![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва |
“Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва” ЗмістВступ 1.Загальні основи малого та середнього підприємництва 2.Суть і система організації та принципи діяльності малих та середніх підприємств 3.Форми державної і недержавної підтримки малого і середнього підприємництва 4. Проблеми, які потребують вирішення у сфері підтримки малого і середнього підприємництва Висновки Список використаної літератури ВступФормування ринкової системи в сучасних умовах безпосередньо пов'язане з розвитком підприємницької діяльності в усіх сферах економіки. Важливим напрямом економічної політики в сучасних умовах є підтримка малого та середнього підприємництва. Як зазначено в Програмі &quo ;Україна - 2010&quo ;, яка була розроблена для виконання розпорядження Президента України від 26.02.98 р. № 43, &quo ;малі та середні підприємства завдяки гнучкості та чутливості до змін попиту і його диверсифікації, готовності до сприйняття технологічних інновацій можуть розширювати асортимент продукції за незначних капіталовкладень і сприяти продуктивній зайнятості населення&quo ; . Малі підприємства завдяки загальновизнаним перевагам - мобільності, здатності до швидкого пристосування до змін споживчого попиту, порівняно невисокому рівню експлуатаційних витрат - сприятимуть зниженню диспропорцій на товарних ринках, стимулюватимуть розвиток конкуренції, забезпечуватимуть створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття. Очікується, що у 2010 році кількість працюючих у сфері малого та середнього бізнесу становитиме не менш ніж 50 відсотків зайнятого населення. 1.Загальні основи малого та середнього підприємництваУ кожному суспільстві підприємництво передбачає функціонування поряд з великими цілої системи малих підприємств, у тому числі й таких, які базуються на індивідуальній трудовій діяльності окремих осіб або сімей. Ця форма господарської діяльності в нашій країні фактично не розвивалася. Проте перехід від командно-адміністративних до економічних методів господарювання створює реальні умови для розвитку малого і середнього бізнесу. Зауважимо, що бізнес означає підприємницьку діяльність, спрямовану на одержання прибутку. Дрібне підприємництво немислиме без ринку. Адже воно безпосередньо не регулюється державою; економічні відносини між дрібними бізнесменами можуть здійснюватися лише через ринок. Крім того, індивідуальне дрібне підприємництво розвивається внаслідок дії ринкового механізму, який зумовлює виникнення певної кількості безробітних. Сфера дрібного бізнесу повинна вбирати в себе ту робочу силу, яка вивільняється з державних, а також інших підприємств. Розвиток дрібного підприємництва забезпечується правом кожної людини займатися будь якою економічною діяльністю у межах законів. Нині це право гарантується законодавче установленою приватною власністю громадян на певні засоби виробництва. Приватна власність — неодмінна умова дрібного підприємництва. Справа в тому, що цей вид діяльності має яскраво виражений трудовий характер. Тут прямо простежується взаємозв'язок між тим, хто виробляє, і тим, хто привласнює.
