|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Розвиток української лексикографії |
Горшок торфяной для цветов. 
Брелок LED "Лампочка" классическая. 
Чашка "Неваляшка". Лексикографія Лексикографія (грец. від λ&epsilo ;ξ&io a;κό& u; — словник і γράφω — пишу), словникарство — розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію. Тісно пов’язана з лексикологією. Лексикологія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос , тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг. Староукраїнська лексикографія До часів Київ. Русі належать невеликі рукописні словники: «О именихъ и гл̃емыхъ жидовьскымь языкъмь», «Речь жидовьскаго языка, преложена на роускоую» та ін., у яких тлумачаться переважно бібл. особові імена й топоніми, окремі старослов’ян. слова: «Тълкъ о неразоумных словесех псалтырных» та ін., розкривається символ, або алегор. зміст деяких слів у Псалтирі: «Тълкованиіє неоудобь познаваяємомь ви писаныхъ речемь», де перекладено малозрозумілі старослов’ян. лексеми. На Русі перекладали також греко-візант. тлумачення власних назв. Активно розвивається в Україні глосографія впродовж 14 — 17 ст. Перший церковнослов’ян. укр. словник невід. автора «Лексисъ толкованіємъ словенскихъ словъ просто» (не раніше 50-х pp. 16 ст., залишився в рукописі) складено із заг. церковнослов’ян. слів, небагатьох антропонімів і топонімів, налічує 896 вокабул (при 127 словах немає перекладів). У словнику зібрано глоси з різних джерел, використано й попередні лексикогр. праці. Вокабули розміщено за алфавітом (проте внутр. абеткування не витримано), імена введено у формі наз. в. одн., дієслова — в 1-й ос. одн. теп. ч. Багато слів подано не в вихідних формах. Матеріали «Лексиса.» згодом використали Лаврентій Зизаній та Памво Беринда. Етапним в історії укр. лексикології став перший друк, словник — «Лексисъ сирчь реченія въкратце собранъны и из словенского языка на простый рускій діялекть истолъкованы» Лаврентія Зизанія (Вільно, 1596). У пам’ятці — 1061 словникова стаття. В реєстрі — церковнослов’ян. слова, перекладені староукр. літ. мовою, тому ця праця — перша спроба нормалізації лекс. складу двох мов. У «Лексисі.» уперше використано екземпліфікацію (приклади в тексті), застосовано паспортизацію, з якої видно, що реєстрові слова взято з церковнослов’ян. книг Біблії і творів правосл. патристики. Вокабули розміщено за абеткою, яка нерідко порушується у зв’язку з прагненням автора розробляти поряд зі словом його деривати. Тех. засіб розмежування реєстру й перекладу — кома — дуже невиразний, бо часто застосовується й між словами в перекладній частині. Багатозначні вокабули й лексеми з відтінками в значенні Лаврентій Зизаній передає кількома еквівалентами, часом виділяючи значення й відтінки за допомогою індикаторів «и тыж», «албо», «или», «и» та ін. Іноді дається поглиблене пояснення розкриттям етимології реєстрового слова, зіставленням слов’ян, лексем з грец. та латинськими. У цьому словнику вперше слова проакцентовано. Неоціненне значення в історії укр.
