![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні |
Міністерство освіти та науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економічної теоріїРеферат з дисципліни &quo ;Міжнародна економіка&quo ; на тему &quo ;Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні&quo ;Рівне - 2008 ЗмістВступ 1. Хронологія етапів розвитку міжнародної торгівлі 2. Протекціонізм і свобода зовнішньої торгівлі: особливості та тенденції сучасного розвитку 3. Протекціонізм та його вплив на виробництво і добробут 4. Додаткові аргументи проти протекціонізму Висновок Список використаної літератури ВступНа мою думку тема даного реферату: &quo ;Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні&quo ;, на сьогоднішній день є дуже актуальною, оскільки протекціонізм - це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом застосування тарифних і нетарифних інструментів зовнішньої торгівельної політики. Іншими словами, протекціонізм - це економічна політика держави, направлена на захист і підтримку національної економіки. Така політика здійснюється за допомогою митних і податкових бар’єрів, які захищають внутрішній ринок від ввозу іноземних товарів, знижують їхню конкурентоспроможність порівняно з товарами національного виробництва. Отже дана тема є актуальною, оскільки протекціонізм розглядає зовнішню торгівлю, а зовнішня торгівля є засобом розвитку спеціалізації країни, зростання продуктивності ресурсів, збільшення обсягів виробництва, отже - і піднесення добробуту держави. Дослідження, проведене Світовим банком, засвідчило наявність тісного зв’язку між розвитком зовнішньої торгівлі та економічним зростанням. Об’єктом даної роботи стала найрухоміша частина світового господарства - світовий ринок, що являє собою сферу обмінних відносин між країнами та між іншими суб’єктами світового господарства, які пов’язані між собою участю у міжнародному поділі праці. Докладно розглянута міжнародна торгівля та місце України на світовому ринку товарів та послуг. Предметом даної роботи стала сукупність відносин, що виникають між учасниками міжнародних економічних відносин як результат їх діяльності у сфері операцій, направлених на обіг товарів та послуг, що здійснюються з участю іноземного елемента. Метою написання даного реферату, є аналіз об'єктивних світогосподарських процесів і місця в них України, а також досвіду розвинутих держав у подоланні труднощів економічного розвитку, розгляд основних торговельних партнерів України та зміни основних напрямків зовнішньої торгівлі. Завдання даної роботи полягає у дослідженні політики протекціонізму в сучасному світі та Україні, розкритті поняття протекціонізму та світового ринку, а також визначення взаємозв’язку між даними поняттями. В ході написання роботи потрібно буде встановити хронологію етапів розвитку міжнародної торгівлі та вплив протекціонізму на виробництво і добробут. Міжнародна торгівля вважається однією з перших форм міжнародних економічних відносин. Її зародження сягає у глибину сторіч, про що свідчать різноманітні археологічні знахідки та письмена. Більш-менш сталого розвитку зовнішньоторговельні зв’язки починають набувати ще у стародавніх цивілізаціях.
