![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Причерноморский экономический район Украины |
Машинобудування Причорноморського регіону: галузева стр-ра, центри основних галузей і проблеми розвитку. Провідні галузі господарства Причорноморського району – машинобудування і металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортно-туристичне господарство. Географічне положення району наклало відбиток на особливості галузей господарства. Суднобудівні заводи розміщені в Миколаєві, Херсоні і Керчі. В портах зн-ся судноремонтні п-ва. До великих п-в сільськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування розвинуте в Одесі, у Миолаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної галузей промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м&ce ;ясної і молочної – в Сімферополі. П-ва електротехнічного маш-ня, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, зн-ся в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі. АПК Причорноморського регіону: передумови розвитку, галузева стр-ра і формування спеціалізованих АПК. Питома вага рослинництва в районі більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове в-во. Основна зернова к-ра – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового в-ва працює потужна борошномельно-круп&ce ;яна пр-сть. З-поміж технічних к-р на першому місця соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощуть також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорномор&ce ;ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю пр-цію численні п-ва плодоовочевої та виноробної пр-сті. У тваринництві домінують молочно-м&ce ;ясне скотарство, свинарство м&ce ;ясного напрямку, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м&ce ;ясна, молочка, ковбасна, шкіряна галузі. П-ва харчової пр-сті є в кожному адміністративному районі, багатьох селах. П-ва легкої пр-сті району зосереджуються здебільшого в обласних центрах. Найбільшим з таких п-в є Херсонський бавовняний комбінат. Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва і джутова пр-сть. Практично всі галузі харчової пр-сті представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м&ce ;ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найб п-в харчової пр-сті цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики – чаєрозважуавльна і харчових концентратів. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об&ce ;єднанням і такими фабриками, як хутрова, суконна, взуттєва та технічних тканин. Провідною галуззю Сімферопольського пром вузла є маш-ня і металообробка (заводи “Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”, електромашинобудівний, а також виробничі об&ce ;єднання “Кримпродмаш”, “Пневматика”, “Фотон”).С
еред п-в легкої пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве об&ce ;єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об&ce ;єднання “Ефіролія”, два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутвої хімії і пластмас). Розвинута буд індустрія (виробничі об&ce ;єднаня “Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром” та ін.Провідною галуззю Севастопольського пром вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і рибоконсервна. Рекреаційний комплекс Причорномор&ce ;я: природні передумови, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку. Причорноморський р-н розташований у південній та пд-зах частинах Укр, має вихід до Чорного моря. Площа р-ну – 113,4 тис кв км. Нас-ня 7,9 млн чол. За площею р-н посідає перше місце в країні, за к-стю нас-ня – друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська обл. Більшу частину р-ну займає Причорноморська низовина. На північному заході та півночі зн-ся відроги Подільської і Придніпровської висоіин. Крим за особливостями рельєфу под-ся на три частини: рівнінну, гірську і південнобережну. У р-ні немає значних корисних копалин. Невеликі поклади бурого вугілля залягають в Єланецькому р-ні Миколаївської області та біля міст Рені і Болград на Одещині. Торф трапляється в Херсонській і Миколаївській областях. У Рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін.) і нафти. Перспективними щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В р-ні є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике зн-ня мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йдобромну і магнієву сировину. Є сировина для в-ва цементу (біля Бахчисарая), черепашник, будівельні (Білокам&ce ;янськ) та флюсові вапняки (Балаклава, Старий Крим). ДО цінного облицювального матеріалу належать мармуровидні вапняки. Клімат р-ну помірно континентальний і досить посушливий. Влітку бувають зливи, трапляються суховії, посухи, чорні бурі. Зима нестійка. Відлиги змінюються різкими похолоданнями. Незважаючи на те, що через територію р-ну протікають такі великі річки Європи, як Дунай і Дніпрот, водні ресурси його недостатні. Для покращання водопостачання і зрошення полів тут збудовано кілька каналів. Чорне і Азовське моря багаті на рибу, водорості й інші морепродукти. Багатство Причорномор&ce ;я – родючі чорноземні і каштанові грунти. Провідними галузями господарства Причорноморського р-ну є маш-ня і металообробка, харчова та легка пр-сть, курортно-туристичне господарство. Геогр положення р-ну накладає відбиток на особливості спеціалізації галузей господарства. У р-ні випускають морські судна, с/г машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найб п-ва суднобудування – це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. Тут виробляють теплоходи, суховантажні судна і танкери, комфортабельні пасажирські катери. В портах зн-ся судноремонтні п-ва. До великих п-в с/г-го маш-ня належать Херсоньський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайьку Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої.