лексикографії мав «Лексиконъ славенорωсскій и именъ тлъкованіє» Памва Беринди, що вийшов у друкарні Києво-Печерської лаври 1627 (2-е вид. — 1653, у Кутейнській друкарні під Оршею в Білорусі). Тематично книга розділена на дві частини: 1. «Лексиконъ» — диференційний церковнослов’ян.-укр. словник; 2. «.Имена свойственная» — зібрання тлумачень власних назв (імен, топонімів) та перекладів апелятивів неслов’ян. походження. У словнику майже 7 000 статей, у т. ч. близько 1400 онімів. Памво Беринда найповніше в староукраїнській Л. здійснив екземпліфікацію і точну паспортизацію вокабул. Реєстрове слово подається в звичайній для того часу формі (імена — в наз. в. одн., дієслова — в 1-й ос. одн. теп. ч.). Перекладна частина праці Памва Беринди — одне з найбагатших зібрань укр. лексики кін. 16 — поч. 17 ст. Переклади зроблено загальнонар. чи літ. відповідниками. Ряд статей у «Лексиконі» мають характер енциклопедичних. Автор нерідко пояснює слова, особливо іншомовні, розкриваючи їхню етимологію. Зібрання етимології бібл. онімів у «Лексиконі.» — одне з найбільших у європ. лінгвістиці 17 ст. Уперше в укр. Л. Памво Беринда вказує на метафор. й образне вживання слова за допомогою позначок «переноснЂ», «инорЂчнЂ», «метафор.» тощо. По суті першим у східнослов’ян. Л. автор вводить грамат. ремарки й відсилання (ремарка — «зри», «зр.»). Застосовуючи орфогр. норми Мелетія Смотрицького, він сприяв правописній стабілізації староукр. літ. мови. «Лексиконъ.» Памва Беринди — найвище досягнення укр. лексикографії старої доби. Значним явищем в укр. Л. була анонімна рукописна праця серед. 17 ст. «Синоніма славеноросская» — перший укр. словник активного типу (тобто з укр. реєстром), укр.-церковнослов’ян. лексикон, укладений на Наддніпрянщині. Це зворотна переробка «Лексикона.» Памва Беринди, гол. чин. першої його частини. На основі кількох статей книги автор укладав одну статтю чи навпаки — на основі однієї статті «Лексикона.» — кілька нових. У «Синонімі.» бл. 30 вокабул не перекладено, отже, праця не завершена. У реєстрі пам’ятки бл. 5 000 вокабул, розміщених за абеткою у прийнятих в староукр. Л. вихідних формах. Вокабули не відокремлені від перекладу розділ, знаками, ремарок немає (крім відсилання «зри»). Наст. етап у розвитку староукр. Л. тісно пов’язаний з творчістю Єпіфанія Славинецького, який у кін. 30-х — на поч. 40-х pp. 17 ст. під час роботи в Київ, колегіумі уклав «Лексиконъ латинскій». Це латинсько-церковнослов’янський (східнослов’ян. редакції укр. підредакції) словник. Його реєстр базується на праці італ. лексикографа епохи Відродження А. Калепіно. Звідси взято й граматичні та ін. ремарки. «Лексиконъ латинскій» — найбільша лексикогр. праця, створена в Україні за минулі століття: налічує 27 000 статей. Обравши для перекладу церковнослов’ян. мову свого часу — цю міжслов’ян. писемну мову, автор наочно довів, що її можливості не менші, ніж можливості лат. мови. У тих випадках, коли вокабули не мали еквівалентів у звичайній (конфесійній) церковнослов’ян. мові, Єпіфаній Славинецький наводив відповідники з рідної української, створював нові слова за укр.
й церковнослов’ян. зразками, кальки, залучав запозичення, тлумачив такі лексеми. Перекладну частину дуже збагатили укр. лекс. еквіваленти й тлумачення, вміщені іноді поряд із церковнослов’янськими. Велика кількість реєстрових слів, особливо з побуту, сфери матеріальної культури, медицини, ботаніки, зоології, географії тощо, перекладена тільки укр. еквівалентами. Хоч «Лексиконъ латинскій» залишився в рукопис, списках (найдавніший датовано 1642), він став базою для створення нових вітчизн. і зарубіж. словників. У кін. 40-х pp. 17 ст. Єпіфаній Славинецький разом із Арсенієм Корецьким-Сатановським у Києві уклали «Лексиконъ словено-латинскій» (первісний список датується 1650) — церковнослов’ян.-лат. словник (бл. 7 500 статей). Осн. джерело вокабул «Лексикона словено-латинского» — «Лексиконь.» Памва Беринди. Автори використали також польс.-лат.