|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Антропологічна криза в умовах сучасної техногенної цивілізації |
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 
Чашка "Неваляшка". ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.В.І. ВЕРНАДСЬКОГОІЛ'ЯНОВИЧ Катерина Борисівна УДК 130.2: 008АНТРОПОЛОГІЧНА КРИЗА В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ТЕХНОГЕННОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукСімферополь – 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Таврійського національного університету їм. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Лазарєв Фелікс Васильович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри філософії. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Кізіма Володимир Вікторович, Центр гуманітарної освіти НАН України, завідувач кафедри філософії і культурології кандидат філософських наук, доцент Цвєтков Олександр Петрович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, доцент кафедри соціальної філософії. Захист відбудеться &quo ;25&quo ; червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 116-а. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, проспект Вернадського, 4. Автореферат розісланий &quo ;25&quo ; травня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Зарапін ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми дослідження. Проблема кризи є однією із загальних і та провідних тем сучасної філософської й культурологічної думки. Цілком очевидно, що її дослідження багато в чому визначило становлення філософії культури і філософської антропології як особливих сфер гуманітарного знання. Історія розумової культури збагачена величезним досвідом рефлексії щодо найбільш глибоких суперечностей у розвитку цивілізації. Кризова рефлексія супроводжує людство впродовж всієї його історії, починаючи з Апокаліпсису. Загалом криза онтологічно властива культурі, будучи одним із чинників цивілізаційного розвитку. На початку ХХ століття європейська цивілізація зіткнулася з безліччю проблем, які вимагали осмислення: економічна нестабільність, розгубленість і відчай перед лицем суспільних катастроф, занепад традиційних цінностей тощо. На рубежі ХХ - ХХI століть, в умовах зростаючих взаємозв'язків між країнами та взаємозалежності їх в цілому у світі, всі ці суперечності набули глобального характеру. Крім того, за кількістю різного роду потрясінь, які випали на один темпоральний інтервал - століття - минуле століття не може порівнятись із жодним іншим попереднього історичного розвитку. Саме сьогодні соціокультурна ситуація така, що людському суспільству загрожує антропологічна катастрофа планетарного масштабу. Ознакою наближення до цієї межі є глибинна антропологічна криза, що лише загострюється з плином часу. Поза всяким сумнівом, специфіка і новизна сучасного кризового стану соціуму як світової системи не може розглядатися поза контекстом глобалізації.
Остання є основним домінуючим явищем, що відображає динаміку загальнопланетарного розвитку нинішньої епохи. Орієнтованість глобалізаційних процесів на досягнення якомога більшої взаємозалежності країн світу загострює проблему міжцивілізаційних суперечностей, сприяє нівеляції традицій національних держав і самобутніх локальних культур. Цей аспект також не можна залишати без уваги при аналізі сучасної антропологічної кризи. Для нашого сьогодення вже звичними стали такі визначення сучасності, як &quo ;кінець історії&quo ;, ера науково-технічної революції, постєвропейський час, атомна епоха. Кожна з цих характеристик беззастережно накладається на нинішній стан цивілізації, що переживає техногенний етап свого розвитку. Множинність визначень епохи виражає не лише особливий динамізм і драматизм цивілізаційних процесів, але і усвідомлення світовим співтовариством того, що наш світ перебуває на роздоріжжі - в ситуації кризи. Багато ознак цієї кризи за своєю суттю не є новими: глобалізація лише додала їм планетарного й гранично загостреного характеру. Історія людської думки засвідчує, що на цивілізаційні &quo ;виклики&quo ; завжди знаходилися певні &quo ;відповіді&quo ;. Найвідомішими сучасними концепціями, що з'являються на виклик часу, є глобалістські проекти. Проте, головним предметом їх дослідження була, в основному, екологічна проблематика, а соціокультурна, як правило, розглядалася лише у внутрішньоцивілізаційному аспекті. Такий підхід не враховує специфіки геополітичних реалій сучасності, пов'язаних з глобалізаційними процесами. В цьому значенні, наприклад, концепція Хантінгтона є виходом на більш високий теоретичний рівень, оскільки вона описує міжцивілізаційні взаємодії. Проте, незважаючи на зазначене, й вона не дає повного, багатоаспектного розуміння суті кризи сучасної епохи, а передусім її джерела. Натомість теорія зіткнення цивілізацій пропонує правильний теоретичний орієнтир - обґрунтовує наявність суперечностей між різними країнами і регіонами їх приналежністю до різних соціокультурних світів. Разом з тим, подібний підхід, втілений у глобалістських проектах, залишає відкритим питання про глибинні підвалини загальної кризи техногенної цивілізації. Пропонована дисертація є спробою подолання обмеженості деяких концепцій виходу з ситуації цивілізаційної кризи, що є в сучасній інтелектуальній культурі, за допомогою звернення до культурно-історичних джерел техногенної цивілізації, що необхідне для виявлення ключових ознак і самих основ антропологічної кризи нинішньої епохи. Поняття і відповідний термін &quo ;техногенна цивілізація&quo ;, що використовується в роботі, означає сформований в Європі в епоху Нового часу цивілізаційний тип, розвиток якого зумовлювався наступними чинниками: виникненням феномена новоєвропейської науки - експериментально-математичного природознавства; появою нового типу раціональності як світосприймання; процесом секуляризації, бурхливого розвитку міст, відкриттям Нового Світу, зростанням ролі грошового господарства і підприємництва, тобто становленням капіталізму. Нинішня техногенна цивілізація, що характеризується особливим суб'єкт-об'єктним типом світосприймання, яке бере початок з епохи Реформації, перебуває в нестійкому стані, в точці біфуркації, якійсь межовій ситуації.