У Причорномор&ce ;ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію численні п-ва плодоовочевої та виноробної пр-сті. Одеса – великий транспортний вузол. Тут зн-ся Чорноморське морське пароплавство, торговий морський порт, міжнародний аеропорт. Одеса – головний вузол Одеської залізниці, вузол автомобільний доріг. На заході Криму зн-ся Євпаторія (115 тис чоловік). Це великий курортний центр з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо. Євпаторія – це морський порт. Найбільш розвинута тут харчова пр-сть: рибний, хлібний, молочний, пивобезалкогольних напоїв заводи, м&ce ;ясокомбінат, харчосмакова фабрика. Саки (35 тис чоловік) – грязьовий і кліматичний курорт неподалік від Євпаторії. Природними лікувальними чинниками міста є мульова грязь і ропа Сакського озера. В місті зн-ся хім завод та завод мінер вод, п-ва харчової, легкої пр-сті та будіндустрії. Найбільшим курортним центром на Південному березі Криму є Ялта (90 тис чоловік) – морський порт і центр туризму. Основний природний лікувальний чинник - субтропічний клімат середземноморського типу. Тут переважає харчова пр-сть: рибокомбінат, тютюново-ферментаційний, молочний, безалкогольних напоїв заводи. Виробляють також сувеніри, головні убори тощо. Пром центром р-ну є Феодосія (87 тис чоловік) – місто, розташоване в південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря. Це – морський порт і залізнична станція. Тут переважає харчова і легка пр-сть: м&ce ;ясо- і хлібокомбінати, молочний і пивобезалкогольних напоїв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкої пр-сті нал панчішна та іграшок фабрики. В місті також працюють комбінат будматеріалів, завод “Буддеталь”, меблевий комбінат і офсетна фабрика. Місто відоме картинною галереєю імені І.К.Айвазовського. У Причорноморський р-ні ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв&ce ;язків Криму з ін р-нами країни накладає відбиток недостатня забезпеченість півострова багатьма видами прир ресурсів, особливо водою. Тому сюди з материкової частини країни надходять вода, електроенергія, вугілля, машини і технологічне обл-ня, продукція легкої пр-сті тощо. У свою чергу з Криу до ін районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової пр-сті, рибу і рибні консерви, морські судна тощо. Найважливішими для Причорноморського р-ну є проблеми екології, рац використання природних умов і ресурсів, зокрема води. Вода в посушливі області Причорномор&ce ;я надходить каналами. Але вони дуже недосконалі, це призводить до великих її втрат. Через погану дренажну систему, надмірність використання відбуваються засолення зрошувальних земель, їх підтоплення та заболочування, що знижує врожайність і погіршує якість с/г-ї пр-ції. Крім того, вода, що використовується для зрошення ланів, часто дуже забруднена промисловими та ін стоками. Є проблеми з використанням території району з рекреаційною метою. Тут увійшли в суперечність розміщення і розвиток важкої пр-сті та створення великого портового господарства з рекреаційною цінністю території.
Ввозятся: уголь, нефть, газ, металлы, лесоматериалы, некоторые машины и оборудование, сахар, картофель и др. Лит.: Материалы XXV съезда Коммунистической партии Украины, К., 1976; Украинская ССР. Экономические районы, М., 1972; Паламарчук М. М., Економiчна географiя Української РСР, Київ, 1975; Народне господарство Украиїської РСР у 1975 роцi. Стат. щорiчник, Київ, 1976. И. А. Ерофеев.
