![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Аналіз поглядів на ринкову кон’юнктуру російських економістів |
Курсова робота на тему: &quo ;Аналіз поглядів на ринкову кон’юнктуру російських економістів&quo ; План Вступ 1. Економічні погляди Н.Д. Кондратьєва 1.1 Вчення про «великі цикли кон'юнктури» 1.2 Питання статики і динаміки в рукописі 1931 р. 2. Економічні погляди А.В. Чаянова 2.1 Концепція родинно-трудового селянського господарства 2.2 Теорія селянської кооперації 2.3 Питання організації аграрного сектора Висновок Список використаної літератури Вступ З часів В.І. Леніна в Росії Державна власність на засоби виробництва вважалася за основу економіки країни. Н.Д. Кондратьєв (1892–1938) – російський вчений економіст, провів дослідження руху товарних цін, відсотка на капітал, заробітної плати, обсягів зовнішньої торгівлі, виробництва чавуну в економічно розвинених країнах світу – Англії, Франції, Німеччини, США за тривалий період, близько 140 років і зробив висновок про наявність великих циклів кон'юнктури в 48–55 р.р. Кондратьєв обгрунтував їх причини і передбачив терміни майбутніх «довгих хвиль» економічного розвитку. З теорії Кондратьєва виходило, що за депресією настане новий підйом капіталістичної економіки. У цьому радянська влада побачила «буржуазну апологетику». Леонід Канторович – російський вчений-економіст і математик – єдиний в Росії лауреат Нобелівської премії. Саме він ввів в економічну і математичну науки поняття і модель лінійного програмування в цілях розробки оптимального підходу в процесі використання ресурсів. Основна праця Канторовича – його робота «Економічний розрахунок якнайкращого використання ресурсів». Йому вперше вдалося побудувати статистичну і математичну модель поточного і перспективного планерування використання ресурсів. Канторович довів, що будь-які економічні проблеми можуть вирішуватися як завдання максимізації продукції при багаточисельних обмеженнях. По суті, теорія Канторовича була застосовна до будь-якого типу економіки. Але комуністична партія СРСР такого не могла допустити, і теорії Канторовича було додано класове звучання, вона була поставлена на службу соціалістичній плановій економіці і названа «теорією оптимального планування». Великий вклад в аграрну теорію вніс інший російський вчений – А.В. Чаянов (1888–1937). Чаянов відстоював ідею стійкості сімейного трудового господарства, його вищій ефективності в порівнянні з крупними колективними господарствами. Учений відстоював ідею про те, що сімейне трудове господарство корінним чином відрізняється від фермерського господарства, оскільки в основі його діяльності лежить задоволення потреб сім'ї, а не отримання прибули. Чаянов пише, що саме сімейне трудове господарство під час першої світової війни, революції, періоду «військового комунізму» проявило особливу стійкість і потрібно повсюдно його підтримувати і розвивати цей унікальний вид господарства. Кооперативи повинні утворюватися лише в ой області, де складніша технічна основа недоступна селянському господарству. Чаянов вважав, що існують такі види виробництва, які взагалі не можна узагальнювати, оскільки знижується ефективність. Такі погляди суперечили установкам Радянської держави того часу, повністю розходилися з курсом країни – на колективізацію.
У 1930 г. Чаянов був арештований, а в 1937 р. розстріляний, як «ворог народу». Реабілітований Чаянов, як і багато інших, був тільки в кінці 80-х років, тоді ж стала відома його економічна праця. 1. Економічні погляди Н.Д. Кондратьєва Н.Д. Кондратьєв був, як відомо, універсальним дослідником. Проте, проживаючи в країні, де переважну більшість населення складали селяни, він, як і багато російських економістів, рано почав цікавитися саме аграрною проблематикою. Вже перші значні роботи Кондратьєва «Розвиток господарства Кінешемського земства Костромської губернії» (1915), «Ринок хлібів і його регулювання під час війни і революції» (1922) присвячені аграрному сектору російської економіки. Так, в центрі уваги монографії про ринок хлібів стояли питання розміщення, розвитку і регулювання сільськогосподарського виробництва. Вже тут Н.