![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Физкультура и Спорт, Здоровье
Здоровье
Организація охорони праці на досліджуваному підприємстві |
ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ДОСЛІДЖУВАНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 1. Стисла характеристика об’єкту проектування Проектуєма призначена для постачання теплом опалювально-вентиляційних установок та систем гарячого водопостачання житлових, суспільних і промислових будинків, а також постачання парою промислових підприємств, та відноситься до другої категорії по надійності відпуска теплоти споживачам. Котельня проектується з закритою системою теплопостачання. Зважаючи на те, що котельня розташована в безпосередній близкості від існуючої житлової забудови, для будівництва прийнятий варіант закритої установки тягодуттєвих машин. 2. Аналіз потенційних небезпек на об’єкті Для теплоенергетичних виробничих процесів і окремих робіт, які виконуються на теплосиловому обладнанні проектованого об'єкта характерні наступні шкідливі виробничі фактори згідно ГОСТ 12.0.003–76: підвищена загазованість повітря робочої зони; підвищена температура поверхні обладнання і повітря робочої зони; підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці; підвищена вологість і рухливість повітря; недостатня освітленість робочих місць. Різні сполучення цих параметрів створюють дискомфортні умови, що не відповідають оптимальним умовам для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем без напруги терморегуляції організму. 3. Заходи безпеки при експлуатації котельних агрегатів Для захисту обслуговуючого персоналу від впливу теплоти зайві тепловипромінювання повинні бути усунуті чи зменшені, а надлишкова теплота вилучена. У котельні застосовуються наступні способи захисту від променистої і теплової енергії: теплоізоляція гарячих поверхонь; екранування джерел випромінювання поглинаючими матеріалами і матеріалами, що відбивають теплоту; повітряне душирування, вентиляція; застосування захисного одягу, взуття і головних уборів; організація праці і відпочинку з використанням приміщення для відпочинку, тобто обмеження тривалості роботи в несприятливих умовах (температурних) Обслуговуючому персоналу видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту: костюм, комбінезон із щільної бавовняної тканини, рукавиці, каска, окуляри. Для зовнішніх робіт чи узимку в умовах небезпеки виникнення опіку додатково видається теплий спецодяг і спецвзуття, відповідно до норм. Найбільш ефективним способом боротьби з забрудненням повітря є зменшення виділень шкідливих речовин безпосередньо в джерелі їхнього виникнення, у тому числі шляхом: 1)надійною герметизації топок, газоходів, газопроводів, насосів; 2)механізації й автоматизації технологічних процесів, упровадження дистанційного керування (при цьому обслуговуючий персонал віддаляється від джерела забруднення повітря і розміщається в приміщеннях з більш комфортними умовами); 3)вентиляція приміщень. Для захисту органів подиху застосовуються засоби індивідуального захисту (респіратор, що фільтрують протигази). Фактичний рівень шуму на робочих місцях проектованого об'єкта перевищує гранично припустимий. Особливо великий шум створюють насоси, вентилятори і димовсмоктувачі. З метою зниження рівня шуму відповідно до санітарних норм рекомендуються наступні способи зниження шуму: а)зменшення шуму джерела; б)зміна напрямку випромінювання звукової енергії убік, протилежну від робочого місця; в)раціональне планування; г)акустична обробка приміщення за допомогою звукопоглинаючих обшивань і штучних звукопоглинателів; д)ослаблення шуму на шляху його поширення за допомогою звукоізолюючих перешкод, кожухів і глушителів шуму.