-грец. словник польс. філолога Г. Кнапського. У реєстрі «Лексикона.» Єпіфанія Славинецького та Арсенія Корецького-Сатановського засвідчується чимало укр. лексики. Це — одне з найб. зібрань церковнослов’ян. лексики 17 ст. У Москві Єпіфаній Славинецький уклав свою третю лексикогр. працю — «Книга лексиконъ греко-славено-латинскій» (дата створення невід.; в рукопису). До староукр. періоду примикає творчість лексикографа поч. 18 ст. І. Максимовича, який уклав великий лат.-церковнослов’ян. (укр. редакції) словник «Dic io arium la i o-slavo um» (1724, залишився в рукопису). Українська лексикографія кінця XVIII ст. по 1917 р. З появою нової укр. л-ри та літ. мови на нар. основі починається новий період в укр. Л. її основою в 19 ст. стала укр. жива розмовна та літ. мова. Збільшується кількість видаваних словників. До «Енеїди» І. Котляревського 1798 Й. Каменецький додав укладене ним «Собраніє Малороссійскихъ словъ, содержащихся въ ЭнеидЂ, и сверхъ того еще весьма многихъ иныхъ, издревле вошедшихъ въ Малороссійское нарЂчіе съ другихъ языковъ, или и коренныхъ Россійскихъ, но не употребительныхъ», що мало 972 слова. Тут подано чимало й таких специфічно укр. слів, яких немає в «Енеїді». Напр., тільки серед 77 слів на літеру «Б» їх 23: Байбакь «сурокъ», Баглаи «лЂнь», Байбаракъ «крытый тулупъ», Барканъ «заборъ», Биндюга «роспуски» тощо. Тому можна гадати, що укладач мав дещо ширшу мету, ніж допомогти читачам «Ене’щи» зрозуміти мову твору. У 3-му вид. «Ене’щи» 1809 І. Котляревський до цього словника додав ще 153 слова і змінив його назву на «Словарь Малороссійскихъ слов, содержащихся в „Энеиде.&quo ;». Практика диференц. словничків-додатків до укр. видань у 1-й пол. 19 ст. набуває значного поширення. Виходять: «Словарь малороссійскаго языка» (218 слів) при «Опыте собранія старинных малороссійскихъ пЂсней» М. Цертелєва (1819), «Словарь» (понад 500 слів) при зб. «Малороссійскія пЂсни» М. Максимовича (1827, у вст. частині до «Словаря» автор висловлює думку про потребу підготовки докладного укр. словника), «Объяснительный словарь» (бл. 450 слів) при 1-му вид. «Наталки Полтавки» І. Котляревського в «Украинском сборнике» (1838), «Объясненіе непонятныхь для Великороссіянъ Южнорусскихъ словъ и вираженій» (260 слів) при вид.
Дмитро Донцов: ¶деологчний портрет. К., 2000. С. 117. 556 ЦД¶АК. Ф. 705. Оп. 2. Спр. 122. Арк. 34. 557 Дорошенко Д. Мо спомини про недавн минуле. С. 18; ФещенкоЧопвський ¶. Хронка мого життя. Спогади мнстра Центрально Ради та Директор. Житомир, 1992. С. 29. 558 ДАРФ. Ф. 102. Оп. 1917. Спр. 231. Арк. 3031. 559 Шемет С. Микола Мхновський. С. 15. 560 Чикаленко ґ. Спогади. С. 489. 561 Грушевський М.С. Спомини // Кив. 1989. 9. С. 125. 562 Славинский М. Война и украинство // Речь. 1914. 6 августа. 563 Петлюра С. Статт, листи, документи. НьюЙорк, 1956. С. 185186. 564 Оршан Я. Розвиток укрансько полтично думки за сто лт (Начерк курсу). ¶дея в наступн. Лондон, 1938. С. 91. 565 ЦД¶АК. Ф. 274. Оп. 4. Спр. 583. Арк. 50. 566 ґремв М. За лаштунками Центрально Ради // Укранський сторик. 1961. 14. С. 160. 567 Мрчук П. Микола Мхновський. С. 54. 568 ґремв М. За лаштунками Центрально Ради. С. 100. 569 Кстяквський Б. Укранц росйське суспльство // Флософська соцологчна думка. 1992. 1. С. 135. 570 Винниченко В. Вдродження нац. Кив; Вдень, 1920. Т. 1. С. 4243. 571 Укранський нацональновизвольний рух
2. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
3. Соціологія молоді як галузь соціологічної науки
4. Исаак Ньютон на службе науке и Англии
5. Екологічне право як галузь права
9. Електронні тлумачні словники англійської мови
10. Концепт Воля в лексиці і фразеології української та англійської мов
11. Використання віршованих матеріалів під час навчання лексиці англійської мови
12. Граматика англійської мови
13. Інтерактивна система навчання для вивчення англійської мови
14. Релігійно-ідеологічний фактор в підготовці англійської революції
15. Вивчення теми "Великобританія: видатні міста та особистості" на уроках англійської мови
16. Навчальна програма для гуртка англійської мови "Нappy English"
Бумага туалетная "Classic (Вейро)", 24 рулона, 17 метров x 9.5 см. 
