|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Структура і зміст політичних інтересів суспільства, класів, особистості |
Горшок торфяной для цветов. 
Ручка "Помада". МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВІННИЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ Реферат З політології на тему: “ Структура і зміст політичних інтересів суспільства, класів, особистості, соціальних верств, соціальних груп, націй, міжнародних співдружностей ” Чугу Михайла ЕП -11 ВТЕІ КДТЕУ Вінниця 2000 ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИ Функціонування людини в політичному житті детерміноване необхідністю задоволення політичних потреб: участі в формуванні та вдосконаленні політичної системи, в діяльності партій, різноманітних суспільно-політичних утворень, у вираженні громадянської думки тощо. Психологічно політична активність особи зумовлена людською потребою належати до соціуму, ідентифікувати себе зі своєю нацією, певною соціальною групою, партією, організацією. Часто-густо людина прилучається до політики, щоб стати саме частиною групи, осягнути почуття "ми". Це позбавляє самотності, дає відчуття сили і здатності впливати на хід політичних процесів (О. Шестопал). З політичних потреб випливають політичні настанови — активне, дієве ставлення індивіда до різноманітних політичних інститутів, політичних проблем, подій тощо. Політичні настанови складаються як із афектних (емоційних), так і з когнитивних (заснованих на знанні) елементів. Знання механізму формування настанов дає змогу впливати на них з метою зміни напрямів. Біхевіористський напрям (один із головних у сучасній політології) політичні потреби і настанови індивідів виводить з природних властивостей людини. Прагнення до влади вважається домінуючою рисою людської психіки і свідомості, визначальною формою соціальної активності людини. Повністю з таким твердженням погодитися не можна, оскільки політична людина вилучається з контексту розвитку суспільства. Політичні потреби, зумовлені ними інтереси є явищем соціальним. Вони не властиві всім людям і не обов'язкові в системі цінностей кожного. Навіть у тих випадках, коли вони є, неоднакове їх місце та пріоритетність у ціннісних орієнтаціях окремих індивідів. Тому homo poli ikus, тобто політична людина — один із різновидів особи в межах того чи іншого її типу. І зміст політичності особи зумовлений конкретними умовами її буття. Сказане не заперечує того, що зміст політичної діяльності визначається особистістю людей, яка включає не тільки систему соціальне значимих рис, що характеризують людей як членів того або іншого суспільства чи спільності. Істотним фактором виступають також індивідуальні психологічні риси особи. Б.Рассел писав, що людські пристрасті та індивідуальні здібності грали в політичній історії головну роль. Мабуть, що стосується головної ролі, то це занадто, а що істотна, а за відповідних умов, може, і вирішальна роль, то це справді так. Формування політичних інтересів і настанов — складова політичної соціалізації людини. Під останньою розуміється процес входження людини в політику. В політичній соціалізації індивіда виділяються дві фази: політична адаптація та інтеріоризація. Перша означає пристосування індивіда до соціально-політичних умов, до ролевих функцій, політичних норм, що складаються на різних рівнях життєдіяльності суспільства, до соціальних груп — суб'єктів політики, до соціальних інститутів, тобто всього того, що створює політичне оточення людини, середовище, в якому вона живе.
Друга стадія — інтеріоризація, тобто засвоєння індивідом політичних цінностей і настанов, норм і взірців політичної поведінки, властивої тій чи іншій соціальній спільності. Згідно з поглядами Т. Парсонса, соціалізація є передумовою інституалізації — процесу, завдяки якому складаються і зберігаються соціальні системи. Тому проблемі політичної соціалізації західні політологи надають виняткового значення. Вона розглядається як істотний фактор стабілізації політичної системи в концепції "політичної підтримки", як умова нормального функціонування політичного механізму в ролевій теорії політики, а також має значну практичну вагу. Стратегія засвоєння механізмів політичної соціалізації увійшла в політичні програми консерваторів і лібералів, лівих і правих радикалів, численних партій і суспільно-політичних рухів. І це природно, оскільки політична соціалізація може бути використана як надійний і досить тонкий інструмент політичного контролю, засіб насаджування особі потрібних панівним групам політичних цілей і цінностей, причому не помітний для самої людини і такий, що не викликає у неї почуття протесту і відповідних дій. Політична соціалізація передбачає формування певної політичної позиції індивіда. В поняття політичної позиції включаються: емоційне ставлення до політичних явищ і процесів: переконання щодо політичних явищ, системи політичних цінностей; схильність до політичної діяльності. Поняття "політична позиція" ширше, ніж поняття "політична оцінка". Останнє — частина першого. Політична позиція є індивідуальним явищем, яке дає змогу зрозуміти мотиви індивідуальної політичної поведінки. Політична позиція не піддається безпосередньому спостереженню. Бачаться тільки зовнішні її маніфестації — вербальні чи невербальні вияви. Про політичну позицію людини судять з того, що вона говорить чи робить, яка її політична поведінка. Політична соціалізація особи залежить від її місця в соціальній структурі, рівня загальної культури, традицій тощо. Значну роль відіграє психічний стан людини. Але вплив цих факторів опосередкований. Він відбувається крізь специфічні соціальні утворення, по різних напрямах. Становлення людини як суб'єкта політичного процесу починається вже в сім'ї, далі продовжується в групі однолітків, у політичних, у тому числі неформальних організаціях. Його знаряддями можна вважати безпосереднє виховання, непрямий приклад, вплив політичної пропаганди, власний політичний досвід. Вплив політичної системи на соціалізацію здійснюється двома способами. Насамперед безпосередньо через пропаганду певних відомостей, які несуть пізнавальне і емоційне навантаження, популяризують ті чи інші взірці політичної поведінки особи. І опосередковано, шляхом створення умов діяльності, які спонукають діяти певним чином. У зв'язку з цим дуже важливо забезпечити відповідність вербального змісту соціалізуючого впливу інформації невербальному змістові, який засвоюється індивідуумом внаслідок накопичення соціального і політичного досвіду. Конфлікти, які тут виникають, призводять до порушення процесу політичної соціалізації особи. Істотним фактором політичного виховання є взірець поведінки особи, який пропагується.
