![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення ефективності виробництва соняшника в СООО ім. "Суворова" Луганської області |
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра статистики та економічного аналізу КУРСОВА РОБОТА на тему: Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення ефективності виробництва соняшника в СООО ім. &quo ;Суворова&quo ; Луганської області Виконав: студент 3 курсу Групи 233 Кірюхін О.О. Перевірив: Балдик Д.О. Луганськ 2010. Введення Основним завданням даної курсової роботи є аналіз економічної ефективності виробництва соняшнику на прикладі даних СООО ім. Суворова в динаміці за два роки. При дослідженні виробництва соняшнику був використано одне джерело економічної інформації - річні звіти сільськогосподарського підприємства СООО ним. Суворова за 2005 - 2006гг. Для проведення аналізу даних були використані основні економіко-статистичні методи: оцінка ресурсного потенціалу підприємства за допомогою абсолютних і відносних величин; аналітичне групування статистичних даних; кореляційно-регресійний аналіз ефективності виробництва; аналіз показників ряду динаміки; індексний аналіз основних показників (валового збору, собівартості, продуктивності праці). В даній курсовій роботі представлені основні заходи і шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур. Проголошення в серпні 1991 року України як незалежної держави реальні перспективи для радикальних змін всієї сукупності виробничих відносин, створення ринкової економіки. Ціль аграрної політики полягає у формуванні реального власника і господаря землі, соціально-економічною перебудовою села, рішення продовольчої проблеми, виведення аграрного сектора економіки України на світовий рівень розвитку. Визначальним в новій політиці є повернення землі господаря і її власника. Перехід аграрного сектора до ринкових відносин вимагає створення принципово нової, економічної системи господарювання, замість монопольної державної власності і однотипних виробничих відносин упроваджуються різноманітні форми власності і відповідно цьому, перебудовуються форми організації виробництва, економічних відносин на селі. Широкого розмаху набирає перетворення радгоспів і реформування колгоспів. Основними принципами реорганізації сільськогосподарських підприємств є добровільність рішень трудових колективів, вільний вибір форм господарств, визначення їх розмірів, спеціалізація і структура виробництва, а також керівників. Створюються селянські (фермерські) господарства, орендні і кооперативні підприємства, агрофірми, господарські товариства (пайові, акціонерні), колективні сільськогосподарські підприємства (КСП). Перехід до ринку неможливий без здорової конкуренції товаровиробників. Необхідно здійснити приватизацію землі, щоб встановити дійсну вартість землі і створити ринок. Цьому сприяє ухвалення ряду законодавчих і нормативних документів, які складають правову основу розвитку нових форм господарювання і направлені на створення для них рівних умов по їх організації і практичній діяльності. Такими законодавчими актами є: Закон України «Про пріоритетний розвиток села і агропромислового комплексу в народному господарстві України»; «Про колективне (фермерському) господарство»; Земельний кодекс України; Закон України: «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
Рівноправність – запорука успіху кожної з цих форм господарювання і в процесі конкурентної боротьби вони повинні довести свої переваги. 1. Теоретичні основи економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва соняшнику До олійних належать культури, в насінні або плодах яких міститься не менш як 15 % олії. Таких рослин, що належать до різних ботанічних родин, налічується понад 340. Окрему групу становлять ефіроолійні рослини, в насінні або вегетативних органах яких накопичуються леткі олії із сильним і приємним запахом. Серед олійних розрізняють культури, які вирощують виключно для виробництва олії (соняшник, рицина, ріпак, кунжут, гірчиця, рижій, льон олійний, мак тощо) і рослини комплексного використання, з яких олію отримують як побічний продукт у процесі переробки (бавовник, соя, льон-довгунець, коноплі, арахіс та ін.). Рослинні олії мають велике харчове й технічне значення. Їх використовують як харчовий продукт у натуральному вигляді, для виготовлення маргарину, в консервній, харчовій і кондитерській промисловості. Цінність харчової рослинної олії зумовлена вмістом у ній біологічно активних жирних кислот, які організмом людини не синтезуються, а засвоюються тільки в готовому вигляді. До складу рослинних олій багатьох олійних культур входять також інші цінні для організму біологічно активні речовини — фосфатиди, стерини, вітаміни. Олію використовують також для виготовлення оліфи, фарб, стеарину, лінолеуму, лаків, в