Зменшення шуму джерела є найбільш ефективною мірою. У машинах і агрегатах необхідно усувати помилку у зачепленні шестернь, заміняти прямозубі шестірні шевронними, застосовувати металеві деталі з незвучних сплавів. Утримуючих марганець, мідь, хром. Дуже ефективним заходом захисту від шуму є змащення тертьових поверхонь у з'єднаннях, а також балансування обертових елементів. Коливання при низьких частотах (3–100 Гц) з великими амплітудами (0,5–0,003 мм) людина сприймає як чи вібрацію струс. Тривалий вплив може привести до важковиліковної вібраційної хвороби, що виражається в стійкому порушенні фізіологічних функцій організму в цілому. Захист від впливу вібрації полягає в повному її запобіганні, чи, якщо це неможливо з технічних причин, у зниженні до гранично припустимого рівня. Застосовуються наступні методи боротьби з вібрацією: зменшення вібрації в джерелі її виникнення шляхом виключення замінних динамічних впливів у місцях контакту передавальних механізмів; усунення неврівноваженості обертових мас шляхом статичного і динамічного балансування; уведення додаткових мас у визначених точках системи; заміни металевих деталей незвучними з пластмас з невеликим внутрішнім тертям; застосування пружних еластичних вставок і прокладок у з'єднаннях; змащення всіх сполучних і передавальних вузлів машин. Відповідно до правил Госгортехнадзору і санітарним нормам приміщення котельні і допоміжного теплосилового обладнання забезпечується достатнім денним світлом, а в нічний час доби – електричним освітленням. У місцях, де неможливий доступ денного світла – обов'язково електричне освітлення. Повинні бути добре освітлені вимірювальні прилади, прилади автоматики і керування живленням котлів і паливоподачі, пульти керування, фронт котлів, димовсмоктувач і вентиляційне відділення, хімводоочистка, усі сходи і площадки обслуговування, простір за котлами, коридори і проходи. Освітлення, яке відповідає вимогам санітарних норм, робить позитивний психологічний вплив на людей, знижує стомлення, створює оптимальні умови для роботи органів зору, тим самим підвищує безпека праці і знижує травматизм. У приміщенні котельні в денні години освітлення створюється природним сонячним світлом. Природне освітлення дуже сприятливе для людини, тому що сонячне світло має велику дифузність (розсіювання), оптимальний спектр, у ньому набагато більше ультрафіолетових променів. У вечірній і нічний час передбачене штучне освітлення згідно ГОСТ 13.2.5–28–2006. Як робоче освітлення використовуються лампи накалювання і люмінесцентні світильники. Передбачене також аварійне освітлення, світильники якого виділяються спеціальними знаками. Аварійне освітлення живиться незалежно від джерела енергії (окремий трансформатор, акумулятор). Для огляду обладнання в чергового й оперативного персоналу повинні бути акумуляторні ліхтарі. Пристрій і експлуатація основного і допоміжного устаткування реконструйованої опалювальної котельні повинні відповідати вимогам правил техніки безпеки. До обслуговування і ремонту устаткування котельні і теплових мереж допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд (медичний огляд проводиться періодично один раз на два роки) і що мають відповідне посвідчення, видане кваліфікаційною комісією.
Повторна перевірка знань цих осіб проводиться комісією періодично, не рідше одного разу на рік. Обслуговуючий персонал повинний добре знати пристрій і принцип роботи котлів, що обслуговуються, і допоміжного устаткування, схеми водо- і газопроводів, правила безпечної експлуатації котлоагрегатів, основні ознаки неполадок і міри їхнього усунення, а також уміти надавати першу допомогу потерпілим при нещасливих випадках. Крім того, персонал повинний добре знати і пам'ятати свої права й обов'язки: чиї розпорядження повинне виконувати, кого сповіщати про неполадки, аварії, нещасні випадки і пожежі. Обслуговуючому персоналу в першу чергу необхідно знати і вміти робити аварійні зупинки й оперативно їх виконувати. При аварійній зупинці котлу необхідно: а) припинити подачу палива і повітря, різко послабити тягу; б) відключити котел від головного водопроводу. Роботи з ремонту обладнання промислових котельних установок відносяться до категорії підвищеної небезпеки, тому що вони зв'язані з перебуванням людей у металевих ємкостях, топках, газоходах і інших місцях з підвищеною температурою, підвищеною загазованістю, недостатньою природною освітленістю. А також можливістю зіткнення з обладнанням, що знаходиться під підвищеним тиском і температурою, мається можливість поразки електричним струмом і одержанням опіків гарячою водою. Безпека персоналу при ремонті теплосилового обладнання забезпечується виконанням організаційних і технічних заходів. До організаційних заходів належать: оформлення роботи нарядом чи усним розпорядженням; допуск до роботи; нагляд під час роботи; переклад на інше робоче місце; оформлення перерв у роботі; оформлення закінчення роботи. В наряді вказується об'єкт і місце роботи, конкретні міри безпеки по підготовці робочого місця (що, де і яким способом повинне бути відключено, які прийняті міри проти помилкового включення виведеного в ремонт ділянки), міри безпеки при виконанні ремонту, склад бригади і прізвища облич, відповідальних за дотримання мір безпеки. В наряді перелічується обладнання, розташоване поблизу місця роботи і знаходиться під тиском при високій температурі, під напругою, що представляє особливу небезпеку для ремонтного персоналу. По нарядах виконують усі роботи, що представляє потенційну небезпеку для ремонтного персоналу і потребуючі спеціальної попередньої підготовки робочого місця з метою забезпечення його безпеки. Зокрема, по нарядах виконують поточні і капітальні ремонти котлів, насосів і інших механізмів, теплообмінників, трубопроводів (роботи в барабанах, топках і газопроводах котлів). Роботи в баках, резервуарах, колодязях, теплових пунктах, камерах тепломережі, тунелях, місцях, що знаходяться під напругою, небезпечних у відношенні поразки електричним струмом. По нарядам виконуються газоелектрозварювальні роботи в діючих цехах, нанесенні теплової ізоляції на гарячих чи поверхнях у безпосередній близькості від них; ремонтні роботи на устаткуванні газового господарства. До технічних заходів належать: відключення виведеного в ремонт чи устаткування ділянки схеми; вживання заходів, що перешкоджають випадковій чи помилковій подачі до місця роботи води, газів, палива, електричного струму й ін.
