|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Диференціація населення за рівнем доходів. Поняття рівня життя. Прожитковий мінімум і межа малозабезпеченості. Мінімальна зарплата |
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. 
Брелок LED "Лампочка" классическая. Тема контрольної роботи &quo ;Диференціація населення за рівнем доходів. Поняття рівня життя. Прожитковий мінімум і межа малозабезпеченості. Мінімальна зарплата&quo ; Зміст контрольної роботи Вступ 1. Диференціація населення за рівнем доходів 2. Поняття рівня життя 3. Соціальний захист населення, регулювання доходів та споживання 4. Прожитковий мінімум і межа малозабезпеченості 5. Державне регулювання оплати праці 6. Мінімальна зарплата та її рівень Висновки Список використаної літератури Вступ У процесі становлення соціально орієнтованої економіки, формування ринково-конкурентного середовища зростає роль та значення державної політики доходів населення, котра має забезпечувати підвищення добробуту, соціальної справедливості громадянам України. Метою написання даної контрольної роботи є обґрунтування необхідності удосконалення державної політики доходів населення, визначення конкретних принципів формування раціональної системи соціального захисту та зростання впливу цих процесів на рівень життя населення. Питання про соціальні результати ринкових трансформацій - одне із найбільш складних як із погляду об'єктивної оцінки, так і ефективного впливу на них. Але саме соціальні індикатори відображають взаємодію макро- і мікрорівнів економіки. Більш того, перш за все через призму соціальних показників відбувається оцінка ефективності макроекономічних рішень і вироблення стратегії економічного розвитку. Слід відзначити, що рейтинг України по індексу людського розвитку дуже скромний. Так, у щорічному звіті (1999 p.) OOH у списку 174 країн світу їй відведене 102-е місце (Білорусії - 68-е, Росії - 72-е), хоча вона і віднесена до групи промислово розвинутих країн. Виникає об'єктивна необхідність у радикальному коригуванні української моделі переходу до ринку, і в першу чергу соціальної політики. Однією з найважливіших проблем соціальної політики держави є політика доходів населення, яку можна визначити як напрям соціально-економічної політики, який забезпечує в цілому зростання реальних доходів всіх громадян країни з метою забезпечення нормальних умов розширеного відтворення людини, покращення якості життя і розвитку творчої особистості кожного члена суспільства. 1. Диференціація населення за рівнем доходів Кінцевою метою суспільного виробництва будь-якої країни є забезпечення умов для людського розвитку. В той же час людський розвиток сьогодні виступає найбільш могутнім чинником динамічного економічного зростання та суспільного прогресу. В Україні на початку XXI століття накопичилося безліч гострих проблем, без вирішення яких неможливий подальший розвиток нашої держави. Серед них проблеми: надзвичайно низького рівня доходів і рівня життя основної частини населення, поширення масової бідності, відсутності середнього класу; депопуляція, скорочення чисельності населення України внаслідок перевищення смертності над народжуваністю; масової міграції найбільш талановитих та кваліфікованих працівників за межі України; масового прикритого та прихованого безробіття; погіршення здоров'я населення, скорочення тривалості життя; зниження якості освіти, погіршення якісних характеристик людського потенціалу України; низького рівня соціального захисту та соціальних гарантій для населення України; наростання відставання України по основних параметрах людського розвитку від розвинених країн; надмірної централізації соціальної політики.
