![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
История государства и права зарубежных стран
Чернігівщина та Чернігівська область - історичний обзор |
План 1. Загальні відомості 2. Статистичні дані 3. Геральдіка Чернігівської області 4. Історія Чернігова 5. О імені городаВикористані джерела Історія регіону Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту - близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35-10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології. У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки. Адміністративно- У Чернігівській області 22 райони: Бахмацький, територіальий Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, розподіл Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський, Чернігівський, Щорський. Всього на території області - 1539 населених пунктів; серед яких: міст – 15, селищ міського типу - 30, сіл – 1494. Міста обласного підпорядкування – Ніжин (75.7 тис. жителів), Прилуки (64.5 тис. жителів), Чернігів (301.4 тис. жителів). Влада Місцеві державні адміністрації: В обласній державній адміністрації - 103 працівники апарату. Районних державних адміністрацій - 22, в яких загалом 614 працівників. Місцеві ради: 10725 депутатів працюють у 594 місцевих радах, причому: в обласній раді - 74 депутати у 22 районних - 1504 депутати міських (міст обласного підпорядкування) - 3, депутатів - 135 осіб районних у містах - 2, депутатів - 86 осіб селищних - 29, депутатів - 627 осіб сільських - 525, депутатів - 7974 особи міських у районах - 12, депутатів - 325 осіб Кордони Чернігівська область межує на півночі з Російською Федерацією (199 км. держкордону), на північному заходи - з Білоруссю (227 км держкордону), на сході з Сумською областю, на півдні - з Київською та Полтавською областями. На кордонах розташовано 8 пунктів переходу: Грем'яч - Вітімль. Добрянка - Піддобрянка, Костобобрів - Азарівка, Дніпровське - Верхні Щури, Тимоновичі - Н.-Ропськ, Клюси - Н. Світ, Ільмова - Глибоцьке, Деревини - Андріївка. Населення Всього - 1236.0 тис. осіб. З яких: - міського - 721.0 тис. осіб; - сільського - 515.0 тис. осіб; - чоловіків - 562.4 тис. осіб; (45.5 %) - жінок - 673.6 тис. осіб; (54.5 %) Щільність населення - 39.2 чол. на кв. км. Народжуваність (на 1000 жителів) – близько 7 осіб. Економічний Область має індустріально-аграрну структуру потенціал господарства. Пріоритетними є харчова, паливна, машинобудівна і металообробна, деревообробна, целюлозно-паперова, легка промисловості. Чернігівщина забезпечує понад 80% загальнодержавного випуску вовняних тканин і шпалер, 30% хімічних волокон і ниток, 20% видобутку нафти. Область єдина в Україні випускає пожежні машини, кордну тканину для виробництва шин, білкову оболонку для харчової промисловості, окремі види обладнання для галузей АПК.
Підприємства й організації області поставляють продукцію більш ніж у 60 країн світу. У галузі сільськогосподарського виробництва її знають як одного з найбільших постачальників картоплі, цукру, збіжжя, продуктів тваринництва, а також меду, фруктів, льону та знаменитих ніжинських огірків. Сільське господарство області майже повністю, за винятком олії та рибопродуктів, забезпечує продовольчі потреби населення, має значні експортні можливості. Багата Чернігівщина корисними копалинами. Загальнодержавне значення мають поклади високоякісних скляних пісків (Ріпкинський район) і нафти. Нафтогазоконденсатні родовища зосереджені в Ічнянському, Прилуцькому, Варвинському, Талалаївському районах. Велике промислове значення мають родовища крейди в Новгород-Сіверському районі та цегельної сировини по всій території області. На Чернігівщині відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільське, Ічнянського району) - унікальне за обсягом і лікувальними якостями, у центральній частині поширені джерела мінеральних вод. Культура і Чернігівський край славиться великою кількістю традиції пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і ХVІІ-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн. Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (ХІХ ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (ХVІІІ) в с. Вишеньки Коропського району. Землі Чернігівщини - джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники - В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Cамійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський. Древня Сіверська земля є батьківщиною Президента України Л.Кучми та ряду видатних політичних діячів незалежної України. Природа та Область розташована на півночі України, в поліській екологія та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки - Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні - Удай. Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: січня -7С, липня 19С.