Ніхто не може заперечувати того, що індивідуальне виробництво передбачає й індивідуальне привласнення. А це — не що інше, як приватне привласнення. Без приватної власності дрібний бізнес неможливий. Важливою передумовою дрібної підприємницької діяльності є визначення її сфери. Тут слід мати на увазі щонайменше два моменти. По-перше, необхідно вибрати таку сферу, яка найбільше відповідає нахилам і знанням підприємця, де на основі своїх здібностей, наукових та особистих прогнозів він може розраховувати на оптимальний підприємницький успіх. При цьому треба мати надійну інформацію про майбутній предмет діяльності. По-друге, надійною основою становлення власної справи могли б послугувати особисті «ноу-хау» або патенти на нові види продукції, технології з орієнтацією не лише на внутрішній, а й зовнішній ринок. Правовий захист своєї продукції, свого фірмового товарного знака має бути обов'язковим елементом підготовки майбутньої справи. Не виключена також організація власної справи спільно з автором перспективного винаходу. Вибираючи вид діяльності, підприємець повинен чітко бачити свою нішу на ринку. Вона має «вписуватися» у середній і великий бізнес, не дублюючи його. Доцільно зосередити увагу на таких видах робіт, які з точки зору великого бізнесу виконувати невигідно. Лише за таких умов установлюється співробітництво між різними формами підприємництва. Така система досить поширена на Заході, особливо в торгівлі та сфері послуг. У ній велика головна фірма надає малому підприємству за плату виключне право використовувати свою торгову марку, в разі необхідності виділяє малому бізнесу кредит на пільгових умовах, надає різні консультаційні послуги, послуги з реклами тощо. Подібна система співробітництва вигідна як головній фірмі, так і малим підприємствам. Поряд з цим підприємцю необхідно чітко визначитися з характером діяльності, аби вона не суперечила законам. Для Цього необхідно ознайомитися з відповідними правовими актами чи звернутися до певних юридичних консультантів. Юридичну основу підприємницької діяльності становить законодавство про підприємства і підприємництво. Зокрема в Законі України «Про підприємництво» зазначається, що підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Законом установлені й конкретні обмеження підприємницької діяльності. Так, лише окремим державним підприємствам дозволяється виготовлення наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин, а також випуск цінних паперів і грошей. Без спеціального дозволу (ліцензії), що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом, не можуть здійснюватися: пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин; ремонт спортивної, мисливської чи іншої зброї; виготовлення та реалізація медикаментів і хімічних речовин; виготовлення пива й вина; виготовлення горілчаних, лікерних і коньячних виробів; виготовлення тютюнових виробів; медична практика; ветеринарна практика; юридична практика; створення та утримання ігрових закладів, організація азартних ігор; торгівля алкогольними напоями та ін.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додаються копії засновницьких документів. Рішення про видачу ліцензії або відмову приймається не пізніше, ніж за 30 днів з дня одержання заяви і необхідних документів.2.Суть і система організації та принципи діяльності малих та середніх підприємств Малий бізнес здійснюється шляхом створення розгалуженої системи малих підприємств. Згідно із Законом України «Про підприємства» до малих відносяться такі підприємства: у промисловості й будівництві — з числом працюючих до 200 чоловік; у науці й науковому обслуговуванні — до 100 чоловік; в інших галузях виробничої сфери (крім роздрібної торгівлі) — до 50 чоловік; у галузях нематеріального виробництва — до 25 чоловік; у роздрібній торгівлі — до 15 чоловік. Законодавство України надає широкі права щодо створення малих підприємств. Так, засновниками їх можуть бути орендні, колективні, спільні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші підприємства й організації, а також громадяни, члени сімей, інші особи, що спільно ведуть трудове господарство. У зв'язку з цим будь-яке створене мале підприємство, зберігаючи пріоритет свого засновника, є відповідно і державним, колективним, приватним. Діяльність кожного з них регулюється діючим законодавством. Отже, малі підприємства — це не якийсь конкретний тип підприємств, а частина наявних, виділена тільки за критерієм їхнього розміру й наділена додатковими правами та пільгами. Малі підприємства — досить поширена й ефективна форма господарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманні великим підприємствам. Саме мале підприємництво здатне найоперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів і послуг. Крім того, малий бізнес мобілізує значні фінансові й виробничі ресурси населення (в тому числі трудові й сировинні), які за його відсутності не були б використані. Про можливості малого бізнесу в цьому плані свідчить досвід промислове розвинутих країн. На малий бізнес тут припадає до 90—95% усіх підприємств і до 20—60% валового національного продукту .Особливу роль відіграє мале підприємництво у сфері послуг і торгівлі. У нашій країні малому підприємництву поки що не приділяється належної уваги. Сьогодні фактично ще не розроблена чітка концепція і всебічно не обґрунтована програма розвитку цієї форми господарювання. Недосконалою є система фінансування та матеріально-технічного забезпечення становлення і розвитку малого бізнесу. Багато в чому невідпрацьованими залишаються правові й організаційні питання діяльності мікрофірм. За даними Міністерства статистики, на початок 1996 р. було зареєстровано 91601 мале підприємство. Переважна більшість малих підприємств функціонувала в сфері торгівлі та громадського харчування (44542), значно менше в сфері промисловості (13 132), в будівництві (11269).
Правий берег Дністра було зміцнено польовими укріпленнями та рясно обсаджено румунським військом. Румуни часто обстрілювали рушничним і навіть гарматним вогнем окремі відділи української кордонної охорони. На півдні, на березі Чорного моря в районі Одеси, перебував десант військ Антанти (французькі й грецькі дивізії), який займав плацдарм з променем до 50 кілометрів. Там же, в Одесі, йшло формування частин Російської Добровольчої армії (Добрармії) і польської дивізії. З командуванням військ Антанти Український Уряд вів переговори в справі підтримки його в боротьбі проти московських комуністів. Усі старання Українського Уряду знайти політичну й матеріальну підтримку у держав Антанти скінчилися неуспіхом, бо держави Антанти виразно стали на бік Добрармії, а політика їх мала метою відродження єдиної і неподільної Росії. На східних кордонах з донським козацтвом тим часом усе було гаразд, проте і на території його зароджувалася російська Добрармія, гаслом якої була теж єдина і неподільна Росія. Тому становище України було важким
2. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
3. Розробка плану маркетингу малого та середнього підприємства
4. Державна політика соціального страхування
5. Проведення Польщею політики асиміляції та фальсифікації щодо українців
9. Інформаційні системи в економіці та підприємництві
11. Ціноутворення та цінова політика підприємства
13. Проблеми розвитку малих підприємств в Україні
14. Визначення ефективності та опрацювання напрямків поліпшення сітуації на підприємстві
15. Інституційний тип взаємовідносин державних службовців та підприємців
16. Організація облікової політики підприємства
17. Формування облікової політики підприємства
18. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
19. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
20. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
21. Зовнішня та внутрішня політика Філіпа IV Красивого
25. Товарна політика підприємства на прикладі ДП УВК "Nemiroff"
26. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
27. Міжнародні відносини та зовнішня політика
28. Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні
29. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
31. Місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства
32. Політика та соціальний конфлікт
33. Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою
34. Державна молодіжна політика на сучасному етапі
35. Соціальна політика та соціальне партнерство
36. Державне регулювання соціальної політики
41. Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання
42. Державна промислова політика
43. Мале підприємництво і його роль у реформуванні економіки та зміцненні місцевих бюджетів
44. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
45. Національна політика СРСР в роки перебудови
46. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
47. Податкова політика України
48. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
49. Історія розвитку усного та писемного мовлення. Кирилиця й Українська абетка
51. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
52. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
53. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
57. Економіко- і політико-географічне положення України
58. Сучасна мовна політика України
59. Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст.
60. Зовнішня політика Англії у XVI-XVIII столітті
61. Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.
62. Історія розвитку, завдання та розділи Антропології
63. Модель російської регіональної політики в XVI столітті
64. Німецька освітня політика на окупованій території України (1941–1944 рр.) в історіографії
65. Основні напрямки зовнішньої політики СРСР в 1933–1939 рр.
67. Політика суцільної колективізації
68. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
69. Внутрішня політика Людовіка IX Святого
73. Маркетингова товарна політика
74. Товарна політика і комерційна діяльність
75. Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики
76. Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі
77. Коммунітарна регіональна економічна політика в Європейському Союзі
78. Становлення європейської інтеграційної політики Великої Британії (1946 р. – до кін.1980-х років)
79. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
80. Кадрова політика
81. Планування розвитку діяльності підприємства у ринкових умовах
82. Діалектика і проблеми взаємин людини і політики
83. Етнонаціональні відносини й національна політика
84. Лобізм як явище сучасної політики
85. Міжнародна політика і світовий політичний процес
89. Політика як суспільне явище
90. Політики і політичні лідери: особливості типологізації
91. Політичні еліти та лідерство
92. Політика і етика: соціально-філософський аспект
93. Політика трудової зайнятості інвалідів
94. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
96. Митна політика
97. Митна політика України на сучасному етапі
98. Особливості проведення в життя митної політики
99. Дія магнітного поля на рухомі заряди та закон повного струму і його використання