Навіть побіжний перелік втрат свідчить про той страшний відбиток, що його наклала друга світова війна на Україну та її населення. Щонайменше (статистика тепер досліджується наново) 5,3 млн чоловік, або один із кожних шести мешканців України загинув у цій бойні. 2,3 млн українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково було зруйновано понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, унаслідок чого безпритульними лишилося близько 10 млн чоловік. Оскільки війна завдала Україні більше руйнувань, ніж будь-якій іншій країні Європи, втрати в економіці сягали приголомшуючих масштабів. Цілковите чи часткове знищення понад 16 тис. промислових підприємств означало втрату великої частини того, що Україна здобула такою великою ціною у 30-х роках. Підраховано, що загальні збитки економіки України сягали 40 %. Таким чином, удруге за трохи більш як десять років Україна тяжко постраждала від жорстоких ексцесів тоталітарних режимів. У другій світовій війні українці, національна свідомість яких зросла порівняно з періодом 1917–1920 рр., потрапили у лещата між радянським режимом та нацистами
3. Аналіз стану охорони праці на підприємстві
4. Охорона праці на підприємстві
5. Охорона праці під час роботи на підприємстві. Параметри пожежовибухонебезпеки речовин
9. Матераільна відповідальність працівників
10. Нормування праці на підприємсті
11. Організація оплати праці на підприємстві
12. Охорона праці
13. Етичні засади діяльності працівників прокуратури
14. Фінансування охорони праці
15. Поняття про норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії
16. Державна політика в галузі охорони праці
17. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
18. Законодавча база України про охорону праці
19. Навчання з питань охорони праці
20. Нормування і контроль у галузі охорони праці. Предмет "охорона праці" і його місце серед інших наук
21. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"
25. Охорона праці в господарстві
26. Охорона праці в машинобудуванні
27. Охорона праці і навколишнього середовища
28. Охорона праці користувачів ПК
29. Охорона праці при роботі з персональним комп’ютером
30. Охорона праці у сільському господарстві
31. Організація охорони праці на виробництві
32. Облік нарахувань на оплату праці та утримань із заробітної плати працівників
33. Законодавство про охорону праці та правила охорони праці
34. Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством
35. Право працівника на заробітну плату
36. Психологічна підготовка працівника МВС
37. Умови настання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові
41. Методи регулювання трудової діяльності працівників. Коучінг
42. Оформлення трудових відносин із працівниками
43. Регламентація діяльності облікових працівників
45. Укладання трудового контракту з працівником іноземної компанії в Ірландії
46. Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
47. Допомога соціального працівника
48. Робота соціального працівника з підлітками з деліквентною поведінкою
50. Наукова організація праці. Завдання з удосконалення з організації праці на підприємстві
51. Підвищення продуктивності праці на підприємстві ВАТ "Сумський завод продовольчих товарів"
52. Сучасні тенденції оплати праці працівників, зайнятих в торгівельній сфері України
53. Кредитування підприємств та забезпечення кредитів
57. Аналіз продуктивності праці та її оплати в промислових виробництвах
58. Оплата праці
59. Інформаційне забезпечення маркетинга на підприємстві
60. Створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці
61. Умови праці на виробництві
62. Форма розподілу праці в цеху
63. Безпека праці у виробничих приміщеннях
65. Аналіз забезпечення сільськогосподарських підприємств Запорізької області кредитними ресурсами
66. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
67. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
68. Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах
73. Автоматизована система обліку праці та зарплати
74. Людина середньовіччя: компаративний аналіз за працями А.Я. Гуревича і Ле Гоффа
76. Маркетингове дослідження підприємства громадського харчування (на прикладі ООО "Кафе Молодіжне")
78. Міжнародний поділ праці та міжнародна спеціалізація виробництва
79. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
80. Аналіз та прогнозування ринку праці
81. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
82. Економіка праці та соціально-трудових відносин
84. Європейські стандарти у сфері праці
85. Інформаційне забезпечення діяльності керівника
89. Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці
90. Праця та її роль у розвитку людини і суспільства
91. Предмет і методи економіки праці
92. Продуктивність праці на ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"
93. Ринок праці з неповною конкуренцією
94. Удосконалення інноваційної діяльності за рахунок мотивації праці
95. Фактори і резерви росту продуктивності праці
96. Форми і системи оплати праці
97. Організація та методика проведення занять з технічної праці в 5-му класі
98. Технічне мислення на уроках праці
99. Основні види діяльності (гра, навчання, праця) на різних вікових етапах