Д. Кондратьєв розглядує модель твердої ціни на хліб, при якій ступінь адміністративного втручання виявляється найвищим, модель непрямої цінової дії, суть якої зводилася до того, щоб вгадати, імітувати вільну ціну», і, нарешті, змішаний метод ціноутворення, заснований на поєднанні твердого базису ціни з прогнозами її можливих змін. Аналізуючи співвідношення твердих і вільних (ринкових) цін за період 1914–1918 рр., Кондратьєв вказує на зростання розриву між ними і приходить до висновку, що «політика твердих цін була безсила заволодіти рухом цін, усунути вільні нелегальні ціни, дуалізм цін вільних і твердих». В зв'язку з цим їм ставиться питання про межі державного втручання на ринку. Вчений вважає, що пекло міністр заборонні заходи на ринку хлібів породжувалися багато в чому жорсткою реальністю військового часу. Разом з тим методи грубого інтервенціонизму неминуче загострювали продовольчу проблему, оскільки оголювалася неефективність і відсталість бюрократичного державного апарату. Монографія «Ринок хлібів » є цінним джерелом фактичного матеріалу, не лише конкретним історико – економічним, але і теоретичним дослідженням. Тут автор вперше личить до концепції змішаних форм дії на економіку – з боку держави, торгівельно-підприємницьких структур, місцевих органів влади (міст і земств), а також з боку окремих селянських господарств. Проблема хлібного ринку постає як проблема синтетична – в її дозволі бере участь безліч суб'єктів, використовуються різні, часто суперечливі методи регулювання. Н.Д. Кондратьєв навіть у важких умовах війни і революції висував вимогу «ринкової перевірки» методів державної політики. Проте його неможливо представляти глашатаєм безбережної ринкової спонтанності і стихійності. Як відомо, при активній участі ученого Планова комісія Наркомзама РРФСР склала перший в історії перспективний план розвитку сільського і лісового господарства РРФСР (1923–1928) (так звана «п'ятирічка Кондратьєва»). При розробці цього плану Н.Д. Кондратьєв виходив з необхідності поєднання на базі непу планових і ринкових початків, висунув центральну ідею «тісного зв'язку» і «рівноваги» аграрного і індустріального секторів. В середині 1920-х рр. ці положення остаточно сформувалися у вигляді концепції паралельного рівноважного розвитку сільського господарства і промисловості.
Н.Д. Кондратьєв писав, що лише «здорове зростання сільського господарства передбачає потужний розвиток індустрії». Ефективний аграрний сектор здатний забезпечити підйом всієї економіки, стати гарантією стійкості всього народного господарства, включаючи процес індустріалізація. Характерний, що Н.Д. Кондратьєв не виступав проти націоналізації землі. Проте він вважав за необхідне сміливіше розвивати товарно-торгівельні основи села непу, звести до мінімуму обмеження вільного розвитку трудового господарства селянина, що дісталися в спадок від епохи «військового комунізму». Кондратьєв пропонував звільнити економічну політику на селі від будь-яких намірів в цілях створити монополію для державного і кооперативного торгівельного апарату, проголошуючи курс на посилення товарності аграрного сектора. У цьому руслі розвивалися його ідеї про першочергову допомогу господарствам, що наближаються до фермерського типа, здатним забезпечити швидке нарощування об'ємів товарного хліба, у тому числі для експорту. Кондратьєв протестував проти огульного занесення всіх «сильних шарів села» до складу куркульства. Він стверджував, що невизначено розширювальний підхід до куркульства породжує боротьбу з «міцними шарами, що розвиваються, села які тільки і можуть бути основою товарної продукції». Коли учений закликав здолати «страх перед існуючим і неіснуючим куркульством», він в принципі не заперечував наявність соціальної диференціації в селі. Проте Кондратьєв не рахував диференціацію визначальним чинником політики. Його програма була насамперед прагматичною, орієнтувалася на першочергову підтримку міцних сімейних трудових господарств, здатних стати основою економічного підйому в країні. Прагнення ж направити основні фінансові і матеріальні ресурси на підтримку спочатку бідняків і незабезпечених середняків. Кондратьєв вважав за невиправданий, нереалістичний: цим шарам можна було реально допомогти лише тоді, коли аграрний сектор і народне господарство в цілому достатньо окріпнуть, встануть, що називається, на ноги. Заклики Кондратьєва відмовитися «від протекціонізму і філантропії відносно немічних господарств і безгосподарних форм кооперації» були із самого початку зустрінуті в багнети «лівою опозицією» всередині ВКП(б). Так, лідер «лівих» Г. Зінов’єв охарактеризував концепцію Кондратьєва як «маніфест куркульської партії». Ця характеристика була несправедливою і провокаційною. Повторимо ще раз: Н. Д Кондратьєв орієнтувався на масовий підйом високотоварних господарств. В середині 1920-х р.р. соціальною базою такого підйому могли стати також економічно сильні середняки. Проте оцінки, подібні Зінов’євській, не лише прижилися в партійній літературі, але з часом, не дивлячись на ураження «лівої опозиції», зробилися тут пануючими. З 1927 р. в СРСР зачинається швидко прогресуюче згортання непу. Характерний, що сам Кондратьєв писав, що після нього набирає чинності «новий курс соціально-економічної політики Радянської влади». Тим самим була чітко позначена часова межа, за якою наукові погляди Кондратьєва вже не могли знайти практичного застосування.
