![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Новація умов трудового договору |
На сучасному етапі в країні відбуваються суттєві соціально-економічні зміни. Причини таких перетворень як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру є численними. Це, насамперед, розвиток ринкових відносин, приватизація підприємств, створення ринку праці, впровадження нових технологій, інша організація праці та у зв'язку з цим новий розподіл кадрів на виробництві зумовлює у працівника зміну змісту професійної діяльності, що у багатьох випадках веде до новації умов трудового договору, тобто переведення на іншу роботу. Дана проблема є актуальною, насамперед, тим, що трудове законодавство не містить поняття переведення на іншу роботу. Легально не врегульовано і питання щодо співвідношення переведень та змін істотних умов праці. Широка сфера застосування зазначених юридичних термінів зумовлює виникнення багатьох практичних питань, вирішення яких потребує проведення теоретичних досліджень та подальшого удосконалення трудового законодавства. Українськими дослідниками означена проблема розглядалась переважно на сторінках навчальної літератури. Тож у представленій статті автор ставить перед собою завдання з позицій науки трудового права та практики правозастосування сформулювати поняття переведення на іншу роботу, проаналізувати чинники, що впливають на зміст даного поняття та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення трудового законодавства у цій сфері. Визначення поняття «переведення на іншу роботу» Динаміка соціального життя, прогрес науки і техніки та вплив інших чинників не завжди дозволяють зберегти стабільність вже існуючих умов праці працівника. Породжуючи трудові відносини, трудовий договір впливає на їх динаміку, змінюючи або навіть припиняючи їх. При зміненні трудового договору трудові відносини продовжують діяти, але відбувається значна новелізація умов трудового договору. Може по-новому визначатись і змінюватись обсяг кореспондуючих прав та обов'язків сторін (у питаннях виконання змісту та обсягу роботи), вноситись зміни до трудової функції працівника, до інших істотних умов праці. Зміна зазначених умов може потягнути за собою порушення інтересів сторін трудового правовідношення. Враховуючи, з одного боку, соціальну значущість даних інтересів, а з іншого — об'єктивні причини, що визначають динаміку істотних умов праці держава регламентує як підстави, так і порядок новації трудового правовідношення. Передусім необхідно зазначити, що чинний КЗпП України спирається на давній принцип, сформульований ще свого часу римлянами: «Договори повинні виконуватися». У трудовому праві вказане положення трансформується у принцип стабільності трудових відносин. Відповідно, працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не може передоручати її виконання іншій особі. Все, що складає умови трудового договору, не може бути змінене в односторонньому порядку. Вказане принципове положення закріплене в ст. 31 КЗпП України, де підкреслюється, що власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Вимога виховання такої роботи вважається переведенням працівника на іншу роботу, в отже, має місце новація умов трудового договору.
Законодавство не містить поняття переведення на іншу роботу, тому на основі чинних трудових норм його визначення постійно уточнюється науковцями. Немає необхідності перераховувати всі висловлені з цього приводу точки зору, доцільно навести найтиповіші з них, щоб ще раз підкреслити різноманітність поглядів на дану проблему та довести доцільність закріплення відповідного поняття в законодавстві. Більшість вчених, додержується позиції рівності між переведенням та зміною існуючих умов праці. Наприклад, автори підручники в трудового права за редакцією Н. В. Болотіної та Г. І. Чанишевої зазначають, що під переведенням на іншу роботу потрібно розуміти будь-яку зміну трудової функції працівника, а також зміну інших умов трудового договору, обумовлених угодою сторін, які не були викликані загальними змінами в організації виробництва і праці на підприємстві та вимагають згоди працівника. П. Д. Пилипенко дотримується аналогічної думки. На думку російських вчених, під переведенням на іншу роботу слід розуміти зміну істотних умов праці працівника, встановлених трудовим договором та іншими правовими актами. Інші теоретики розуміють під переведенням лише зміну трудової функції та місця роботи, визначаючи поняття переведення таким чином: під переведенням на іншу роботу слід розуміти зміну характеру і місця роботи, що встановлені трудовим договором. До переведень також відносять зміну умов праці або ж трудових функцій працівника, тобто доручення операцій чи робіт, що не відповідають трудовому договору або спеціальності чи кваліфікації працівника. Деякі автори вважають, що поняття переведення включає широкий спектр різних за змістом соціальних зв'язків, тому визначити його однозначно неможливо. Для вирішення цієї проблеми пропонується ввести в законодавство не одне, а кілька різних визначень поняття «переведень». Наприклад, Л. Ю. Бугров виділяє: переведення на іншу роботу, переведення до іншого трудового колективу, переведення на роботу до іншої місцевості. Переведення на іншу роботу зазначений автор визначає як доручення роботи за іншою, ніж встановлена трудовим договором, спеціальною кваліфікацією, посадою або будь-які зміни в характері трудової функції, що визначені угодою сторін; переведення на роботу до іншого колективу — як доручення роботи в складі колективу іншої бригади або іншої дільниці, цеху, підприємства, в тому числі при зміні форми власності на майно; переведення на роботу до іншої місцевості — як доручення роботи за межами населеного пункту, зміну встановленого трудовим договором переліку місцевостей, де виконується робота, яка є за своїм характером роз'їзною, а також будь-які зміни місцевості роботи залежно від змісту трудового договору. Зазначимо також, що свого часу М. Г. Александров та Д. М. Генкін під «іншою роботою» пропонували розуміти роботу, що не належить до трудової функції робітника. Зміст трудового договору. Істотні умови праці Як видно із наведених думок, у більшості випадків спроби визначити поняття переведення призводили до формування надто односторонніх або ж навпаки — надміру широких дефініцій. Разом із тим, для обґрунтування відповідного визначення, насамперед, необхідно звернутися до поняття «зміст трудового договору», оскільки, як підкреслює Л.