При цьому мається на увазі взірець-максимум — людина політичне активна, добре підготовлена, яка присвячує політичній діяльності значну частину часу. Взірець-мінімум — це людина, яка не особливо цікавиться політикою, не орієнтується в основних питаннях цієї сфери. Звичайно, в умовах справді демократичного режиму не кожний повинен і може стати політичним діячем, проте повинен бути активним учасником політичного процесу. Політична соціалізація включає і набуття індивідом досвіду в результаті практичної участі в політичному процесі, тобто на грунті певної політичної поведінки. Перед тим як розглянути останню, зазначимо, що конкретно-історичний характер політичної соціалізації особи — як наслідок взаємодії соціально-економічних, соціокультурних, психологічних та інших факторів — особливо виразно виявляється в переломних ситуаціях, зокрема, при зміні суспільного ладу і політичних режимів. На арені політичного життя дуже відчутною стає роль натовпу, поширюється особливий, масовий політичний тип особи. Його поява зумовлюється винятково швидким переходом до безпосередньої участі в політичному житті тих людей, які в звичайних умовах не керувалися твердим світоглядом, пливли за течією, сліпо піддавалися настроям. Політичні потреби та інтереси набувають пріоритетного значення для переважаючої частини всіх соціальних груп. Участь у політичній боротьбі, в найбільш жорстоких її насильницьких формах стає головним компонентом життя. Ця боротьба в буденній свідомості ототожнюється з класовим протиборством. Мета політичної боротьби сприймається на віру. З утвердженням тоталітарного режиму характерною рисою політичної настанови стали утопізм щодо перспектив планетарної еволюції, маніхейський світогляд, поділ на "своїх" і "чужих", утвердження принципу "хто не з нами, той проти нас". Відбулось перетворення політичних заходів у своєрідну громадянську літургію. Склались статистичні настанови, що орієнтували людину на відчуження особистих інтересів і свободи на користь держави, некритичне ставлення до соціально-політичної дійсності і політичний конформізм, утриманство. Сталінський деспотизм, а далі — розтлінна епоха застою зробили свою справу. Під тиском страху, брехні, розчарувань втрачалися політичні риси особи, що грунтувались на революційному ентузіазмі і вірі в соціалізм. Абсолютна більшість населення була відчужена від політики, від процесу прийняття життєво важливих рішень. Масова участь у виборах, святах, демонстраціях, мітингах носила символічний характер. По суті, політичні відносини і поведінка людей грунтувалися на безвідмовному підкоренні "низів верхам", субординації інстанцій, які приймали політичні рішення. Виявом цього було невміння будувати власні відносини інакше, ніж на командних засадах, нетерпимість щодо існування опонентів як учасників політичного процесу, загалом індиферентність мас до внутріполітичних процесів і взагалі до суспільно-політичного життя. Подолання такої спотвореної системи політичних цінностей, настанов і позицій, властивих тоталітарному режимові, є одним із найбільш складних завдань демократизації суспільства.
На випадок всенароднього зриву Окружні Січі мали б бути злучені в Групи з двох, трьох або чотирьох Округ. В основному було запляновано 5 груп: — 1. Група Північ — 2. Група Схід — 3. Група Південь — 4. Група Захід — 5. Група Центральна 8. Наша організація мала у своїй структурі два сектори: Політичний і Військовий. Завдання Політичного сектора — тримати на місцях підпільну мережу таємної територіяльної організації для зв'язків, транспорту, політвишколу, пропаганди й організації постачання для військових частин на місцях. Завдання Військового сектора: фаховий вишкіл та готування військових частин і ведення бойових операцій. 9. Кожне більше місто творить свої окремі сотні та курені, підлягаючи наказам даної районової чи обласної команди. 10. Поліція твориться окремо, підлягаючи наказам Головної Команди та територіяльних команд війська. 11. Цивільна адміністрація, коли на це будуть передумови, організовується з місцевих фахових людей за директивою і під контролем Політичного сектора війська. Назва нової організації: УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ
1. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
2. Держава — головний інститут політичної системи суспільства
3. Формування етосфери в політичному житті суспільства
4. Марксизм-ленінізм як політична ідеологія
5. Трансформація суспільства та політична модернізація
9. Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.
11. Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)
13. Племінна структура суспільства епохи бронзи
14. Політична ситуація на Україні наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
15. Політичний розвиток України в другій половині XVII ст
16. Суспільно-політична роль Джорджа Вашингтона у формуванні державної незалежності США
Точилка механическая "KW-trio". 
Стиральный порошок "Molecola" для белого белья и цветного детского белья, экологичный, 1,2. 
Набор цветных карандашей "Noris Club", 24 цвета. 17. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
18. Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960 років
19. Суспільно-політичні погляди правителів Київської Русі
21. Проблеми націй і держави в суспільно-політичній спадщині Івана Франка
25. Політичня система як механізм влади
26. Соціальна структура суспільства
27. Структура політичної влади
28. Трансформація політичного устрою Югославії в кінці 90-х – початку ХХІ ст.
29. Популізм як специфічна політична технологія
30. Зміна суспільства і її тлумачення
31. Поняття соціальної структури суспільства
32. Соціально-класова структура суспільства
Планшетик "Маленький всезнайка". 
Свечи чайные в гильзе (100 штук). 
Карандаши цветные "Космос", 36 цветов. 33. Свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства: соціально-філософський аналіз
34. Політичні права і свободи громадян України
36. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
37. Нестор Махно: історично-політичний портрет
41. Символ и язык как структура и граница поля психоанализа
42. Гідросфера землі та її значення для людського суспільства; Вимоги до якості води.
43. Приватизація: зміст, цілі, шляхи
44. Зміст і завдання БЖД та об’єктивні умови її виникнення
45. Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи
46. Основні риси Відродження, його гуманістичний зміст
47. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
48. Аналіз статті Деніела Белла «Соціальні рамки інформаційного суспільства»
Деревянный конструктор 3 в 1 "Первые сказки", 30 деталей. 
Набор детской складной мебели Ника "Азбука" (КУ1). 
Жидкое средство для стирки детских вещей "Meine Liebe", 800 мл. 49. Зміст та завдання професійної етики юриста
50. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
51. Світовий фінансовий ринок та його економічний зміст
53. Екологічний зміст процесу антропогенезу
58. Політична система Великовританії
59. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
60. Поняття, предмет та зміст господарського договору
61. Поняття, сутність і зміст права
62. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
64. Управління духовними процесами суспільства
Карандаши цветные "Kores", 36 цветов, с точилкой. 
Подставка для колец Zoola "Кошка", хром. 
Набор "Магазин мороженого". 65. Форма та зміст заповіту за законодавством різних держав
66. Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури
67. Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема
68. Структуралізм як історичний напрям мовознавства
69. Класифікація, склад та зміст типових технологічних операцій
73. Історія первісного суспільства на українських землях
74. Михайло Грушевський–видатний політичний, громадський і державний діяч
75. Політична діяльність Лазара Кагановича
76. Політична історія Галицько-Волинського князівства
77. Політична криза лейбористської партії 1931 р.
78. Політичне життя в Україні 1993-2000 років
79. Політичний та економічний розвиток Боснії і Герцеговини у 1990-2005 рр.
80. Політичний та економічний розвиток Польщі у 1990-2005 рр.
Гель для купания младенцев "Bubchen", 400 мл. 
Фигурки "FIFA 2018. Забивака. Celebrating", 3 штуки, 6 см. 
Карандаши цветные Faber-Castell "Grip", 12 цветов. 81. Політичний та економічний розвиток Словенії у 1990-2005 рр.
82. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
83. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
84. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
85. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
89. Соціально-політичні аспекти створення фашистської системи в Італії початку 20 – початку 30 рр.
90. Становлення сталінського режиму та політичні репресії в Україні
91. Гадяцька угода 1658 року, її зміст та вплив на державницькі процеси в Україні
92. Зміст діагностичних карт первинних перевірок вузлів і підсистем
93. Культура як суспільне явище. Культура первісного суспільства
94. Смисловий зміст культури та методика проведення дискусій
95. Суть і зміст ризик-менеджменту
96. Економічна та торгово-політична роль митного збору
Бумага для принтера "Svetocopy", формат А3, 500 листов. 
Игра настольная развивающая "Лесные животные". 
Мобиль музыкальный "Забавы" (2 режима). 98. Праця та її роль у розвитку людини і суспільства
99. Поняття, зміст і функції науки
Совок большой. 
