![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Гранична і середня схильність до заощаджень в Україні |
РЕФЕРАТ Гранична і середня схильність до заощаджень в Україні Перш ніж обчислити граничну і середню схильність до заощаджень в Україні, з`ясуємо основні макроекономічні визначення економічних категорій, пов`язаних з заощадженнями, та фактори, що на них впливають. Заощадження – це неспожита частина особистого безподаткового доходу. На рис. 1 наочно видно функції споживання і заощадження. Рисунок 1 – Функції споживання і заощадження Середня схильність до заощадження (ССЗ) - частка безподаткового доходу (Д), яка спрямовується на заощадження (З), виражена у відсотках. Так як Д = С З, то ССС ССЗ = 100% або ССС ССЗ = 1, де ССС – Середня схильність до споживання Закономірність - середня схильність до споживання перевищує граничну схильність до заощаджень. ССС &g ; ССЗ Гранична (додаткова) схильність до споживання (ГСС) - показує, яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання. Гранична (додаткова) схильність до заощадження (ГСЗ) - показує, яка частка додаткового доходу направляється на додаткові заощадження. Так як DД = DС DЗ, то ГСС ГСЗ = 100% або ГСС ГСЗ = 1 Тенденція - із зростанням доходу зростають одночасно і споживання, і заощадження, але при цьому гранична схильність до споживання зменшується, а гранична схильність до заощаджень, навпаки, збільшується. Нижче. на рис 2 наведена схематична інтерпретація цієї загальносвітової тенденції: Рисунок 2. Крім доходу на обсяги споживання і заощадження впливають фактори, приведені в таблиці 1. Додатковий обсяг споживання (DС) можна знайти за формулою: DС = DСА ГСС ґ DД де СА - автономне споживання, яке залежить лише від недохідних факторів. Таблиця 1 – Фактори, яки впливають на обсяги споживання і заощадження 1. Багатство чим більше розмір вже накопиченого багатства (нерухомого майна і фінансових засобів), тим менше стимули до заощаджень. 2. Податки чим менший розмір податків, тим більший безподатковий дохід і відповідно збільшується можливості як споживання, так і заощадження. 3. Відрахування на соціальне страхування збільшення цих відрахувань призводить до скорочення поточного споживання і заощадження, але водночас чим краща система соціального забезпечення, тим менші заощадження населення протягом трудового життя. 4. Рівень цін зростання цін веде до скорочення споживання і заощадження, та навпаки. 5. Очікування якщо очікування населення щодо майбутніх змін цін, доходів, виникнення дефіциту несприятливі, домашні господарства змушені створювати резервні запаси, тим самим збільшуючи поточне споживання і зменшуючи заощадження. Очікування приросту грошових доходів у майбутньому також активізує споживчий попит в поточному періоді. 6. Споживча заборгованість чим більша споживча заборгованість, тим менш обсяги споживання і заощаджень, і навпаки. 7. Відсоткова ставка при зростанні відсоткової ставки поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що водночас збільшить майбутнє споживання. Додатковий обсяг заощадження (DЗ) можна обчислити за формулою: DЗ = DЗА ГСЗ ґ DД де ЗА - автономне заощадження, яке залежить тільки від недохідних факторів. Під впливом недоходних факторів криві споживання і заощаджень зміщуються вниз або вгору.
Значну увагу дослідженню агрегованої величини сукупних заощаджень приділив Дж. Кейнс. В своїй головній праці „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей” Дж. Кейнс стверджував, що в умовах розвинутого грошового господарства гроші окрім функції розрахункової одиниці і засобу обміну починають виконувати функцію засобу збереження вартості. З’являється, відповідно, попит на гроші – потреба в ліквідності. Досліджуючи нову роль і якість грошей, Дж.М. Кейнс відмічає, що гроші перетворюються в самостійний актив тривалого користування і тому починають відігравати свою особливу самостійну роль та впливати на мотиви поведінки економічних суб’єктів. Попит на гроші, у Дж. Кейнса, складається з трьох складових, однією з яких є попит, пов’язаний з обережністю та прагненням убезпечити себе від непередбаченості майбутньої ситуації. Економічні суб’єкти завжди прагнуть заощаджувати певні грошові резерви – найбільш ліквідні тривалі активи, щоб забезпечити собі можливість покриття майбутніх непередбачених фінансових витрат. Таким чином, на думку Дж. Кейнса, в суспільстві в умовах розвинутого грошового господарства завжди існує певна схильність до ліквідності. І позичковий процент є платою за відмову від ліквідності. Наявність схильності до ліквідності впливає на бажання членами суспільства заощаджувати частину свого доходу. Тому не весь отриманий дохід іде на споживання і отже витрачається. Принципова відмінність кейнсіанської теорії від неокласичної полягає в тому, що отриманий дохід складається з двох частин: з тієї, що йде на особисте споживання – витрачається і тієї, що заощаджується (в трактуванні неокласиків дохід повністю йде на витрати). Це положення можна відобразити формулою: Y = C S, де: Y – національний дохід; C – частина доходу, що йде на споживання; S – частина доходу, що заощаджується. Також, на думку Дж.М. Кейнса, в суспільстві діє так званий „головний психологічний закон”. Суть цього закону полягає в тому, що із збільшенням доходу частка, що йде на споживання, також зростає, але в значно меншій мірі ніж зростає дохід. Тому співвідношення між споживанням і нагромадженням змінюються на користь останнього. Зростає гранична схильність до заощаджень, а гранична схильність до споживання зменшується. де: с – гранична схильність до споживання; s – гранична схильність до заощаджень; &Del a;С – приріст споживання; &Del a;S – приріст заощаджень; &Del a;Y – приріст доходу. Оскільки, &Del a;Y = &Del a;С &Del a;S, то с s = 1. Дія „основного психологічного закону”, зростання граничної схильності до заощаджень роблять актуальною проблему ефективного сукупного попиту – доходу, що використовується. Він складається із споживчих витрат населення і інвестиційних витрат бізнесу. Y = C I, де: Y – національний дохід; C – споживі витрати; І– приватні інвестиції. Якщо споживчі витрати за даного рівня доходів величина більш-менш стала, то приватні інвестиції є величиною мінливою. Окрім того, їх вплив на рівень національного доходу не є прямолінійним. Крім безпосереднього впливу інвестиційного попиту на відповідну частку виробленого продукту, має місце так званий множинний, мультиплікаційний ефект, коли приріст інвестицій викликає значно більший приріст доходу і навпаки – зменшення інвестицій тягне за собою значно більше скорочення національного доходу.
де: k – мультиплікатор інвестицій; &Del a;Y – приріст національного доходу; &Del a;І – приріст інвестицій. Зробивши відповідні перетворення можна вивести залежність величини мультиплікатора інвестицій від рівня граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощаджень. Поділивши і чисельник і знаменник дробу на &Del a;Y, отримаємо вираз: , або , або де: с – гранична схильність до споживання; s – гранична схильність до заощаджень. Принцип мультиплікатора інвестицій відображає суттєву відмінність поглядів Дж.М. Кейнса на роль заощаджень в економіці. Якщо початку класична а потім і неокласична політична економія говорила про заощадження як головне джерело нагромадження капіталу та відповідну їх роль в економічному зростанні, то Дж. Кейнс підходить до цього дещо помірковано. По-перше, для економіки краще, коли значна частину доходу споживається – більший коефіцієнт мультиплікатора інвестицій. Перед суспільством завжди постає дилема та існує так би мовити соціальна ціна вибору між споживанням на даний момент і споживанням та рівнем зайнятості в майбутньому. Саме останні забезпечується заощадженнями і інвестиціями. По-друге, на думку Дж. Кейнса, заощадження – це ще не інвестиції. Перетворення заощаджень в інвестиції цілком залежить від інвестиційної активності бізнесу. Ще в ранній праці „Трактат про гроші” Дж. Кейнс розглядає проблему співвідношення інвестицій і заощаджень та приходить до висновку, що найоптимальнішою для економіки в цілому є ситуація, коли сукупні інвестиції дорівнюють сукупним заощадженням. Якщо інвестиції менші заощаджень темпи економічного розвитку поступово спадають. Якщо ж більші – відбувається перегрів економіки з неминучим наближенням економічної кризи. Ідеї Дж. Кейнса розвинули неокейнсіанці Р.Ф. Харрод та О.Д. Домар. Модель Р. Харрода доводить, що темпи економічного зростання залежать від частки нагромадження (заощадження) в національному доході і відповідно – величини капіталовкладень (інвестицій), а також виходить із рівності інвестицій і заощаджень (приватних і корпоративних), а також з наявності ефекту акселератора (прискорювача). У О. Домара загальне рівняння макроекономічної рівноваги має вигляд: , де I – обсяг інвестицій; σ – середня продуктивність інвестицій, а – середня схильність до заощаджень, обернена величина якої визначає величину мультиплікатора. Отже, забезпечується рівність між приростом доходу і приростом виробництва. О. Домар в своїй моделі динамічної рівноваги, на відміну від Р. Харрода, прагне врахувати постійні зміни ємності ринку. Але так само як і Р. Харрод підкреслює, що динамічна рівновага є нестійкою і тому необхідним є державне регулювання економічного зростання. На поєднанні ефекту мультиплікатора і акселератора була побудована і теорія циклічного розвитку відомого англійського вченого Д.Р. Хікса. Модель Дж. Хікса має наступний вигляд: Y = A (1-s) Y -1 v (Y -1 – Y -2), де Y – національний доход; A – автономні інвестиції; s – гранична схильність до заощаджень; v – акселератор. Д.Р. Хікс робить висновок – нециклічна динаміка можлива лише за високого коефіцієнта споживання, або низького рівня коефіцієнта заощадження.
Про те, щоби всецло опертися на тй людьми Богом забутй нац, Австря не думала. Стримувала вд того племнна однороднсть галицьких укранцв з населенням зазбручанського материка. Австря лякалася тяги галицького населення до злиття з рештою, лякалася «русофльства», але неменче залякана поляками, пробувала створити з галицьких укранцв якусь регональну, вддану соб всецло вдмну. Й можна сказати, що це подекуди й на деякий час удалося. Так зване «рутенство» це продукт цих зусиль австрйського уряду, виплеканий на галицькому грунт в першй половин XIX ст. «Характеристичними рисами «рутенства» був перш усього чисто галицький, льокальний патротизм, що обмежувався 4-млоновою «рутенською» нацю, врнопддансть та надмрна льояльнсть центральному, вденському урядов, повна полтична безхребетнсть, громадський консерватизм, духове назадництво, навний хамський аристократизм, що погорджував усм, що не йшло «свише», згрдливе вдношення до мужика з його мовою, безупинна змнливсть поглядв т. д.» (Ю. Охримович). «Рутенство» характеризувало перш кадри галицького духовенства, що вийшло з нових австрйських середнх вищих шкл, воно теж стало пригожим грунтом пд розвиток пзншо, москвофльсько язви
1. Перехресна еластичність попиту та довгострокові граничні і середні витрати
3. Система уравнений Максвелла в сплошной среде. Граничные условия
5. Орг вир деталі Кронштейн середній
9. Технологія середньо – мулітових вогнетривів
10. Закраска гранично-заданной области с затравкой, Машинная графика, C++ Builder 4.0
11. Географічна наука у Середньовіччя та у Новий час
12. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, відродження та xvii-xviii ст.
13. Бухгалтерські інформаційні системи для малого й середнього бізнесу
14. Взаємовідносини церкви і держави в середні віки
15. Казахстан у добу Середньовіччя
16. Сергій Радонежський – політичний діяч Середньовічної Русі
17. Цивілізації середньовіччя та сучасності
18. Культура Київської Русі та середньовічна культура Західної Європи
19. Середньовіччя в українській літературі
20. Розробка плану маркетингу малого та середнього підприємства
25. Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально–виховного процесу в середній навчальних закладах
27. Чинники, що впливають на ситуацію етичного вибору школярів середньої ланки
28. Інтеракційні механізми соціалізації учнів середньої школи України
29. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму
30. Влияние граничных условий на критическую температуру неоднородных сверхпроводящих мезоструктур
31. Розширення центральної опалювальної котельні середньої потужності
33. Християнська філософія періоду середньовіччя. Західноєвропейська філософія Нового часу
34. Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва
35. Поняття проблеми та перспективи розвитку середніх міст України
36. В чем уникальность планеты Земля? (У чому унікальність планети Земля?)
37. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
41. Життя і творчість Івана Франка
42. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
43. Сутність і види міжнародної міграції робочої сили
44. Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування
45. Поняття та сутність менеджменту
46. Відповідальність за порушення податкового законодавства
47. Обмежена матеріальна відповідальність працівників
48. Різновиди знижок. Рентабельність зниження цін
49. Діяльність земств у напрямку допомоги населенню
50. Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання
52. Суспільна свідомість та її структура
57. Монопольна та конкурентна рівновага, цінова еластичність попиту
58. Рентабельність підприємства
59. Сутність витрат та методи їх зниження
60. Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
61. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
63. Легка промисловість України i транспорт
64. Сільське господарство i харчова промисловість України
65. Активність і творчість учнів на уроках історії
66. Античність у поетичних творах Яра Славутича
67. Життя та діяльність І.П.Котляревського
68. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
69. Співзвучність поезії І.Я.Фpанка з наpоднопісенною твоpчістю
73. Комічне як соціокультурна реальність
75. Астероїдна небезпека: міфи та реальність
76. Діяльність страхової компанії "Оранта"
77. Маркетингова діяльність комерційного банку
78. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
79. Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду
80. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
81. Сутність і значення соціального страхування
82. Сутність маржинальної торгівлі на валютному ринку
83. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
84. Фінансова стійкість комерційного банку
85. Комерційна діяльність СК "Універсальна"
89. Флора і рослинність урочища Пагур
90. Видовий склад та чисельність птахів лісу
91. Життєдіяльність личинок волохокрильців
92. Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно
93. Грунти, грунтоутворення і їх родючість
94. Екокономічна ефективність виробництва картоплі
97. Економічна ефективність виробництва соняшника
98. Економічна ефективність рослинництва
99. Ефективність виробництва продукції в фермерських господарствах