А. Сироватська, зв'язок категорій «переведення» та «зміст трудового договору» є очевидним: якщо встановлення умов трудового договору відбувається за погодженням сторін, то й зміна їх також потребує згоди, а отже, і переведення не можуть здійснюватися без згоди з працівником. Тому, щоб довести правильність запропонованого поняття «переведення», необхідно звернутися до змісту трудового договору, а саме — аналізу його умов. У теорії трудового права загальновизнаним є поділ умов трудового договору на два види: необхідні (обовязкові) та додаткові (факультативні). Необхідними визнаються такі умови, котрі визначають правову природу даного договору як трудового договору. Слід зазначити, що обовязковість окремих умов слугує гарантією захисту інтересів слабшої сторони, якою у трудовому договорі є працівник. Отже, необхідні умови є суттєвими ознаками, рисами трудового договору, а тому сторони повинні обов'язково досягти згоди за кожною з таких умов і зафіксувати їх у договорі. Додаткові умови можуть не включатися до змісту трудового договору, тобто не впливати на зміст останнього, однак, якщо сторони в процесі переговорів при укладенні трудового договору обумовили їх, включили до змісту трудового договору, то вони стають обов'язковими для виконання, а отже, також є суттєвими. При цьому постає питання: чи всі умови, визначені за угодою сторін, будуть вважатися суттєвими, а отже, істотними для працівника. Вирішення цього питання необхідне не тільки для визначення поняття переведення та його відмежування від істотних умов праці, а й для подальшого відокремлення частин 1-2 ст. 32 КЗпП України. Слід зазначити, що КЗпП України використовує поняття істотних умов праці (ст. 32 КЗпП). Отже, можна зробити висновок, що сам законодавець всі умови праці поділив на істотні (суттєві) та неістотні (несуттєві). Разом із тим, закон розкриває значення зазначених термінів — ст. 32 КЗпП України дає тільки примірний перелік таких умов; самого ж критерію, котрий дозволяв би відокремити істотні умови праці від інших умов, ні ст. 32 КЗпП, ні Кодекс в цілому не дають. Відсутність легального визначення істотних умов трудового договору в законодавстві, як підкреслює П. Д. Пилипенко, позначилася відповідним чином і на спробах вчених подати власні варіанти таких умов. При цьому дослідники не раз намагалися знайти той критерій, ознаку, за наявності якої будь-яка конкретна умова могла б бути віднесена до істотних. Тому уявляється доцільним з'ясувати, які саме умови трудового договору є необхідними, а отже, істотними. Серед вчених-трудовиків, як уже зазначалося раніше, єдиного погляду на вирішення даної проблеми не існує. Деякі вчені до необхідних умов відносять трудову функцію працівника, робоче місце. П. Д. Пилипенко до істотних умов, крім трудової функції та місця роботи, додає такі умови, як оплата праці, робоче місце, визначення строку початку виконання обумовленої роботи. Ю. П. Орловський до числа необхідних умов трудового договору відносить місце роботи, трудову функцію, час (дату) початку роботи. Така сама позиція О. В. Смирнова, Є. Б. Хохлова, О. В. Завгороднього, щоправда, до вищезазначених умов вони додають умову про оплату праці.