Перефразовуючи коментар Анет Гордон-Рд (Annette Gordon-Reed) щодо енергйних заперечень сторографв Томаса Джефферсона про його звязок з Салл ГемнAс (як звучали доти, доки аналз ДНК не показав, що ймоврнсть такого звязку висока), можна сказати, що росйськ сторики помчали тльки так сторичн под, як вдповдали образу хньо крани як одн з наймогутнших держав свтуP7. Дмитро Лихачов як лтературознавець помтно вдрзняться вд Шкловського, а часто висловлю прямо протилежн погляди. Якщо Шкловський був переважно лтературним критиком, то Лихачов сториком. На вдмну вд Шкловського, котрий пристосувався до життя за радянсько влади, Лихачов плекав свою репутацю опозицонера; справд, вн провв певний час у Гулагу. Якщо Шкловський належав до лвого крила полтичного спектра, то Лихачов був прихильником росйських правих сил. Однак спльне для них специфчно росйське змшування нацонально дентичност з мперською призвело до спвпрац Лихачова з державою задля змцнення образу «росйсько слави» серед росян та ноземцв
1. Аналіз і прогноз кон’юнктури ринку цукру
2. Політика економічного зростання. Економічна кон’юнктура
3. Фразеологізми у російських творах Т.Г. Шевченка
4. Кон’юнктура світового ринку золота
5. Кон’юнктура інвестиційного ринку
9. Державне регулювання ринкової економіки
10. Економічны погляди І.Я. Франка
11. Економічний аналіз підприємств
13. Аналіз економічної ефективності ВАТ "Птахорадгосп "Мирний"
15. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
16. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
17. Північно-Кавказький економічний район Росії
18. Роль держави в регулюванні ринкової економіки
19. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
20. Значення маркетингу в підвищенні ефективності роботи підприємства в умовах ринкової економіки
21. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії
25. Особливості оподаткування країн ринкової економіки. Порівняльна характеристика
26. Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки
27. Аналіз динаміки і циклічності економічних процесів
28. Аналіз економічної ефективності виробництва молока
29. Аналіз загальної рівноваги та дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці
30. Аналіз фінансово-економічного стану ЗАТ "АВК"
31. Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ "Трансмаш"
33. Економічна сутність вивчення аналізу статистики зовнішньої торгівлі
34. Історія та тенденції розвитку економічного аналізу
35. Криза в умовах ринкової економіки та основні чинники її виникнення
36. Поняття фінансового аналізу в ринковій економіці
37. Ринкова економіка в Україні
41. Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"
42. Предмет та метод економічного аналізу
43. Техніко-економічний аналіз ефективності виробництва
44. Економічне моделювання в економічному аналізі
45. Золотое колцо Росии. Ярославль
46. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
50. Анна Герман
52. Казахские национальные конно-спортивные игры
53. Применение экспресс-анализаторов АН-7560, АН-7529 и АС-7932 в аналитической химии
57. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
60. Релігійний фактор в історії Росії
61. Последний штурм: Жуков или Конев
62. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
63. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
65. Аналіз картини І.К. Айвазовського «Буря».
66. Кон, Коль и Коул
67. «Романность» лирики Анны Ахматовой
68. Тема Родины в поэзии Анны Ахматовой
69. Особенности поэтического мира Анны Ахматовой
73. Разбор рассказа Л. Андреева "В тумане"
74. Идейно-композиционное значение сцены в салоне Анны Павловны Шерер в романе "Война и мир"
75. Анна Ахматова
76. Критика романа Анна Каренина
77. Роман Л. Толстого Анна Каренина
79. Поэзия Анны Ахматовой: поэтика автовариаций
80. О семантике некоторых произведений Анны Ахматовой
81. Созвездия Орел, Малый конь, Дельфин, Стрела
83. Аналіз менеджменту ВАТ Сумсільмаш
84. Стратегічне планування діяльності фірми Квіт в умовах ринкових відносин
85. Зачатия Анны церковь что в углу Китайгородской стены в Москве
89. Аналіз ігрової діяльності як засобу соціалізації особистості
90. Аналіз перетворень сігналів
91. Анна Ахматова
92. Синкретизм образов солярных богов и божеств в образах: орёл, конь и олень у якутов
93. Аналіз роботи Піко делла Мірандола О достоинстве человека в контексті логіки розвитку філософії.
94. Аналіз роботи Е.Гуссерля «Криза європейського людства і філософія»
95. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
96. Аналіз та поліпшення фінансового стану підприємста
97. Основні напрямки фінансового аналізу
98. Фінансовий механізм регулювання ринкових відносин
99. Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району