|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
АНТИТЕХНОЛОГІЇ У ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ: ВИКОРИСТАННЯ ЗМІ |
Забавная пачка "5000 дублей". 
Ручка "Шприц", желтая. 
Ручка "Помада". Реферат виконала: студентка гр. 331 Атанасова В.О. Національний університет “Києво-Могилянська Академія” Миколаїв – 2000 Вступ. Політична реклама являє особливу складність для розробок через свій інтенсивний характер: в її межах необхідним є досягнення цілком конкретних результатів у стислі строки. Політична реклама є також максимально вільною в плані форми і змісту, отже, політична комунікація знаходиться в особливих умовах. Виборчі технології являють собою найбільш ефективні шляхи розв’язання завдань, що існують в сучасному світі. Тому звернення до них є невідворотним – бо усі хочуть вирішувати поставлені проблеми найвдалішим способом. Додамо до цього досить агресивну форму впливу, яка зазвичай практикується під час виборів. Не менш важливим є і креативний аспект подібних повідомлень для того, щоб вони могли увійти в масову свідомість і закріпитися у ній. Особливі умови спілкування в такому ключі потребують вивчення подібного роду диркурсу як такого, що функціонує за своїми власними законами. Роль і значення впливу політичної реклами досліджується вже протягом тривалого часу. В західних джерелах (праці Е. Семпсона., М. Спілмена., Р. Фішера) дослідники звертаються здебільшого до шляхів побудови позитивного іміджу. В розробках радянських науковців (В. Житенєва, І. Мащенка) переважає дослідження політичної агітації і критика буржуазного інформаційного бізнесу. Останнім часом, щоправда, розробки проблем політичної реклами породжують нові публікації, в яких дана тема освітлюється глибоко і різнобічно. Заторкуються проблеми як побудови позитивного іміджу, так і політичної антиреклами, стратегії виборчої кампанії та маніпуювання масовою свідомістю. Показовими в цьому плані є праці Г. Почепцова. Вони подають в основному розробки проблем побудови іміджу політичного лідера, стратегій і тактики виборчих кампаній, політичної реклами та антиреклами. Антиреклама є вагомою складовою політичної, і , зокрема, виборчої боротьби. Адже, за словами Г. Почепцова, кожна виборча кампанія тільки тоді добра, коли має гідного супротивника. Політичні цінності і політичний символізм як основа впливу на масову свідомість. 1.Політичні цінності. Дослідження проблеми, пов’язаної з політичними цінностями є досить актуальним, оскільки цілком очевидно,що цінності здійснюють значний вплив на політичний процес, виступають інтегративною основою для малої і великої соціальної групи, нації. Поняття “цінність” у цьому у цьому ключі змальовує особливу реальність, що не виводиться з потреб. Потреби людей в політиці являють в структурі мотивації актуальний життєвий світ людини, вони динамічні, змінюючись відповідно до стану життєвих відносин суб’єкта. Політичні цінность представляють внутрішній світ людини. Вони відбивають не стільки динамічні аспекти індивідуального досвіду, скільки інваріантні аспекти політичного досвіду, що засвоюється індивідом. Цінність має особливий статус. “Наділяючи певний об’єкт статусом цінності, - зазначає В. Малахов, - людина ніби суб’єктивує його, визнає за ним право на власниий голос” Понадіндивідуальний характер політичних цінностей виражає таке поняття як “політична традиція” Серцевина політичної традиції – це найбільш стійкі і “живучі” політичні цінності, що передаються з покоління в покоління.