1. Социально-экономическое развитие и управление городского района
2. Социально-экономическое развитие Елыкаевской территории Кемеровского района
4. Агропромышленный комплекс Центрально-Чернозёмного района
5. Транспортный комплекс России
9. Центральный экономический район
11. Центральный экономический район Украины
12. Территориальная организация населения Центрального экономического района
13. Экономика Центрального экономического района
16. Планування у транспортному комплексі України
17. Развитие России в 2005-2007 гг.: социально-экономические итоги и перспективы экономического роста
18. Экономическое и культурное развитие Давлекановского района Республики Башкортостан
20. Место общей экономической теории в ряду экономических наук
21. Экономический механизм региона и экономические отношения «центр-регион»
25. Экономическая теория в системе экономических наук
27. Эколого-социально-экономическая характеристика Цивильского района Чувашской Республики
28. Магдебургское право и его роль в социально-экономической жизни городов Беларуси
30. Роль кредита в социально-экономическом развитии страны
31. Роль финансов в социально-экономическом развитии общества
32. Роль природных ресурсов в социально-экономическом развитии страны
34. Социально-экономическая роль торговой фирмы на рынке потребительских товаров
35. Земля, как средство производства, часть природного комплекса и объект социально-экономических связей
41. Роль и значение машиностроительного комплекса в структуре народного хозяйства России
42. Социально-экономическая модель в Швеции: процесс становления и развития
43. Характеристика Дальневосточного экономического района
44. Шпаргалка для сдачи экзаменов по экономической и социальной географии мира
46. Социально-экономические проблемы угольной промышленности
47. Роль транспорта в организации экономического пространства России
48. Социально-экономическое положение Германии
49. Сравнительная характеристика экономических районов центральной России
50. Восточно – Сибирский экономический район
51. Машиностроение Поволжского экономического района
52. Социально-экономическая характеристика Индии
53. Описание Волго-Вятского экономического района
57. Особенности социально-экономического и политического развития России в XVIII веке
58. Социально-экономические предпосылки образования русского централизованного государства
59. Социально - экономические, политические изменения в СССР в 1953 - 1980 гг.
60. Социально-экономическое и политическое развитие страны в 90-е гг. XX в.
62. Образование производственно-социальных комплексов регионов
63. Роль социального партнерства в решении проблем охраны труда
64. Структуры экономического дискурса во французском языке. Роль коннекторов в построении аргументации
65. Петр I, взаимосвязь политических и социально-экономических процессов
66. Социально-экономические результаты отмены крепостного права в России
67. Социально-экономическая модель цивилизации древних майя
68. Социально-экономический и политический строй. Внутренняя и внешняя политика Киевской Руси
69. Кластерный анализ в задачах социально-экономического прогнозирования
73. Информационные технологии в социально-экономическом и политическом анализе
74. Общие социально-экономические особенности профессионального общения юриста
76. Социально-экономические проблемы НТР и способы их решения
77. Социальная база и социальные факторы экономических преобразований
78. Социально-экономический потенциал села
79. Что такое философия, ее предназначение, социальные функции и роль в жизни человека
81. Социально-экономические исследования Дж.С. Милля
82. Роль внешней торговли в экономике России: пути повышения ее экономической эффективности
84. Трудовые ресурсы как социально-экономическая категория и объект управления
85. Управление промышленной фирмой: социально-экономические аспекты
89. Экономическая теория. Социальная политика государства
90. Анализ экономических и социальных результатов аграрной реформы на Дальнем Востоке
91. Основы социально-экономического планирования: сущность, анализ, области применения
92. Роль товарного производства в экономическом развитии общества
93. Потребности и их роль в экономической теории
94. Социально - экономическая эволюция России: об итогах 2000 и сценариях ближайшего будущего
95. Монетаризм - версии экономического роста и взгляд на роль государства
96. Свободные экономические и оффшорные зоны и их роль в экономике
97. Экономическая роль государства
98. Особенности социально-экономического развития современной Франции
99. Социально-экономическая и политическая деятельность царизма в начале 18 века