Соціальна переорієнтація економічної політики визначена Президентом України одним з чотирьох головних пріоритетів державної стратегії до 2011 року. Проблема низького рівня соціальних стандартів в Україні вважається однією з головних проблем, що суттєво ускладнюють вступ України до Європейського союзу. Тому дослідження та поглиблене вивчення зазначених проблем є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день. Проблема бідності в Україні є на сьогодні однією з найболючіших проблем суспільно-соціального життя країни. Поставши внаслідок кризових історичних трансформацій, зумовлених переходом до економіки ринкового типу, проблема бідності залишається актуальною і зараз, навіть попри значні позитивні зрушення в економіці країни. Більше того, навіть успішне проведення політики економічного зростання автоматично не забезпечує ефективність впровадження відповідної соціальної політики у разі, якщо остання не є досконалою і комплексно розробленою. На сучасному етапі в Україні дія цих двох напрямків не є взаємодоповнюючою, що залишає відкритим питання вибору ефективної стратегії економічного зростання, саме з точки зору оптимізації соціальної політики загалом і подолання бідності зокрема. Поширення бідності в Україні обумовлює негативні демографічні тенденції, міграційний тиск на сусідні країни, низький платоспроможний попит на внутрішньому ринку, який гальмує розвиток економіки та відлякує потенційних інвесторів. Існуючий рівень бідності виключає можливості для інтеграції України у Європейське співтовариство. Тому подолання і профілактику бідності уряд України розглядає як основу досягнення усіх стратегічних цілей. Дані останніх років безперечно підтверджують, що Україна належить до країн із високим рівнем бідності. За різними оцінками, залежно від способів обрахування, бідність в Україні охоплює від 25% до 40% населення. Офіційні джерела, наприклад, доводять, що кількість бідного населення зараз дорівнює 28,6%, злиденних - 15%, що становить відповідно 13,9 і 7,3 млн. осіб. Разом з тим за останні три роки має місце хоча невелике, але збільшення цих показників: у 1999 р. бідні становили відповідно 27,8 (13,7 млн. осіб.), а злиденні 14,2% (7 млн. осіб.). Загалом, від найгостріших форм бідності сьогодні в Україні потерпає кожний десятий мешканець: показником цього рівня є прийнята для країн Центральної і Східної Європи та СНД вартість добового споживання, що не перевищує $4,3 за паритетом купівельної спроможності на умовного дорослого. Тривале зниження добробуту населення відсунуло його споживацьку спроможність на рівень 60-х років, а за деякими видами продуктів - на рівень 50-х. Частка витрат на харчування дорівнює 60, а в бідних сім'ях - 75% від загальних сімейних витрат, тоді як у розвинених країнах світу цей показник становить не більш 20-30%. Реальні прибутки бідного населення зростають значно повільніше, ніж доходи населення в цілому, а показник глибини бідності сягнув в Україні у 2001 році 25%, що характеризує дефіцит доходу бідного населення, який на зазначену величину менший за національний поріг бідності. Найголовнішою ознакою посталої проблеми бідності в Україні є те, що до традиційних форм бідності, присутніх у переважній більшості країн світу, додалася так звана «нова бідність», яка виникла внаслідок фактичного перерозподілу ресурсів і продуктів виробництва в країні.
Відразу після початку процесу економічних реформ грошові доходи середньої української родини, за офіційною статистикою, зменшилися майже на 60%, що за світовими стандартами є надзвичайним явищем. Механізми, які удореформений період забезпечували нормальне відтворення людського потенціалу, були зруйновані. І як наслідок - утворилася значна маса нових бідних, тобто тих, хто за умов стабільного економічного розвитку не ризикував опинитися серед бідних (повністю зайняті або високо кваліфіковані та досвідчені працівники), але насправді саме вони опинилися чи ризикують опинитися в бідності найближчим часом. Різке припинення соціальних гарантій, які десятиліттями забезпечували певний рівень економічної та соціальної безпеки, поширило серед представників цієї групи почуття «полишеності» державою. Крім того, обираючи стратегію виживання, більшість нових бідних змушені були піти у тіньовий сектор економіки або зайнятися&quo ; натуральним господарством, таким чином обмеживши податкові надходження держави, а також створивши поживне середовище для корупції і злочинності. Явище нової бідності має, крім того, характерні риси побутування у суспільстві, зумовлені традиційною українською ментальністю, психологічними та морально-етичними чинниками. Серед населення, що за параметрами, вказаними вище, відноситься до бідного, особливо у представників колишнього середнього класу, поширене явище прихованої бідності - неспроможність і небажання адекватно оцінювати своє реальне становище. І навпаки, у інших прошарків населення має місце удавана бідність, або прихований достаток, коли громадяни, отримуючи значні прибутки в тіньовому секторі економіки, користуються соціальної допомогою з боку держави. Разом з тим навіть за умов часткового вирішення проблем нової бідності залишається проблема традиційної бідності, яка проявляється, як правило, у найгостріших формах. До так званих «старих бідних» традиційно зараховують представників малозабезпечених верств населення, як то: дітей із багатодітних і неповних сімей, пенсіонерів, учнів, інвалідів, а також жінок, які доглядають за ними. Представники соціальних та етнічних меншин, а також ті, хто не має достатньої освіти, професійної підготовки, теж ризикують опинитися серед бідних, причому навіть більше, ніж безробітні або частково зайняті. Якісно склад бідних в Україні практично не відрізняється від складу населення, що живе у крайній бідності (злиднях). Серед бідних і злиденних найбільше страждають сім’ї з дітьми, насамперед багатодітні та з дітьми до трьох років, сім'ї з безробітними або з особами пенсійного віку та утриманцями. Серед загальної чисельності населення частка таких сімей стабільно становить близько третини, а серед населення, що живе у крайній бідності, вони становлять 55,8%. Більше того, цей відсоток неупинно зростає, а протягом 2001 року кількість сімей з дорослими утриманцями збільшилася у 1,2 рази. Внаслідок випереджаючих темпів економічних перетворень порівняно із соціальною сферою історичний процес майнового розшарування українських громадян набув прогресуючої динаміки. На фоні низьких доходів більшої частини населення це призвело до критичної поляризації соціальних верств, збільшення масштабів бідності та знедоленості окремих груп.
Во-первых, гражданское общество в нашей стране еще только формируется, его структура аморфна, нестабильность общественных отношений порождает у населения безразличие к решению соответствующих проблем. Процедура перехода от сложившейся социальной структуры к новой болезненна и требует времени, к тому же у многих в настоящее время отсутствует четкая социальная самоидентификация. Во-вторых, экономические проблемы решаются дискретно и непоследовательно с точки зрения здравого смысла и формальной логики, в результате чего мы имеем однобокость процессов разгосударствления и приватизации, отсутствие среднего класса собственников, рост люмпенизированного слоя населения, поляризацию доходов социальных групп и слоев населения, замедленный выход к рыночным отношениям и т.д. В-третьих, налицо кризисное состояние российской политической системы, а именно: нестабильность и неопределенность властных отношений, политическая неструктурированность общества (политические партии мелки и не имеют четкой социальной ориентации), затянувшийся процесс реализации принципа разделения властей, низкий уровень политической культуры населения в целом и власть имущих в частности
1. Диференціація відсоткової ставки комерційного банку
2. Диференціація навчання на всіх етапах уроку
3. Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання
4. Незадекларированые доходы населения
5. Дифференциация доходов населения и социальная политика государства
9. Динамика и дифференциация доходов населения
10. Доходы населения и проблемы их распределения
11. Доходы и потребление населения России в период социально-экономического реформирования
12. Доходы населения России, их структура и динамика
13. Основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності
14. Життєвий рівень населення та розвиток культури в УРСР періоду застою (1965–1985 рр.)
15. Уровень жизни и доходы населения
Игрушка-головоломка "Шар-Лабиринт". 
Настольная игра "Шакал: остров сокровищ". 
