![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
История государства и права зарубежных стран
Імператор Олександр Другий та його реформи |
ЗМІСТ: I. ВСУП. II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Особа імператора Олександра Миколайовича і перші роки його царювання. 2. Відміна кріпацтва. 3. Буржуазні реформи Олександра II. III. ВИСНОВОК 1. Наслідки реформ Олександра II. ВВЕДЕННЯ Реформи, проведені Олександром II в ХIХ столітті і до цього дня актуальні. Тому в своїй роботі я вирішив розказати про реформи цього великого імператора і спробував проаналізувати їх. Перш за все, в першому розділі я сказав декілька слів про особу Олександра Миколайовича і про перші роки його царювання. Другий розділ я присвятив проблемі відміни кріпацтва, тому що, на мій погляд, ця реформа з'явилася найзначнішою не тільки за час його царювання, але і за все сторіччя. В третьому розділі я розказав про інші буржуазні реформи, таких як земська реформа, судова, військова, освітня, господарська. В ув'язненні я спробував оцінити наслідки реформ Олександра II. II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. ОСОБА ІМПЕРАТОРА ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА В ПЕРШІ РОКИ ЙОГО ЦАРЮВАННЯ Що народився в 1818 році син князя Миколи Павловича Олександр з найперших днів свого життя почитав як майбутній монарх, тому що ні у імператора Олександра I, ні у Цесаревича Костянтина не було синів, а в своєму поколінні він був старшим князем. Відповідно його освіта і виховання була чудово поставлена, і направлена на те, щоб підготувати його до високої місії. Першим вихователем Олександра II був капітан Мердер, а в дев'ять років його навчанням зайнявся В. А. Жуковській. Програма, по якій вчився майбутній імператор, ретельно пропрацювала і направлена на те, щоб зробити, щоб зробити його людиною утвореною і всесторонньо проінформованим, зберігши його від передчасного захоплення дрібницями військової справи. Програму Олександр успішно освоїв, але уберегтися від військової &quo ;муштри&quo ; того часу не зміг. В двадцять три роки Цесаревич одружувався на Марії Олександрівні, принцесі Гессен-Дармштадтськой. З того часу Олександр починає свою службову діяльність. Протягом десяти років він був правою рукою свого батька. Судячи з свідоцтв істориків, Олександр II знаходився під сильним впливом батька, і переймав деякі його якості. Проте його відрізняли від залізного характеру Миколи природжена м'якість і великодушність. Саме тому особу Олександра не можна оцінити однозначно - в різні моменти життя він справляє різне враження. Перші роки свого царювання імператор намагався ліквідовувати наслідки Східної війни і порядків миколаївського часу. Відносно зовнішньої політики Олександр з'явився тим, що продовжує &quo ;почав Священного Союзу&quo ;, керуючих політикою і Олександра I, і Миколи I. Крім того, на першому прийомі дипломатичного корпусу, государ заявив, що готовий продовжувати війну якщо не досягне почесного миру. Таким чином, він продемонстрував Європі, що, в цьому плані, є тим, що продовжує політики батька. Також і у внутрішній політиці у людей склалося враження, що новий імператор продовжить справу свого батька. Проте на практиці це виявилося не так: &quo ;подуло м'якістю і терпимістю, характеристичною для темпераменту нового монарха. Були зняті дріб'язкові утруднення з друку; університети зітхнули вільніше.
&quo ;, говорили, що &quo ;государ хоче правди, освіти, чесності і вільного голосу. &quo ; Насправді, так воно і було, оскільки, навчений гірким досвідом безсилля в Кримській війні, Олександр зажадав &quo ;відвертий виклад всіх недоліків&quo ;. Деякі історики вважають, що на перших порах програми взагалі не було, оскільки труднощі військового часу не давали йому зосередиться на внутрішньому впорядкуванні країни. Тільки після закінчення війни в маніфесті 19 березня 1856 року Олександр II сказав свою знамениту фразу, яка стала гаслом для Росії на довгі роки: &quo ;Так затверджується і удосконалюється внутрішнє впорядкування; правда і милість та царює в судах; так розвивається всюди і з новою силою прагнення до освіти і всякої корисної діяльності. &quo ; 2. ВІДМІНА КРІПАЦТВА Кріпацтво в Росії проіснувало набагато довше, ніж в будь-якій іншій європейській країні і прийняло такі форми, що мало чим відрізнялося від рабства. Проте піти на відміну кріпацтва уряд зміг лише в 1861 році. Що ж примусило поміщиків і уряд відмовитися від такої зручної форми експлуатації? Ще в 1856 році імператор, приймаючи у себе представників дворянства, сказав їм про свій намір проведення селянської реформи. На його думку &quo ;краще почати знищувати кріпацтво зверху, ніж дочекатися того часу, коли воно почне саме по собі знищуватися знизу. &quo ; В економічній сфері спостерігалося наростання кризи поміщицького господарства, заснованому на примусовій, украй неефективній праці кріпосних селян. В соціальній сфері - посилення селянського протесту проти кріпацтва, яке виражалося в збільшенні хвилювань. Для порівняння приведемо дані: 1831-1840 рр. - 328 селянських хвилювань; 1841-1850 рр. - 545 селянських хвилювань; 1851-1860 рр. - 1010 селянських хвилювання. Як ми бачимо, селянська незадоволеність існуючим порядком наростала з кожним днем. Правлячі круги побоювалися того, що розрізнені селянські хвилювання переростуть в &quo ;другу пугачевщину&quo ;. Крім того, поразка в Кримській війні показала, що кріпацтво - головна причина військово-технічної відсталості країни. Побоюючись того, що Росія буде відкинута в ряди другорядних держав, уряд встав на шлях соціальних, економічних і політичних реформ. 