електротехнічній, шкіряній, металообробній, хімічній, текстильній та інших галузях промисловості; ефірну олію — у фармацевтичній, парфумерній, кондитерській промисловості. Значну кількість олійних рослин вирощують як просапні культури, тому вони мають агротехнічну цінність — є добрими попередниками для наступних культур сівозміни, особливо зернових хлібів. Вміст олії в насінні та її якість у різних культур залежать від виду, особливостей росту, удобрення, водного режиму ґрунту та ін. Вирішальне значення для підвищення вмісту олії в насінні мають впровадження у виробництво високоолійних сортів і гібридів та застосування досконалої системи насінництва. За високого рівня агротехніки та сприятливого водозабезиечення рослин олія в насінні накопичується інтенсивніше, тривалість цього процесу подовжується, що сприяє підвищенню вмісту олії в насінні. Із агротехнічних заходів значно впливають на вміст і якість олії в насінні види добрив та норми їх внесення, режим зрошення, строки сівби, площі живлення рослин, строки збирання врожаю. У багатьох олійних культур на фоні фосфорно-калійних добрив за помірних доз азоту вміст олії в насінні підвищується. Збиткове азотне живлення посилює синтез білків і зменшує кількість вуглеводів, що призводить до зниження вмісту олії в насінні. Позитивно впливає на олійність зрошення при внесенні фосфорно-калійних добрив. Зростає олійність і за ранніх строків сівби. В розріджених посівах кількість олії в насінні зменшується. Олійні культури вирощують майже в усіх країнах світу, проте у кожній з країн є своя провідна олійна культура. В Україні такою культурою є соняшник, у СІЛА — соя, Канаді — льон олійний, Англії та Індії — ріпак, Азії і Африці — арахіс.
Соя, арахіс, ріпак, льон олійний, соняшник і кунжут займають найбільші посівні, площі в світі. Світова посівна площа олійних культур, включаючи сою, становить понад 100 млн. га, а світове виробництво олій — близько 70 млн. т. Україна за обсягом виробництва олії займає одне з провідних місць у Європі. Посівні площі олійних культур у нашій державі сягають 1.8 млн. га. Найбільші площі займає соняшник (близько 96 % усіх олійних культур). На відносно невеликих площах вирощують ріпак озимий, рицину, мак олійний, льон олійний, рижій ярий та ін. Соняшник — основна олійна культура в Україні. Насіння його районованих сортів і гібридів містить 50-52 % олії, а селекційних — до 60 %. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні). На соняшникову олію припадає 98 % загального виробництва олії в Україні. Соняшникову олію широко використовують як продукт харчування в натуральному вигляді. Харчова цінність її зумовлена високим вмістом поліненасиченої жирної лінолевої кислоти (55-60 %), яка має значну біологічну активність і прискорює метаболізування ефірів холестерину в організмі, що позитивно впливає на стан здоров'я. До складу соняшникової олії входять і такі дуже цінні для організму людини компоненти, як фосфатиди, стерини, вітаміни (А, В, Е, К). Соняшникову олію використовують в кулінарії, хлібопеченні, для виготовлення різних кондитерських виробів і консервів. Вона є основним компонентом при виробництві маргарину. Соняшникову олію використовують також при виготовленні лаків, фарб, стеарину, лінолеуму, електроарматури, клейонки, водонепроникних тканин тощо. Побічні продукти переробки насіння соняшнику — макуха при пресуванні і шрот при екстрагуванні (близько 35 % від маси насіння) є цінним концентрованим кормом для худоби. Стандартна макуха містить 38 - 42 % перетравного протеїну, 20 - 22 % безазотистих екстрактивних речовин, 6-7 % жиру, 14% клітковини, 6,8% золи, багато мінеральних солей. За поживністю 100 кг макухи відповідають 109 корм. од. Шрот містить близько 33 - 34 % перетравного протеїну, 3 % жиру, 100 кг його відповідають 102 корм. од. Лузга (вихід 16 - 22 % від маси насіння) є сировиною для виробництва гексозного й пентозного цукру. Із гексозного цукру виробляють етиловий спирт і кормові дріжджі, із пентозного — фурфурол, який використовують при виготовленні пластмас, штучного волокна та іншої продукції. Кошики соняшнику (вихід 56 - 60 % від маси насіння) є цінним кормом для тварин. їх добре поїдають вівці і велика рогата худоба. В них міститься 6,2 - 9,9 % протеїну, 3,5 - 6,9 % жиру, 43,9 - 54,7 % безазотистих екстрактивних речовин та 13,0 - 17,7 % клітковини. За поживністю борошно з кошиків прирівнюється до пшеничних висівок, 1 ц його відповідає 80 - 90 кг вівса, 70 - 80 кг ячменю. З кошиків виробляють харчовий пектин, який використовується в кондитерській промисловості. Соняшник вирощують і як кормову культуру. Він може дати до 600 ц/га і більше зеленої маси, яку в чистому вигляді чи в сумішах з іншими кормовими культурами використовують при силосуванні.