Пластиковое лото. Линии и контуры. Комплект из трех игр. 17. Анализ дифференциации доходов населения Республики Марий Эл
18. Зміни у доході на споживання. Поняття дисконтної величини. Обсяг надлишкового попиту
19. Неравенство доходов и социальная дифференциация населения
20. Неравенство доходов населения России
25. Уровень жизни и распределение доходов населения
26. Формирование доходов и уровня жизни населения России
27. Безопасность жизнедеятельности (Безпека життєдіяльності)
28. ГО Правила поведения и действия населения при производственных авариях и стихийных бедствиях
29. Оповещение о чрезвычайных ситуациях. Сигналы оповещения ГО и действия населения по ним
30. Способы защиты населения при радиоактивном и химическом заражении местности
31. Сертификация пожароопасной продукции и информирование населения. Общие положения и порядок надзора
Вешалка для одежды напольная ТД-00014, две перекладины, 800x430x1550 мм. 
Стульчик-подставка "Тачки". 
Перчатки виниловые одноразовые, размер XL, 100 шт.. 33. Население Эфиопии. Эфиопская малая раса
34. Население Москвы и московского региона
35. Особенности размещения городов и городского населения
37. Национальный и религиозный состав населения России
41. Расходы и доходы бюджета РФ 2000-2001гг.
42. Состав земель населенных пунктов
43. Система пенсионного обеспечения населения и пути его реформирования
45. Единый налог на вмененный доход для субъектов малого предпринимательства
46. Единый налог на вмененный доход в 2003 году
47. Налоги на доходы физических лиц
48. Огляд життя Александра Довженко
Машинка "Бибикар (Bibicar)", розовая. 
Автомобиль со звуковым сигналом "Джип-каталка с ручкой", красный. 
Логическая игра "IQ-ХоХо", арт. SG 444 RU. 49. Коренное население Кемеровской области. Шорцы
50. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
51. Миграция сельского населения XVIII - I пол. XIX вв.: исторические и психологические аспекты
52. Москвоведение: "Население"
59. Социальная защищенность различных слоев населения в России
61. Рынок труда и социальная сфера: уровень жизни, распределение доходов, занятость
62. Социальная зашита населения в РФ
63. Основные направления социальной защиты населения России
64. Всероссийская перепись населения 2002г.
Токсичная капсула "Fungus Amungus". 
Универсальное жидкое средство для стирки детского белья "Burti liquid Baby", 1.5 литра. 
Шкатулка ювелирная "Moretto", 2 яруса, со стразами, 18x13x10 см. 65. Окружающая среда и здоровье населения
67. Государственный бюджет Республики Беларусь и его доходы
68. Экономика семьи и роль Сбербанка в улучшении жизни населения
73. Регулирование заработной платы и политика доходов
74. СТРУКТУРА ЛИЧНОГО ДОХОДА РАБОТНИКА ПРЕДПРИЯТИЯ
75. Технико-экономический анализ. Анализ выручки (дохода) (предприятия от основной деятельности)
76. Влияние экономических реформ на население Казахстана
77. Личный доход
78. Мировой рынок рабочей силы. Международные миграции населения
79. Метод капитализации дохода и его использование при оценке объектов недвижимости
80. Факторы роста цен, их влияние на доход и реальное потребление граждан
Защита-органайзер для планшета (отделение для планшета + 3 кармана), 60х45 см. 
Подарочное махровое полотенце "23 февраля. Звезда". 
Экологичный стиральный порошок "Garden", без отдушек, 1350 грамм. 81. Показатели уровня жизни населения
82. Природная рента и доходы олигархов. Проблемы и перспективы изъятия в пользу Государства
83. Доходы бюджетной системы Российской Федерации
84. К вопросу о хозяйственном типе населения средней Катуни в скифское время
85. Население Верхотурского уезда
89. Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи
90. Жаргоноиды и жаргонизмы в речи русскоязычного населения
91. Педагогическая культура сельского населения
92. Життєвий i творчий шлях Олеся Гончара
93. Виникнення науки и поняття логічного закону
95. Использование программ обучения для обеспечения здоровья населения
96. Изучения здоровья населения
Кепка "Zabivaka", детская, размер 52. 
Пенал "Автомобиль N 1". 
Подставка для колец "Собачка", 8 см. 98. Зміст і еволюція поняття мотивації
99. Поняття та сутність менеджменту
