![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Державна політика соціального страхування |
Міністерство освіти і науки України Запорізька державна інженерна академія Факультет Менеджменту та фінансів Кафедра Фінансів КОНТРОЛЬНА РОБОТА За дисципліною „Соціальне страхування ” Варіант 4 Виконала: студентка групи Ф-02-1з Номер залікової книжки: 021595 Перевірила: Дата здачі на перевірку: Дата перевірки: Дата захисту: м. Запоріжжя, 2007 рік Зміст Вступ Державне регулювання соціального страхування Тестове завдання Задача Висновок Список використаної літератури Вступ Соціальне страхування це гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства, а також з охорони здоров’я членів суспільства в умовах безплатної медицини. Ніхто, крім держави, не може законодавче захистити життя людей від можливого безробіття, фінансової скрути, зубожіння. На жаль, механізми такого захисту в Україні майже повністю відсутні. Напружена ситуація з державним бюджетом призводить до падіння загального рівня доходів і диференціації різних верств суспільства за доходами, дедалі більша частина людей потребує державної допомоги, претендує на соціальні трансферти. До урядових трансфертів традиційно відносять допомогу з безробіття, пенсії, допомоги малозабезпеченим, старим, хворим. Тому формування системи соціального страхування в Україні – одна з найактуальніших проблем і наріжний камінь політики зайнятості. Для її розв'язання необхідно вивчити досвід функціонування аналогічних систем у розвинутих країнах у поєднанні з ретроспективним дослідженням вітчизняної практики. У країнах із розвинутою ринковою економікою досягнення високого рівня зайнятості – одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Система заходів щодо регулювання зайнятості базується на державній концепції стимулювання економічного зростання, підвищення ефективності виробництва і продуктивності праці, що розглядаються як найважливіші умови підтримання і створення додаткової зайнятості. Державне регулювання соціального страхування Державне регулювання соціального страхування включає: управління їм формування та використання коштів фондів Ціль державного регулювання: Проведення єдиної політики Реалізація прав населенню Забезпечення ефективності функціонування системи соціального страхування Реалізація законів Адаптація соціального страхування до міжнародних стандартів Державне регулювання включає: розробку законів та правової основи щорічне затвердження, перегляд страхових внесків, норм, нормативів з урахуванням розвитку економіки перегляд видів та розмірів соціальних виплат затвердження обов’язкових вимог до створення страхових резервів контроль за реалізацією фондів державного регулювання В Україні з 1991 року склалась правова база соціального страхування. Основа страхування закладена в законі 1991 року «Про пенсійне забезпечення». В 1993 році затверджена концепція соціального забезпечення. В 1996 році – Конституція України (ст. 46, 48, 49) визначила права по забезпеченню соціального захисту. 1998 рік – прийняття Закону України «Про введення в України обов’язкового державного соціального страхування» та «Основи законодавства України по обов’язковому державному соціальному страхуванню» З 1998 року по теперішній час – прийняті 7 Законів за основними напрямками соціального страхування, які деталізуються в інструкціях, постановах.
Система соціального захисту в Україні включає : пенсії (ПФ, ФСС); допомога по безробіттю (ФЗ); система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ). Універсальні системи: програма допомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ ДБ); державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ); допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ); державна система охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ); державна система освіти(МБ, ДБ). Соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС Система соціальних допомог: цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті); соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів). Соціальний захист через недержавні організації: Соціальна допомога з фондів підприємств Система соціального захисту населення складається з : Соціального страхування Соціальної допомоги Соціальних гарантій Система соціального страхування і пенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе : пенсійну систему соціальне страхування на випадок безробіття соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності соціальне страхування від нещасних випадків За даними Міністерства праці і соціальної політики України і пенсійного фонду, системою соціального страхування та пенсійного забезпечення охоплено приблизно 21 млн. застрахованих осіб та 14,4 млн. пенсіонерів. Державну соціальну допомогу, що надається в Україні, можна поділити відповідно до критеріїв відбору отримувачів: - соціальна допомога, яка надається з урахуванням потреб, але без урахування майнового стану або доходу. - адресна соціальна допомога, яка надається з урахуванням доходу або майнового стану В Україні у 2000 році було прийнято Закон “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” , у якому зазначено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Державні соціальні гарантії – встановленні законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановленні законодавчо, що забезпечую рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Основні соціальні гарантії в Україні : мінімальний розмір заробітної плати мінімальний розмір пенсій за віком мінімальний розмір заробітної плати робітників різної кваліфікації в установах та організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів стипендії учням професійно-технічних та вищих навчальних закладів індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів під час зростання цін забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки Згідно з розрахунками Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук, право на пільги відповідно до законодавства мають: за соціальним статусом – 31% населення, за професійною ознакою – 13,8% економічно активного населення.