Сила традицій дуже велика, бо, вочевидь, цінності, що стали традицією, володіють умами людей на рівні несвідомого. Словами К.Г. Юнга – це колективне несвідоме. Але цей факт, безумовно, не заперечує існування свідомих переконань чи уявлень суб’єкта про цінне власне для нього, щовиражене в понятті “цінніна орієнтація”. цінніна орієнтація відноситься до тих аспектів орієнтації діяча, які пов’язують його з дотриманням певних норм, стандартів, критеріїв відбору. Специфічною рисою сучасних пострадянських суспільств є деактуалізація цінностей, коли цінності дійсного часу не витримують конкуренції з цінностями “світлого минулого”. Дані соціологічного опитування, проведеного Санкт-Петербурзьким НДІ свідяачь – до 60% респондентів розцінюють пріоритети іціннісні установки радянської доби як кращі порівняно з сучаснісними. Так само і риси “класичн” радянської людини зразка 50х – 70х років у громадськійдумці помітно виграють у порівнянні з портретом “сучасника”. Цим і користуються активно поліики лівого спрямування, обіяючи повернути радянське минуле. Під політичними цінностями розуміються не лише ідеали, але й чітко змальовані норми, узаконенні установлення, яких слід дотримуватись. При усій своїй значимості політичні цінності не можуть бути пізнаними безпосередньо. Вираженням політичних ідеалів і цінностей з різним ступенем адекватності слугують зафіксовані с політичній сфері життя предметні втілення – політичні символи. 2.Політична символіка Політичний символізм - невід’ємна частина ідеології, політики, культури. Під політичною символікою здебільшого розуміються символи, о існують і використовуються в політиці. Докладне визначення подає словник “Політологія”: “Політична символіка – це сукупність виразних засобів, що надають політичному життю,політичній дії, різним формама матеріальної політики явний, особливо очевидний або навпаки, прихований сенс.” Існує декільна класифікацій політичної символіки, проте доречно було б навести лише ті її різновиди, які використовуються найчастіше в політичній рекламі і антирекламі зокрема: Наглядно-агітаційна символіка (засоби наглядної агітації, що стосуються політичної реклами: гасла, плакати мітингуючих, передвиборчі листівки,спалювання опудал і прапорів, портрети і карикатури тощо; Політико музична символіка (гімни, революційні і народні пісні). Так, в Україні на виборах “98 використовувались популярні в радянсікий час пісні у роликах “лівих” партій, і вони ж – як в Україні, так і в Росії - для супроводу кадрів зі “злочинами комунізму” як можливими наслідками “червоного реваншу”; Люди – політичні символи (політичні лідери – Ленін, Сталін, Лінкольн, Гітлер; легендарні герої: Ілля Муромець, Робін Гуд чи навіть вигадані – дядько Сем, Петрович). В своїй президентській кампанії Єльцин активно включав проти Зюганова жупел концтаборів, розстрілів, порожніх полиць в магазинах, пов’язуючи їх з комунізмом. Хоча, суворо логічно, Зюганов мав до цього таке ж відношення, як і сам Єльцин. Але емоційно вдалося ввімкнути необхідні типи “картинок”, які зрослися саме з постаттю Зюганова. Утворився, словами нейролінгвістичних психологів (так, в політичну боротьбу долучається й НЛП) “якір”, що пов’язував появу Зюганова з певним типом інформації.
Собі ж Єльцин забрав “картинку” реформ, прогресу, створивши поділ світу на два класи: реформістів та антиреформістів. Зюганов в результаті опинився в ролі представника менш прогресивної частини людства. А, як відомо, кожен прагне відчути себе поряд з кращими, з переможцями. Так, зіставлення “червоного кандидата” скажімо, зі Сталіним викличе здебільшого негативну реакцію, але може мати й протилежний наслідок – за умов існування у переважної більшості суспільства очікувань “твердої руки” і жорсткого порядку; Умовно-графічні символи (всілякі зірки, хрести, леви - істотна складова політичної символіки. Їх можна зустріти в поєднанні з іншими символами.) Наприклад,неповороткий російський ведмідь в замальовках західних ЗМІ; використання символічної бджілки ПРП чи зображення слона як символа однойменного передвиборчого блоку у карикатурах напередодні парламентських виборів 1998 р. в Україні; Політична мова (різноманітні мовні звороти, що використовуються в політичній сфері, зокрема, звертання: “панове”, “товарищі” чи “панове-товарищі” – з іронією); Політична мода (особливості