Після ж промислових революцій XVI - XVIII століть з появою великої машинної індустрії зовнішня торгівля досягає значних масштабів і набуває характеру стійких міжнародних торгово-грошових відносин. Вона стає основною і найбільш динамічною формою міжнародних економічних відносин. Міжнародна торгівля (world rade, i er a io al rade, world commerce) - процес купівлі та продажу, який здійснюється між продавцями, покупцями та посередниками в різних країнах. Це сфера міжнародних торгово-грошових відносин, яка охоплює сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, тобто складається з їх експорту та імпорту товарів (матеріальних цінностей) та послуг. Поряд із поняттям міжнародної торгівлі існує термін зовнішня торгівля - це торгівля між країнами, яка складається з вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг, тобто, це торгівля будь-якої країни з іншими країнами. Міжнародна торгівля є основною формою сучасних міжнародних економічних відносин, хоча деякі економісти вважають, що сьогодні вона відходить на другий план, поступаючись міжнародній виробничій діяльності та експорту. Разом із тим, сьогодні активна участь країни у світовій торгівлі може надавати їй значних переваг, зокрема дозволяє ефективніше використовувати наявні в країні ресурси, долучатися до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі терміни здійснювати структурну перебудову своєї економіки, а також повніше і різноманітніше задовольняти потреби населення . Отже, розглянемо детальніше особливості політики протекціонізму в сучасно світі та Україні. 1. Хронологія етапів розвитку міжнародної торгівлі1. Етап початковий (з 18 до першої половини 19 сторіччя) 2. Друга половина 19 сторіччя до початку першої світової війни (1914р) 3. Період між двома світовими війнами (1914-1939рр) 4. Післявоєнний період (50-60-і рр.) 5. Сучасний період (з початку 70-х років) Кожний етап характеризується джерелами розвитку, особливостями, які відображали рівень інтернаціоналізації виробництва та роль міжнародної торгівлі у розвитку національних економік, пріоритетними методами регулювання. Для першого етапу характерний вплив промислової революції, в тому числі у розвитку транспорту та зв’язку. Окрім цього, в процесах спостерігались такі тенденції, як домінування вивозу товарів, випередження темпів росту світового товарообігу у порівнянні з ростом промислового виробництва, лідерство Англії. У регулюванні пріоритетність політики протекціонізму. У другому етапі основним джерелом зовнішнього середовища стали інтенсивно використовуватися продукти науково-технічного прогресу у виробництві товарів, розвиток транспортних шляхів та якісних характеристик транспортних засобів, поява монопольного виробництва. Торгівельні процеси характеризуються вивозом капіталу, швидким ростом товарообігу, зміною у співвідношенні сил на світовому ринку, що пов’язано з поменшанням впливу Франції та Англії, концентрацією торгових зв’язків між розвинутими країнами. В регулюванні помітно посилились тенденції, пов’язані з переходом від захисного підходу до протекціонізму. Третій етап, найбільш драматичний з-за наслідків першої світової війни, що проявилася у кризах 1920-1921 рр.,
1929-1933 рр. Почали формуватися дві світові системи господарювання. У процесах спостерігалось глибоке порушення торгівельних зв’язків, коливання об’ємів товарообігів, переважання сировинної структури експорту та імпорту. Регулювання відзначилось з одного боку посиленням митного протекціонізму, а з іншого крахом міжнародної валютної системи та формування валютних блоків . Четвертий етап, коли ми спостерігали розвал світової колоніальної системи, поява світових міжнародних організацій, посилення двох світових систем господарювання, стала ключовою у процесах зміни товарної структури експорту. Підвищення темпів росту світового товарообігу разом з послабленням позицій країн, що розвиваються, привело до посилення позицій Японії, ФРН, Канади та Італії разом з пониженням значення США, Англії та Франції у світовому експорті. В регулюванні помітний перехід до політики лібералізації торгівельних зв’язків. На сучасному етапі до джерел повнішого середовища відносять посилення міжнародної конкуренції, укріплення існуючих та появлення нових інтеграційних угруповань, розпад світової соціалістичної системи господарювання. У процесах виявляється різке підвищення об’ємів торгівлі, зміна товарної структури експорту, активізація зустрічної торгівлі. 2. Протекціонізм і свобода зовнішньої торгівлі: особливості та тенденції сучасного розвиткуУ класичному розумінні протекціонізм (від латинського pro ec io - покровительство, захист) трактується як &quo ;державна політика, спрямована на заохочення вітчизняної економіки, її захист від іноземної конкуренції, на розширення зовнішніх ринків&quo ;. В історичному розрізі політика протекціонізму широко застосовувалася на етапі початкового нагромадження капіталу, оскільки сприяла прискореному розвитку промисловості та концентрації капіталів. Органічною складовою зовнішньоекономічної політики є політика зовнішньоторговельна, що можна визначити як курс дій урядових і владних структур, використання таких принципів, методів та інструментів впливу на розвиток торгівлі країни, завдяки яким забезпечується досягнення визначених цілей та реалізація національних інтересів. Зміст, структура та напрями зовнішньоторговельної політики визначаються такими складовими: експорт та імпорт (товарна і регіональна структури, обсяг співвідношення, динаміка); мито і митні податки (елементи митного тарифу - товарної класифікації тарифу, структура тарифу, методи визначення країни походження товару, види та рівень ставок митний склад та рівень митних податків); кількісні обмеження (види, контингенти, рівень); нетарифні методи регулювання (технічні бар'єри, адміністративні формальності, валютно-кредитне регулювання тощо); підтримка національного експорту (фінансова-кредитна, податкова, валютно-кредитна, організаційно-технічна тощо) . Щодо зазначених складових прийнято також говорити планування відповідної державної політики щодо експорту, кількісних обмежень, підтримки національного виробника - експортера тощо. Національний рівень характеризується розгалуженою системою інструментів регулювання міжнародної торгівлі, які застосовуються при реалізації зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політик.