3 січня 1857 року був утворений секретний комітет &quo ;для обговорення заходів по пристрою побуту поміщицьких селян&quo ;, але оскільки він складався з ярих кріпосників, то діяв нерішуче. Проте, через деякий час, помітивши, що селянська незадоволеність не утихає, а навпроти, наростає, комітет впритул переступив до підготовки селянської реформи. З цієї миті існування комітету перестало бути &quo ;секретом&quo ; і в лютому 1858 року він був перейменований в Головний комітет &quo ;про поміщицьких селян, що виходять з кріпосної залежності&quo ;. Необхідно сказати про відношення самих поміщиків до реформи. А воно кардинальне розрізнялося. Більшість поміщиків виступала взагалі проти реформи. Деякі погоджувалися, але на різних умовах: одні відстоювали варіант звільнення селян без землі і за викуп особистої свободи селянина, інші, господарство яких було сильніше втягнуто в ринкові відносини, або мали намір перебудувати його на підприємницьких початках, виступали за більш ліберальний її варіант звільнення селян із землею з порівняно помірним викупом.
Підготовка селянської реформи проходила в обстановці суспільно-політичного підйому в країні. В 50-х роках ХIХ в. склалися два ідейні центри, очолюючі революційно-демократичний напрям російської думки: А. И. Герцена і Н. П. Огарева, - 8 Н. Г. Чернышевского і Н. А. Добролюбова в Лондоні. Відбувається помітне пожвавлення ліберально-опозиційного руху серед тих шарів дворянства, які вважали за необхідне не тільки відмінити кріпацтво, але і створити загальностанові виборні органи управління, заснувати голосний суд, ввести гласність взагалі, провести перетворення у сфері освіти і т.д. В.И. Ленин називав обстановку суспільно-політичної кризи в Росії на рубежі 50-60-х років &quo ;революційною ситуацією&quo ; і виділяв три її об'єктивні ознаки: 1) &quo ;криза верхів&quo ;, що виражалася в їх неможливості &quo ;управляти по старому&quo ;; 2) &quo ;загострення, вище звичайного, потреби і бід пригноблюваних класів&quo ;; 3) &quo ;значне підвищення активності мас&quo ;, що не бажали &quo ;жити по-старому&quo ;. Але революційні сили були настільки слабі, що за допомогою проведення ряду буржуазних реформ, самодержавство не тільки змогло вийти з кризи, але і укріпити свої позиції. Ось в якій обстановці проводилася відміна кріпацтва. До кінця серпня 1859 року проект &quo ;Положень про селян&quo ; був практично підготовлений. В кінці січня 1861 року проект поступив на розгляд останньої інстанції Державної поради. Тут було зроблено нове &quo ;доповнення&quo ; до проекту на користь поміщиків: за пропозицією одного з найбільших землевласників П. П. Гагарина був внесений пункт про право поміщика надавати селянам (але за угодою з ними) негайно у власність і безкоштовно (&quo ;в дар&quo ;) четверть наділу. Такий наділ отримав назву &quo ;четвертного&quo ; або &quo ;дарчого&quo ; (селяни називали його &quo ;сирітським&quo ;). 19 лютого &quo ;Положення&quo ; (вони включали 17 законодавчих актів) були підписані царем і отримали силу. Того ж дня цар підписав і Маніфест про звільнення селян. По Маніфесту селянин одержував повну особисту свободу. Це особливо важливий момент в селянській реформі, і я хотів би звернути на нього увагу. Століттями селяни боролися за свою свободу. Якщо раніше поміщик міг відняти у кріпосного все його майно, насильно одружувати, продати, розлучити з сім'єю і просто убити, то з виходом цього Маніфесту селянин діставав можливість вирішувати де і як йому жити, він міг одружуватися, не питаючи на те згоди поміщика, міг самостійно укладати угоди, відкривати підприємства, переходити в інші стани. Все це надавало можливість розвитку селянського підприємництва, сприяло зростанню відходу селян на заробітчанство, а в цілому давало сильний поштовх розвитку капіталізму в післяреформеній Росії. По &quo ;Положеннях&quo ; було введено селянське самоврядування, тобто сільський і волосний схід на чолі з сільськими старостами і волосними старшинами. Селянам надавалося право самим розподіляти землю, розкладати повинності, визначати черговість відбування рекрутської повинності, приймати в общину і звільняти з неї. Також вводився волосний селянський суд по маловажних злочинах і майнових позовах.