висловлювання чи поведінки, характерні для прихильників певної політичної ідеології чи окремого політичного діяча часто використовуються у карикатурах, пародіях, сатиричних програмах, таких як «Куклы» на каналі НТВ); Символи місця і часу (звороти, такі як “сталінська епоха”, “радянські часи” тощо – як з позитивним, так і з негативним відтінком). Особливість політичної символіки – в тому, що її символи не належать до якоїсь однієї категорії. Вони не є лише природніми (хоча подібні види наявні – “ленінські місця” наприклад) і не є лише образними, за присутності іконічних моментів – у портретах, листівках, тощо. Засвоєння особистістю політичної символіки відбувається поступово – від найпростіших іконічних моментів до більш складної політичної мови. Цим також вміло користуються політичні ділки для “ідеологічної обробки”. Маніпулятивні технології. Найбільшою ж небезпекою для масової свідомості є політичне маніпулювання. Основою будь-якого маніпулювання масовою свідомістю є соціальний міф – твердження чи ідей, які сприймаються переважно на віру, без будь-якого критичного осмислення. В кожному суспільстві наявні міфи, які активно підтримуються і правлячими колами, зокрема, за допомогою ЗМІ. Так, у комуністичній системі існували такі міфи: про приватну власність як джерело зла; про обов’язковий крах капіталізму і перемогу комунізму; про провідну роль робітничого класу і комуністичної партії; про марксизм як єдино вірне вчення. З крахом комуністичної системи почали формуватися нові соціальні міфи: про капіталізм як “світле майбутнє”; про обов’язкові жертви в перехідний період; про правлячі кола і номенклатуру як уособлення демократів та реформаторів. Навіть США, які так пишаються тим, що буцімто в їх суспільстві немає ідеології мають і підтримують свої соціальні міфи, визначені Г.Шиллером: про індивідуальну свободу і особистий вибір громадян; про нейтралітет основних політичних інститутів: Конгресу, судів, ЗМІ зокрема тощо; про незмінно егоїстичну природу людини, її егоїзм і схильність до споживацтва; про відсутність в суспільстві соціальних конфліктів, експлуатації і гноблення; про плюралізм ЗМІ, які насправді контролююються великими рекламодавцями і урядом.
Тому-то українці з „Малопольскі Всходнєй” повинні, не тільки з почуття програної війни 1918 Року, але й з реальної оцінки становища як у цій дільниці, так і міжнароднього, а насамперед в ім'я рації буття українського народу як цілости, — щиро стати на становищі громадян польської держави, велич і сила якої лежать і в їхньому національному інтересі”.[163] І точнісінько таке саме писав Голуфко в своїй статті, що її опублікувало „Слово Польске” через два тижні після його смерти: „Не дасться заперечити, що вживання українською молоддю у Східній Галичині таких злочинних засобів політичної боротьби, як убивства, напади, підпали, є подиктоване умовами ідеологічного характеру, що випливає з бажання звільнити край з-під „польської окупації”. Одначе, вся біда в тому, що окупації немає. Не можна говорити про окупацію в країні, що 600 років зв'язана з польською культурою і державою, яка не попала в татарське ярмо, а відтак не стала московською провінцією тільки завдяки кривавим оборонним змаганням усього польського народу. І сьогодні не може бути мови про окупацію в країні, де „окупанти” становлять 50 відсотків населення, складеного з усіх прошарків, починаючи від селянства, а кінчаючи на містах, в яких промисловість, торгівля, фахові знання є переважно в руках польського населення”.[164] Таким, отже, „приятелем українського народу й української державности” був польський державно-політичний діяч Тадеуш Голуфко в світлі його власних заяв і свідчень польської преси про його погляди на українську проблему
2. Суспільно-політичні фактори змін у складі селян УСРР у 1927-1932 рр.
3. Марксизм-ленінізм як політична ідеологія
4. Політичня система як механізм влади
5. Популізм як специфічна політична технологія
9. Революція 1905-1907 р.р. в Росії, розстановка ії політичних сил
10. Cучасні політичні партії в Україні
11. Політичний режим
12. "Історія Русів” – виразник політичних поглядів автономістів
13. Політичний іслам
14. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
15. Суспільно-політична діяльність Костомарова
16. "Українське питання" у політичних дискусіях 1910-1914 рр.
Качели. 