Рюкзак для средней школы "Райдер", 46x34x18 см. 
Глобус «Двойная карта» диаметром 210 мм, с подсветкой. 17. Роль гри під час навчання фонетики англійської мови
18. Філософія як галузь наукового знання
20. Виникненя естетики як науки в середині ХVIII ст.
21. Історичний розвиток біологічних наук
25. М.В. Ломоносов та його вклад в розвиток хімічної науки, фізики та техніки
26. Розвиток писемності, освіти та науки в Київській Русі
30. Розвиток управлінської науки (менеджменту) в світі та в Україні
31. Педагогіка як наука про виховання
32. Розумовий розвиток старших дошкільників як психолого-педагогічна проблема
Набор деревянных кукол. 
Детские подгузники-трусики "Nepia. Genki!" (для мальчиков и девочек), 13-25 кг (размер XXL), 18. 
Контейнер прямоугольный, 1850 мл. 33. Політологія як наука і політика як суспільне явище
35. Психологія як наука про поводження. Видатні вчені
36. Соціальна психологія як наука
42. Прикладна екологія як наука
44. Розвиток науки на Харківщині у ХХ столітті
45. Солнечная система в центре внимания науки
46. Греция: Политика. Искусство. Наука
47. Государство и право Англии в средние века
Набор для уборки Vileda "Ультрамат Изи Вринг" (швабра с телескопической ручкой + ведро с педальным. 
Альбом для коллекционирования наклеек "Чемпионат мира по футболу FIFA 2018", с наклейками. 
Набор мисок с крышками "Loraine", 6 предметов. 49. Формирование ответственного правительства в Англии в XVIIIв.
50. А.В. Суворов. Наука побеждать
51. Культура России в 19 веке. Развитие исторической науки
52. Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
53. История международного права и его науки классического периода
57. Политическая система государства /на англ. языке/
58. Династия Плантагенетов в истории Англии
59. Обычаи и традиции англо-говорящих стран
61. Первые европейские университеты и наука
62. Отличие культурологии от других наук, изучающих культуру
63. Особенности деловой этики и протокола в Великобритании (на примере графства Англия)
Магнитная самоклеящаяся лента в диспенсере, 1,9x500 см. 
Антипригарный чехол для гладильной доски "Paterra", размер S-M, 125x38 см. 
Плед "Нордтекс. Палитра", 150х200 см. 66. Языкознание в системе наук
67. Просвещение, наука, педагогика в понимании персонажей комедии "Горе от ума"
68. Вклад М.В. Ломоносова в науку и литературу
69. А.В. Суворов. Наука побеждать
75. О кризисе современной исторической науки
76. Поземельное отношение в средневековой Англии и их правовое регулирование
77. Развитие исторической науки в России
79. Династия Плантагенетов в истории Англии
80. Просвещение и наука эпохи Петра 1
Карта "Периодическая система употребления". Набор для уборки Vileda "Ультрамат Изи Вринг" (швабра с телескопической ручкой + ведро с педальным. Альбом для коллекционирования наклеек "Чемпионат мира по футболу FIFA 2018", с наклейками. 81. Развитие Российской науки в 18-19 вв.
82. Значение "Канон" врачебной науки для развития медицины /Авицена/
83. Криминалистика как наука и как учебная дисциплина
84. Кража - законодательство Англии
85. Высшая школа и продвижение в науке
89. Парламентские системы мира: США, Канада, Финляндия, Европа, Италия, Англия
90. История развития науки о резании древесины
91. Человек в психологической науке
92. Дианетика: современная наука душевного здоровья
94. Парапсихология: наука, или псевдонаука?
95. Наука и миф. От мифа к логосу
96. Наука и религия
Шкатулка музыкальная "Рояль", 15x16x18 см, арт. 24801. 
Цветные карандаши "Color Peps", трехгранные, 18 цветов. 
Грызунок на прищепке "Сердечко". 97. Религия и наука
98. Наука и рациональность. Типы рациональности
