|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Взаємозв’язок економіки і соціальної сфери |
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". 
Брелок LED "Лампочка" классическая. Зміст1. Взаємозв’язок економіки і соціальної сфери 2. Трудовий колектив і організація Список використаних джерел 1. Взаємозв’язок економіки і соціальної сфериВажливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. i s i u um - улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних відносин, від яких залежить буття соціальних груп і соціальних спільностей. В соціології соціальний інститут розглядається як: певна сукупність установ, які відповідають соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних норм і культурних зразків, які визначають сталі форми соціальної поведінки і дії, система поведінки у відповідності з цими нормами. Поняття &quo ;соціальний інститут&quo ; запозичене соціологією з юридичної науки, де воно означає сукупність юридичних норм, що регулюють соціально-правові відносини (інститут наслідування, шлюбу та ін) і використовується достатньо широко, хоча найчастіше і поза точним визначенням. Наприклад, симпатики функціоналізму розглядають інститути як спрямовані на задоволення &quo ;потреб&quo ; індивідів або суспільства, тоді як прихильники феноменології цікавляться тим, яким чином люди створюють і видозмінюють різні інститути, а не просто реагують на їх існування. Нерідко термін &quo ;інститут&quo ; використовують для позначення конкретних форм комплексів функцій, які виконуються деякими членами групи від імені всієї групи, а іноді цим терміном іменують соціальні ролі, особливо важливі для групи або суспільства (інститут материнства). Згідно зі структурно-функціональним підходом, соціальний інститут розглядається як сталий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, установок, які регулюють різні сфери людської діяльності і організовують їх в систему ролей, статусів, що й утворює соціальну цілісність. В цьому контексті соціальний інститут виступає узагальненим показником (в порівнянні з роллю) в соціальній структурі суспільства, бо він складається з багатьох ролевих позицій та їх компонентів . Не дивлячись на цю багатоманітність теорій соціальних інститутів, можна виділити певні загальні елементи, які характеризують будь-який соціальний інститут. По-перше, у всіх групах, які мають зачатки інституціоналізації, існують певні способи дії від імені членів групи як цілого; ці способи дії повинні виконуватися незалежно від особистих інтересів включених в даний інститут індивідів. По-друге, будь-який соціальний інститут має функції, які можуть носити різний характер. Серед них: ті, що регулюють поведінку членів суспільства, соціальних груп; ті, що забезпечують стабільність суспільного життя; ті, що створюють можливість задоволення різного роду потреб; ті, що здійснюють інтеграцію прагнень, дій і відносин індивідів і забезпечують внутрішню згуртованість спільності. По-третє, в рамках окремих соціальних інститутів виділяється система соціальних ролей. Інститути, таким чином, є символами порядку і організованості в суспільстві. На основі усього вищевикладеного, можна дати наступне визначення соціального інституту.
Соціальні інститути - це організовані об'єднання людей, що виконують певні соціально значимі функції, які забезпечують спільне досягнення цілей на основі виконаних членами своїх соціальних ролей, що задаються соціальними цінностями, нормами і зразками поведінки. Кожен інститут виконує свою, характерну для нього соціальну функцію. Сукупність цих соціальних функцій складається в загальні соціальні функції соціальних інститутів як визначених видів соціальної системи. Ці функції дуже різноманітні. Соціологи різних напрямків прагнули якось класифікувати їх, представити у вигляді визначеної упорядкованої системи. Найбільш повну і цікаву класифікацію подала так звана &quo ;інституціональна школа&quo ;. Представники інституціональної школи в соціології (С. Ліпсст, Д. Ландберг та ін.) виділили три основних функції соціальних інститутів . Відтворення членів суспільства. Головним інститутом, що виконує цю функцію, є сім'я, але до неї причетні й інші соціальні інститути, такі, як держава. Соціалізація - передача індивідами встановлених у даному суспільстві зразків поведінки і способів діяльності - інститути сім'ї, освіти, релігії та ін. Виробництво і розподіл. Забезпечуються економічно-соціальними інститутами управління і контролю - органи влади. Функції управління і контролю здійснюються через систему соціальних норм і розпоряджень, що реалізують відповідні типи поведінки: моральні і правові норми, звичаї, адміністративні рішення і т.п. Соціальні інститути керують поведінкою індивіду через систему заохочень і санкцій. Люди завжди прагнуть інституціоналізувати свої відносини, які пов'язані з актуальними потребами (інститут черги, інститут шлюбу і т.д.). В залежності від сфери дії і функцій соціальні інститути поділяються на: реляційні, які визначають ролеву структуру суспільства за найрізноманітнішими категоріями: від статі і віку до виду занять і здібностей; релятивні, які визначають можливість індивідуальної поведінки стосовно існуючих в суспільстві норм дій, а також: санкції, що карають порушників максимів (всі види механізмів соціального контролю: культурні, зв'язані з релігією, наукою, ідеологією, мистецтвом і т.д.); інтегративні інститути, пов'язані з соціальними ролями, відповідальними за забезпечення інтересів соціальної спільності як цілого. Ефективність діяльності соціальних інститутів залежить від великої кількості факторів (умов): чіткого визначення мети, завдань і обсягу функцій соціального інституту; регіонального розподілу праці і її раціональної організації в середині соціальної системи інститутів і кожного соціального інституту, зокрема; деперсоналізації дій і об'єктивації функцій і виконаних окремими особами від імені соціального цілого ролей, близькість поведінки членів інституту до соціальної максими; визнання і престижу, якими володіє даний соціальний інститут в очах груп, спільностей, суспільства (тобто цілісності), безконфліктності включення соціального інституту в глобальну систему соціальних інститутів, тобто в суспільство . Зміна системи соціальних інститутів (як і кожного окремого інституту) може бути як еволюційною, так і революційною, що в кінцевому рахунку визначається станом соціальної системи в цілому.