Приведенное выражение объясняется следующим образом. Йогин останавливает разрушение тела, накопляя дополнительное количество праны (жизненной силы) благодаря успокоению деятельности сердца; он также прекращает испульсы роста в своем теле. контролируя апану (поток выделения). Так, нейтрализуя разрушение и рост, успокоив сердце йогин приобретает власть над жизненной силой.ю В другой шлоке "Гиты" говорится: "Внешние касания оттеснив вовне, направив взор в середину бровей, задерживая вдох и выдох в ноздрях. Укротивши чувства, сердце и ум, стремящийся освобождению, отогнавший желание, страх и гнев навеки свободен" /3/. Кришна рассказывает также /4/, что именно он в своем воплощении на земле передал нерушимую йогу древнему провидцу Вивасвату, который дал ее Ману, великому законодателю /5/. Тот, в свою очередь, научил ей Икшваку, основателя индийской солнечной династии воинов.ю Так, переходя от одного мудреца к другому, царственная йога сохранялась древними риши до наступления эпохи материализма /6/. Затем, вследствие засекречивания жрецами и безразличия людей священное предание постепенно стало недоступным
2. Декабристський рух та його поширення на Україні
3. Поняття ризику в менеджменті та його класифікація
4. Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні
5. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
9. Принципи побудови нового Плану рахунків та його узгодженість з фінансовою звітністю
11. Звільнення від покарання та його відбування за Кримінальним правом України
12. Кримінальний аборт та його судово-медична експертиза
14. Поняття національного доходу та його використання
15. Право водокористування та його види
16. Виникнення міжнародного права та його особливості в період рабовласницької та феодальної доби
17. Іван Виговський та його державотворча програма
18. М.В. Ломоносов та його вклад в розвиток хімічної науки, фізики та техніки
19. Расизм та його прояви на сучасному етапі
20. Романтизм та його значення в мистецтві
21. Джек Керуак та його найвідоміший роман "На дорозі"
25. Метод векторів та його застосування
26. Молекулярні механізми реалізації нейротропної дії вітаміну РР та його біологічно активних похідних
29. Інформаційний документ в системі забезпечення управління та його розвиток
31. Лобізм та його регулювання
32. Властивості алюмінію та його сплавів
33. Митне регулювання експорту та імпорту послуг в Україні та його ефективність
34. Гіперзвук та його властивості
35. Інтуїтивізм Анрі Бергсона та його послідовників
36. Громадянський фінансовий контроль та його значення
37. Ринок капіталів та його роль у розвитку економіки України
41. Ринок праці та його регулювання
42. Маржиналізм та його основні ідеї
44. П. А. Столыпин. Другие реформы
45. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
46. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
48. Малий бізнес та проблеми його розвитку в Україні
50. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
51. Економічное районуванне, його суть та значення
52. Національний банк України та особливості його функціонування
53. Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові
58. Обвинувачений, його права та обов’язки в кримінальному процесі
59. Припинення чинності патенту та визнання його недійсним
60. Судова реформа 1864 р. та особливості проведення її в Україні
61. Трудовий договір та порядок його оформлення
63. Аграрна реформа П.А. Столипіна та її здійснення в Україні (1906-1914 рр.)
64. Богдан Хмельницький та оцінка його особи в історичній літературі
65. Економічні реформи 50-х-60-х рр. в СРСР: плани та реальність
66. Народи Азії та Північної Африки у другій половині ХХ–на початку ХХІ століття
67. Початкова освіта у Гетьманщині (друга половина XVII-XVIII cт.)
69. Реформи Солона і Клісфена та Перікла в Афінах
74. Особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування
75. Паритет купівельної спроможності (РРР) та методи його визначення
76. Сутність планування, його види та особливості організації на підприємствах
77. Організація навчально-виховного процесу та педагогічна думка у другій половині XVII—XVIII століття
79. Моральне самопізнання особистості, його умови та способи здійснення
80. Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації
81. Таїнство Хрещення і його сутність
82. Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні завдання
83. Надпровідники першого та друго роду
84. Грошовий ринок, його сутність, структура та аналіз
85. Податок з транспорту: порядок його розрахунку та сплати до бюджету
89. Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
91. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення
92. Науково-практичні основи аналізу банкрутства підприємства та шляхи його подолання
93. Українські легенди про "Триблаженне древо", смерть Адама та главу його
95. Полная история танков мира
96. Контрольные вопросы для самопроверки (темы: "Предмет и задачи экономической географии" и другие)
97. Налоги и налоговые реформы в России
98. Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні