![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Загальноосвітня школа України в контексті суспільно-політичного життя 20-х – початку 30-х рр. ХХ століття |
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА НІКОЛІНА ІННА ІВАНІВНА УДК 930.85(477)“19”:371 ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 20-Х – ПОЧАТКУ 30-Х РР. ХХ СТОЛІТТЯ 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Чернівці – 2008 Дисертацією є рукопис Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Курило Володимир Михайлович, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри історії України та зарубіжних країн. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Баженов Лев Васильович, Кам’янець-Подільський державний університет, професор кафедри всесвітньої історії кандидат історичних наук, доцент Місінкевич Леонід Леонідович, Хмельницький університет управління та права, доцент кафедри філософії та політології. Захист відбудеться 22.02.2008 р., о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18) З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23). Автореферат розісланий 20.01.2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.М. Скорейко. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Для сучасної історичної науки України характерним є помітне зростання інтересу до історії розвитку освіти. Інтеграція і глобалізація економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють потребу в її випереджувальному характері. Входження України у світовий освітній простір супроводжується розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері, зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти, у відповідність з нормами світового співтовариства, передбачає вироблення власної стратегії розвитку освіти. Для гармонізації цих процесів важливе значення має вивчення історії та перспектив розвитку освіти загалом та загальноосвітньої школи зокрема. Суспільно-політичні процеси 20-х – початку 30-х років ХХ ст. в УСРР безпосередньо впливали на функціонування загальноосвітньої школи як освітнього інституту. Тому без всебічного дослідження історії її розвитку не можна відтворити цілісну картину духовного життя тих років, адже становлення загальноосвітньої школи, загальна спрямованість її діяльності відобразили наявні на той час політичні, соціальні та національні суперечності. Вивчення даного питання важливе і для осмислення проблем політехнізації, здійснення загального обов’язкового початкового навчання. Адже сучасний світ не лише насичений інформацією, він надзвичайно технологічний, тому школа на основі досвіду 20-х – початку 30-х років ХХ ст. має створити умови для достатнього оволодіння дітьми життєво необхідними політехнічними знаннями, уміннями і навичками.
Трудова підготовка у школі повинна сприяти професійному самовизначенню школярів, формуванню у них якостей, необхідних для трудової діяльності в різних сферах виробництва, обслуговування, побуті і подальшого їх навчання та професійного удосконалення. Процеси реорганізації і розвитку системи освіти в Україні у 1920-х – на початку 1930-х років, як і сьогодні, відбувалися за умов економічної кризи та реформування господарства, які спричинили цілу низку подібних негативних проблем. Слід визнати, що більшість з них, а саме: залишковий принцип фінансування освітньої галузі, дитяча безпритульність, принизливий соціальний статус педагога у суспільстві, певною мірою вдалося вирішити у ті часи. Тому цей досвід є корисним і для сьогодення. Актуальність обраної теми обумовлена ще й тим, що однією з функцій освітньої системи є зміцнення позицій державної мови. На сьогодні в Україні продовжує тривати дискусія навколо статусу російської мови. Створення державних програм для успішного вирішення даної проблеми неможливе без урахування культурних, етнічних та регіональних особливостей сучасного суспільства. І тому необхідне об’єктивне переосмислення історичного досвіду українізації, його впливу на розвиток загальноосвітньої школи. Отже, демократизація та гуманізація освіти України, її інтеграція до європейської освітньої системи потребують ретельного аналізу її розвитку в різні історичні періоди, критичного незаангажованого узагальнення досвіду минулого та винесення з нього історичних уроків з подальшим використанням в сьогоднішніх умовах реформування освіти, гармонізації міжетнічних взаємовідносин. Адже в Україні повинна сформуватися нова, максимально наближена до потреб суспільства та держави, загальноосвітня школа. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в руслі наукової теми “Український національно-визвольний рух новітньої доби” кафедри історії України та зарубіжних країн Київського національного лінгвістичного університету. Мета і завдання дослідження. Враховуючи наукову новизну і практичну значимість теми, спираючись на доробок попередників, широку джерельну базу автор поставила за мету на їх основі комплексно дослідити та охарактеризувати процес становлення, розвитку загальноосвітньої школи України в контексті суспільно-політичного життя в 20-х – на початку 30-х років ХХ ст. Реалізація мети конкретизується такими завдання: проаналізувати стан розробки проблеми і визначити рівень її наукового осмислення, узагальнити історіографічні надбання, оцінити джерельну базу; проаналізувати державну політику у сфері становлення та розвитку загальноосвітньої школи; показати вплив процесу українізації на формування загальноосвітніх закладів в Україні в 20-х – на початку 30-х років ХХ ст.; дослідити вплив етнонаціональної і соціальної політики партії більшовиків та українського радянського уряду на функціонування загальноосвітньої школи; висвітлити розвиток загальноосвітньої школи в умовах НЕПу та з’ясувати залежність загальноосвітніх закладів від владних структур в умовах формування тоталітарної системи в Україні; дослідити фінансове забезпечення, особливості відновлення матеріально-виробничої бази загальноосвітньої школи; висвітлити політику більшовицького режиму стосовно формування педагогічних кадрів та забезпечення загальноосвітньої школи вчителями, показати їх залежність від тогочасного суспільно-політичного життя; Об’єктом дослідження є шкільна освітня система України 1920-х – початку 1930-х років, специфіка її функціонування в контексті суспільно-політичного життя республіки.
Предметом дослідження визначено освітню політику радянського уряду та процеси становлення і функціонування загальноосвітньої школи в зазначений період, а також її сутнісні властивості та ознаки. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 20-х – початок 30-х років ХХ ст. Нижня хронологічна межа визначається початком модернізації радянською владою системи освіти загалом і організаційно-політичних основ загальноосвітньої школи зокрема. Верхню хронологічну межу становлять події початку 30-х років ХХ ст., тобто фактичного згортання українізації загальноосвітніх закладів та введення єдиної системи народної освіти для всіх союзних республік. Територіальні межі дисертації окреслюються територією Української СРР. Використання у роботі назви “Україна” стосується лише території УСРР у складі СРСР. Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дисертації використовувалися загальнонаукові та спеціальні історичні методи. Зокрема аналітичний та узагальнюючий, конкретно-пошуковий метод (аналіз і систематизація джерел з проблеми), проблемно-хронологічний (вивчення специфіки відносин радянсько-партійного керівництва з вчительством впродовж досліджуваного періоду), критичний метод (виокремлення з маси різнопланових джерел і літератури конкретно-історичних фактів), історико-статистичний (дослідження статистичних джерел, встановлення чисельності контингенту учнів та педагогічних кадрів, мережі шкіл та визначення змін у їх динаміці та питомій вазі), порівняльний (порівняння досягнень та прорахунків в освітній сфері), діалектичний (висвітлення подій і їх результатів у русі, взаємовпливах, причинно-наслідкових зв’язках з урахуванням обставин часу). Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше у вітчизняній історичній науці комплексно вивчено процес становлення і розвиток загальноосвітньої школи України в контексті суспільно-політичного життя у 20-х – на початку 30-х років ХХ ст.; проаналізовано становлення загальноосвітньої школи на початку 20-х років ХХ ст. в УСРР, основні напрямки її роботи в контексті суспільно-політичного життя; узагальнено наслідки національної політики радянського режиму, які врешті-решт зумовили звуження сфери вживання української мови, русифікацію та уніфікацію шкільної освіти; висвітлено наслідки залишкового принципу фінансування загальноосвітньої школи, його вплив на матеріально-технічне забезпечення загальноосвітньої школи; простежено напрямки адміністративного контролю за діяльністю закладів народної освіти; з’ясовано репресивно-каральні механізми державної влади щодо працівників загальноосвітньої школи та учнів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наведені в дисертації факти та узагальнюючі висновки можуть бути використані в процесі сучасного реформування загальноосвітньої школи України. Результати дослідження можуть бути використані при складанні систематизованого фактографічного матеріалу у подальшій науковій розробці історії загальноосвітньої школи, а також при підготовці узагальнюючих праць з історії України, історії освіти та культури в 20-х – на початку 30-х років ХХ ст.
Матвнко, вказвка на рзн особливост справи: фактичного, юридичного, суспльно-полтичного, морально- стичного чи ншого характеру. Такий прийом дозволя акцентувати увагу на певних обставинах, видлити х, пдкреслити хн значення, допомогти слухачам правильно оцнити ц обставини. Вдштовхуючись вд особливостей справи, враховуючи х, прокурор належним чином розподля матерал, знаходить необхдн пропорц для його висловлення, нада промов необхдну тональнсть забарвлення. Приклад з практики укранських прокурорв. Учениц одн з середнх шкл мста Львова Свтлана Б. Лариса Б., потрапивши пд вплив грабжникв-рецидивств Цвна Опришка, разом з останнми здйснили ряд квартирних краджок розбйних нападв на громадян мста. У вступнй частин обвинувально промови у цй справ прокурор сказав: «Вельмишановн судд! Справа, яка Вами розглядаться протягом клькох днв, ма велике громадське значення. Суть не лише в тому, що група грабжникв, серед яких злод-рецидивсти, здйснила протягом короткого часу ряд зухвалих нападв на громадян, але в тому, що серед учасникв цих розбйних нападв опинилися двчатка учениц 8-го класу середньо школи, дти батькв, як займаються педагогчною, виховною роботою
1. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
2. Суспільно-політичне життя в пореволюційному Ірані (1979-2000рр.).
3. Суспільно-політичний устрій української держави у 1648-1657 рр.
4. Суспільно-політична діяльність Костомарова
5. Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)
9. Проблеми націй і держави в суспільно-політичній спадщині Івана Франка
10. Вибори та їх роль у політичному житті України
11. Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття
12. "Українське питання" у політичних дискусіях 1910-1914 рр.
13. Країни Західної Європи (1945 р. - початок ХХІ століття)
14. Підготовка культурно-освітніх працівників в Україні в 60-70-і роки ХХ століття
15. Селянські податки на Україні в ХІХ – поч. ХХ століття
16. Модернізм в українській культурі кінця ХІХ-початку ХХ століття
17. Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю
18. Академічна філософія в Україні кінця ХІХ - початку ХХ століття
19. Правовий статус юридичних осіб нафтогазового комплексу України (цивільно-правові аспекти)
21. Національна самобутня форма суспільної допомоги українського народу
25. Політичні права і свободи громадян України
26. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
27. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
28. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
29. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
30. Історія України
31. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
32. Господарство України на рубежі 18-19 столітть
33. Період гетьманщини України
34. Центральна Рада і пролетаріат України
35. Воєнні дії на території України 1914-1916 рр.
36. Інтеграція України до ЄС. Шляхи і перспективи розвитку
37. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
41. Основні напрямки зовнішньої політики України
42. Господарське право України
43. Конституційний суд України
47. Проект кримінального кодекса України
49. Державний бюджет України і бюджетне право
50. Сбалансованість бюджета України
52. Організаційна система управління природокористуванням України
57. Місце України в глобалізаційних процесах
58. Машинобудівний комплекс України
59. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
60. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
62. Проблема інвестування єкономіки України за рахунок внутрішніх резервів
63. Банківська система України
64. Механізм кредитування банками України
66. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
68. Створення пiдприємств в Українi за Законом України
69. шпори з цивільного права України
73. Сільське господарство i харчова промисловість України
75. Регіональний розвиток харчової промисловості України
76. Зародження партійно-радянської преси України
77. Суспільно-господарська районологія
78. Гетьманство України: Богдан Ххмельницький
79. Легка промисловість України укр
80. Збройні сили України в період національно-визвольної боротьби 1917—1920 pp.
82. М.О. Скрипник - видатний діяч України
84. Аналіз журналістських розслідувань на матерілах газети "Голос України"
85. Ліквідність банківської системи України
89. Проблеми функціонування фінансових бірж України
90. Роль Національного банку України в обслуговуванні зовнішнього боргу
91. Структура страхового законодавства України
92. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
94. Формування та розвиток банківської системи України
95. Банки на валютному ринку України
96. Банківська система України
97. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")