Крім того, джерелом розвитку соціальних інститутів можуть бути ендогамні (внутрішні) фактори, які зазвичай породжують обмеження в розвитку системи, і екзогамні (зовнішні) фактори. Так, розпад такого соціального інституту, як сім'я, може бути викликаний змінами ролевої поведінки подружжя (наприклад, зрадою) або конфліктами в сім'ї на ґрунті пияцтва одного із подружжя. Найвпливовішими детермінантами змін (як внутрішніх, так і зовнішніх) є політика, економіка, культура. Вони діють на соціальні інститути, що функціонують в суспільстві, як безпосередньо, так і опосередковано через різні позиції індивідів. Структура соціальних інститутів суспільства дуже складна, тому що: дуже складними і багатоманітними є людські потреби та інтереси, які стимулюють створення даних соціальних інститутів; соціальні інститути постійно видозмінюються. В процесі системної трансформації окремі елементи структури інститутів можуть зникати (відмирати), наповнюватися новим змістом, набирати нові завдання і функції. Наочним прикладом цьому слугує виробнича функція сім'ї. Колись сім'я, особливо сільська, займалась підготовкою молоді до професійної праці. Розвиток виробничих відносин і ускладнення розподілу суспільної праці привели до відмирання цієї функції, однак з відродженням в Україні приватної власності, розвитком фермерства і підприємництва, сільська сім'я частково відновлює цю функцію. Збагачується також її функція накопичення капіталу . Найбільших змін зазнає система соціальних інститутів в процесі трансформації суспільства, прикладом чого може слугувати практика 90-х pp. країн Східної і Центральної Європи, в тому числі й України, де відбувається переорганізація самих соціальних інститутів на основі нових норм, цінностей, відносин, що утверджуються, і які можуть бути більш складними, універсальними, узагальнюючими, ніж ті, що існували до цього. Це, у свою чергу, вимагає формулювання нових максим поведінки як всередині соціального інституту, так і в міжінституціональних взаємодіях всередині соціальної системи. Зазначимо ще, що в ході трансформаційних процесів виникає проблема більш швидкого формування нових стандартів поведінки, що підвищує вимоги до адаптивних властивостей соціальної системи людини, її здатностей засвоювати нову соціальну реальність. Глибокі соціальні зміни в характері соціальних, інститутів вимагають тривалих часових періодів, бо неможливо швидко змінити свідомість, психологію і поведінку людей, скажімо, змінити у них колективістську психологію, що формувалась за часів існування так званого соціалізму, на індивідуалістську, без якої людина в умовах ринкових відносин не в стані виборювати свої власні інтереси, конкурувати з іншими тощо. Якщо діяльність соціального інституту сприяє інтеграції людини у суспільні відносини, то її називають функціональною. Якщо соціальний інститут не сприяє або навіть заважає задоволенню потреб системи суспільства в цілому, то його діяльність може бути охарактеризована як дисфункційна. Наростання дисфункцій значної кількості соціальних інститутів може привести до незворотної дезорганізації і руйнування соціальної системи .