Загальний обсяг пільг потребує щороку понад 30 млрд. гривень. Законодавством України передбачена низка пільг і компенсацій громадянам, які втратили роботу й зареєстровані в Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу. Цим громадянам у період професійної підготовки й перепідготовки виплачується стипендія у розмірі 75 % (а тим, хто не має дітей чи інших утриманців, - 50 %) їхньої середньої заробітної плати за останнім місцем роботи. Закон України “Про державну допомогу сім‘ям з дітьми”, який втупив у дію з 1 січня 1993 року, установив гарантований державою рівень матеріальної підтримки шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім‘ї, її доходів, віку і стану здоров‘я дітей. Відповідно до цього закону, зараз в Україні призначаються такі види державних допомог: допомога по вагітності та пологах; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років; допомога по догляду за дитиною-інвалідом; допомога по тимчасовій непрацездатності у зв‘язку з доглядом за хворою дитиною; допомога на дітей віком до 16 років (учнів до 18 років); допомога на дітей одиноким матерям; допомога на дітей військовослужбовців строкової служби; допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливе. Державні допомоги відповідно до зазначеного Закону обчислюються у відсотковому та кратному співвідношенні до розміру мінімальної заробітної плати. В даний час допомоги призначаються і виплачуються у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 122 “Про продовження терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 915”. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. З урахуванням положень Конституції України Верховна Рада України прийняла Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закони України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 р.
Стаття 254 Кошти загальнообов'язкового державного соцального страхування Основними джерелами коштв загальнообов'язкового державного соцального страхування внески власникв пдпримств, установ, органзацй або уповноважених ними органв чи фзично особи, працвникв. Бюджетн та нш джерела коштв, необхдн для здйснення загальнообов'язкового державного соцального страхування, передбачаються вдповдними законами з окремих видв загальнообов'язкового державного соцального страхування. Стаття 255 Види матерального забезпечення та соцальних послуг за загальнообов'язковим державним соцальним страхуванням Види матерального забезпечення та соцальних послуг за загальнообов'язковим державним соцальним страхуванням працвникам, а в деяких випадках членам х смей, умови х надання та розмри визначаються законами Украни з окремих видв загальнообов'язкового державного соцального страхування, ншими нормативно-правовими актами, як мстять норми щодо загальнообов'язкового державного соцального страхування
4. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
5. Принципи розробки та оцінки державної політики України
9. Антиінфляційна державна політика
10. Державне регулювання соціальної політики
11. Розвиток регіональної та соціальної політики ЄС
12. Політика і етика: соціально-філософський аспект
13. Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою
14. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
16. Соціальна політика та соціальне партнерство
18. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
19. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
20. Державна соціальна допомога
21. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
25. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
26. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
27. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
28. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
29. Соціально-політичні аспекти створення фашистської системи в Італії початку 20 – початку 30 рр.
30. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
31. Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
32. Соціально-політичні утопісти ХІХ ст. (Сен-Сімон, Фур’є, Оуен)
33. Політика США в умовах боротьби за українську державність в 1917-1923 роках
34. Державна молодіжна політика на сучасному етапі
35. Соціально-політичні проблеми у творчій спадщині Петра Могили
36. Державна промислова політика
37. Принципи формування державних соціальних стандартів та нормативів
41. Національна політика СРСР в роки перебудови
42. Соціальне становище Запорізького краю
43. Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
44. Податкова політика України
45. Соціальні групи
46. Проблема рівності і соціальної справедливості в умовах ринкової економіки
47. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
48. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
49. Центральний банк і монетарна політика
50. Роль власності у соціально-економічних процесах
52. Право як спеціальне соціальне явище
53. Гендер і сучасна ідеологія та політика.
57. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
58. Кредитна політика комерційного банку
59. Інвестиційна політика банків в Україні
61. Організація облікової політики підприємства
62. Формування облікової політики підприємства
63. Соціальна інфраструктура України
64. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
65. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
66. Економіко- і політико-географічне положення України
67. Історія соціально-економічної географії світу
68. Аналіз змісту та політико-правових наслідків конституційної реформи 2004 року
69. Законодавство в сфері соціальної роботи з дітьми сиротами
73. Система соціального захисту в Україні
74. Соціальна захищеність дітей в Україні
75. Соціальне партнерство в Україні
76. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
77. Сутність та соціальне призначення держави
78. Територіальна автономія в Україні. Соціально–культурні права і свободи громадян України
79. Види пенсій: трудові, соціальні, за вислугу років
80. Соціальні стани в Україні у складі Литви та Польщі
82. Зовнішня політика Англії у XVI-XVIII столітті
83. Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.
84. Зовнішня та внутрішня політика Філіпа IV Красивого
85. Маргарет Тетчер та її політика в історії Великобританії
90. Проведення Польщею політики асиміляції та фальсифікації щодо українців
91. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
92. Соціальне походження промислової буржуазії України в XIX столітті
93. Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті
94. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
95. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
97. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
98. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
99. Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)