Середньорічна кількість опадів 550-660 мм. На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки. Статистичні дані Адміністративно-територіальний створено: поділ України на 5 грудня 2001 року (Чернігівська область) • переписних відділів 152 • інструкторських дільниць 1036 • лічильних дільниць 4146 Не враховуючи переписні відділи, інструкторські та лічильні дільниці у лікарнях, санаторіях, готелях тощо. Територія (тис. км2) 31,9 Кількість населення (тис.осіб) 1245,3 Щільність населення (особи/км2) 39 Коротко про основні підсумки:Загальна кількість наявного населення Чернігівської області, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 1245,3 тис. осіб. Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису, становила 727,2 тис. осіб (58,4%), сільського – 518,1 тис. осіб (41,6%). За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 565,6 тис. осіб (45,4 %), жінок – 679,7 тис. осіб (54,6 %). За роки, що минули після перепису населення 1989 року, кількість міст в області залишилася без змін і склала 15. Зміни у кількості населення міст наведено нижче: Кількість наявного населення, 2001 рік у % тис.осіб до 1989 року 2001 рік 1989 рік Чернігів 305,0 296,3 102,9 Ніжин 76,6 80,6 95,1 Прилуки 64,9 72,0 90,1 Бахмач 20,3 22,8 89,1 Бобровиця 11,9 12,8 93,1 Борзна 11,7 12,5 93,6 Городня 14,0 15,1 93,0 Ічня 12,8 13,6 93,8 Корюківка 14,3 14,2 100,5 Мена 12,9 13,1 98,6 Новгород-Сіверський 15,2 15,4 98,7 Носівка 16,0 18,3 87,5 Остер 7,2 8,4 85,4 Семенівка 9,7 10,5 91,9 Щорс 12,3 13,5 91,0 Станом на 5 грудня 2001 року загальна кількість постійного населення області становила 1236,1 тис. осіб, у тому числі чоловіків – 560,5 тис. осіб (45,3%), жінок – 675,6 тис. осіб (54,7%); міських жителів нараховувалося 716,5 тис. осіб (58%), сільських – 519,6 тис. осіб (42%). Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується суттєвим зменшенням частки дітей у загальній чисельності населення одночасно із збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, що значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення. За даними перепису, на території області проживали представники більше 90 національностей і народностей.Таким чином, у національному складі населення Чернігівщини переважну більшість становлять українці. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зменшилася на 10,6%, а їх питома вага серед жителів області зросла на 2 відсоткового пункта. Всеукраїнський перепис населення підтвердив багатонаціональний склад жителів Чернігівської області. За даними перепису, на території області проживали представники більше 90 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в області, наведено нижче: Кількість У % до підсумку 2001 рік (тис.
Лишь по прошествии нескольких столетий Греция возродится и можно будет говорить о греческой истории. Разрушения будут настолько велики, что вся додорийская история станет мифом, а многие государства перестанут существовать. Результаты последних археологических экспедиций пока еще не позволяют убедительно восстановить сценарий Троянской войны. Однако их результаты не отрицают, что за троянским эпосом скрывается история греческой экспансии против крупной державы, находившейся на западном берегу Малой Азии и мешавшей грекам обрести власть над этим регионом. Остается надеяться, что подлинная история Троянской войны все же будет когда-нибудь написана. ЗА ЧТО ВОЕВАЛИ АМАЗОНКИ? Из мифов и легенд, а также из произведений многих древних авторов известно о воинственных женских племенах, живших по законам матриархата. Амазонки – женщины-воины! Вопрос об их реальном существовании до сих пор вызывает много споров у исследователей, а археологические находки дают новую пищу для размышлений. Еще в 1928 году советские ученые сделали сенсационное открытие во время раскопок в местечке Земо-Ахвала на побережье Черного моря, то есть в области предполагаемого расселения амазонок
1. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
3. Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан
9. Екологічний моніторинг в Чернівецькій області
10. Черная дыра
11. Черные дыры
12. Черные дыры
13. Размещение черной металлургии России
14. Характеристика природного комплекса Черного моря
15. Костюм Нидерландов XVII века. Голландское барокко. Гармония черного и белого
16. Стендаль. Биография и творчество. "Красное и черное"
17. Черно-пестрая порода крупного рогатого скота
19. Черные металлы в конструкциях РЭС
20. Черное море арена всемирного потопа
21. Отмена нейтрализации Черного моря
25. Культура народов Черной Африки
27. Черная брань (слово о русском мате)
29. Падший мир Юрия Мамлеева(по материалам сборника Черное зеркало)
30. Черные дыры физического мышления
31. Белена черная
32. Черная оспа
33. Бузина черная
34. Ассортимент черных политтехнологов
35. Черная металлургия Казахстана
37. Параметры «черных дыр» и природа «темной материи» в двоичной модели распределения плотности вещества
41. "Черные дыры" в человеческой душе
42. О психастеническом мироощущении А.П.Чехова (в связи с рассказом "Черный монах")
43. Реклама - двигатель техники (обзор патентов в области рекламы)
50. Как победить "черную бороду"
51. Смородина черная
52. Ноев ковчег для Черного континента
57. Антивоєнні оповідання Г.Белля в соціально-історичному та літературному контексті
58. Вариационный подход к сглаживанию и определению характерных точек черно-белых изображений
60. Характер и судьба Жюльена Сореля в романе Стендаля «Красное и черное»
61. Черный кот
62. Тенденции развития мировой черной металлургии
63. Рекламные кампании, «грязные технологии» и «черный Пи Ар»
64. Что дает и что отнимает «черный нал» у бизнеса
65. Черные дыры
66. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
67. Банківська система України та проблеми її реформування
68. Устойчивость смородины черной к грибным болезням
69. Черное море и его обитатели
76. Река Черная - тайна и загадка Вьетнама
77. География черной металлургии
80. Тектоніка та корисні копалини Сумської області
81. Поняття держави та її історичні форми
82. Проблеми законодавства в області інтелектуальної власності та перспективи його розвитку
83. Американський структуралізм (дескриптивізм) та Генеративізм – історичні течії лінгвістики
84. Богдан Хмельницький та оцінка його особи в історичній літературі
85. Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців
89. Методы анализа монтажа, замены, исключения "черного ящика"
90. Казимир Малевич и его "Черный квадрат"
91. Формирование характера Алеши - главного героя сказки "Черная курица, или Подземные жители"
92. Литература Серебрянного века. Александр Черный
93. "Черный PR"
95. Історичні та медико-соціальні аспекти становлення і розвитку вчення про сибірку
97. Оцінка формоутворення торцевих фрез профільної схеми різання та розширення області їх застосування
98. Основной закон социологии, или голый король в "Черном квадрате" Малевича
99. Технологія і організація санітарно-технічних робіт житлового 18-ти квартирного будинку в м. Чернігів