Ученые Нибиру пришли к выводу, что единственный способ остановить процесс превращения планеты в холодный и безжизненный шар это распылить в стратосфере частицы золота. Энки, который был блестящим ученым, совершил посадку в нынешнем Персидском заливе и основал на берегу свою базу Эриду. Он рассчитывал извлекать золото из вод залива, но нужного металла там оказалось слишком мало, а кризис на Нибиру продолжал углубляться. Устав от обещаний Энки, Ану прибыл на Землю, чтобы собственными глазами взглянуть на то, что здесь происходит. С ним прилетел его наследник Энлиль: Энлиль не был первенцем, но считался законным наследником, поскольку его матерью была Анту, единокровная сестра Ану. Он не отличался такими же выдающимися способностями в области науки, как Энки, но был превосходным администратором. Его не увлекали тайны природы, но он был энергичен и нацелен на действие. А действовать нужно было следующим образом: добывать золото из рудников там, где имелись его богатые месторождения на юге Африки. Жаркие споры по поводу самого проекта в немалой степени обуславливались соперничеством двух единокровных братьев
1. Організація оплати праці на підприємстві
2. Організація обліку на підприємстві ТОВ "ВІРКО"
3. Удосконалення форм організації праці у діючому підприємстві готельного господарства
4. Основні етапи організації податкового обліку на підприємстві
9. Організаційна структура управління підприємством
10. Формування організаційних структур управління підприємством
12. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
13. Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту
14. Економічна ефективність організації виробництва пальто
16. Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві
17. Організація охорони праці на виробництві
18. Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу
20. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
21. Організація обліку і аудиту виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "Колос"
25. Організація анімаційних послуг в закладах ресторанного господарства
26. Методологія соціально – ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення
27. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
28. Аналіз альтернативних підходів до формування структури організації
29. Аналіз середовища господарської організації
30. Ефективність контролю в організації: поняття, основні параметри, система показників, проблеми
31. Організація виробництва в дільниці виробничого цеху
32. Основи організації виробництва і виробничої діяльності підприємства
34. Вдосконалення організації допоміжного виробництва
36. Організація виробництва м`ясного цеху заготівельного підприємтсва
37. Організація виробничого процесу у часі та ремонтного обслуговування виробництва
42. Організація і управління як елемент суспільного виробництва
46. Організація приймання товару в аптеці
47. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
48. Організація праці менеджера
51. Організаційна система управління природокористуванням України
53. Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту
57. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
58. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
59. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
60. Організація банківського споживчого кредитування (на прикладі ВАТ КБ "Хрещатик")
61. Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
62. Організація депозитних операцій з фізичними особами в ВАТ "Ощадбанк"
63. Організація дистанційного обслуговування клієнтів банківськими установами
64. Організація касових операцій у банківських установах
65. Організація ресурсної бази банків в Україні
67. Організація будівельного майданчика
68. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
69. Рівні організації організму людини
73. Внутрішній аудит організації
75. Організаційні процедури аудиту дебіторської заборгованості ТзОВ "Інтер-Синтез"
76. Організація аудиторської перевірки матеріальних витрат на виготовлення продукції
77. Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії
78. Організація бухгалтерського обліку в США та Білорусії
79. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
80. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
81. Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта")
82. Організація документаційного забезпечення установи
83. Організація і методика аудиту
84. Організація і методика аудиту доходів підприємства
85. Організація і методика проведення аудиту касових операцій
89. Організація обліку власного капіталу підприємства України
90. Організація обліку запасів на підприємствах
91. Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг
92. Організація обліку та контролю в Біловодському районному центрі зайнятості
93. Організація праці бухгалтера
94. Організація складського обліку запасів в установах
96. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
97. Організація управлінського обліку на підприємстві
98. Основи організації бухгалтерського обліку
99. Практична реалізація електронного документообігу на прикладі конкретної організації