Техногенна діяльність людства впродовж декількох століть якісно змінила як природне середовище, так і культуру та соціум. У сучасну епоху науково-технологічний розвиток значною мірою випереджає розвиток соціокультурних регуляторів, які перестали бути адекватними новим технічним можливостям людства. Соціум, наука і культура перебувають на різних еволюційних рівнях. Відбувається очевидне прискорення науково-технічного прогресу при одночасному &quo ;консервативному&quo ; існуванні людини. Порушився динамічний баланс між технологічним потенціалом суспільства і моральністю. Ця суперечність настільки загострилася, що перетворює проблему антропологічної кризи з філософсько-антропологічної на загальнокультурну, пов'язану не лише з осмисленням ознак і причин критичного стану сучасної техногенної цивілізації, але й пошуком універсальних стратегій цивілізаційного розвитку, при дотриманні яких з'явиться вірогідна можливість запобігання назріваючої антропологічної катастрофи. Сучасний світ знаходиться в ситуації, висловлюючись термінами синергетики, &quo ;стійкого нерівноважного стану&quo ;. Щоб його змінити або хоча б підтримувати, долаючи негативні тенденції й запобігаючи таким чином антропологічній катастрофі, необхідно виробити відповідні компенсуючі стратегії діяльності та соціальних трансформацій. Попри те, що, починаючи з епохи Нового часу, наука стала важливим чинником культурно-історичної еволюції і соціального прогресу, вона так і не змогла виробити механізми, які сприяють регуляції врівноваженого цивілізаційного розвитку. Натомість вона часто вдосконалювала і нарощувала потенціал руйнівних технологій. Криза наукового розуму, що переживається нами, є зайвим доказом обмеженого застосування наукового знання до вирішення щонайгостріших соціокультурних проблем. Масштаб, багатовимірність і динамізм наростання фундаментальних суперечностей у всіх сферах життя людства сучасної епохи змушують констатувати, що саме сьогодні, вперше в історії декількох століть гранично гостро постало питання про можливість виживання людини не тільки як біологічного виду, але й духовної істоти. Перебуваючи в ситуації антропологічної кризи, людство потребує нової &quo ;коперніканської революції&quo ;, нового стратегічного, світоглядного, ціннісного, етичного, або, інакше кажучи, - метафізичного (що має відношення до надприродного) перевороту. У будь-якому разі, це зрушення повинно мати антропологічну основу, бути пов'язаним із фундаментальними характеристиками людини як багатовимірної істоти. У цьому значенні актуальність заявленої теми дослідження пов'язана з необхідністю формування установок нової антропологічної парадигми, яка уможливлює вироблення інноваційних принципів і стратегій виходу з ситуації антропологічної кризи. Таким чином, запропонована дисертаційна робота є результатом філософського переосмислення техногенного світосприйняття з його усталеними життєвими цінностями і регулятивами людської діяльності, які раніше вважалися підставою й умовою загального соціального прогресу, а сьогодні викликають багато сумнівів. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
У цей час була висунута «теоря аристократизму» , за якою творцями герочного епосу вважались дружинники княжо верхвки. прихильниками в Укран були П. Житецький, В. Перетц та н. Згодом М. Драгоманов, який був обзнаний з працями головних тогочасних напрямв фольклористики (мфологчна, антропологчна, мAрацйна школи), переконався, що ус вони з рзних бокв висвтлюють твори усно словесност. Тобто кожен з них мстить рацо нальне зерно, тому вони не повинн взамовиключати один одного, а кожен повинен застосовуватись на свому мсц. Вчений, який на раннх етапах сво дяльност рзко виступав проти мфологчного аналзу фольклору, у свох останнх працях визнав його законнсть, але за умови, що при цьому буде звернено увагу на вс можлив пзнш запозичення. Як зазначив Ф. Колесса, таким пдходом «Драгоманов призна засаду еклектизму, себто вибору з кожно системи того, що найбльше пригоже в даному випадку, вибору вдповдного пдходу при дослд й пояснюванн окремих творв усно словесности, як визначаються такою великою рзнороднстю й вдмнами, таким складним характером ». ¶деями еклектизму наповнен прац й ншого видатного дослдника-фольклориста, прихильника сторично-порвняльного методу Михайла Грушевського (18661934)
1. Екологічна криза сучасності
2. Антропологічна характеристика та риси людини
3. Прогнозування міжособистісних конфліктів в умовах нововведень в організації
4. Демографічна криза та шляхи її розв’язання
5. Економічна криза в Україні 1990-1999 рр.: причини, наслідки та шляхи подолання
9. Фiлософськi аспекти взаємовiдносин людини i природи в умовах глобальноi екологiчноi кризи
10. Мотивація робітників в сучасних умовах
11. АПК в сучасних умовах господарювання
15. Реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах
Набор ковриков "Kamalak Tekstil" для ванной, 50х50 см и 50x80 см (бежевый). 
Набор подарочный для новорождённого "Мой малыш". 
Ранец "Generic. Wild Horse". 17. Культура перших цивілізацій
18. Феноменологічна рецепція духовної кризи у романі Марії Матіос "Майже ніколи не навпаки"
20. Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики
21. Світова торгівля в умовах глобалізації. Позиції України на світовому ринку
25. Організація навчально-виховного процесу та педагогічна думка у другій половині XVII—XVIII століття
27. Особливості вивчення математики в профільних класах у сучасних умовах
28. Педагогічні умови соціалізації студентів засобами культури мовлення
29. Релігійне виховання підлітків з особливими потребами як умова успішної соціалізації
30. Дидактичні умови організації домашньої роботи в початкових класах
31. Цивілізаційний підхід і проблеми розвитку суспільства
32. Цивільно-правовий статус релігійних організацій в Україні
Развивающая настольная игра "Игротека 5+" (настольные игры "Турбосчет", "Зверобуквы",. 
Опора для балдахина Карапуз (с обручем). 
Багетная рама "Patricia" (цвет - белый + золотой), 30х40 см. 33. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
34. Соціологічна концептуалізація освіти
35. Соціокультурний діалог в умовах глобалізації і мусульманського "ренесансу"
36. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України
42. Економіка України в умовах глобалізації
43. Економічна ефективність організації виробництва пальто
44. Корпорація як форма організації сучасної фірми
45. Механізм фінансової стабілізації в умовах ринкової трансформації
47. Формування конкурентного потенціалу Вінницької області у сучасних умовах
48. Фінансовий стан підприємств України в умовах кризи
Глобус "Детский", 250 мм. 
Вафельница алюминиевая, механическая BE-4426 Webber "Бельгийская вафля", для плиты. 
Машинка "Бибикар (Bibicar)" с полиуретановыми колесами, синяя. 49. Теоретическое значение антропологии
50. Чрезвычайные ситуации мирного времени природного и техногенного характера
51. ЦИВІЛЬНОЕ ПРАВО
52. Природные и техногенные катастрофы
57. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
58. Сучасні форми та системи оплати праці
59. Вибiр оптимального рiшеня в умовах невизначеностi
60. Салічна правда
61. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
62. Основні напрями в сучасній зарубіжній кримінології
63. Понятие культуры в культурной антропологии: некоторые тенденции
64. Сосудистые кризы (ангиодистонические кризы)
Средство дезинфицирующее "Блокатор вирусов", 1 штука. 
Обложки для переплета, А4, пластик, 150 мкм, прозрачные, 100 шт.. 
Отделитель косточек вишни "Mayer & Boch", 1,5 л, механический (арт. 25985). 65. Гипертонические кризы: классификация, неотложная помощь
66. Лечение гипертонического криза
68. Економічна інтеграці в АТР
69. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
73. Стратегічне планування діяльності фірми Квіт в умовах ринкових відносин
74. Сучасний стан науково-технічної сфери в Україні
75. Управління трудовими ресурсам як динамічна система
76. Формирование техногенных ландшафтов районов расположения
77. Воспитание в философской, педагогической и социальной антропологии
78. Україна в сучасному геополітичному просторі
79. Застава у цивільному праві
80. Аналіз ігрової діяльності як засобу соціалізації особистості
Набор мебели для кухни "Коллекция". 
Мягкая игрушка "Волк. Забивака", 40 см. 
Набор карандашей цветных "Сафари", 36 цветов. 83. Основные направления современной христианской антропологии
84. Философская и теологическая антропология
89. Психоаналитическая антропология
90. История философской антропологии
92. Аналіз роботи Е.Гуссерля «Криза європейського людства і філософія»
93. Краткий очерк христианской антропологии
94. Антропология (anthropology)
Глобус Земли, политический, 250 мм. 
Сковорода-гриль чугунная, со складной деревянной ручкой, 25x25 см (квадратная). 
Карандаши цветные "Bic Aquacouleur", 12 цветов. 99. Экологическая надежность техногенных подземных каверн
Совок большой. 