Коли ж Кисль стане було говорити у польському табор що-небудь на оборону козакв, йому вдповдають, що вн схизматик, що йому не можна йняти ври. Таким робом, ц шляхтич без усякого грунту пд ногами. Були, нарешт, так шляхтич, що лишилися при вр свого народу вдрклися вд привлев свого стану. Дуже яскравим зразком тако шляхти являться Юрй Немирич, один з цивлзованших людей свого часу. Вн учився за границею, де пристав до рацоналстично секти антитринтарв був вдомий своми науковими теологчними працями диспутами. Коли зчинилася боротьба на Укран, вн одразу зрозумв, що треба вибирати одне з двох: або вдректися сво нацональност, або привлев свого шляхетського стану. Таких прикладв, як Немирич, по вдомих нам джерелах можна показати деклька, наприклад, Верещак. Загальною ознакою десятилття псля повстання 1638 року сполячення шляхти велике надужиття народних сил. В економчному соцальному строю шляхта заволодла всм народом повернула його у крпацтво. Народ мусив терпти, бо не мав за плечима няко сили, на яку мг би опертися
1. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
2. Взаємозв’язок пияцтва, як форми девіантної поведінки у підлітків, з акцентуаціями характеру
3. Взаємозв’язок місцевих і державних фінансів
4. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
5. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
9. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
10. Роль власності у соціально-економічних процесах
12. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
13. Історія соціально-економічної географії світу
15. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
Шнуровка-бусы "Цветы". 
Развивающая настольная игра "Котосовы". 
Точилка механическая. 17. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
18. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
19. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
20. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
21. Соціально-економічний розвиток білоруських земель у ІХ–ХІV століттях
25. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
27. Українські землі у складі ВКЛ. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
28. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства
29. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення
30. Управління персоналом в соціальній сфері
32. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
Стенд "Календарь природы". С карточками чисел, дней недели, месяцев и бланком дневника наблюдений. 
Вертикальный накопитель, пластиковый, черный, ширина 240 мм, 4 отделения, органайзер. 
Глобус Луны диаметром 320 мм, с подсветкой. 33. Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою
34. Прогнозування соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні до 2014 року
35. Тенденції соціально-економічних процесів сучасної України
36. Онтологія техніки як соціально-філософська проблема
37. Економіка праці й соціально-трудові відносини
43. Соціальне становище Запорізького краю
44. Соціальні групи
46. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
47. Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації
48. Законодавча база правового регулювання економіки в Україні
Автокресло Еду-Еду "KS-513 Lux" с вкладышем (цвет: голубой, 9-36 кг). 
Корзина "Лягушонок", 45х45 см. 
Набор полотенец Whitex Mimicoco "Лошадки", цвет: черный, 2 штуки. 50. Антивоєнні оповідання Г.Белля в соціально-історичному та літературному контексті
51. Психологічний та соціальний портрет людини масової культури
52. Мораль і соціальне управління
57. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
58. Розвиток соціальної географії в СРСР
59. Державна соціальна допомога
60. Пенсійне право як складова права соціального забезпечення
62. Роль держави в регулюванні ринкової економіки
64. Соціальна обумовленість державної служби
Набор чернографитных карандашей для правшей STABILO EASYgraph, 2 штуки. 
Фломастеры. CARIOCA, 36 цветов. 
Шкатулка Jardin D'Ete "Розовая глазурь", 11x10x8 см. 67. Суть та принципи соціальної держави
68. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
69. Мова як символ соціальної солідарності
73. Соціальне страхування від безробіття в Україні в 20-ті роки XX сторіччя
74. Соціально-політичні аспекти створення фашистської системи в Італії початку 20 – початку 30 рр.
75. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
76. Соціально-духовні основи культури класицизму
77. Джейн Ейр Шарлотти Бронте як соціально-психологічний роман виховання
78. Соціально-філософські погляди І.Франка
79. Організація структури управління маркетингом соціальної служби
80. Соціально-етичний маркетинг
Увлекательная настольная игра "Цветариум", новая версия. 
Сковорода "Mayer & Boch" (гранитное покрытие), 24 см. 
Насадка на унитаз "Roxy-Kids" с ножками и ступенькой. 81. Історичні та медико-соціальні аспекти становлення і розвитку вчення про сибірку
83. Методологія соціально – ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення
84. Глобалізація і процеси соціального розвитку
85. Економічний потенціал національної економіки
89. Тенденції розвитку міжнародної економіки
90. Глобалізація як основа транснаціоналізації економіки
91. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
92. Зайнятість: соціально-трудові відносини
93. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
94. Предмет і методи економіки праці
95. Соціальна психологія організацій
96. Соціально-психологічні аспекти праці менеджера
Блюдо "Пасхальное", диаметр 25 см. 
Органический солнцезащитный крем Mommy care для тела, 100 мл, арт. MC_1115. 
Гирлянда электрическая, 1200 см (белая). 97. Сучасне розуміння держави як соціального партнера
99. Формування соціально-корпоративної відповідальності підприємств