Бідолашні нацменшини! Тяжко їм ведеться. Або щось тут не додумали ідеологи двомовності, або треба кидати нарешті передвиборчу риторику і потрошку переходити до державної політики. Яка має бути значно тоншою за оприлюднені вище циганські тези. Отже, чому політики говорять про двомовність? Невже в Україні живе тільки два народи? Скажімо, кримські татари - чим вони гірші за росіян? І гагаузи? Невже у нас знову з’являється привид “старшого брата”? Апологети офіційного статусу російської миттєво реагують: “Росіян більше”. Але ми запитаємо їх - чи у мадярському селі на Закарпатті російська теж повинна вважатися офіційною? Як там із кількістю її носіїв? Ми особисто не вивчали в школі української мови. Щоб не перевантажуватися зайвими предметами - тоді це було запросто. Сьогодні, слава Богу, ситуація змінилася. Тепер українська називається державною і вважається обов’язковою для вивчення. Але виникає цілком резонне запитання - навіщо державі потрібно, щоб усі вчили українську? Сьогодні в Україні можна цілком комфортно жити без державної мови
1. Особливості зовнішньої політики України у Центральній Європі та країнах Балтії
3. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
9. Сучасна мовна політика України
10. Німецька освітня політика на окупованій території України (1941–1944 рр.) в історіографії
12. Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі
13. Особливості функціонування єврорегіонів України
14. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
15. Аналіз людських ресурсів в регіоні (на прикладі Вінницької області)
16. Місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства
18. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
20. Сучасна митно-тарифна політика України
21. Вплив елементів фіскальної політики на формування бюджету України
25. Господарство України періоду утвердження капіталізму
26. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
27. Особливості перехідної економіки України
28. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
30. Національний банк України та особливості його функціонування
31. Види інструктажів, вимоги санітарії та біологічна дія іонізуючого випромінювання
32. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
35. Формування та використання природоресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону
36. Банківське право України: Нормативно-правове регулювання та особливості
37. Порівняльний аналіз Конституції УРСР 1978 року і Конституції України 1996 року
42. Національні і політичні проблеми України у творчості М. Костомарова
43. Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції
44. Роль політичного, громадського і військового діяча Юзефа Пілсудського в політичній розбудові Польщі
45. Суспільно-політичне та культурне життя України
48. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії
49. Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку світового валютного ринку
50. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
51. Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
53. Роль терморегуляції в загартуванні організму дитини
58. Традиції та особливості розвитку філософської думки України. Філософія нового часу
59. Розвиток фінансового механізму газового комплексу України
61. Аналіз обсягів виробництва та реалізації продукції на СТОВ "Світанок"
62. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення
63. Порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні
64. Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ "Васильківське"
65. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
67. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
68. Аналіз товарної інноваційної політики заводу "АКВАІЗОЛ"
69. Аналіз товарної політики ВАТ "НВАТ ВНДІ Компресормаш"
73. Особливості інноваційної політики розвинених країн
75. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
76. Національна політика СРСР в роки перебудови
77. Особливості мови роману О.Забужко Польові дослідження українського сексу
78. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
79. Процентна політика комерційного банку
80. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
81. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
82. Кредитна політика комерційного банку
83. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
84. Аналіз ефективності операцій хеджування. Опціони
85. Державна політика соціального страхування
89. Формування облікової політики підприємства
90. Концепція регіональної політики
91. Застосування права як особлива форма його реалізації
92. Порівняльний аналіз особливостей судових систем Ізраїлю й Німеччини
93. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
94. Аналітика на сторінках газети
95. Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема
96. Аналітико-синтетичні засоби обробки інформації
97. Етапи політичного розвитку Київської Русі. Особливості її суспільно-політичного життя та культури