Заключается: на неопределенный срок, на определенный срок (не более 5 лет), на время выполнения какой-либо конкретной работы. ТРУДОВОЙ КОЛЛЕКТИВ - по российскому законодательству все граждане, участвующие своим трудом в деятельности предприятия на основе трудового договора. Трудовой коллектив решает вопросы заключения коллективного договора с администрацией, самоуправления трудового коллектива, предоставления работникам предприятия социальных льгот из фонда трудового коллектива и т. д. Основная форма осуществления полномочий трудового коллектива - общее собрание (конференция). ТРУДОВЫЕ АРМИИ - формирования Красной Армии, использовавшиеся в 1920-22 для восстановления народного хозяйства. В военно-административном отношении подчинялись Российскому Революционно-военному совету (РРВС), в хозяйственно-трудовом - Совету труда и обороны (СТО). ТРУДОВЫЕ КОНФЛИКТЫ - коллективные трудовые споры по вопросам применения действующего законодательства о труде, установления новых или изменения существующих условий труда и быта между коллективами предприятий и администрацией
2. Трудовой договор (контракт)
4. Трудовой договор (контракт) в системе трудовых правоотношений и кадровая работа на предприятиях
9. Правила заключения трудовых договоров
10. Заключение трудового договора (контракта)
11. Материальная ответственность сторон трудового договора.
12. Заключение трудового договора
14. Заключение трудового договора в условиях Крайнего Севера
15. Основания прекращения трудового договора
16. Расторжение трудового договора
17. Трудовой договор
18. Трудовой договор
19. Трудовой договор (контракт) с государственными служащими
20. Трудовой договор в трудовом праве
21. Трудовой договор - контракт
25. Трудовой договор
26. Гарантии и компенсации работникам связанные с расторжением трудового договора
27. Заключение и расторжение трудового договора
28. Значение и общая характеристика трудового договора: понятие, стороны, содержание, порядок заключения
29. Материальная ответственность сторон трудового договора
30. Материальные взаимоотношения в трудовом договоре
31. Общие основания прекращения трудового договора
32. Основания заключения трудового договора при определенных условиях
33. Основания прекращения трудового договора
34. Особенности заключения трудового договора и его виды
35. Особенности трудового договора
37. Понятие и виды трудового договора
41. Правовая характеристика заключения трудового договора (контракта)
42. Правовое регулирование трудового договора
43. Правоотношения по материальной ответственности сторон трудового договора
45. Расторжение трудового договора по инициативе работника, по инициативе работодателя
46. Расторжение трудового договора по инициативе работодателя
47. Регулирование прекращения трудового договора
48. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
49. Роль трудового договора в регулировании трудовых отношений
50. Содержание трудового договора
51. Сравнение трудового договора и гражданско-правового
52. Субъекты гражданского права. Трудовой договор (контракт)
53. Трудовой договор
57. Трудовой договор
58. Трудовой договор
59. Трудовой договор
60. Трудовой договор
61. Трудовой договор в законодательстве России
62. Трудовой договор и его юридическое значение
63. Трудовой договор и трудовая дисциплина
64. Трудовой договор с руководителем организации
65. Трудовой договор: основания прекращения
66. Трудовой договор: понятие,стороны, содержание
67. Форми та системи праці. Підстави розірвання трудового договору
68. Юридичні гарантії при укладенні трудового договору
69. Виды трудового договора. Изменение трудового договора
73. Договоры о труде как основание возникновения трудовых правоотношений
74. Роль коллективного договора в регулировании трудовых отношений
75. Коллективный договор, как основа трудовых отношениях в организации
76. Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання
78. Общие положения об обязательствах и договорах
79. Статьи Закона о трудовой деятельности касательно Юридического лица
80. Авторский договор: понятие и виды
81. Гражданско-правовой договор: понятие, виды, формы, особенности расторжения и заключения
82. Договор аренды
83. Договор купли - продажи жилых помещений (По материалам судебной практики)
84. Виды договоров (Контрольная)
85. Договор купли-продажи, договор имущественного найма, понятие и виды договора перевозки грузов
89. Договор финансовой аренды (лизинга)
90. Понятие договора найма по Закону о договорных и внедоговорных обязанностях
91. Договор аренды
92. Правовое регулирование договора финансовой аренды (лизинга) в Россйской Федерации
93. Договор оценки недвижимости. Отчет об оценке
94. Договор мены
96. Гражданско-правовое регулирование договора строительного подряда
97. Права и обязанности продавца и покупателя по договору купли-продажи