестантських церков до українських реалій в період незалежності України
30. Природа й суспільство: етапи взаємодії
31. Соціологія - наука про суспільство
32. Суспільство споживання: за та проти
33. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
34. Наука й релігія в первісному суспільстві
35. Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання
36. Радянський режим на західноукраїнських землях
37. Українські землі наприкінці XVII - в першій половині XVIII ст.
41. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.
42. "Домоводство" В.Н.Каразіна - українська паралель європейських економічних теорій
43. Правове регулювання екологічних відносин в Україні
47. Суспільно-політичне та культурне життя України
48. Суспільно-політичні чинники Конституційного процесу в Україні
49. Роль митця і мистецтва у житті суспільства (за драмами Лесі Українки)
50. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії
51. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
52. Проблема вступу України до міжнародних економічних організацій
57. Шляхи формування громадянського суспільства в Україні
58. Свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства: соціально-філософський аналіз
59. Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин України
61. Міграційні процеси та зміни етнічного складу населення України наприкінці XVIII - початку XX ст.
63. Бактериальная система секреции белков первого типа
64. Витус Беринг. Первая Камчатская Экспедиция
65. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
66. Шпаргалка по Гражданскому Праву РФ (часть первая и вторая)
67. Судебная реформа на Украине (Судова реформа в Укра©нЁ)
68. Тамбовский край в первой русской революции
69. Россия в эпоху правления Петра Первого
73. Первая победа Красной Армии в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.
74. Первая российская конституция
75. Сибирь в первой половине 19 века
76. Первые шаги к перестройке – развалу страны
77. Н.Ф.Катанов - первый хакасский учёный
78. Народный депутат Украины (Народний депутат України)
80. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
81. Міграція робочої сили (юридичний аспект) (WinWord 97 (на укр языке))
82. Львівський музей українського мистецтва
84. Литература русского зарубежья первой половины XX века (По произведениям В. В. Набокова)
85. Первый роман о Салавате Юлаеве (Злобин)
89. Александр Грехам Белл - создатель первого телефона
91. Иван IV – первый царь Всея Руси
92. Англо-германские противоречия накануне первой мировой войны
94. Политическое развитие государства в годы правления первого президента
96. Дисидентство на Украине (Дисидентський рух в Україні)
97. Первые дни ВОВ
98. Борьба за выход России из Первой мировой войны. Брестский мир