Набор маркеров-текстовыделителей "Boss Original Pastel", 4 цвета. 
Подгузники "Солнце и Луна. Нежное прикосновение", размер: 2/S (3-6 кг), 70 штук. 17. Політичний устрій Франції та загальна характеристика її господарства
18. Держава і політична система суспільства
19. Державне фінансування політичних партій в європейських країнах
20. Політична нейтральність і професійність державної служби в Україні
25. Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)
26. Вивчення новітньої історії України через призму поняття "політична культура"
27. Герцогство Варшавське та Королівство Польське в загальноєвропейських політичних відносинах
29. Ідейно-політичне життя Полтавщини
30. Михайло Грушевський–видатний політичний, громадський і державний діяч
31. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України
32. Політична і судова система Київської Русі
Корзина "Плетенка" с крышкой, 35х29х22,5 см (коричневая). 
Этикетки самоклеящиеся "ProMEGA Label", А4, 1 штука, 25 листов, белые. 
Настольная игра "Кролики и норы". 33. Політична історія Київської Русі
34. Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.)
35. Політична ситуація на Україні наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
36. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
37. Політичний розвиток України в другій половині XVII ст
41. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
42. Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
43. Політичний та соціально-економічний розвиток Словаччини у 1993-2005 рр.
44. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
45. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років XIX ст.
46. Роль похідних груп в еволюції ідейно-політичних засад ОУН в роки німецько-радянської війни
47. Симон Петлюра – політичний діяч
48. Соціально–політичне становище в Західній Україні 1945-1950 роки
Матрас в коляску "Lepre" Luna Lux. 
Мощный стиральный порошок с отбеливателем и ферментами для сильных загрязнений "Mitsuei", 1. 
Фоторамка пластиковая "Clip", 50x70 см. 49. Суспільно-політична роль Джорджа Вашингтона у формуванні державної незалежності США
50. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
51. Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960 років
52. Суспільно-політичні погляди правителів Київської Русі
53. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
57. Блок Юлії Тимошенко: розвиток та еволюція політичних орієнтирів
58. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
59. Етапи розвитку теорії соціально-політичного конфлікту
60. Історія світової політичної думки
61. Ллойд Джордж Девід - британський державний і політичний діяч
62. Нагірно-Карабахський конфлікт: причини, розвиток, політичні наслідки
64. Партійно-політичні організації Бессарабії в період революції 1905-1907 рр.
Жидкое средство для стирки AQA baby, 1500 мл. 
Точилка Berlingo механическая "Яблоко". 
Гидромассажная ванночка для ног (арт. ATH-6411 blue). 65. Політичні партії в Україні та їх основні типи
66. Політичні погляди і діяльність Платона
67. Політичні погляди М. Хвильового, М.І. Міхновського та Ю. Липи
68. Політичні режими
73. Структура політичної влади
74. Сучасна теорія політичних партій та партійних систем
75. Технології політичної діяльності
76. Трансформація суспільства та політична модернізація
77. Форма правління, політична система, політичний режим та опозиція Ізраїлю
78. Формування іміджу політичного лідера
79. Політик і політичний режим
80. Політична влада
Мелки в пластиковом держателе, 9 цветов. 
Набор детской посуды "Человек паук. Дисней", 3 предмета. 
Деревянный конструктор 3 в 1 "Первые сказки", 30 деталей. 81. Політична влада
82. Політична влада у світі та в Україні
83. Політична діяльність і політичні відносини
84. Політична еліта сучасної України: генеза й особливості формування
85. Політична ідеологія Николло Макіавеллі
89. Політична система Індонезії
93. Політичний PR
94. Політичний менеджмент виборчої кампанії: формування стратегії та тактики
95. Політичний портрет О.Г. Лукашенко
96. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
Умные кубики. Силуэты. 50 игр для развития интеллекта. 
Мел круглый "White Peps", 100 штук, белый. 
Экспресс-скульптор "Эврика", малый. 97. Політичні еліти і політичне лідерство: світовий досвід і українські реалії
98. Політичні ідеї в Стародавньому Китаї
99. Політичні ідеї у країнах Стародавнього світу
